Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №910/12792/24 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №910/12792/24

Суддя: Андрієнко В.В.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Справа№ 910/12792/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Король Д.А.

учасники справи:

позивач: Марець Ю.І.

відповідач 1: Близнюк А.М.

відповідач 2: Ящинський А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" та Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026

у справі №910/12792/24 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Приватного підприємства "КРУАЗЕ"

до 1) Міністерства юстиції України

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державний реєстратор Новояворівської міської ради Львівської області Мудрик Олег Іванович

про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 № 560/5 "Про задоволення скарги",

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КРУАЗЕ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 № 560/5 "Про задоволення скарги".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним реєстратором Мудриком О.І. на підставі рішень про державну реєстрацію від 06.02.2023 №66313642, від 03.08.2023 №68722984, 68722409, 68721890, 68717390 відкрито розділи на будівлі, що утворилися внаслідок виділу частки з нежитлових приміщень, № 2775082746060, 2775247946060, 2775274046060, 2775293346060, внесено записи про право власності на них № 51230400, 51230705, 51231338, 51231796 за позивачем. Однак 28.02.2024 на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 20.02.2024 прийнято наказ № 560/5, яким задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДИНГ Україна", визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 06.02.2023 №66313642, від 03.08.2023 № 68722984, 68722409, 68721890, 68717390. Позаяк, за твердженням позивача, скаргу подано особою, права якої не порушено, та відповідачем не було дотримано процедури повідомлення зацікавлених осіб, прийнятий Міністерством юстиції України наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 було зокрема залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" співвідповідачем у справі №910/12792/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/12792/24 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пунктів 3 і 5 наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 №560/5 "Про задоволення скарг" на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28.02.2024 №560/5 "Про задоволення скарг" на підставі пунктів 1; 2; 4.

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду наявним доказам та неправильне застосування норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно звузив склад придбаного ним за договором від 10.02.2023 єдиного майнового комплексу державного підприємства «Готель «Власта» до будівлі готелю літ. «А-12» та не надав оцінки робочим проєктам, матеріалам інвентаризації земельної ділянки й іншим доказам, за якими фонтан, насосна для його обслуговування та резервуар запасу води належать до інженерної інфраструктури цього комплексу. На думку товариства, внесення зазначених об`єктів до складу майна ПП «КРУАЗЕ» безпосередньо зачіпало його права та законні інтереси, а тому воно мало право на звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України.

Крім того, скаржник наголошує, що суд першої інстанції застосував статтю 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка не регулює спірні правовідносини, замість статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» також указує, що рішення державного реєстратора від 06.02.2023 № 66313642 не було виправленням технічної помилки, а рішення від 03.08.2023 №№ 68722984, 68722409, 68721890, 68717390 прийнято без одержання з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про присвоєння адрес утвореним об`єктам. Цим доводам та поданим на їх підтвердження доказам місцевий господарський суд належної оцінки не надав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12792/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Міністерство юстиції України також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Міністерство юстиції України вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив нормативне регулювання спірних правовідносин, не врахував повноважень Міністерства, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та не дослідив дотримання порядку розгляду скарги ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА».

За доводами апелянта, скаргу подано особою, права якої зачіпалися оскарженими реєстраційними діями, у межах установленого законом строку. Інформацію про засідання Колегії оприлюднено 02.02.2024, тобто більш як за 15 днів до розгляду скарги, а під час дії воєнного стану такий розгляд відповідно до пункту 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, проводився без участі заінтересованих осіб.

Міністерство юстиції України також посилається на те, що державний реєстратор під виглядом виправлення технічної помилки вніс до Державного реєстру речових прав нові відомості про численні складові частини об`єкта ПП «КРУАЗЕ», а згодом зареєстрував утворені внаслідок виділу об`єкти за відсутності передбачених законом документів та відомостей про присвоєння їм адрес. Виявлені порушення мали істотний характер і давали передбачені законом підстави для анулювання відповідних рішень.

Окремо апелянт зазначає, що між ПП «КРУАЗЕ» і ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» існує спір щодо належності частини нерухомого майна, який не вирішується виключно скасуванням наказу Міністерства юстиції України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12792/24, об`єднано апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12792/24 в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 відкладено розгляд справи до 26.08.2026.

17.07.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства «КРУАЗЕ» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», у якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» надійшли додаткові пояснення, у яких апелянт заперечив проти доводів ПП «КРУАЗЕ» щодо відсутності у нього прав та законного інтересу стосовно спірних об`єктів. На підтвердження своєї позиції товариство послалося на умови приватизації єдиного майнового комплексу, положення статей 186-188, 191 Цивільного кодексу України, проєктну документацію 1976-1988 років, паспорт водного господарства готелю 2004 року, матеріали інвентаризації території готелю та висновок судової будівельно-технічної експертизи від 30.06.2026 № 1-30/06.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для прийняття нового доказу, якого не було в першій інстанції.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного підприємства «КРУАЗЕ» надійшов відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, у якому позивач також просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного перегляду є рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимог про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 і 4 наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 № 560/5. Рішення в частині закриття провадження щодо пунктів 3 і 5 цього наказу учасниками справи не оскаржується, тому підстави для його перегляду в цій частині відсутні.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг і заперечення проти них, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «КРУАЗЕ» на підставі наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 18.12.2012 № 2907-нж-41 та виданого на його підставі свідоцтва набуло право власності на нежитлові приміщення під літ. «А-2» загальною площею 2 179,0 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30. Це право зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 02.07.2015.

10.02.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях і ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Готель «Власта» за результатами аукціону з умовами. Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 331.

Згідно з умовами приватизації та договором об`єктом продажу був саме єдиний майновий комплекс державного підприємства «Готель «Власта», розташований за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30, до складу якого входила, зокрема, будівля готелю літ. «А-12» загальною площею 8 174,7 кв. м. Комплекс розташований на земельній ділянці площею 0,5631 га, питання користування якою покупець мав вирішувати після переходу до нього права власності на об`єкт приватизації.

Відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України та пункту 13 частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» єдиний майновий комплекс охоплює всі види майна, призначені для діяльності підприємства, у тому числі будівлі, споруди, устаткування, інвентар та майнові права. За змістом статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої, головної речі та пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю і слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статей 187, 188 цього Кодексу при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню, а правочин щодо складної речі поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Наявними у справі робочими проєктами будівництва готелю «Росія» 1976 року та поліпшення його водопостачання 1987 року, а також матеріалами інвентаризації земельної ділянки станом на 31.01.1994 підтверджується функціональний зв`язок будівлі готелю з фонтаном, насосною для його водопостачання та резервуаром запасу води. Ці об`єкти розміщені на території готелю та за проєктною документацією призначені для його обслуговування.

Колегія суддів також ураховує, що наведена проєктна документація стосується того самого готельного комплексу. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.11.1973 № 584 було надано дозвіл на проєктування готелю-гуртожитку на вул. Кузнецова у м. Львові, а актом державної приймальної комісії 1976 року цей об`єкт прийнято в експлуатацію. У різні періоди він мав назви «готель-гуртожиток», готель «Росія», готель «Карпати» та готель «Власта», тоді як вул. Кузнецова була перейменована на вул. Клепарівську. Отже, відмінність історичних назв об`єкта та вулиці не спростовує належності дослідженої проєктної документації до готелю за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30.

З техніко-робочого проєкту зовнішнього світломузичного фонтану 1976 року вбачається, що його водопостачання запроєктовано як оборотну систему: вода з басейну двома всмоктувальними трубопроводами забиралася насосами 6К-12а та подавалася на насадки шістьма напірними трубопроводами. Електроживлення обладнання насосної передбачалося від резервної групи РУ-0,4 кВ трансформаторної підстанції готелю кабелем АПВБ-3х35 + 1х16, а прокладання кабелів від апаратної до насосної - через резервні труби трансформаторної підстанції готелю. Управління насосами і клапанами передбачалося як місцеве, так і дистанційне з апаратної, розміщеної у приміщенні готелю. У штампах відповідних креслень об`єкт прямо позначено як «готель-гуртожиток (світломузикальний фонтан)».

Наведені технічні рішення свідчать, що фонтан і насосна не проєктувалися як автономні споруди з окремим господарським призначенням. Їх робота забезпечувалася інженерними та електричними мережами готелю, а керування здійснювалося з обладнання, установленого в його будівлі. Отже, зазначені об`єкти були технологічно поєднані з готелем та призначалися для обслуговування його території.

Робочим проєктом 1987 року резервуари передбачено саме для поліпшення водопостачання готелю «Росія», а проєктом 1988 року первісне рішення щодо одного залізобетонного резервуара місткістю 100 мі замінено на чотири металеві резервуари місткістю по 25 мі кожний. За паспортом водного господарства готелю «Власта» 2004 року система водопроводу готелю була об`єднаною господарсько-питною та протипожежною, а джерелом протипожежного водопостачання визначено чотири резервуари, два пожежні насоси та внутрішні пожежні крани ПК1-ПК39. Резервуари підключені трубопроводом до мереж готелю та за своїм призначенням становили елемент системи його протипожежного захисту.

Плани, що містяться у матеріалах інвентаризації, відображають фонтан, насосну та резервуари в межах території готелю площею 0,5685 га за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30. Саме по собі розташування споруд у межах цієї території не встановлює права власності на них. Водночас у сукупності з їх проєктним призначенням, підключенням до мереж готелю та керуванням з його приміщення ця обставина підтверджує об`єктивний функціональний зв`язок спірного майна з єдиним майновим комплексом.

Посилання ПП «КРУАЗЕ» на те, що у додатку до договору приватизації як окремий об`єкт нерухомого майна зазначено лише будівлю готелю літ. «А-12», а земельна ділянка не була предметом купівлі-продажу, наведеного не спростовує. Предметом договору визначено єдиний майновий комплекс державного підприємства «Готель «Власта», тоді як перелік нерухомого майна відображає об`єкт, право на який було окремо зареєстроване. Відсутність у такому переліку окремих інженерних споруд не доводить їх автономного призначення та не усуває встановленого технічного зв`язку з головною річчю. Так само виключення земельної ділянки з предмета приватизації не свідчить про належність розташованих на ній споруд ПП «КРУАЗЕ».

05.02.2023 директор ПП «КРУАЗЕ» подав заяву про внесення змін до відомостей про речове право на нежитлові приміщення під літ. «А-2». За результатами її розгляду державний реєстратор Мудрик О.І. прийняв рішення від 06.02.2023 № 66313642 та додав до відомостей про складові частини цього об`єкта, серед іншого, насосну для обслуговування фонтану літ. № 6, фонтан літ. № 7 і пожежний резервуар літ. № 8.

Надалі на підставі рішень державного реєстратора від 03.08.2023 №№ 68722984, 68722409, 68721890, 68717390 відкрито розділи на чотири будівлі, утворені внаслідок виділу частки з нежитлових приміщень ПП «КРУАЗЕ», та зареєстровано за позивачем право власності на них. До одного з новоутворених об`єктів включено навіс (склад) літ. № 5, насосну для обслуговування фонтану літ. № 6 і фонтан літ. № 7, а пожежний резервуар літ. № 8 залишено у складі первісного об`єкта.

З інформації Державного реєстру речових прав від 15.01.2024 ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» дізналося про зазначені реєстраційні дії та 25.01.2024 звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, зареєстрованою 29.01.2024 за № СК-791-24.

За результатами розгляду скарги Центральною Колегією Міністерства юстиції України складено висновок від 20.02.2024, на підставі якого Міністерство юстиції України прийняло наказ від 28.02.2024 № 560/5. Пунктом 1 наказу скаргу задоволено, пунктом 2 визнано прийнятими з порушенням закону та анульовано рішення державного реєстратора від 06.02.2023 № 66313642 і від 03.08.2023 №№ 68722984, 68722409, 68721890, 68717390, а пунктом 4 виконання пункту 2 покладено на Офіс протидії рейдерству.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України щодо розгляду скарг на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128.

За частиною четвертою статті 37 указаного Закону скарга має містити, зокрема, реквізити оскаржуваного рішення, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, його вимоги та, якщо з дня прийняття рішення минуло більше двох місяців, відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Відповідно до пункту 4 частини шостої цієї статті скарга залишається без розгляду по суті, якщо її подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням не порушено.

Місцевий господарський суд, оцінюючи право ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» на адміністративне оскарження реєстраційних рішень, застосував статтю 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Проте спірні реєстраційні дії стосувалися речових прав на нерухоме майно, а отже, до цих правовідносин підлягала застосуванню стаття 37 спеціального Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Висновок суду першої інстанції про відсутність у скарзі обґрунтування порушення прав скаржника не відповідає її змісту та дослідженим доказам. У скарзі товариство послалося на придбання єдиного майнового комплексу готелю, функціональну належність до нього фонтану, насосної та резервуара, а також на включення цих об`єктів унаслідок оскаржених реєстраційних дій до складу майна ПП «КРУАЗЕ». На підтвердження цих доводів скаржник посилався на договір приватизації, проєктну документацію та матеріали інвентаризації.

Для вирішення питання про допустимість скарги Міністерство юстиції України не мало остаточно встановлювати право власності на кожен зі спірних об`єктів, оскільки розгляд скарги у сфері державної реєстрації полягає у перевірці законності адміністративної процедури, а не у вирішенні спору про право. Достатнім було встановлення того, що оскаржені реєстраційні рішення об`єктивно могли зачіпати майнові права та законні інтереси скаржника. Наведені обставини та докази підтверджували такий зв`язок.

Отже, відсутність окремого запису про право власності ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» на кожен із зазначених елементів інженерної інфраструктури не свідчила про відсутність порушеного інтересу та не утворювала передбаченої пунктом 4 частини шостої статті 37 Закону підстави для залишення скарги без розгляду по суті. Висновок місцевого господарського суду в цій частині є наслідком неповного дослідження предмета договору приватизації та доказів функціонального зв`язку спірного майна з єдиним майновим комплексом.

За стандартом вірогідності доказів, установленим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наведені ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» докази функціональної та технологічної єдності спірних споруд із готелем у своїй сукупності є більш переконливими для підтвердження можливого порушення його майнового інтересу, ніж посилання ПП «КРУАЗЕ» лише на відсутність окремого запису про ці споруди у договорі та Державному реєстрі речових прав. Надані позивачем відомості про балансовий облік і державну реєстрацію будівлі літ. «А-12» не спростовують змісту первинної проєктної документації та не підтверджують набуття самим ПП «КРУАЗЕ» права на фонтан, насосну і резервуари.

Колегія суддів відзначає, що технічне призначення та взаємозв`язок об`єктів підтверджуються безпосередньо первинною проєктною документацією, паспортом водного господарства та матеріалами інвентаризації, які містяться у справі.

Скаргу подано 25.01.2024, тобто через десять днів після одержання скаржником інформації з Державного реєстру речових прав від 15.01.2024. Доказів того, що товариство раніше дізналося або за обставинами справи мало дізнатися про оскаржені рішення, матеріали справи не містять. Тому підстав уважати пропущеним установлений законом строк на адміністративне оскарження не вбачається.

Інформацію про дату розгляду скарги Колегією оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України 02.02.2024, а засідання відбулося 20.02.2024. Отже, передбачений пунктом 10 Порядку № 1128 строк у 15 днів було дотримано. Під час дії воєнного стану розгляд скарг здійснювався без участі скаржника, державного реєстратора та інших заінтересованих осіб. При цьому вони не були позбавлені права подати письмові пояснення, які відповідно до пункту 12 Порядку № 1128 підлягали обов`язковому розгляду. Після призначення розгляду скарги письмові пояснення від ПП «КРУАЗЕ» до Міністерства юстиції України не надходили.

За таких обставин посилання позивача на недодержання порядку його повідомлення та розгляд скарги без його участі не підтверджують порушення Міністерством юстиції України встановленої на час розгляду скарги процедури.

Водночас законність наказу Міністерства юстиції України залежала не лише від наявності у скаржника права на звернення, а й від того, чи встановлено під час розгляду скарги порушення державним реєстратором вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.

За пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє подані документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви або відмови в державній реєстрації. Однією із загальних засад державної реєстрації є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав виключно на підставах та в порядку, визначених законом.

Рішення від 06.02.2023 № 66313642 було прийнято за заявою про виправлення технічної помилки. Проте внаслідок цієї реєстраційної дії до відомостей про об`єкт ПП «КРУАЗЕ» вперше внесено значну кількість нових складових частин, у тому числі насосну, фонтан і пожежний резервуар, на підставі технічного паспорта та інших документів, які не подавалися під час первинної державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення.

Абзац другий частини другої статті 26 зазначеного Закону допускає виправлення помилки у відомостях про вже зареєстроване право або нерухоме майно. Така процедура не може використовуватися для внесення відомостей про нові об`єкти чи складові частини, право на які не було підтверджене документами, поданими для первинної державної реєстрації. Отже, рішення від 06.02.2023 № 66313642 за своїм змістом не було виправленням технічної помилки.

Крім того, частина друга статті 4 Закону містить вичерпний перелік випадків державної реєстрації змін до вже зареєстрованих речових прав. Додавання до об`єкта нових складових частин на підставі документів, які не підтверджують набуття ПП «КРУАЗЕ» речового права на них, до такого переліку не належить. За пунктом 4 частини першої статті 24 Закону подання документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речового права, є підставою для відмови у державній реєстрації.

Щодо рішень від 03.08.2023 №№ 68722984, 68722409, 68721890, 68717390 матеріалами справи підтверджується, що державний реєстратор відкрив розділи на об`єкти, утворені внаслідок виділу частки з нежитлових приміщень ПП «КРУАЗЕ», на підставі нотаріально посвідченої заяви, технічних паспортів, висновку щодо технічної можливості виділу та відомостей про проведення технічної інвентаризації.

Водночас абзац шостий пункту 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачає проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, утворений у результаті поділу або виділу без реконструкції, за наявності відомостей про його технічні характеристики та присвоєння йому адреси, одержаних державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Перед прийняттям рішень від 03.08.2023 державний реєстратор одержав з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про технічну інвентаризацію, однак не одержав передбачених пунктом 54 Порядку № 1127 відомостей про присвоєння адрес кожному з новоутворених об`єктів. Подані документи також не давали змоги встановити набуття ПП «КРУАЗЕ» права власності на всі будівлі та споруди, включені до складу об`єктів після виділу.

Таким чином, рішення від 06.02.2023 № 66313642 прийнято з порушенням засади внесення відомостей до Державного реєстру речових прав виключно на підставах та в порядку, визначених законом, а рішення від 03.08.2023 №№ 68722984, 68722409, 68721890, 68717390 - за наявності передбаченої пунктом 4 частини першої статті 24 Закону підстави для відмови у державній реєстрації.

Частиною шостою статті 37 Закону передбачено прийняття Міністерством юстиції України рішення про задоволення скарги, якщо оскаржувані рішення не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав. За підпунктами «а», «б» пункту 1 частини сьомої цієї статті рішення державного реєстратора може бути визнано прийнятим з порушенням закону та анульовано у разі порушення визначених законом засад державної реєстрації або прийняття рішення всупереч установленій законом підставі для відмови.

Виявлені порушення не є формальними або несуттєвими, оскільки призвели до внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про належність ПП «КРУАЗЕ» об`єктів, право на які не підтверджувалося належними правовстановлювальними документами, а також до державної реєстрації новоутворених об`єктів без обов`язкових відомостей про присвоєння їм адрес. Такі порушення впливали на об`єктивність, достовірність і повноту відомостей реєстру.

Матеріали справи не свідчать про можливість відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України інших рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону. Тому Міністерство юстиції України мало визначені законом підстави для визнання оскаржених рішень державного реєстратора прийнятими з порушенням закону та їх анулювання.

Пункт 4 наказу від 28.02.2024 № 560/5 має організаційно-виконавчий характер і є похідним від пункту 2, оскільки ним виконання рішення про анулювання реєстраційних рішень покладено на Офіс протидії рейдерству. За встановленої законності пункту 2 самостійні підстави для скасування пункту 4 наказу відсутні.

Колегія суддів також ураховує, що між ПП «КРУАЗЕ» і ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» фактично існує спір щодо належності окремих об`єктів за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 30. Міністерство юстиції України, розглядаючи скаргу, не вирішувало цей спір по суті, а перевіряло дотримання державним реєстратором установленої законом адміністративної процедури. Остаточне вирішення спору про право можливе лише судом за належними вимогами до особи, яка оспорює відповідне речове право.

Водночас незалежно від оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту задоволення вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України передбачало доведення його незаконності. Позивач не довів ані порушення Міністерством установленої процедури розгляду скарги, ані відсутності визначених законом підстав для анулювання рішень державного реєстратора. Тому позов не підлягає задоволенню насамперед з огляду на законність оскарженого наказу.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами. Згідно зі статтею 86 цього Кодексу суд оцінює кожний доказ окремо та докази в їх сукупності за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й безпосередньому дослідженні матеріалів справи.

Суд першої інстанції наведених вимог не дотримався. Визнавши відсутність у ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» порушеного права, місцевий господарський суд не надав належної оцінки предмету договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, проєктній документації, матеріалам інвентаризації, змісту внесених реєстратором відомостей та конкретним порушенням процедури державної реєстрації, встановленим у висновку Колегії. Крім того, суд застосував закон, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

Інші доводи учасників справи не спростовують установлених апеляційним судом обставин та не впливають на висновок про законність пунктів 1, 2 і 4 наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 № 560/5. Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди належно мотивувати рішення, однак не вимагає детальної відповіді на кожний аргумент сторони; обсяг обґрунтування визначається характером рішення та обставинами конкретної справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно зі статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки місцевого господарського суду в оскарженій частині не відповідають установленим обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, апеляційні скарги ТОВ «МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» і Міністерства юстиції України підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову - скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з відмовою в позові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи судом першої інстанції покладаються на позивача, а сплачений кожним апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з ПП «КРУАЗЕ».

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" та Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12792/24 задовольнити повністю.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 року у справі № 910/12792/24 в частині визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 №560/5 «Про задоволення скарг» на підставі пунктів 1; 2; 4, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 28.02.2024 №560/5 «Про задоволення скарг» на підставі пунктів 1; 2; 4 відмовити повністю.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 року у справі № 910/12792/24 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "КРУАЗЕ"(79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 30, ідентифікаційний код 33533393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУС ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (01042, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЖОНА МАККЕЙНА, будинок 39, офіс 12 ЄДРПОУ 43079744) 3633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємства "КРУАЗЕ" (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 30, ідентифікаційний код 33533393) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, ідентифікаційний код 00015622) 3633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.09.2026

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua