Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №904/6171/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/6171/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач),

суддів: Соп`яненко О.Ю., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,

за участю представників:

представник позивача ( ОСОБА_1 ): адвокат Прохоров О.О. (поза межами приміщення суду)

представник відповідача (ОСББ “Алмазна 43”): адвокат Починок В.В. (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 у справі №904/6171/25 (суддя Євстигнеєва Н.М.) повний текст рішення складено 14.04.2026

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Алмазна 43”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування реєстраційної дії та запису

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43», оформлене протоколом № 1 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» (частина перша) від 27.07.2025 та протоколом №1 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» (частина друга) від 27.07.2025;

- визнати недійсним рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43», оформлене протоколом № 1 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» від 28.08.2025;

- скасувати реєстраційну дію та запис внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002271070004020427 від 04.09.2025 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів».

Позов обґрунтований тим, що вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та положень статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43».

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 у справі №904/6171/25 позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування реєстраційної дії та запису – задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43», оформлене протоколом № 1 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» (частина друга) від 27.07.2025 в частині:

- облаштування офісу ОСББ «Алмазна 43», в технічному приміщенні (колясочна), розташованого на першому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_1 (п.9.1. дев`ятого питання);

- надання дозволу ОСОБА_2 , на довгострокове користування переобладнаним під кімнату технічного приміщення (колясочна), розташованого на першому поверсі третього, під`їзду будинку АДРЕСА_1 , що межує з квартирою АДРЕСА_2 , власником якої є співвласник ОСОБА_2 (п.9.2. дев`ятого питання).

У решті позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Алмазна, 43, ідентифікаційний код 44393943) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , рік народження) витрати зі сплати судового збору у розмірі 242,24грн.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із прийнятим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування реєстраційної дії та запису; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 267,20 грн за подання позовної заяви та 10 900,80 грн за подання апеляційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу.

На думку апелянта, суд першої інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, суд помилково визнав належним повідомлення позивача про загальні збори 27.07.2025, оскільки за ч.3 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються правлінням або ініціативною групою, а відповідно до ч.6 ст.6 цього Закону та п.5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Алмазна 43» у редакції 2021 року повідомлення має направлятися правлінням або ініціативною групою не пізніше встановленого строку та містити відповідні відомості.

Надане відповідачем повідомлення про збори на 27.07.2025 було направлено цінним листом з описом вкладення 11.07.2025 приватною особою ОСОБА_3 , без зазначення її статусу як члена ініціативної групи та без повідомлення позивачу складу чи факту створення такої групи, тому позивач не знав і не міг знати, що відправлення здійснюється саме ініціативною групою.

Повідомлення для звернення до члена ініціативної групи щодо отримання листа опитування було направлено лише 06.08.2025, тобто після проведення зборів, що позбавило позивача можливості брати участь в управлінні ОСББ, голосуванні, внесенні пропозицій до порядку денного, а також обиратися та бути обраним до статутних органів.

Апелянт стверджує, що порушення порядку повідомлення мало свідомий характер і було спрямоване на недопущення його участі у зборах, оскільки на той час розглядалася справа № 904/934/25 між тими самими сторонами щодо визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ №2 від 19.11.2023 та рішення засідання правління №4 від 31.07.2024 про звільнення позивача з посади голови правління; рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у цій справі позов було задоволено, що мало наслідком поновлення позивача на посаді голови правління, а повний текст рішення складено 30.06.2025, при цьому строк його апеляційного оскарження спливав 20.07.2025. Саме в цей період поточним керівництвом ОСББ через ініціативну групу було скликано нові збори на 27.07.2025, на яких, зокрема, вирішувалося питання обрання нового складу правління, що, на думку апелянта, було спрямовано на недопущення його поновлення та участі у голосуванні, а його участь могла вплинути на результати голосування.

Апелянт також заперечує висновки суду щодо дати та форми протоколу загальних зборів №1 від 27.07.2025. За ч.13 ст.6 Закону про ОСББ рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників. Згідно з протоколом №1 від 27.07.2025, у зборах взяли участь 64 співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 1 948,76 кв.м, що становить 34,28% від загальної кількості співвласників, з них 50 особисто та 14 через представників. Отже, станом на момент завершення зборів необхідна більшість голосів не була набрана, а мінімальну кількість голосів було отримано лише пізніше під час письмового опитування, однак рішення фактично набрали чинності з 27.07.2025, коли ще не були підтримані більш ніж половиною загальної кількості голосів.

Крім того, протокол №1 від 27.07.2025 безпідставно складено у двох частинах, що, на думку апелянта, не відповідає принципу єдності протоколу загальних зборів, не забезпечує належного відображення перебігу та результатів голосування за всіма питаннями порядку денного та створює враження окремого голосування з окремим оформленням листків опитування; такий порядок не передбачений Законом про ОСББ або Статутом. Тому висновки суду про відсутність порушень при складанні протоколу, голосуванні та прийнятті рішень є помилковими.

Апелянт не погоджується і з висновком суду про достатність голосів за рішеннями загальних зборів. Суд послався на п.10 Статуту, за яким під час підрахунку враховуються голоси, подані безпосередньо на загальних зборах та під час письмового опитування, і встановив, що за рішення дев`ятого питання проголосували співвласники, які сукупно володіють 55,97% голосів, за інші питання – 55,96% та 54,85% (за восьмим питанням). При цьому 34,28% становили голоси осіб, які брали участь безпосередньо у зборах, а 21,69% - голоси учасників письмового опитування. Однак ці висновки ґрунтуються, зокрема, на реєстрі співвласників, присутніх на загальних зборах 27.07.2025, який відповідач подав лише з клопотанням від 23.03.2026, вже на стадії розгляду справи по суті. Апелянт вважає, що суд порушив ст.80 ГПК України, оскільки відповідач мав подати докази разом із відзивом, а в разі неможливості своєчасного подання – письмово повідомити про доказ, причини неможливості його подання та докази вчинення всіх залежних від нього дій для його отримання.

Реєстр не був поданий ані разом із відзивом, ані із запереченнями на відповідь на відзив, ні під час судових засідань 24.12.2025 та 27.02.2026, а поданий лише перед засіданням 23.03.2026. Водночас 27.02.2026 представник відповідача вже надавав оригінал реєстру для огляду суду, що підтверджує його постійне перебування у розпорядженні відповідача. Позивач ще у відповіді на відзив від 28.11.2025 звертав увагу на відсутність доказів ходу голосування, а саме на те, що у протоколі не відображено голосування присутніх на зборах 27.07.2025 по кожному питанню та кількість голосів кожного співвласника, однак відповідач не подав реєстр і не навів належних об`єктивних причин його несвоєчасного подання.

Апелянт посилається також на ст.182 ГПК України щодо завдань підготовчого засідання, ст.177 ГПК України щодо визначення обставин справи та збирання доказів, а також на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2026 у справі №910/6654/24, постановах від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, постанові КГС ВС від 26.03.2026 у справі №906/865/25, постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №910/16181/18 та постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №910/7381/21, відповідно до яких докази мають подаватися у встановлені процесуальні строки, а прийняття доказів із пропуском строку допускається лише за наявності належно доведених об`єктивних причин, що унеможливлювали їх своєчасне подання. На думку апелянта, вирішення спору на підставі доказів, зібраних поза межами підготовчого провадження, суперечить завданням відповідної стадії господарського процесу та призвело до неправильного встановлення результатів волевиявлення співвласників.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вважає її необґрунтованою.

Щодо тверджень про неналежне повідомлення позивача про проведення загальних зборів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» ініціатором загальних зборів може бути ініціативна група у складі не менш як трьох власників квартир або нежитлових приміщень, яка реалізує свої повноваження через уповноважених нею осіб. ОСОБА_3 діяла саме як член та уповноважена особа ініціативної групи, що підтверджується протоколом зборів цієї групи. Закон не вимагає підписання повідомлення всіма членами ініціативної групи, а в направленому позивачу повідомленні ініціатор був чітко зазначений.

Матеріалами справи підтверджено направлення позивачу трьох окремих поштових відправлень: повідомлення про збори від 11.07.2025 із детальним порядком денним, проекту Статуту від 14.07.2025 та запрошення до участі у письмовому опитуванні від 06.08.2025, у зв`язку з чим позивач був неодноразово та завчасно поінформований про дату, час, місце проведення зборів і порядок денний та мав реальну можливість взяти участь у зборах і письмовому опитуванні, однак не скористався цим правом.

Посилається на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 (пункти 48, 51) про те, що сама відсутність доказів персонального повідомлення не є підставою для скасування рішень, якщо особа була обізнана про збори або мала реальну можливість взяти в них участь; у постанові від 14.12.2022 у справі № 466/4930/19 (пункт 64), а також у постанові від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 (пункт 54) Верховний Суд також виходив із того, що позивач не може посилатися на порушення прав інших співвласників, оскільки не є їх представником.

Твердження про свідоме порушення процедури повідомлення через існування справи № 904/934/25 є припущенням, не підтвердженим доказами, оскільки на момент проведення оспорюваних зборів 27.07.2025 рішення у справі № 904/934/25 не набрало законної сили (законної сили набрало 23.12.2025) та не створювало правових перешкод для скликання нових зборів ініціативною групою.

Сам факт ініціювання зборів у період корпоративного конфлікту не свідчить про недобросовісність, а є реалізацією права співвласників на управління будинком. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував специфіку ОСББ як неприбуткової організації та те, що незначні процедурні помилки не повинні бути підставою для скасування рішень, що відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 (пункт 96).

Доводи щодо неможливості складання протоколу 27.07.2025 через те, що письмове опитування тривало до 10.08.2025, є формальними. Дата 27.07.2025 у протоколі є датою проведення загальних зборів та початку голосування і відповідає ч. 23 ст. 6 Закону України «Про ОСББ», яка вимагає зазначення у протоколі дати, часу та місця проведення зборів. Скаржник помилково ототожнює дату проведення зборів із датою завершення голосування та набрання рішеннями чинності. Письмове опитування є передбаченим законом продовженням процедури прийняття рішень, а закон не встановлює обов`язку зазначати дату його завершення як окремий реквізит протоколу. Протокол фіксує факт проведення зборів та їх результат, остаточно визначений після підрахунку всіх голосів, при цьому доказів реалізації рішень до завершення опитування матеріали справи не містять.

Щодо поділу протоколу на дві частини, таке рішення було прийняте безпосередньо на загальних зборах за пропозицією голови зборів та зафіксоване у протоколі за питанням № 10 порядку денного; за нього проголосував 101 співвласник, що становить 55,96% голосів. Обидві частини протоколу в сукупності містять усі обов`язкові відомості, передбачені законом, а закон не встановлює ні вимоги, ні заборони щодо такого технічного способу оформлення. Поділ протоколу для різних практичних цілей, зокрема подання державному реєстратору та внутрішнього використання, не впливає на дійсність волевиявлення співвласників. Такий підхід відповідає постановам Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 (пункт 96) та від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 (пункт 51), відповідно до яких незначні процедурні помилки, що не вплинули на права співвласників, не є підставою для скасування рішень ОСББ.

Щодо доводів про процесуальне порушення у зв`язку з прийняттям судом першої інстанції «Реєстру співвласників, присутніх на загальних зборах» на стадії розгляду справи по суті 23.03.2026, Відповідач визнає загальне правило щодо подання доказів до закінчення підготовчого провадження, однак наголошує на відсутності причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям цього доказу та неправильним вирішенням справи. Відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення лише у разі, якщо воно призвело до неправильного вирішення справи.

«Реєстр присутніх» не містив нової або критично важливої інформації, а лише дублював відомості, що вже містилися у протоколі загальних зборів № 1 від 27.07.2025 та своєчасно поданих листках письмового опитування. У протоколі зазначено перелік присутніх співвласників, площі їхніх приміщень та кількість голосів, тому обставини голосування могли бути встановлені судом на підставі інших належних доказів. Крім того, відповідно до ст. 309 ГПК України законне та правильне по суті рішення не може бути скасоване лише з формальних міркувань; аналогічний принцип підтверджено постановою Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 910/16181/18 (пункт 118).

Апеляційна скарга також не доводить, яким саме чином рішення загальних зборів, що залишилися чинними, зокрема щодо затвердження нової редакції Статуту, обрання правління, ревізійної комісії, затвердження кошторису тощо, порушують конкретні права позивача як співвласника. Суд першої інстанції захистив порушене право позивача, визнавши недійсними рішення щодо користування спільним майном (колясочними), які були прийняті без необхідних 2/3 голосів. Водночас скасування всіх інших рішень, підтриманих 101 співвласником (55,96% голосів від загальної кількості), створило б правову невизначеність, паралізувало діяльність ОСББ та позбавило його легітимних органів управління і фінансового планування, що суперечить принципу пропорційності. Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 (пункти 97– 98) наголосив на необхідності уникати зайвого втручання суду в діяльність ОСББ та скасування рішень, безумовно підтриманих більшістю співвласників, якщо вони не мають ознак дискримінації чи іншого порушення прав конкретного співвласника. Ця позиція продовжена у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 521/16579/18 (пункти 34, 40), відповідно до якої саме по собі встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів не призводить автоматично до недійсності їх рішень, а суди повинні враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ.

Таким чином, відповідач вважає, що апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Доводи щодо способу направлення повідомлення, дати протоколу, його поділу на дві частини та прийняття «Реєстру присутніх» мають формальний характер, не свідчать про порушення суб`єктивних прав Позивача та не вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін, а судові витрати, пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Статут ОСББ «Алмазна 43» затверджений установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку 12.06.2021, протокол №1.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Статуту, до виключної компетенції загальних зборів належить, затвердження Статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 50000 грн, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень та користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Згідно з п. 4 Статуту за рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Збори представників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання, окрім питань, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання, а також питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів. Збори представників у разі потреби скликає правління об`єднання або не менш як три представники від об`єднання. Збори представників веде голова зборів, який обирається більшістю присутніх представників від об`єднання. Кожен представник від об`єднання на зборах представників має один голос, а рішення на зборах представників приймаються більшістю від загальної кількості голосів усіх представників від об`єднання шляхом відкритого особистого поіменного голосування. Рішення зборів представників оформляється у формі протоколу таких зборів із зазначенням кожним з представників від об`єднання результату свого голосування ("за" або "проти"), засвідченого власноручним підписом. Рішення зборів представників мають вищу юридичну силу щодо рішень правління об`єднання. Збори представників у межах своєї компетенції можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення правління об`єднання.

Пунктом 5 Статуту передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Відповідно до п. 6 Статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п. 7 Статуту).

Пунктом 8 Статуту визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Згідно з п. 9 Статуту якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або Ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до п. 10 Статуту під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п. 11 Статуту).

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 та членом ОСББ «Алмазна 43», що підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується. Таким чином, він є співвласником будинку та має право брати участь в управлінні ним шляхом участі у загальних зборах.

27.07.2025 відбулися загальні збори співвласників ОСББ «Алмазна 43», результати яких оформлені протоколом №1 від 27.07.2025 у двох частинах. Ініціатором зборів визначено ініціативну групу у складі: ОСОБА_4 , власник квартири АДРЕСА_6 ; ОСОБА_3 , власник квартири АДРЕСА_7 ; ОСОБА_5 , власник квартири АДРЕСА_8 ; ОСОБА_6 , власник квартири АДРЕСА_9 ; ОСОБА_7 , власник квартири АДРЕСА_10 ; ОСОБА_8 , власник квартири АДРЕСА_11 ; ОСОБА_9 , власник квартири АДРЕСА_12 ; ОСОБА_10 , власник квартири АДРЕСА_13 ; ОСОБА_11 , власник квартири АДРЕСА_14 ; ОСОБА_12 , власник квартири АДРЕСА_15 .

Загальні збори проведено 27.07.2025 о 19:30 на прибудинковій території будинку АДРЕСА_16 . Участь дистанційно в режимі відеоконференції не проводилась через відсутність відповідної технічної можливості, електронні засоби комунікації не застосовувалися. На збори були запрошені ОСОБА_13 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_17 , та ОСОБА_14 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_18 , при цьому обидві не є співвласниками будинку.

Загальна кількість співвласників будинку становила 149, загальна площа квартир та нежитлових приміщень – 5685,27 кв.м. Безпосередньо у загальних зборах взяли участь 64 співвласники, яким належать приміщення загальною площею 1948,76 кв.м, що становило 34,28% від загальної кількості голосів; із них 50 співвласників брали участь особисто, а 14 – через представників за довіреністю. У письмовому опитуванні взяли участь 37 співвласників, яким належать приміщення загальною площею 1232,86 кв.м, що становило 21,69% від загальної кількості голосів; із них 34 співвласники брали участь особисто та 3 – через представників за довіреністю.

Загалом у голосуванні на загальних зборах та під час письмового опитування взяли участь 101 співвласник, яким належать приміщення загальною площею 3181,62 кв.м, що становило 55,96% від загальної кількості голосів. Із них 84 співвласники голосували особисто, а 17 – через представників за довіреністю.

До порядку денного першої частини зборів включено питання про обрання голови загальних зборів; внесення змін до Статуту та затвердження його нової редакції; припинення повноважень чинного та обрання нового складу правління; припинення повноважень чинної та обрання нового складу ревізійної комісії; надання повноважень особі на підписання нової редакції Статуту та подання документів для державної реєстрації змін.

За першим питанням головою загальних зборів обрано ОСОБА_15 , власника квартири АДРЕСА_19 . За це рішення проголосували «за» 64 співвласники, «проти» – 0.

За другим питанням прийнято рішення внести зміни до Статуту ОСББ «Алмазна 43» та затвердити його в новій редакції. За рішення проголосував 101 співвласник, що становить 55,96%, «проти» – 0.

За третім питанням припинено повноваження правління ОСББ «Алмазна 43» та обрано новий склад правління: ОСОБА_15 , власника квартири АДРЕСА_19 ; ОСОБА_13 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_17 , але не є співвласником; ОСОБА_14 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_18 , але не є співвласником. За рішення проголосував 101 співвласник, що становить 55,96%, «проти» – 0.

За четвертим питанням припинено повноваження ревізійної комісії та обрано її новий склад зі співвласників будинку: ОСОБА_16 , власник квартири АДРЕСА_20 ; ОСОБА_17 , власник квартири АДРЕСА_21 ; ОСОБА_18 , власник квартири АДРЕСА_22 . За рішення проголосував 101 співвласник, що становить 55,96%, «проти» – 0.

За п`ятим питанням ОСОБА_15 , власнику квартири АДРЕСА_19 , надано повноваження на підписання затвердженої нової редакції Статуту ОСББ «Алмазна 43» та подання документів для державної реєстрації змін до установчих документів. Справжність підпису ОСОБА_15 на протоколі засвідчено 02.09.2025 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчур С.М., зареєстровано в реєстрі за №6590. За рішення проголосував 101 співвласник, що становить 67,78%, «проти» – 0.

У другій частині протоколу №1 від 27.07.2025 розглянуто питання №6-10. За питанням №6 затверджено кошторис надходжень та витрат ОСББ «Алмазна 43» у розмірі 6 грн. до 31.12.2026 із щомісячною сплатою внесків власником на рахунок ОСББ. За це рішення проголосував 101 співвласник, що становить 55,96%, «проти» – 0.

За питанням №7 вирішено уповноважити правління ОСББ «Алмазна 43» укласти з ФОП Векленко Мариною Іванівною договір про надання послуг комплексного обслуговування будинку та затвердити суму винагороди. За рішення проголосував 101 співвласник, що становить 55,96%, «проти» – 0.

За питанням №8 вирішено у разі наявності заборгованості співвласників за внесками та платежами перед ОСББ «Алмазна 43» у розмірі понад 1500 грн доручити правлінню звертатися до суду для примусового стягнення. За це рішення проголосували «за» 99 співвласників, що становить 54,85%, «проти» – 2, що становить 1,11%.

За питанням №9 вирішено: по п.9.1 – облаштувати офіс ОСББ «Алмазна 43» у технічному приміщенні (колясочній), розташованому на першому поверсі другого під`їзду будинку АДРЕСА_1 ; за рішення проголосували «за» 99 співвласників (54,80%), «проти» – 2 (1,16%); по п.9.2 – надати ОСОБА_2 дозвіл на довгострокове користування переобладнаним під кімнату технічним приміщенням (колясочною), розташованим на першому поверсі третього під`їзду будинку АДРЕСА_1 , що межує з квартирою АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 ; за це рішення проголосував 101 співвласник (55,96%), «проти» – 0.

Судом першої інстанції встановлено та перевірено апеляційним судом, що рішення щодо облаштування офісу та надання дозволу на користування зазначеними приміщеннями стосуються управління та користування спільним майном і передачі його у користування, а тому відповідно до п.8.1 Статуту в редакції 2021 року потребували не менше 2/3 голосів. Оскільки необхідної кількості голосів не було набрано, рішення з цього питання не було прийнято.

За питанням №10 прийнято рішення оформити результати загальних зборів двома протоколами: один – для подання державному реєстратору (Протокол №1 ч.1 від 27.07.2025), другий – для внутрішнього використання ОСББ «Алмазна 43» (Протокол №1 ч.2 від 27.07.2025). За рішення проголосував 101 співвласник, що становить 55,96%, «проти» – 0.

Матеріали справи також містять листки письмового опитування співвласників, за результатами якого разом із голосами, поданими безпосередньо на зборах, було враховано волевиявлення 101 співвласника, що становило 55,96% від загальної кількості голосів.

28.08.2025 відбулося засідання правління ОСББ «Алмазна 43», результати якого оформлено протоколом №1 від 28.08.2025. У засіданні взяли участь члени правління ОСОБА_15 , власник квартири АДРЕСА_19 , ОСОБА_13 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_17 , але не є співвласником, та ОСОБА_14 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_18 , але не є співвласником.

На засіданні розглянуто питання про обрання головуючого та секретаря засідання правління, а також про припинення повноважень голови правління та обрання нового голови і його заступника. Головуючою засідання обрано ОСОБА_15 , секретарем – ОСОБА_13 , їм надано право підпису протоколу засідання. Також припинено повноваження ОСОБА_19 на посаді голови правління ОСББ «Алмазна 43» та звільнено її з 28.08.2025. З 29.08.2025 головою правління обрано ОСОБА_15 , а заступником голови – ОСОБА_13 .

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.10.2025, у зв`язку із зазначеними рішеннями були внесені відповідні зміни щодо керівника та установчих документів ОСББ, про що 04.09.2025 здійснено реєстраційний запис №1002271070004020427 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів».

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами: визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Алмазна 43», оформлені протоколом №1 від 27.07.2025 (частина перша та частина друга); визнати недійсним рішення правління ОСББ «Алмазна 43», оформлене протоколом №1 від 28.08.2025; скасувати реєстраційну дію та запис у ЄДР №1002271070004020427 від 04.09.2025 щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи та зміни установчих документів.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався, зокрема, на те, що протокол загальних зборів датований 27.07.2025, тобто датою проведення зборів, хоча збори розпочалися о 19:30, а після них проводилося письмове опитування, у зв`язку з чим, на його думку, протокол мав бути датований датою завершення підрахунку голосів за результатами письмового опитування. Також позивач вважав неправомірним оформлення протоколу у двох частинах, посилався на недотримання порядку скликання та повідомлення співвласників про загальні збори, ненадання йому належного повідомлення про час і місце зборів та порядку денного, а також на порушення порядку голосування.

Таким чином, предметом спору стали законність рішень загальних зборів ОСББ «Алмазна 43» від 27.07.2025, оформлених протоколом №1 у двох частинах, рішень правління ОСББ від 28.08.2025, оформлених протоколом №1, а також пов`язаного з ними реєстраційного запису №1002271070004020427 від 04.09.2025. При цьому встановлені судом обставини свідчать, що загальні збори були проведені за участю 64 співвласників, а з урахуванням письмового опитування – 101 співвласника, що становило 55,96% загальної кількості голосів; окремі рішення, для прийняття яких Статутом передбачено підвищений поріг у 2/3 голосів, необхідної кількості голосів не набрали, тоді як інші рішення були підтримані 101 співвласником та оформлені у встановлених протоколах.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано виходив із того, що спір виник у зв`язку з реалізацією позивачем як співвласником багатоквартирного будинку права на участь в управлінні ОСББ та оскарженням рішень органів управління такого об`єднання.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення експлуатації будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями, управління, утримання і використання спільного майна. Таке об`єднання є юридичною особою та діє відповідно до закону і статуту.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками квартир та/або нежитлових приміщень для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку.

Водночас ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників, належного утримання та використання спільного майна, а також забезпечення своєчасного надходження коштів для здійснення відповідних платежів. При цьому кожному співвласнику гарантовано право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному законом та статутом, а також обирати та бути обраним до складу його статутних органів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Алмазна 43», оформлене протоколом № 1 від 27.07.2025, та рішення правління, оформлене протоколом № 1 від 28.08.2025, безпосередньо стосуються прав позивача як співвласника відповідного багатоквартирного будинку та, відповідно, можуть бути предметом судового контролю.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 473/2005/19 звернула увагу на подібність спору між співвласником нерухомого майна - членом ОСББ та самим ОСББ, створення якого оскаржується, до корпоративного спору. Отже, при вирішенні такого спору підлягають врахуванню не лише формальні вимоги щодо процедури скликання та проведення зборів, а й характер порушення прав співвласника, зміст оскаржуваного рішення, наслідки його скасування та необхідність забезпечення справедливого балансу інтересів усіх співвласників.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо дотримання відповідачем встановленого законом та статутом порядку скликання загальних зборів.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про ОСББ» загальні збори є вищим органом управління об`єднання. Вони скликаються та проводяться в порядку, встановленому законом та статутом ОСББ.

Законодавством установлено імперативні вимоги щодо завчасного персонального повідомлення співвласників про проведення зборів, у тому числі щодо способу такого повідомлення та його змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу було направлено повідомлення про проведення загальних зборів на 27.07.2025 цінним листом з описом вкладення від 11.07.2025. У повідомленні зазначено дату, час та місце проведення зборів, а також порядок денний.

Крім того, матеріали справи містять докази направлення позивачу проекту Статуту ОСББ «Алмазна 43» в редакції 2025 року та повідомлення щодо можливості отримання листа письмового опитування, його заповнення та повернення у встановлений законом строк.

Таким чином, відповідачем доведено не лише факт формального направлення відповідної кореспонденції, а й виконання передбаченого законом та статутом обов`язку щодо персонального повідомлення позивача.

Посилання апелянта на неналежне повідомлення не спростовують встановлених судом обставин та не підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому колегія суддів враховує сформовану Верховним Судом правову позицію, відповідно до якої підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів; безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму (постанови Верховного Суду від від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, від 03.11.2020 у справі №916/3133/17).

Разом з тим, Верховний Суд також вказував, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Відсутність доказів повідомлення співвласників про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено його присутність (його представника) на оспорюваних загальних зборах. Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об`єднання. Такі висновки викладено у постановах від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21, від 07.11.2023 у справі №914/343/22, від 23.11.2023 у справі №910/10496/22, від 04.11.2024 у справі №916/4114/23.У цій справі таких обставин не встановлено.

Обґрунтованим є також висновок місцевого суду щодо застосування до спірних правовідносин Статуту ОСББ «Алмазна 43» в редакції 2021 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі № 904/934/25 рішення загальних зборів ОСББ № 2 від 19.11.2023, яким було затверджено відповідну редакцію Статуту, визнано недійсним. Вказане рішення набрало законної сили 23.12.2025 після його залишення без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду.

Отже, рішення загальних зборів від 19.11.2023 не могло породжувати правових наслідків як належна правова підстава для застосування нової редакції Статуту.

Відтак суд першої інстанції правомірно виходив із чинності Статуту в редакції 2021 року, застосовуючи його положення лише в тій частині, в якій вони не суперечать законодавству, чинному на момент проведення спірних зборів.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності датування протоколу датою проведення загальних зборів та оформлення протоколу у двох частинах з огляду на наступне.

Саме по собі оформлення протоколу у двох частинах не свідчить про існування двох самостійних зборів, якщо зі змісту документа та інших доказів можливо встановити дату, порядок денний, результати голосування та зміст прийнятих рішень.

Протокол має доказове значення як документ, що фіксує перебіг зборів та результати волевиявлення співвласників. Відтак формальні особливості його технічного оформлення можуть мати юридичне значення лише за умови, що вони унеможливлюють встановлення дійсного змісту прийнятого рішення або призводять до порушення прав співвласника. Таких наслідків у цій справі не встановлено.

Апелянтом також не доведено, яким саме чином зазначені особливості оформлення протоколу позбавили його можливості реалізувати право на участь у зборах, вплинули на кількість голосів або спричинили прийняття рішення всупереч дійсній волі співвласників. Отже, наведені доводи не можуть бути підставою для визнання оскаржуваних рішень недійсними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановленої кількості голосів співвласників.

Матеріалами справи підтверджується, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень у будинку становить 5685,27 кв. м, а участь у голосуванні та письмовому опитуванні взяв 101 співвласник, яким належать приміщення загальною площею 3181,62 кв. м, що становить 55,96 % від загальної кількості голосів усіх співвласників.

Зазначені обставини мають оцінюватися з урахуванням положень статті 6 Закону України «Про ОСББ» у редакції, чинній на момент проведення спірних зборів.

За загальним правилом рішення приймається шляхом поіменного голосування та вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників, якщо законом або статутом не встановлено іншу кількість голосів.

При цьому кількість голосів співвласника за загальним правилом визначається пропорційно площі належного йому приміщення.

Суд першої інстанції правильно врахував, що Закон № 3270-IX передбачив можливість встановлення статутом іншого порядку визначення кількості голосів та іншої кількості голосів, необхідної для прийняття рішень, однак із установленими законом мінімальними та максимальними межами.

Отже, при вирішенні питання про чинність конкретного рішення необхідно встановити не лише кількість співвласників, які проголосували «за», а й відповідну кількість голосів у розумінні закону та статуту.

У цій справі за рішеннями з питань, для прийняття яких достатньою є більшість понад 50 % загальної кількості голосів, необхідну кількість голосів було отримано.

Таким чином, твердження апелянта про відсутність необхідної кількості голосів щодо таких питань ґрунтується на неправильному ототожненні кількості співвласників із кількістю голосів, що належать їм відповідно до площі належних їм приміщень.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи про недійсність рішення щодо затвердження кошторису та розміру внесків.

Незважаючи на те, що Статутом 2021 року щодо відповідних питань була передбачена більша кількість голосів, ніж загальне правило, застосуванню підлягають положення Закону № 3270-IX у тій частині, в якій положення Статуту суперечать імперативним законодавчим приписам.

За рішення щодо відповідного питання проголосував 101 співвласник, що становить 55,96 % загальної кількості голосів, тобто встановлений законом поріг було досягнуто.

Крім того, суд першої інстанції правильно врахував відсутність порушення конкретного права позивача змістом цього рішення, оскільки розмір внеску у 6,00 грн за 1 кв. м був затверджений ще рішенням загальних зборів ОСББ від 02.10.2021, яке недійсним не визнавалося, а спірним рішенням збільшення відповідного тарифу не відбулося.

Отже, навіть за умови формального оскарження процедури прийняття цього рішення апелянтом не доведено, яким саме чином його зміст порушує його цивільні чи корпоративні права та яким чином визнання такого рішення недійсним призведе до їх поновлення.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання недійсними окремих положень рішення з дев`ятого питання порядку денного.

Пунктом 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Алмазна 43» в редакції 2021 року встановлено, що рішення про порядок управління та користування спільним майном, а також передачу його у користування фізичним та юридичним особам вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Отже, на відміну від питань, щодо яких достатнім є отримання більше половини голосів, для питань, пов`язаних із порядком управління та користування спільним майном, статутом установлено підвищений поріг голосів.

Зміст дев`ятого питання порядку денного безпосередньо стосувався саме користування спільним майном, оскільки передбачав:

- облаштування офісу ОСББ «Алмазна 43» у технічному приміщенні (колясочній), розташованому на першому поверсі другого під`їзду будинку;

- надання ОСОБА_2 дозволу на довгострокове користування переобладнаним технічним приміщенням (колясочною), розташованим на першому поверсі третього під`їзду будинку.

Отже, до цього питання підлягала застосуванню саме передбачена пунктом 8 Статуту вимога щодо не менш як двох третин голосів.

Водночас за відповідне рішення було подано кількість голосів, яка не досягла встановленого статутом порогу.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про неприйняття відповідного рішення у встановленому законом та Статутом порядку є правильним, а рішення в частині пунктів 9.1 та 9.2 підлягає визнанню недійсним.

При цьому правова оцінка суду першої інстанції щодо дев`ятого питання не суперечить загальному висновку про необхідність уникнення надмірного втручання суду у діяльність ОСББ, оскільки в цій частині встановлено саме істотне порушення встановленого порядку прийняття рішення – недотримання передбаченої Статутом кількості голосів.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності врахування результатів письмового опитування також не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Положення законодавства передбачають можливість проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах, а результати такого опитування враховуються при визначенні загального результату волевиявлення.

З урахуванням чинної на момент проведення зборів редакції Закону «Про ОСББ» письмове опитування може проводитися протягом установленого законом строку, який у цьому випадку не перевищував 45 календарних днів з дня проведення зборів.

Отже, проведення письмового опитування після 27.07.2025 саме по собі не свідчить про незаконність результатів голосування, якщо воно здійснювалося в межах передбаченого законом строку.

Матеріалами справи не підтверджено, що результати письмового опитування були враховані з порушенням установленого строку або що внаслідок цього було штучно сформовано необхідну кількість голосів.

Тому відповідні доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Колегія суддів окремо враховує усталені правові висновки Верховного Суду про те, що для визнання недійсним рішення загальних зборів недостатньо встановити лише формальне порушення процедури їх скликання чи проведення.

Особа, яка оскаржує рішення, повинна довести, яке саме її право або законний інтерес порушено оскаржуваним рішенням, у чому полягає таке порушення та яким чином визнання рішення недійсним забезпечить реальне відновлення відповідного права.

Такий підхід відповідає правовій природі ОСББ, метою якого є спільне управління майном багатьох співвласників. Скасування рішення, підтриманого значною кількістю співвласників, без встановлення істотного порушення прав конкретного співвласника може призвести до невиправданого втручання у внутрішню діяльність об`єднання та порушення прав інших співвласників.

Саме на необхідність дотримання балансу між інтересами окремого співвласника та інтересами інших співвласників неодноразово звертав увагу Верховний Суд, зокрема у постановах, на які обґрунтовано послався суд першої інстанції .

У цій справі за більшістю питань порядку денного рішення були підтримані співвласниками, яким належить понад половина загальної кількості голосів. При цьому апелянтом не доведено, що зміст цих рішень сам по собі дискримінує його, позбавляє конкретного майнового чи немайнового права або створює для нього індивідуальний обов`язок, який не поширюється на інших співвласників.

Водночас щодо пунктів 9.1 та 9.2 дев`ятого питання встановлено іншу обставину – відповідні рішення стосуються безпосереднього розпорядження та користування спільним майном і не набрали встановленої Статутом кількості голосів. Саме ця обставина є достатньою правовою підставою для визнання їх недійсними.

Таким чином, суд першої інстанції не допустив суперечності між принципом невтручання у діяльність ОСББ та висновком про часткове задоволення позову. Навпаки, місцевий суд застосував принцип пропорційності, визнавши недійсними лише ті положення рішення, щодо яких встановлено юридично значуще порушення, та відмовивши у задоволенні вимог в іншій частині.

Такий спосіб захисту є пропорційним характеру встановленого порушення та не призводить до безпідставного нівелювання волевиявлення більшості співвласників з інших питань порядку денного.

Доводи апеляційної скарги щодо рішення загальних зборів ОСББ від 19.11.2023 також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги. Вказане рішення вже було предметом самостійного судового розгляду у справі № 904/934/25 та визнано недійсним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025, яке набрало законної сили 23.12.2025.

Відтак обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням, не можуть бути повторно поставлені під сумнів у межах цієї справи.

Водночас саме по собі встановлення недійсності рішення від 19.11.2023 не означає автоматичного визнання недійсними усіх наступних рішень органів ОСББ. Законність кожного наступного рішення має оцінюватися з огляду на його зміст, порядок скликання та прийняття, кількість голосів, а також наявність порушення конкретного права позивача. Саме такий підхід і був застосований судом першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з усіх оспорюваних питань, крім пунктів 9.1 та 9.2 дев`ятого питання, обґрунтованим є і висновок про відсутність правових підстав для задоволення похідних вимог про визнання недійсним рішення правління ОСББ, оформленого протоколом № 1 від 28.08.2025, та скасування відповідної реєстраційної дії.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції вимог статті 80 ГПК України колегія суддів зазначає таке.

Суд апеляційної інстанції погоджується з апелянтом у тій частині, що «Реєстр співвласників, присутніх на загальних зборах» був поданий відповідачем поза межами встановленого процесуального строку. При цьому відповідач не навів об`єктивних причин неможливості його своєчасного подання, а 27.02.2026 його представник уже надавав оригінал зазначеного документа для огляду суду, що свідчить про перебування цього доказу у розпорядженні відповідача.

Водночас відповідно до частини другої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо таке порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Оцінюючи вплив зазначеного процесуального порушення на правильність вирішення спору, колегія суддів враховує, що відомості, наведені у Реєстрі, не були єдиним джерелом встановлення обставин щодо участі співвласників у загальних зборах та результатів голосування. Відповідні відомості містилися у протоколі загальних зборів № 1 від 27.07.2025 та своєчасно поданих листках письмового опитування. Відтак прийняття судом першої інстанції Реєстру як доказу саме по собі не зумовило встановлення нових обставин, які не могли бути встановлені на підставі інших доказів, та не свідчить про те, що цей доказ мав вирішальне значення й не призвело до ухвалення незаконного рішення.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки викладені в ній доводи не спростовують законності, обґрунтованості рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 у справі №904/6171/25.

7. Розподіл судових витрат.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 у справі №904/6171/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2026 у справі №904/6171/25 - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повну постанову складено та підписано 01.09.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Мартинюка С.В. у відпустці 17.08.2026-28.08.2026).

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: С.В. Мартинюк

О.Ю. Соп`яненко