Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №911/1852/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Справа№ 911/1852/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026

у справі №911/1852/26 (суддя Ю.В. Подоляк)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл»

про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ»

про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» від 19.06.2026 (вх. № суду 5571/26 від 19.06.2026) про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України, а саме не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, до заяви про забезпечення позову не додано документів, які підтверджують сплату судового збору за подання до Господарського суду Київської області такої заяви в установлених порядку і розмірі (долучена позивачем квитанція про сплату судового збору від 19.06.2026 № 7010-9689-8827-6580 за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання до Господарського суду позову ТОВ «Фарба Трейд Профешнл», а не за подання до Господарського суду Київської області ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» заяви про забезпечення позову).

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 29.06.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26, матеріали заяви про забезпечення позову направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду заяви по суті.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що постановлена ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до безпідставного обмеження права заявника на судовий захист та доступ до правосуддя.

Заява про забезпечення позову подавалася представником апелянта через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). В межах функціоналу зазначеної підсистеми і було здійснено оплату судового збору при формуванні вказаної заяви. При цьому розділ «призначення платежу» формувався автоматично самою підсистемою. У зв`язку з алгоритмами державного сервісу текстовий шаблон автоматично прописує фразу: «Судовий збір, за позовом ...» для більшості видів документів, без технічної можливості ручного редагування цього реквізиту платником в інтерфейсі вікна оплати. Покладення на апелянта відповідальності за технічні обмеження офіційного державного вебресурсу, створеного Державною судовою адміністрацією України, є проявом «надмірного формалізму» та порушенням принципу належного урядування.

Сплачена згідно з квитанцією від 19.06.2026 № 7010-9689-8827-6580 сума чітко і однозначно ідентифікує платіж у розмірі 1 664,00 грн як збір саме за розгляд заяви про забезпечення позову у справі №911/1852/26.

Протилежні висновки місцевого господарського суду, на думку позивача, є надмірним формалізмом, порушують право позивача на доступ до правосуддя.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали не врахував правові позиції, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/789/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 11.06.2019 у справі №916/2933/18, від 14.08.2019 у справі №910/3802/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, згідно з якими частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Судом установлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1852/26; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

15.07.2026 матеріали справи №911/1852/26 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази доплати судового збору у розмірі 166,40 грн.

27.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору №1474-7501-9261-5370 від 27.07.2026 у розмірі 167,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), розгляд якої, з огляду на положення частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється апеляційним судом без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подачу до суду документів.

07.08.2026 відповідач подав через підсистему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення.

Відповідач заперечує твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку щодо неналежної сплати судового збору. Як убачається з платіжної інструкції, долученої самим апелянтом до заяви про забезпечення позову, у графі «Призначення платежу» прямо зазначено, що судовий збір сплачено за подання позовної заяви, а не за подання заяви про забезпечення позову. При цьому Закон України «Про судовий збір» чітко розмежовує об`єкти справляння судового збору та встановлює окремі ставки за подання позовної заяви і за подання заяви про забезпечення позову. Саме по собі співпадіння розміру платежу не може свідчити про належне виконання процесуального обов`язку. Посилання апелянта на автоматичне формування призначення платежу підсистемою «Електронний суд» також не заслуговують на увагу. Такі твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому мають характер виключно припущень.

Відповідач наголошує на тому, що твердження апелянта про необхідність «захисту активів від протиправних дій відповідача» є надуманими та не підтверджуються жодними належними доказами. Насправді ж саме апелянт, замість виконання свого обов`язку щодо звільнення спірного майна, продовжує ініціювати численні процесуальні дії, наслідком яких є затягування розгляду спору та необґрунтоване обмеження прав законного власника майна.

12.08.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу.

Позивач наголошує на тому, що у відзиві відповідач обмежується виключно формально-лінгвістичним аналізом графи «Призначення платежу» квитанції від 19.06.2026 № 7010-9689-8827-6580, стверджуючи, що вона «прямо» підтверджує сплату збору за подання позовної заяви, а посилання апелянта на автоматичне формування цього реквізиту підсистемою «Електронний суд» «не підтверджені жодними належними та допустимими доказами» і «мають характер виключно припущень». Цей довід відповідача спростовується змістом самого документа, який уже перебуває в матеріалах справи. У квитанції від 19.06.2026 №7010-9689-8827-6580 прямо зазначено: «Сервіс оплати GOVPAY24» та «Сплату здійснено з https://cabinet.court.gov.ua/». Відповідач жодним чином не спростовує наведений в апеляційній скарзі арифметичний (об`єктивний) довід: сума 1 664,00 грн, сплачена за квитанцією від 19.06.2026, точно відповідає ставці судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Основний позов апелянта - про усунення перешкод у здійсненні права користування майном - за своєю правовою природою є вимогою немайнового характеру, а отже ставка збору за його подання становить не менше 3 328,00 грн, що вдвічі перевищує фактично сплачену суму. Відзив жодним словом не заперечує та не спростовує цю математичну невідповідність, обмежуючись виключно посиланням на текстове формулювання графи «Призначення платежу». Також відзив взагалі не містить заперечень щодо іншої підстави скасування ухвали - необґрунтованого висновку про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Переважна частина відзиву присвячена викладенню тверджень про нібито «безпідставне користування» апелянтом майновим комплексом, «систематичну відмову добровільно звільнити майно», а також обставинам укладення відповідачем 11.06.2026 договору оренди №121-О з ТОВ «ДЖЕЙКЕЙ ЛЕНД ВІКЛЗ» і отримання від останнього листів-претензій від 14.07.2026 та від 03.08.2026. Жодна з цих обставин не має правового значення для вирішення процесуального питання - чи відповідала подана 19.06.2026 заява про забезпечення позову вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку ухвали суду від 30.07.2026 до електронних кабінетів учасників справи в підсистемі «Електронний суд»), закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

19.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» про усунення перешкод у користуванні майном.

Разом із позовною заявою 19.06.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №5571/26, в якій заявник просив суд забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном до набрання рішенням суду законної сили шляхом: заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» (код ЄДРПОУ 39482580) та будь-яким залученим ним третім особам вчиняти дії щодо обмеження, відімкнення або блокування інженерних мереж (електропостачання, вентиляції), а також вчиняти дії, що перешкоджають працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» (код ЄДРПОУ 39526711) та представникам Управління поліції охорони в Київській області у безперешкодному доступі до вказаних нежитлових приміщень для обслуговування змонтованих систем охоронно-тривожної сигналізації, комерційного вузла обліку та технічного утримання резервних дизельних генераторів з метою забезпечення цілісності та збереження майна; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» (код ЄДРПОУ 39482580) та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії щодо проведення капітального ремонту, реконструкції, демонтажу, будівельного відновлення чи перебудови нежитлових приміщень загальною площею 1589 кв.м, розташованих на першому поверсі виробничого комплексу за адресою: Київська область, Фастівський район, смт Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 43-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2328356832214); заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» (код ЄДРПОУ 39482580) вчиняти дії щодо передачі в оренду, суборенду, найм, піднайм чи будь-яке інше користування третім особам нежитлових приміщень загальною площею 1589 кв.м, розташованих на першому поверсі виробничого комплексу за адресою: Київська область, Фастівський район, смт Глеваха, вулиця Вокзальна, будинок 43-А (або їх частин), а також заборонити підписувати будь-які акти приймання-передачі щодо вказаного нерухомого майна з будь-якими третіми особами до набрання законної сили рішенням суду.

Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлені статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Колегією суддів установлено, що позивачем до заяви про забезпечення позову долучено квитанцію від 19.06.2026 №7010-9689-8827-6580 про сплату судового збору в розмірі 1 664,00 грн, у розділі призначення платежу якої зазначено: судовий збір, за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл», Господарський суд Київської області.

За висновками суду першої інстанції зазначена квитанція від 19.06.2026 № 7010-9689-8827-6580 за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання до Господарського суду позову ТОВ «Фарба Трейд Профешнл», а не за подання заяви про забезпечення позову й, відповідно, не може вважатися належним та допустимим доказом сплати судового збору за подання до Господарського суду Київської області заяви ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» про забезпечення позову.

Колегія суддів враховує, що суд дійсно має перевіряти, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №9901/144/20).

Однак, на переконання колегії суддів, у спірному випадку висновок Господарського суду Київської області про неналежність та недопустимість як доказу сплати судового збору за подання заяви ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» про забезпечення позову квитанції від 19.06.2026 №7010-9689-8827-6580 є проявом надмірного формалізму.

Так, суд має досліджувати платіжний документ комплексно, перевіряючи фактичне зарахування коштів, а не обмежуватися формально-лінгвістичною оцінкою графи «Призначення платежу».

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Водночас, під правовим пуризмом у практиці Європейського суду з прав людини розуміється надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України»).

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №910/7591/19.

Надмірний формалізм при трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на справедливий суд та доступ до правосуддя. Формалізм є виправданим лише для забезпечення правової визначеності, однак «надмірний формалізм» заважає практичному та ефективному захисту прав особи, роблячи його ілюзорним.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328,00 грн.

У відповідності до пп. 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлюється у такому розмірі: 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позовна заява та заява про забезпечення позову були подані у 2026 році, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову позивач мав сплатити 1 664,00 грн й саме цю суму ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» сплатило згідно з квитанцією від 19.06.2026 №7010-9689-8827-6580.

Водночас за подання позовної заяви немайнового характеру ставка збору становить 1,0 розміру прожиткового мінімуму, що відповідає сумі 3 328,00 грн, а за позовну заяву майнового характеру - не менше 3 328,00 грн.

До позовної заяви ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» було окремо долучено квитанцію від 18.06.2026 №5070-3521-3876-1117 про сплату судового збору за подання позову в даній справі (дві вимоги немайнового характеру) на суму 6 656,00 грн (3 328,00 грн х 2) й відповідною ухвалою від 14.07.2026 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі №911/1852/26 за поданою позовною заяви, чим підтвердив, що сплачена сума судового збору за подання позову відповідала розміру, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Отже математично та виходячи із наявних у справі доказів, сума 1 664,00 грн, сплачена згідно з квитанцією від 19.06.2026 №7010-9689-8827-6580, не могла бути платою за подання позовної заяви у даній справі.

Відповідний платіж недвузначно можна ідентифікувати як судовий збір, сплачений саме за розгляд заяви про забезпечення позову у справі №911/1852/26.

При цьому суд враховує пояснення скаржника з приводу того, що заява про забезпечення позову подавалася представником апелянта через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) й у межах функціоналу зазначеної підсистеми і було здійснено оплату судового збору при формуванні вказаної заяви (у квитанції від 19.06.2026 №7010-9689-8827-6580 прямо зазначено: «Сервіс оплати GOVPAY24» та «Сплату здійснено з https://cabinet.court.gov.ua/»). При цьому розділ призначення платежу формувався автоматично самою підсистемою.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу зазначених обставин не спростовує, обмежуючись виключно посиланням на текстове формулювання графи «Призначення платежу».

Водночас, щодо висновків суду першої інстанції про ненадання позивачем пропозицій із застосування зустрічного забезпечення, то колегія суддів зауважує, що розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням ним пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення у випадку забезпечення позову (схожий за змістом висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №911/172/22).

З огляду на зазначене, помилковим є повернення місцевим господарським судом заяви ТОВ «Фарба Трейд Профешнл» (вх. №5571/26 від 19.06.2026) через технічні особливості формування змісту квитанції та відсутність у заяві пропозицій із застосування зустрічного забезпечення, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Київської області для розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Також суд апеляційної інстанції наголошує, що під час розгляду даної апеляційної скарги та вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для повернення відповідної заяви про забезпечення позову, оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, судом не вирішується, дане питання має бути досліджене місцевим господарським судом під час розгляду заяви про забезпечення позову по суті.

Враховуючи наведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги позивача обґрунтованими, ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у даній справі такою, що підлягає скасуванню, а справа (заява вх. №5571/26 від 19.06.2026) у відповідності до положень частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передачі на розгляд до Господарського суду Київської області.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом даної апеляційної скарги, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути здійснений за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.06.2026 у справі №911/1852/26 скасувати.

Справу №911/1852/26 направити до Господарського суду Київської області для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарба Трейд Профешнл» від 19.06.2026 (вх. №5571/26) про вжиття заходів забезпечення позову.

Матеріали справи №911/1852/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко