Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №905/5/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №905/5/26

Суддя: Россолов Вячеслав Володимирович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Харків Справа № 905/5/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Склярук О.І.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни (вх. № 1410 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26

за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (ЄДРПОУ 41220556)

до Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення штрафних санкцій в сумі 378409,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ФОП Скрябіної Юлії Василівни штрафні санкції у розмірі 378 409,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар (хек заморожений обезголовлений) поставлений відповідачем за договором купівлі-продажу №125-К-25 від 13.05.2025 за видатковими накладними від 27.05.2025 № 1917; від 27.05.2025 № 1919; від 26.05.2025 №1920; від 23.05.2025 № 1924; від 23.05.2025 № 1925; від 29.05.2025 № 1926; від 30.05.2025 № 1927; від 27.05.2025 № 1928; від 27.05.2025 № 1929; від 27.05.2025 №1930; від 29.05.2025 № 1922; від 26.05.2025 № 1921 не відповідав вимогам, визначеним у розділі 2 договору щодо його якості, внаслідок чого такий товар не був прийнятий покупцем (позивачем), про що складені відповідні акти неприймання, а сам товар повернутий продавцю (відповідачу) за актами повернення. Неналежне виконання ФОП Скрябіною Ю.В. умов договору №125-К-25 від 13.05.2025 в частині недопоставки товару вагою 10548,00 кг стало підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафу в порядку п.7.3. договору в розмірі 378 409,50 грн та звернення до суду для його стягнення на користь ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України».

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26 позовні вимоги Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» до відповідача Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни про стягнення штрафних санкцій в сумі 378 409,50 грн задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни на користь Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» штрафні санкції в сумі 189 204,75грн, судовий збір в сумі 4 540,91грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем належними і допустимими доказами доведено факт недопоставки ФОП Скрябіною Ю. В. товару «хек заморожений обезголовлений» за договором від 13.05.2025 №125-К-25 в загальній кількості 10548 кг. Розмір нарахованого за договором штрафу за недопоставку товару складає 378 409,50 грн.

Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 20%, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення належної до сплати суми штрафу до 50% від заявленої суми, що складає 189 204,75 грн і є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Тому, господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 189 204,75 грн, а у задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Фізична особа-підприємець Скрябіна Юлія Василівна з рішенням суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26 змінити в частині розміру стягнутого штрафу. Зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з ФОП Скрябіної Ю.В. на користь ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» за Договором № 125-К-25 від 13.05.2025 на 75% від заявленої позивачем суми, тобто до 94 602,38 грн (дев`яносто чотири тисячі шістсот дві гривні 38 копійок). В іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:

- судом першої інстанції було застосовано положення ст. 233 ГК України та зменшено розмір штрафу на 50%, при цьому залишкова сума стягнення залишається неспівмірною із наслідками порушення та суперечить правовій природі неустойки. Стягнення штрафних санкцій у розмірі 189 204,75 грн є неспівмірним із розміром збитків позивача (які відсутні) та таким, що суперечить принципам справедливості, добросовісності й розумності, оскільки перетворюють неустойку з інструменту захисту прав на засіб неправомірного збагачення;

- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права (в частині ініціювання лабораторних досліджень та оцінки якості продукції). Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що матеріали справи не містять доказів ініціювання ФОП Скрябіною Ю.В. проведення лабораторного дослідження якості товару, як це передбачено пунктом 5.9. Договору поставки. Однак, ФОП Скрябіна Ю.В. була позбавлена будь-якої можливості реалізувати право, передбачене п. 5.9 Договору, оскільки на момент виникнення спору спірний товар уже був вилучений позивачем з місць зберігання та направлений відповідачці. Позивач своїми односторонніми діями унеможливив спільний відбір зразків у місцях поставки. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка погодилася з недоліками через не ініціювання експертизи, є помилковим;

- позивач не поніс будь-яких реальних та підтверджених витрат чи збитків, які пов`язані із поставкою відповідачем товару неналежної якості, оскільки умовами договору передбачено оплату товару виключно за фактом його поставки та прийняття з суттєвою відстрочкою. У свою чергу, відповідач не отримав жодної оплати за поставлену продукцію та поніс витрати, які були пов`язані з її доставкою та поверненням;

- необхідність сплати такого значного розміру штрафних санкцій, враховуючи наявність у провадженні суду також інших подібних справ за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України» до відповідачки (справи №905/230/26, №905/234/26), може призвести до неможливості продовження відповідачкою підприємницької діяльності та її припинення, а також необхідності продажу наявного в неї майна для погашення цієї заборгованості, яка складається виключно зі штрафних санкцій.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2026, зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни на рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26; розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни на рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

07.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 905/5/26.

13.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7652), в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26 без змін.

В обґрунтування відзиву позивач зазначає наступне:

- апелянтом у апеляційній скарзі зазначено, що часткове стягнення штрафних санкцій у розмірі 189 204,75 гривень є неспівмірним та такими, що суперечить принципам справедливості, добросовісності й розумності, оскільки перетворюють неустойку з інструменту захисту прав на засіб неправомірного збагачення. Розмір штрафних санкцій прямо передбачений умовами Договору від 13.05.2025 № 125-К-25 , який був добровільно укладений сторонами. Апелянт, погоджуючись із відповідними умовами, прийняв на себе ризик настання відповідальності у визначеному розмірі у випадку порушення зобов`язання;

- доводи апелянта про те, що необхідність сплати значного розміру штрафних санкцій у сукупності з наявністю інших судових справ може призвести до припинення його підприємницької діяльності та необхідності відчуження майна, не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності або зменшення її розміру. Наведені обставини, навпаки, свідчать про систематичне невиконання апелянтом взятих на себе договірних зобов`язань за декількома правочинами, що перебувають на розгляді суду. Факт наявності низки аналогічних справ підтверджує не випадковий чи одноразовий характер порушення, а усталену поведінку апелянта, який, укладаючи договори, не забезпечує їх належного виконання. Посилання ж на можливі негативні фінансові наслідки для апелянта фактично зводяться до намагання уникнути відповідальності за власні порушення та перекласти ризики здійснення підприємницької діяльності на іншу сторону договору, що є неприпустимим та суперечить принципу обов`язковості договору. Разом з тим, твердження про відсутність збитків у позивача не впливає на правомірність нарахування неустойки, оскільки її стягнення не залежить від наявності чи розміру збитків та має самостійний характер як спосіб забезпечення виконання зобов`язання;

- матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем та його територіальними уповноваженими представниками порядку приймання товару, визначеного умовами Договору. Отже, сукупність наявних у матеріалах справи документів підтверджує факт поставки апелянтом товару, який не відповідав умовам Договору, та його подальшого повернення. Крім того, на сам факт повернення товару апелянт будь-якої реакції не надав: вимоги про заміну продукції не виконав, складені акти не оспорював, заперечень щодо встановлених недоліків у передбаченому порядку не заявляв;

- суд І інстанції позовні вимоги зменшив до 50% розмір штрафних санкцій, зокрема задоволено суму штрафних санкцій у розмірі 189 204,75 гривень. За таких обставин подальші вимоги апелянта є безпідставними та свідчать про його виключне прагнення повністю уникнути відповідальності за порушене зобов`язання, що прямо суперечить принципам розумності та справедливості.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини справи.

13.05.2025 між ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» (далі - Покупець) та ФОП Скрябіною Ю. В. (далі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу №125-К-25 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого Продавець зобов?язується продати і відвантажити ДК 021-2015: 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м?ясо риби морожені (хек заморожений обезголовлений) (далі - товар) в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до цього договору), а Покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього договору: найменування товару - хек заморожений обезголовлений, кількість - 43 730,0 кг, ціна за одиницю виміру товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами - 143,50 грн, загальна сума вартості товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами - 6 275 255,00 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 29.06.2025 року включно, а в частині здійснення оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов?язань (п.10.1 договору)

Відповідно до п.3.1. договору ціна цього договору становить 6 275 255,00 грн (шість мільйонів двісті сімдесят п?ять тисяч двісті п?ятдесят п?ять грн 00 коп.), у тому числі обов`язкові податки та збори. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.

Як визначено у п.4.1. договору розрахунок за цим договором проводиться шляхом оплати товару Покупцем за фактом поставки товару протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати отримання товару на склад Територіального уповноваженого представника покупця у міру надходження бюджетних коштів на підстав рахунків-фактур Продавця, належним чином оформлених накладних, актів приймання та підтвердження якості товару відповідно до Протоколу випробувань продукції.

У разі затримки бюджетного фінансування покупця та/або затримки з боку органів Державної казначейської служби України у здійсненні розрахунково-касового обслуговування, розрахунки за фактом поставки товару здійснюються протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати надходження асигнувань на реєстраційні рахунки покупця, та/або з моменту можливості органів Державної казначейської служби України здійснювати розрахунково-касове обслуговування. Сторони домовились, що будь-які штрафні санкції до Покупця в такому випадку не застосовуються.

Датою отримання товару є дата, зазначена в накладній, з урахуванням вимог пункту 2.5. договору (п. 4.3. договору).

Відповідно до п.5.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників покупця та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до цього договору), Продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі до 29.05.2025 включно.

Згідно умов пункту 5.2. договору Продавець здійснює поставку товару на умовах DDP (згідно Інкотермс 2010) за адресами, що вказані у Рознарядці (Додаток 1 до цього договору).

Відповідно положень пункту 5.5 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.65) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Ріді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.66) з урахуванням особливостей, визначених цим Договором. Приймання товару здійснюється при наявності на кожну відвантажену партію документа, що підтверджує безпечність та якість товару (оригінал або копія, завірена печаткою продавця), відповідно до діючого законодавства.

Моментом поставки товару визначається момент передачі товару від представника Продавця Територіальному уповноваженому представнику Покупця (п. 5.6. договору).

У пункті 2.1. договору сторони погодили, що Продавець повинен поставити Покупцю товар, що є харчовим продуктом, безпечність та якість якого відповідає вимогам законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, а також ДСТУ 4378:2005, умовам цього договору і підтверджена документами, що підтверджують безпечність та якість товару (оригінал або копія, завірена печаткою продавця), відповідно до чинного законодавства (Роз`яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару, визначені у Додатку 2 до цього договору). Розмірний ряд 300-600г.

Відповідно п.5.7. договору якщо пред`явлений до приймання товар за попереднім зовнішнім виглядом відповідає встановленим показникам якості, то товар приймається комісією Територіальних уповноважених представників Покупця, про що складається акт приймання товару.

Одночасно пункт 2.3. договору закріплює, що у разі, якщо товар, поставлений Продавцем, є небезпечним харчовим продуктом або неякісним і не відповідає вимогам ДСТУ 4378:2005 або іншим вимогам, визначеним пунктом 2.1. договору Територіальний уповноважений представник Покупця повідомляє представника Продавця про призупинення прийому товару у порядку, визначеному пунктом 5.8. договору.

Відповідно п. 5.8. договору під час виявлення невідповідності поставленого товару вимогам щодо безпечності, якості, пакування Територіальний уповноважений представник Покупця призупиняє подальший прийом товару та здійснює дії відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.65 р.) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.66 р.), з урахуванням особливостей, визначених цим Договором, при цьому складає акт, у якому вказує кількість оглянутого товару і характер виявлених під час прийому дефектів (недоліків).

У разі виявлення недоліків товару Територіальні уповноважені представники Покупця зобов`язані протягом доби з моменту поставки товару повідомити Покупця та Продавця про виявлені недоліки щодо кількості та/або якості, а також направити повідомлення поштою та на електронні адреси, які зазначені у реквізитах покупця та продавця додавши до повідомлення:

- акт зберігання товару;

- фото- та відеоматеріали щодо товару.

У разі згоди Продавця із виявленими недоліками Продавець зобов`язаний за свій рахунок провести заміну такого товару протягом 5 (п`яти) календарних днів на товар, що відповідає вимогам договору. Покупець підтверджує повернення такої партії товару відповідним оформленням документів (накладною, актом, тощо).

У пункті 5.9. договору сторони погодили, що у разі незгоди Продавця з виявленими недоліками поставленого товару Продавець може ініціювати проведення лабораторного дослідження зразків товару сумнівної якості.

Права та обов`язки Покупця та Продавця визначені розділами 6 та 7 договору, зокрема, відповідно до п.п.6.1.1. п. 6.1 якого Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар, що постачається, згідно з умовами цього договору. Покупець має право контролювати поставку товару у строк, встановлений цим договором (п.п.6.2.1 п. 6.2 договору).

З іншого боку, відповідно п.п. 6.3.1. - 6.3.3. п. 6.3. договору Продавець зобов`язаний: забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; забезпечити своєчасну поставку товару у відповідному обсязі за адресами згідно з Рознарядкою (Додаток 1 до цього договору); забезпечити надання на оплату документів, оформлених належним чином, протягом 5 (п?яти) календарних днів з дати отримання товару. Продавець має право, зокрема, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п.п. 6.4.1 п. 6.4. договору).

Пунктом 11.2. договору передбачено, що під час укладання договору Продавець надає Покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% ціни цього договору у сумі 313 762,75 грн (триста тринадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн 75 коп.) шляхом перерахування коштів на рахунок покупця НОМЕР_2 або у вигляді страхової або банківської гарантії (далі - Гарантія).

У розділі 7 договору сторони погодили відповідальність сторін, зокрема у п.7.3. якого передбачили, що у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому Договором, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару.

Одночасно у п.7.1. договору містить визначення термінів, які використовуються за його змістом, зокрема, недопоставкою товару вважається непоставка Продавцем загального обсягу товару або його частини, який визначено цим Договором, під час строку дії договору або у випадку розірвання договору з підстав, визначених пунктом 6.2.4 договору, або відмову Продавця здійснити поставку товару.

Відповідно до п. 11.7. договору у разі невиконання чи неналежного виконання Продавцем умов договору Покупець із суми забезпечення виконання договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством, та повертає решту коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту такого утримання.

Якщо Покупець не може з будь-яких причин стягнути штрафні санкції із суми забезпечення виконання договору, ці штрафні санкції можуть бути стягнуті у судовому порядку.

У Рознарядці на поставку хека замороженого обезголовленого Територіальним уповноваженим представникам покупця (Додаток 1 до договору) сторонами погоджено перелік таких представників, їх адреси, обсяг та строки поставки товару, а саме поставки до:

- ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» обсягом 3950 кг;

- ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» обсягом 3970 кг;

- ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» обсягом 1660 кг;

- ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» обсягом 2060 кг;

- ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» обсягом 1410 кг;

- ДУ «Київський слідчий ізолятор» обсягом 15390 кг;

- ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» обсягом 2770 кг;

- ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» обсягом 710 кг;

- ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» обсягом 3080 кг;

- ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» обсягом 2630 кг;

- ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» обсягом 1980 кг;

- ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» обсягом 2010 кг;

- ДУ «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)» обсягом 570 кг;

- ДУ «Менська виправна колонія (№91)» обсягом 1540 кг;

Строк поставки визначений - до 29.05.2025 включно.

У Додатку 2 до договору відображено Роз`яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару.

Договір та відповідні додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтиском печатки підприємства Покупця.

На виконання умов договору №125-К-25 від 13.05.2025 ФОП Скрябіною Ю.В. здійснено поставку товару (хек заморожений обезголовлений) за видатковими накладними:

- від 27.05.2025 № 1917 до ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» обсягом 142 кг вартістю 20377,00 грн;

- від 27.05.2025 № 1919 до ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» обсягом 1660 кг вартістю 238210,00 грн;

- від 26.05.2025 №1920 до ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» обсягом 2060 кг вартістю 295610,00 грн;

- від 23.05.2025 № 1924 до ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» обсягом 710 кг вартістю 101885,00 грн;

- від 23.05.2025 № 1925 до ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» обсягом 3080 кг вартістю 441980,00 грн;

- від 29.05.2025 № 1926 до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» обсягом 2630 кг вартістю 377405,00 грн;

- від 30.05.2025 № 1927 до ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» обсягом 1980 кг вартістю 284130,00 грн;

- від 27.05.2025 № 1928 до ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» обсягом 2010 кг вартістю 288435,00 грн;

- від 27.05.2025 № 1929 до ДУ «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)» обсягом 570 кг вартістю 81795,00 грн;

- від 27.05.2025 №1930 до ДУ «Менська виправна колонія (№91)» обсягом 1540 кг вартістю 220990,00 грн;

- від 29.05.2025 № 1922 до ДУ «Київський слідчий ізолятор» обсягом 15390 кг вартістю 2208465,00 грн;

- від 26.05.2025 № 1921 до ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» обсягом 1410 кг вартістю 202335,00 грн.

Видаткові накладні містять відмітку про отримання уповноваженим на підставі довіреності представником Покупця товару за вказаними видатковими накладними, яка скріплена відтиском печатки підприємства отримувача. Факт передачі товару та його отримання сторонами не заперечується.

На виконання умов договору ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» оплатило поставлений ФОП Скрябіною Ю. В. товар платіжними інструкціями:

- від 04.07.2025 №1990 на суму 441980,00грн за видатковою накладною від 23.05.2025 № 1925;

- від 04.07.2025 №1994 на суму 101885,00грн за видатковою накладною від 23.05.2025 № 1924;

- від 26.08.2025 №2821 на суму 238210,00грн за видатковою накладною 27.05.2025 № 1919;

- від 26.08.2025 №2822 на суму 295610,00грн за видатковою накладною від 26.05.2025 № 1920;

- від 26.08.2025 №2823 на суму 377405,00грн за видатковою накладною від 29.05.2025 № 1926;

- від 26.08.2025 №2824 на суму 284130,00грн за видатковою накладною від 30.05.2025 № 1927;

- від 26.08.2025 №2825 на суму 288435,00грн за видатковою накладною від 27.05.2025 № 1928;

- від 26.08.2025 №2826 на суму 81795,00грн за видатковою накладною від 27.05.2025 № 1929;

- від 26.08.2025 №2827 на суму 220990,00грн за видатковою накладною від 27.05.2025 № 1930;

- від 27.08.2025 №2848 на суму 2208465,00грн за видатковою накладною від 29.05.2025 № 1922;

- від 27.08.2025 №2856 на суму 202335,00грн за видатковою накладною від 26.05.2025 № 1921.

- від 26.11.2025 №5642 на суму 20377,00грн за видатковою накладною від 27.05.2025 № 1917.

Комісією ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» з приймання продовольства складено акт неприймання від 27.05.2025, відповідно якого прийнято рішення про неприймання риби «хек заморожений обезголовлений» який прибув до установи 27.05.2025 від ФОП Скрябіна Ю.В. згідно накладної №1923 в кількості 2770,00 кг внаслідок невідповідності вимогам, визначеним умовами договору, зокрема: розмірний ряд не відповідає умовам пункту 2.1. договору №125-К-25 від 13.05.2025, а саме велика кількість риби менша ніж 300г; невідповідність зовнішнього вигляду поставленої продукції тому, що характерний для даного виду (залишки великої луски на тушках, наявність великої кількості дрібних кісток); невідповідність маркування продукції: на етикетці вказана вага нетто (без урахування глазурі 16,00 кг, а в сертифікаті якості - 10,00 кг; назва продукції на етикетці (Theragra chalcogramma) не відповідає тій, що вказана в сертифікаті якості (Merluccius Productus); в товарно-транспортній накладній №374 від 23.05.2025 відсутня інформації про постачальника ФОП Скрябіна Юлія Василівна, вантажоодержувачем вказане ТОВ «СТИЛЬ ТМ», а в пункті розвантаження вказано назву «Білоцерковска ВК (№ 35)», що не відповідає юридичній назві установи; в супровідних документах на вантаж до товарно-транспортної накладної від 23.05.2025 № 374 вказано Декларацію виробника № 10881-1 від 01.08.2024, яка фактично відсутня.

Одночасно у акті повідомлено ФОП Скрябіну Ю.В. про необхідність проведення заміни продукції протягом 5 календарних днів, на час проведення заміни ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» буде забезпечено збереження продукції, що потребує заміни.

Листом від 28.05.2025 №18-2603 ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» повідомила ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» про не виконання постачальником риби хек заморожений обезголовлений ФОП Скрябіною Ю.В. умов п. 2.4. договору купівлі-продажу №125-K-25 від 13.05.2025 та направлено відповідний акт неприймання.

Одночасно у вказаному листі доведено до відома, що повідомлення та акт неприймання хек заморожений обезголовлений було направлено 28.05.2025 вих.№18-2602 на електронну адресу isrezahm@gmail.com, зазначену в Договорі.

Актом повернення від 06.06.2025 №1 ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» повернула ФОП Скрябіній Ю. В. 06.06.2025 товар хек заморожений обезголовлений в кількості 2770,00 кг.

Листом від 09.06.2025 №18-2845 ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» повідомила ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» про повернення установою 06.06.2025 риби хек заморожений обезголовлений в кількості 2770,00 кг постачальнику ФОП Скрябіній Ю. В. на підставі акту повернення. Примірник вказаного акту також направлений ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України».

27.05.2025 ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» складено акт приймання продовольства на відповідальне зберігання №1, відповідно якого прийнято рішення про прийняття товару хек заморожений обезголовлений кількістю 3970,00кг поставленого ФОП Скрябіною Ю. В. на відповідальне зберігання та повідомлення Покупця та Продавця про недоліки товару, а саме: внаслідок огляду хека замороженого обезголовленого (три картонні коробки та довісок вагою 50 кг), після природного розморожування, комісією виявлено, що вага рибин не відповідає зазначеному в договорі розмірному ряду та складає 114грам, 183 грам, 90 грам, 202 грами, 178 грам, 190 грам, 366 грам, 242 грами, 131 грам, 193 грам, 306 грами, 78 грам, 192 грами, 270 грами, 308 грам, 295 грами, 142 грами, 137 грами, 141 грами, 177 грами, 95 грам, 313 грами, 419 грами, 417 грами, 432 грами. Враховуючи, що вага рибини має складати не менше 300 грам, якість товару, що поставляється до установи не відповідає вимогам вказаним в розділі 2 договору від 13.05.2025 №125-K-25.

Листом №5/4/10-2865 від 28.05.2025 ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» повідомила ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» про невиконання постачальником риби хек заморожений обезголовлений ФОП Скрябіною Ю.В. умов п. 2.4. договору купівлі-продажу від 13.05.2025 №125-K-25 та направила відповідний акт приймання продовольства на відповідальне зберігання №1. Одночасно у вказаному листі доведено до відома, що акт приймання продовольства на відповідальне зберігання №1 був направлений 28.05.2025 телеграмою №5/4/10-2864 на електронну адресу постачальника isrezahm@gmail.com, про виявлені недоліки постачальника повідомлено.

Актом повернення продовольства №1 від 06.06.2025 та накладною (вимогою) №5 від 06.06.2025 ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» повернула ФОП Скрябіній Ю. В. 06.06.2025 товар хек заморожений обезголовлений в кількості 3970,0 кг.

Актом повернення хек заморожений обезголовлений від 06.06.2025 та накладною (вимогою) №6 від 06.06.2025 ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» повернула ФОП Скрябіній Ю. В. 06.06.2025 товар хек заморожений обезголовлений в кількості 3808,00 кг.

Листом від 06.06.2025 №10/5905 ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» повідомила ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» про повернення установою 06.06.2025 риби хек заморожений обезголовлений в кількості 3808,00 кг постачальнику ФОП Скрябіній Ю. В. на підставі акту повернення. Примірник вказаного акту також направлений ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України».

В матеріалах справи наявні претензії №ГД ДКВС-3590/3 ГД/2025 від 09.09.2025, №ГД ДКВС-4135/3 ГД/2025 від 09.10.2025, які адресовані на адресу відповідача, в тексті яких зазначено про неналежне виконання нею договірних зобов`язань за договором №125-K-25 від 13.05.2025, внаслідок чого ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» нараховано штраф згідно з п. 7.3. договору, який позивач вимагав ФОП Скрябіну Ю. В. сплатити.

Оскільки штраф не є сплаченим, це стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом його стягнення у судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково, що стало підставою для звернення відповідача з апеляційною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

Предметом судового розгляду даної справи є вимога Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» про стягнення з ФОП Скрябіної Юлії Василівни штрафних санкції у розмірі 378 409,50 грн.

Натомість предметом апеляційного розгляду є перевірка законності й обґрунтованості рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26 в частині задоволення позовних вимог у стягненні з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 189 204,75 грн, з урахуванням доводів апеляційної скарги відповідача, який не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій на 50%, а вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкції на 75 % від загальної суми позовних вимог.

Таким чином, ключовим питанням апеляційного перегляду у даній справі є перевірка правильності висновків суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 ЦК, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ч. 1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вбачається із встановлених обставини у цій справі, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору купівлі-продажу №125-К-25 від 13.05.2025.

За своїм змістом та правовою природою укладений правочин підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України (поставка). В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу .

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов`язується продати і відвантажити ДК 021-2015: 15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (хек заморожений обезголовлений) (далі - товар) в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників Покупця та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до цього договору), а Покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього договору: найменування товару - хек заморожений обезголовлений, кількість - 43 730,0 кг, ціна за одиницю виміру товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами - 143,50грн, загальна сума вартості товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами - 6 275 255,00 грн.

Датою отримання товару є дата, зазначена в накладній, з урахуванням вимог пункту 2.5. договору (п. 4.3. договору).

Відповідно положень пункту 5.5 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.65) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.66) з урахуванням особливостей, визначених цим Договором. Приймання товару здійснюється при наявності на кожну відвантажену партію документа, що підтверджує безпечність та якість товару (оригінал або копія, завірена печаткою продавця), відповідно до діючого законодавства.

Відповідно п. 5.8. договору під час виявлення невідповідності поставленого товару вимогам щодо безпечності, якості, пакування Територіальний уповноважений представник Покупця призупиняє подальший прийом товару та здійснює дії відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.65) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.66), з урахуванням особливостей, визначених цим Договором, при цьому складає акт, у якому вказує кількість оглянутого товару і характер виявлених під час прийому дефектів (недоліків).

- акт зберігання товару;

- фото- та відеоматеріали щодо товару.

У разі згоди Продавця із виявленими недоліками Продавець зобов?язаний за свій рахунок провести заміну такого товару протягом 5 (п?яти) календарних днів на товар, що відповідає вимогам договору. Покупець підтверджує повернення такої партії товару відповідним оформленням документів (накладною, актом, тощо).

Права та обов?язки Покупця та Продавця визначені розділами 6 та 7 договору, зокрема, відповідно до п.п.6.1.1. п. 6.1 якого Покупець зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар, що постачається, згідно з умовами цього договору. Покупець має право контролювати поставку товару у строк, встановлений цим договором (п.п.6.2.1 п. 6.2 договору).

Пунктом 11.2. договору передбачено, що під час укладання договору Продавець надає Покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% ціни цього договору у сумі 313 762,75 грн (триста тринадцять тисяч сімсот шістдесит дві гри 75 коп.) шляхом перерахування коштів на рахунок покупця НОМЕР_2 або у вигляді страхової або банківської гарантії (далі - Гарантія).

Відповідно до п. 11.7. договору у разі невиконання чи неналежного виконання Продавцем умов договору Покупець із суми забезпечення виконання договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством, та повертає решту коштів протягом 5 (п?яти) банківських днів з моменту такого утримання.

Судами встановлено, що відповідач поставила до Територіальних уповноважених представників ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» (ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)», ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)») товар «хек заморожений обезголовлений», який було повернуто останній, через порушення відповідачем умов Договору в частині якості товару (п.2.1).

Проаналізувавши умови Договору 13.05.2025 №125-К-25 та матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідач - ФОП Скрябіна Ю. В. в порушення умов Договору не здійснила заміну неприйнятого товару, а саме: товар «хек заморожений обезголовлений» до ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» в кількості 2770,00 кг, ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» в кількості 3970,0 кг, ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» в кількості 3808,00 кг.

Загальна кількість не заміненого товару становить 10548 кг. Доказів поставки ФОП Скрябіною Ю. В іншої парті товару належної якості в порядку п.5.8 Договору матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 7.3 Договору позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій, що становить 378 409,50 грн. Розрахунок міститься у позовній заяві і здійснено наступним чином: 10548,00 кг * 143,50 *25% за формулою: N*C*25%, де: N - кількість кг; C - ціна за одну одиницю виміру товару; 25% - відсоток штрафу за недопоставку товару.

Судами перевірено розрахунок штрафних санкцій, складений позивачем, і встановлено, що він є арифметично правильним.

Разом з тим, під час розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 20% від заявленої суми позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафу на 50%, тобто до 189 204,75 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

При цьому, суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 (п. 137) зазначила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч. 1 ст. 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем у ст. 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (ст. 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (ч.3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №911/378/17(911/2223/20).

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду також належить брати до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів до виконання зобов`язання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №910/11733/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18).

Також суду необхідно зважати на співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Категорії «значно» та «надмірно», які використовуються у ст. 551 ЦК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора ст. 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями ч.3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку ст.ст.86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22)».

У постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №916/2266/22 зазначено, що «як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 05.04.2023 у справі №910/18718/21 тощо).

Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Отже, чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір, і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, діяв у межах наданих йому законом дискреційних повноважень, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. Зазначені норми наділяють суд правом у кожному конкретному випадку оцінювати співмірність заявленої до стягнення неустойки наслідкам порушення зобов`язання та визначати справедливий розмір відповідальності з урахуванням усіх встановлених обставин справи.

Зокрема, місцевий господарський суд врахував загальну вартість Договору (6 275 255,00 грн), ступінь виконання зобов`язання відповідачем за договором, той факт, що ФОП Скрябіна Юлія Василівна зареєстрована за адресою: 84065, Донецька область, Краматорський р-н, с. Петрівка Перша, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, (затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025), з 24.02.2022 віднесена до території можливих бойових дій (UA14120170000011133).

Судами також взято до уваги те, що Фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, як то визначено у ч.1 ст. 52 ЦК України.

Також судом першої інстанції враховано, що введення на території України воєнного стану та ведення активних бойових дій на території Донецької області значним чином вплинуло на фінансовий стан відповідача, а також на можливість ведення господарської діяльності, що здійснюється на території Донецької області, де ведуться бойові дії та яка постійно зазнає ворожих обстрілів і руйнувань.

Колегія суддів також бере до уваги, що суд першої інстанції при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій виходив не лише з формального співвідношення розміру санкцій до вартості договору, а й з правової природи неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри цивільно-правової відповідальності, яка покликана компенсувати негативні наслідки порушення зобов`язання та стимулювати боржника до належної поведінки, але не повинна перетворюватися на джерело невиправданого збагачення кредитора або набувати ознак каральної санкції.

Отже, визначаючи остаточний розмір штрафу, що підлягає стягненню, суд першої інстанції фактично застосував як положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, так і сформовані Верховним Судом правові підходи щодо необхідності дотримання розумного балансу між інтересами кредитора та боржника, співмірності відповідальності наслідкам порушення та недопущення покладення на боржника надмірного майнового тягаря.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для втручання у реалізацію судом першої інстанції наданих йому законом дискреційних повноважень, оскільки визначений ним розмір пені відповідає обставинам даної справи, забезпечує баланс інтересів сторін та не свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.

Проте, апелянт наголошує, що судом першої інстанції було застосовано положення ст. 233 ГК України та зменшено розмір штрафу на 50%, при цьому залишкова сума стягнення залишається неспівмірною із наслідками порушення та суперечить правовій природі неустойки. Стягнення штрафних санкцій у розмірі 189 204,75 грн є неспівмірним із розміром збитків позивача (які відсутні) та таким, що суперечить принципам справедливості, добросовісності й розумності, оскільки перетворюють неустойку з інструменту захисту прав на засіб неправомірного збагачення.

Апелянт зазначає, що позивач не навів жодного обґрунтування та не надав доказів погіршення свого майнового стану або виникнення реальних збитків внаслідок дій відповідачки. Нарахування штрафних санкцій у розмірі 25% від вартості товару за відсутності будь-якої шкоди майну позивача, інших реальних негативних наслідків, перетворює неустойку з інструменту захисту прав на засіб неправомірного збагачення.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують понесення ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» збитків, завданих порушенням відповідачем умов Договору. Разом з тим, колегія суддів, звертає увагу апелянта на те, що судом першої інстанції враховано цей факт і зазначено наступне:

«одночастно усвідомлюючи важливість дотримання умов договору щодо поставки товару своєчасно та належної якості виходячи з виду діяльності позивача, однак приймаючи до уваги відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання, суд, користуючись правом, наданим положеннями чинного законодавства, дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення належної до сплати суми штрафу до 50% від заявленої суми, що складає 189204,75грн, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.»

Відтак, судом першої інстанції враховано відсутність збитків у позивача в сукупності з іншими обставинами цієї справи та правомірно зроблено висновок про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій на 50%. Отже, обставина щодо відсутності збитків, понесених позивачем, не залишилася поза увагою суду першої інстанції, а була безпосередньо врахована ним при визначенні остаточного розміру штрафних санкцій.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір штрафних санкцій у розмірі 25% від вартості непоставленого товару прямо передбачений умовами Договору від 13.05.2025 № 125-К-25, який був добровільно укладений сторонами. Апелянт, погоджуючись із відповідними умовами, прийняв на себе ризик настання відповідальності у визначеному розмірі у випадку порушення зобов`язання.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу на 20%, в той час як суд першої інстанції вирішив зменшити його розмір на 50%.

Водночас апелянтом не наведено належних та переконливих доказів, які б свідчили про те, що після врахування судом першої інстанції відсутності збитків у позивача та інших обставин справи, визначений судом розмір штрафу залишається явно неспівмірним із наслідками порушення зобов`язання.

Посилання апелянта на відсутність будь-якої шкоди і збитків у позивача не може бути єдиною і основною підставою для скасування правильних і обґрунтованих висновків суду першої інстанцій, а тому вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права (в частині ініціювання лабораторних досліджень та оцінки якості продукції). Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що матеріали справи не містять доказів ініціювання ФОП Скрябіною Ю.В. проведення лабораторного дослідження якості товару, як це передбачено пунктом 5.9. Договору поставки. Однак, ФОП Скрябіна Ю.В. була позбавлена будь-якої можливості реалізувати право, передбачене п. 5.9 Договору, оскільки на момент виникнення спору спірний товар уже був вилучений позивачем з місць зберігання та направлений відповідачці. Позивач своїми односторонніми діями унеможливив спільний відбір зразків у місцях поставки. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка погодилася з недоліками через неініціювання експертизи, є помилковим.

З приводу цього апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 5.9 Договору у разі незгоди продавця з виявленими недоліками продавець може ініціювати проведення лабораторного дослідження зразків товару сумнівної якості. Вибір акредитованої лабораторії для проведення дослідження здійснюється покупцем. Відбір проб товару здійснюється відповідно до Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затв. постановою КМУ від 14.06.2002 № 833, в присутності представників Сторін.

З умов договору вбачається, що продавець, тобто апелянт, є безпосереднім ініціатором проведення лабораторного дослідження. Тобто, за умови незгоди з твердженнями позивача про якість поставленого товару, апелянт мав би звернутися до позивача з відповідним запитом про проведення лабораторного дослідження та узгодити з позивачем, до якої лабораторії направляти зразки, коли проводи відбір зразків (узгодити дату, місце, час тощо).

Умовами договору не передбачено обов`язковість відбору зразків безпосередньо у місці здійснення поставки товару, тобто на території уповноважених представників ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України», а саме: на території ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)», ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)», ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)».

Вказане, також, узгоджується з п. 4 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затв. постановою КМУ від 14.06.2002 № 833, де вказано, що відбір зразків усіх видів продукції проводиться в місцях її виробництва, зберігання, транспортування та реалізації з видачею ветеринарного свідоцтва форми № 2. У разі виникнення підозри щодо належної якості та безпеки зразки продукції відбираються повторно у місцях зберігання або реалізації.

Отже, місце відбору зразків не має визначального впливу в цьому випадку, оскільки умовами Договору та нормами Порядку передбачено, що обов`язковим для здійснення відбору зразків є саме присутність представників сторін. Оскільки товар було повернуто апелянту, то відбір зразків цілком можливо було б організувати і провести на території для зберігання товару ФОП Скрябіної Ю. В., а також запросити туди представників відповідача.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідачка жодних листів до ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» не направляла, незгоди щодо якості поставленого товару до моменту звернення позивача до суду не виявила.

З-поміж іншого, п. 5.8 Договору встановлено, що у разі згоди продавця з виявленими недоліками продавець зобов`язаний за свій рахунок провести заміну такого товару протягом 5 (п`яти) календарних днів на товар, що відповідає вимогам Договору.

Отже, апелянт, в порушення умов договору, жодним чином не висловила свою згоду або незгоду з висновками позивача про неналежну якість товару і не вживала дій для вирішення спірних правовідносин, після того як отримала повернутий товар.

Тому, доводи апелянта стосовно неможливості проведення лабораторного дослідження через те, що позивач, повернувши товар неналежної якості відповідачці, своїми діями унеможливив спільний відбір зразків у місцях поставки є безпідставними і необґрунтованими.

Апелянт зазначає, що позивач не поніс будь-яких реальних та підтверджених витрат чи збитків, які пов`язані із поставкою відповідачем товару неналежної якості, оскільки умовами договору передбачено оплату товару виключно за фактом його поставки та прийняття та з суттєвою відстрочкою. У свою чергу, відповідач не отримав жодної оплати за поставлену продукцію та поніс витрати, які були пов`язані з її доставкою та поверненням.

Також скаржник стверджує, що необхідність сплати такого значного розміру штрафних санкцій, враховуючи наявність у провадженні суду також інших подібних справ за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально виконавчої служби України» до відповідачки (справи №905/230/26, 905/234/26), може призвести до неможливості продовження відповідачкою підприємницької діяльності та її припинення, а також необхідності продажу наявного в неї майна для погашення цієї заборгованості, яка складається виключно зі штрафних санкцій.

З приводу цього апеляційний суд зазначає наступне.

Посилання апелянта на те, що позивач не здійснював оплати за поставлений товар у зв`язку з передбаченою договором відстрочкою платежу, а апелянт, у свою чергу, поніс витрати, пов`язані з доставкою та поверненням товару, не спростовує встановленого судами факту порушення ФОП Скрябіною Ю. В. договірних зобов`язань щодо поставки товару належної якості та порушення обов`язку замінити товар неналежної якості.

При цьому відсутність у позивача документально підтверджених реальних збитків не виключає можливості застосування до порушника передбачених Договором та законом штрафних санкцій, оскільки неустойка є самостійним способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за його порушення, а її стягнення не ставиться у залежність від обов`язкового доведення кредитором фактичного понесення збитків, що прямо передбачено ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Разом з тим зазначена обставина не виключає права суду оцінювати співмірність заявленої до стягнення неустойки наслідкам допущеного порушення та за наявності відповідних підстав зменшувати її розмір у межах наданих законом дискреційних повноважень.

При цьому колегія суддів враховує, що інститут зменшення неустойки спрямований не на звільнення боржника від відповідальності, а на забезпечення справедливого балансу між інтересами сторін та недопущення ситуації, за якої цивільно-правова відповідальність набуває ознак каральної санкції. Саме тому законодавець наділив суд правом у кожному конкретному випадку оцінювати сукупність обставин справи та визначати розмір неустойки, який відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, обставини щодо поставки та повернення товару, на які посилається апелянт, є наслідками виконання ним договірного зобов`язання неналежним чином та не можуть самі по собі свідчити про неспівмірність застосованої до нього відповідальності. Апелянтом також не наведено належних і допустимих доказів того, що понесені ним витрати у зв`язку з поставкою та поверненням товару мають бути враховані як обставина, що зумовлює необхідність додаткового зменшення розміру штрафних санкцій з 50% на 75%.

Не беруться колегією суддів до уваги і доводи апелянта про те, що необхідність сплати штрафних санкцій у цій справі, з урахуванням наявності інших судових справ за позовами позивача до апелянта, може призвести до неможливості продовження підприємницької діяльності, її припинення або необхідності відчуження належного ФОП Скрябіній Ю. В. майна для виконання відповідних зобов`язань.

Такі доводи є припущенням скаржниці та не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки апелянтом не надано доказів, які б підтверджували його скрутне фінансове становище, відсутність достатніх активів чи коштів для виконання судового рішення, необхідність реалізації майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між сплатою визначених судом штрафних санкцій та неможливістю подальшого здійснення ним господарської діяльності.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними та необґрунтованими, а тому колегія суддів їх відхиляє.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки вже досліджених судом доказів та повторення правової позиції, яка була предметом розгляду у суді першої інстанції, однак не містять жодних нових обставин чи належних доказів, що спростовували б встановлені судом факти.

Наведені апелянтом обставини не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не свідчать про наявність підстав для подальшого зменшення розміру штрафних санкцій та не визначають підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26, яке відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1 ч. 1 ст. 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скрябіної Юлії Василівни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 у справі № 905/5/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повна постанова складена 31.08.2026.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.І. Склярук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua