Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №910/11679/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Харків Справа №910/11679/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (вх.№9009 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (вх.№858Х від 14.04.2026) та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (вх.№869Х від 16.04.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у справі №910/11679/25 (м. Харків, суддя Аюпова Р.М., повне рішення складено 30.03.2026)

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2», м. Харків,

про стягнення коштів у розмірі 3 542 181,30 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» пеню та штраф за Державним контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у розмірі 2 248 452,00 грн, а також судовий збір у розмірі 26 981,43 грн.

За результатами розгляду апеляційних скарг Східним апеляційним господарським судом (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.) прийнято постанову від 13.08.2026, якою апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» задоволено частково. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у справі №910/11679/25 змінено, викладено абзац другий його резолютивної частини у такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 13; код ЄДРПОУ 38824897) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; код ЄДРПОУ 44725823) пеню та штраф за Державним контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024 у розмірі 2 417 199,30 грн, а також судовий збір у розмірі 29006,22 грн».

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 у справі №910/11679/25 залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 13; код ЄДРПОУ 38824897) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; код ЄДРПОУ 44725823) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3038,92 грн (три тисячі тридцять вісім гривень дев`яносто дві копійки).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з заявою (вх.№9009 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2026 для розгляду заяви у справі №910/11679/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

Згідно з частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11679/25 до провадження. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11679/25 постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано позивачу у строк до 25.08.2026 подати заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (вх.№9009 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення (у разі їх наявності).

Від Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№9185 від 21.08.2026), в яких останній просить суд у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн відмовити.

В обґрунтування заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає наступне:

- з умов договору про надання правничої допомоги від 25.10.2025 № 295/25 та додатку № 1 до нього не вбачається, хто саме є клієнтом, хоча договором визначено його права та обов`язки, зокрема щодо оплати правничої допомоги. Водночас навіть за умови припущення, що сторони мали на увазі ТОВ «ДВЄ 2» як клієнта, жодним документом не підтверджено, що представник заявника Дьома Катерина Геннадіївна є адвокатом АО «СЕНС КОММОДА ЛЄКС» на підставі відповідного ордера та має право на ведення справ клієнта;

- умовами договору про надання правничої допомоги, сторонами погоджено, зокрема, сплату гонорару, розмір якого визначено Додатком до цього договору, а також відшкодовувати АО фактичні витрати, як такі, що обумовлені кошторисом доручення тощо. Втім, представником заявника Дьомою Катериною Геннадіївною не надано кошторису доручення на підтвердження фактичних витрат за Договором. Натомість, з пункту 5 Додатку №1 до Договору визначено, що «орієнтовний розмір гонорару АО за виконання етапів, зазначених в п. 2 Додатку становить 10 000 гривень». Пунктом 5 Додатку №1 до Договору встановлено: «гонорар АО за виконання етапів, не зазначених в п. 2 Додатку встановлюється як погодинна оплата за тарифами АО залежно від витраченого часу (у годинах) виходячи з вартості години 2000 грн». Не зважаючи на зазначені умови, заявником не надано жодного підтверджуючого документу стосовно витраченого часу адвокатом Дьомою Катериною Геннадіївною у годинах на представництво інтересів Клієнта у справі № 910/11679/25 в апеляційній інстанції, а також не надано ордера на представництво інтересів Клієнта у зазначеній справі;

- на підтвердження надання адвокатом Дьомою Катериною Геннадіївною послуг і виконання робіт, понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану із цією справою, та їх розміру не надано жодного підтверджуючого доказу. Втім надано рахунок-Акт №1 від 14 серпня 2026 року за договором № 295/25 від « 25» жовтня 2025 року про надання правової допомоги, де зазначено, що сума заборгованості після акту – 25 000 грн;

- враховуючи судову практику, у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи дорівнює сумі судового збору.

В судовому засіданні 13.08.2026 представник відповідача зазначила, що докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова апеляційного суду у даній справі за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 прийнята 13.08.2026. Заява про ухвалення додаткового рішення подана до Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний Суд» 17.08.2026, тобто в межах встановленого законодавством строку.

У заяві про ухвалення додаткового рішення зазначено, що загальний розмір понесених Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи, становить 25 000,00 грн.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВЄ 2» та Адвокатським об`єднанням «СЕНС КОММОДА ЛЄКС» (надалі – АО) підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 25.10.2025 №295/25 (надалі - договір) за умовами якого АО зобов`язується здійснювати на постійній основі захист, представництво або надати інші види правової допомоги КЛІЄНТУ на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а КЛІЄНТ зобов`язується оплачувати надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1. договору).

Цим договором КЛІЄНТ уповноважує усіх партнерів та адвокатів АО на підставі відповідного ордера окремо один від одного представляти його інтереси в Європейському суді з прав людини, Конституційному суді України, в судах усіх територіальних, предметних юрисдикцій і інстанцій, включаючи Верховний Суд, у всіх існуючих та створених в майбутньому державних та недержавних установах, організаціях, в тому числі органах виконавчої влади, для чого надає право подавати від імені КЛІЄНТА заяви, документи, отримувати інформацію, необхідні довідки, листи, в тому числі конфіденційні, всюди розписуватись, в тому числі в актах перевірок, знайомитися з матеріалами справ, знімати з них копії, робити витяги, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення, з усіма правами наданими законами України позивачеві, відповідачеві, третій особі, представнику потерпілого, захиснику підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, власника майна, свідка, інших осіб, згідно з процесуальними законами, а також виконувати будь-які інші дії, пов`язані з цим договором (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 1.6. Договору сторони погодили, що для ведення справ Клієнта АО має право залучати відповідних фахівців на договірних засадах. У випадку покладання частини своїх зобов?язань на іншу особу, АО залишається відповідальним у повному обсязі перед Клієнтом за порушення умов цього договору, крім випадків, коли така особа була залучена за рекомендацією самого Клієнта.

Відповідно до пункту 1.7. Договору для ведення справ Клієнта, зокрема проведення будь-яких процесуальних дій, перевірок державних органів, АО може надавати Клієнту можливість використання офісних приміщень, належних АО на праві власності чи на договірних засадах, зокрема але не виключно приміщення за адресою м. Харків, пр. Науки, 27Б, офіс 607.

Згідно з підпунктом 3.1.2. пункту 3 Договору клієнт зобов`язаний без зволікання прийняти все виконане за цим договором за наданим рахунком (актом), а при відмові у прийнятті доручення згідно з цим договором, протягом 3-х днів письмово мотивувати таку відмову.

Відповідно до підпункту 3.1.3. пункту 3 Договору не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту пред`явлення рахунку (акту) сплачувати гонорар, розмір якого визначається Додатком до цього договору, а також відшкодувати АО фактичні витрати, як такі, що були обумовлені кошторисом доручення, так і ті, що не були обумовлені, але були фактично понесені та були необхідні для належного виконання доручення та підтверджені виправдні документами.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що гонорар за надання правничої допомоги встановлюється у фіксованій сумі відповідно до умов Додатків, які після підписання стають невід`ємною частиною цього Договору.

Цей договір укладений на невизначений строк та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1. Договору).

Відповідно до пункту 8.1. Договору цей договір укладений шляхом його підписання в двох однакових примірниках. Також цей договір може бути підписаний кваліфікованими електронними підписами (КЕП) АО та Клієнта. Усі примірники файлів, що підтверджені КЕП, є оригіналами.

Згідно з пунктом 1 Додатку №1 до Договору № 295/25 від 25.10.2025 (надалі –Додаток) про надання правової допомоги цим додатком встановлюються особливі умови здійснення представництва інтересів Клієнта у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення в першій інстанції.

Пунктом 2 Додатку визначено, що на момент підписання цього додатку сторони узгодили такі етапи: a. ознайомлення з матеріалами справи; b. визначення та узгодження з клієнтом правової позиції; c. аналіз доказів, наданих клієнтом та наявних у справі; d. аналіз судової практики; e. підготовка та подання відзиву на позовну заяву; f. у разі потреби - підготовка та подання апеляційної скарги; g. у разі потреби - підготовка та подання касаційної скарги; h. у разі подання іншою стороною заяв чи клопотань – аналіз їх змісту та підготовка відповідних заперечень/пояснень; i. у разі потреби – підготовка додаткових пояснень та інших процесуальних документів j. у разі потреби - участь в судових засіданнях.

Відповідно до пункту 3 Додатку Сторони розуміють, що протягом періоду роботи над справою, зазначені етапи можуть перетинатись в часі і робота над ними може тривати одночасно.

Згідно з пунктом 4 Додатку орієнтовний розмір гонорару АО за виконання етапів, зазначених в п. 2 Додатку становить 10 000 гривень.

Гонорар АО за виконання етапів, не зазначених в п. 2 Додатку встановлюється як погодинна оплата за тарифами АО залежно від витраченого часу (у годинах) виходячи з вартості години 2000,00 грн (пункт 5 Додатку).

Пунктом 6 Додатку передбачено, що витрати часу на представництво, окрім часу безпосереднього надання послуги, зокрема, включають: a. розумно і ощадливо спланований час проїзду на прибуття до місця зустрічі або події (в нічний час з 22:00 до 6:00 — в обидва кінці), а при онлайн-конференціях — розумний час на технічну підготовку, налагодження комп`ютерної системи та під`єднання до такої онлайн-конференції; b. час очікування зустрічі, події, судового засідання, якщо останні почались невчасно або не були заздалегідь заплановані з незалежних від адвоката причин, а також весь час, коли адвокату чинилися інші перешкоди, внаслідок чого він не зміг вчасно приступити до виконання обов`язків, але змушений був очікувати усунення перешкод без змоги приступити до виконання іншого завдання або нормальної роботи з іншими клієнтами.

Тривалість кожного безперервного інтервалу часу на представництво в суді (на кожне судове засідання) заокруглюється в більшу сторону до цілої години. Тривалість інших безперервних інтервалів часу заокруглюється в більшу сторону до години (пункт 7 Додатку).

Відповідно до пункту 8 Додатку право АО на отримання гонорару настає в силу витраченого часу адвокатів або працівників у зв`язку з виконанням предмету договору і не залежить від будь-якої їх корисності для Клієнта, набутих ним вигод, позитивного для клієнту результату судового розгляду справи, обсягу створених або вивчених матеріалів або інших обставин.

Оплата за виконання етапів, зазначених в п. 4 Додатку, здійснюється на підставі виставлених рахунків протягом 7 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі (пункт 9 Додатку).

Відповідно до пункту 10 Додатку моментом завершення етапу вважатиметься момент завершення виконання роботи, яка логічно притаманна такому етапу або момент початку роботи над наступним етапом.

В зазначені вище суми гонорарів АО не входять винагорода залучених спеціалістів, експертів, адвокатів/юристів інших, крім Україна, юрисдикцій, перекладачів, судові витрати, витрати на виготовлення великого масиву паперових документів, витрати на відрядження за межі міста Києва та Харкова, представницькі витрати (пункт 11 Додатку).

Згідно з пунктом 12 Додатку Сторони згодні, що погоджені строки є орієнтовними і в силу обставин справи, поведінки сторін, необхідності отримання додаткових документів, вони можуть збільшитись. В будь-якому випадку, Сторони зобов?язуються діяти без зволікань, дотримуючись розумних строків.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами складено та підписано Рахунок-Акт № 1 від 14.08.2026 зі змісту якого вбачається, що відповідачу були надані наступні послуги:

1. підготовка та представництво інтересів Клієнта у справі №910/11679/25 в першій інстанції у справі №910/11679/25.

Зміст послуги: ознайомлення з матеріалами справи; визначення та узгодження з клієнтом правової позиції; аналіз та збір доказів; аналіз судової практики; підготовка та подання відзиву на позовну заяву; аналіз змісту заяв та клопотань відповідача; підготовка додаткових заяв по суті справи; участь у судових засіданнях.

Вартість послуги 12 500,00 грн.

2. представництво інтересів Клієнта у справі №910/11679/25 в апеляційній інстанції.

Зміст послуги: аналіз рішення суду першої інстанції, аналіз судової практики; підготовка та подання апеляційної скарги; аналіз змісту заяв та клопотань відповідача; підготовка відзиву на апеляційну скаргу позивача; участь у судовому засіданні.

Вказаний Рахунок-Акт від 14.08.2026 підписано без зауважень та скріплено печатками сторін.

Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Як вже вказувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Проаналізувавши надані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З мотивувальної частини заяви про ухвалення додаткового рішення, колегією суддів встановлено, що розмір судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом апеляційної скарги складається з витрат на професійну правничу допомогу, які сторона відповідача оцінює у розмірі 25 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано Договір про надання правничої допомоги № 295/25 від 25.10.2025 та Додаток № 1 до нього. Разом з тим, зі змісту Додатку № 1 вбачається, що сторони погодили умови представництва інтересів Клієнта у іншій категорії спору, а саме, щодо оскарження податкового повідомлення-рішення. Крім того, наданий на підтвердження повноважень адвоката Дьоми Катерини Геннадіївни ордер серії АХ № 1341707 від 29.04.2026, виданий Адвокатським об`єднанням «СЕНС КОММОДА ЛЄКС», містить посилання на інший договір № 295/24 від 21.10.2025.

Оцінюючи наведені розбіжності у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, колегія суддів враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, відповідно до якої недоліки в оформленні окремих документів самі по собі не можуть бути безумовною підставою для висновку про відсутність витрат на професійну правничу допомогу, якщо факт фактичного надання такої допомоги підтверджується іншими матеріалами справи.

У цій справі фактичне надання адвокатом Дьомою К.Г. професійної правничої допомоги ТОВ «ДВЄ2» підтверджується її участю у судовому засіданні 13.08.2026, а також підготовкою та поданням процесуальних документів у справі №910/11679/25. За таких обставин зазначення в ордері іншого номера договору, а також невідповідність визначеного у Додатку №1 предмета правничої допомоги предмету спору у цій справі підлягають оцінці разом з іншими доказами та не спростовують самого факту надання правничої допомоги.

При цьому, колегія суддів враховує характер і складність даного спору. Предметом розгляду у цій справі є стягнення пені та штрафу за Державним контрактом № 70/03-24-РМ від 12.03.2024. Зазначені правовідносини регулюються обмеженим за обсягом колом нормативно-правових актів (зокрема положеннями Цивільного Кодексу України та Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, щодо виконання договірних зобов`язань та застосування штрафних санкцій), правова позиція відповідача у справі не зазнавала істотних змін, а розгляд справи не вимагав від адвоката вивчення нових джерел права чи значного обсягу додаткових доказів.

Колегією суддів також враховано часткове задоволення апеляційної скарги відповідача.

Водночас, Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» заперечує проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, зокрема з підстав того, що з умов договору про надання правничої допомоги від 25.10.2025 № 295/25 та додатку № 1 до нього не вбачається, хто саме є клієнтом, хоча договором визначено його права та обов`язки, зокрема щодо оплати правничої допомоги. Водночас навіть за умови припущення, що сторони мали на увазі ТОВ «ДВЄ 2» як клієнта, жодним документом не підтверджено, що представник заявника Дьома Катерина Геннадіївна є адвокатом АО «СЕНС КОММОДА ЛЄКС» на підставі відповідного ордера та має право на ведення справ клієнта.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту преамбули та розділу 8 Договору про надання правничої допомоги № 295/25 від 25.10.2025, а також підписаного сторонами Рахунку-Акта № 1 від 14.08.2026 вбачається, що вказаний Договір укладено між Адвокатським об`єднанням «СЕНС КОММОДА ЛЄКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2». Вказані документи скріплені підписами уповноважених осіб і відбитками печаток обох юридичних осіб, що унеможливлює будь-який сумнів щодо суб`єктного складу учасників цих договірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що статтею 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження повноважень адвоката Дьоми Катерини Геннадіївни на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» до матеріалів справи надано ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1341707 від 29.04.2026. Зазначений ордер виданий Адвокатським об`єднанням «СЕНС КОММОДА ЛЄКС», підписаний керівником адвокатського об`єднання та безпосередньо адвокатом Дьомою К.Г., що спростовує вказані заперечення позивача.

Крім того, посилання позивача на підпункт 3.1.3 пункту 3 Договору про надання правничої допомоги № 295/25 від 25.10.2025 в частині обов`язку відшкодовувати фактичні витрати не є підставою для висновку про необхідність надання кошторису доручення. Зі змісту вказаного підпункту вбачається, що Договором розмежовано гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати АО, понесені для виконання доручення. Водночас у цій справі заявником до відшкодування заявлено саме витрати на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару, а не фактичні витрати АО. Відтак положення Договору щодо відшкодування фактичних витрат, у тому числі за кошторисом доручення, не застосовуються до заявленої суми гонорару.

Факт надання правової допомоги та її обсяг підтверджуються матеріалами справи, зокрема, поданням апеляційної скарги, відзивом на апеляційну скаргу, протоколом судового засідання від 13.08.2026 з участю адвоката Дьоми К.Г., а також Рахунком-Актом № 1 від 14.08.2026, підписаним та скріпленим печатками сторін без зауважень.

Колегія суддів зазначає, що Договір про надання правничої допомоги № 295/25 від 25.10.2025 та Додаток № 1 до нього містять порядок обчислення гонорару:

Відповідно до пункту 4 Додатка № 1 орієнтовний розмір гонорару АО за виконання етапів, визначених у пункті 2 Додатка (зокрема ознайомлення з матеріалами справи, аналіз судової практики, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу), встановлено у фіксованій сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 5 та 7 Додатка № 1 гонорар за етапи, не зазначені в пункті 2 (зокрема участь у судових засіданнях), обчислюється як погодинна оплата з розрахунку 2 000,00 грн за 1 годину, при цьому тривалість представництва у кожному судовому засіданні заокруглюється в більшу сторону до цілої години.

Судова колегія зазначає, що Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.»

При цьому, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).

За сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанови від 08.09.2021 у справі № 910/10872/19 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21), у разі встановлення договором фіксованого розміру гонорару (або базової фіксованої ставки за етап) детальний погодинний опис виконаних робіт не є обов`язковим. Для розподілу судових витрат підлягає доведенню факт виконання робіт, а не кількість витрачених адвокатом годин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів виснує, що подання окремого детального опису витраченого адвокатом часу не є обов`язковим, оскільки пунктами 2 та 4 Додатка № 1 до Договору сторонами чітко визначено фіксований (орієнтовний) розмір гонорару в сумі 10 000,00 грн за виконання основних етапів роботи, що згідно з викладеною вище судовою практикою вимагає підтвердження лише факту виконання таких робіт, а не кількості витрачених на них годин.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відповідних доводів позивача та відсутність підстав для повної відмови у задоволенні заяви ТОВ «ДВЄ2» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, як вже було зазначено вище, виходячи з критеріїв співмірності, необхідності та обґрунтованості витрат на правову допомогу, а також дотримання балансу інтересів обох сторін, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги заявника, колегія суддів зазначає, що розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що підлягають стягненню з Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» є 10 000,00 грн.

З огляду на що, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2026 №4928-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 244 ГПК України.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст.129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (вх.№9009 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11679/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2; код ЄДРПОУ 44725823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ2» (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 13; код ЄДРПОУ 38824897) судові витрати на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем у суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп).

3.В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук