Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №911/172/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Справа№ 911/172/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2026

у справі №911/172/25 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм

до Фізичної особи-підприємця Арборак Інесси Миколаївни

про стягнення 80 103,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (надалі також - позивач, Держрибагентство, скаржник) звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ФОП Арборак Інесси Миколаївни (надалі також - відповідач, ФОП Арборак І.М.) про стягнення 80 103, 00 грн за спеціальне використання водних біоресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до Договору № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.06.2023 р.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.05.2026 у справі №911/172/25 відмовлено у задоволенні позову повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують видачу відповідачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), на підставі договору № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.06.2023 р.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження. Апеляційну скаргу задовольнити повністю та скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2026 у справі № 911/172/25 за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм до фізичної особи-підприжємця Арборак Інесси Миколаївни про стягнення 80 103, 00 грн. Стягнути з Відповідача судовий збір за подання Держрибагентством апеляційної скарги. Справу розглядати за участі представника Держрибагентства.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції подані Держрибагентством Додаткові пояснення у справі не враховано та не взято до уваги, що пункт 13 Договору - КB1max суперечить абзацу другому пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1479, якою затверджений Порядок, яким визначено, що договори на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) діють з дня їх укладення та не більше ніж один календарний рік.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О.(головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 апеляційну скаргу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2026 у справі №911/172/25 - залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків апеляційної скарги.

24.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшла заява про усунення недоліків із доказами сплати судового збору, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору, з якої вбачається, що апелянтом сплачено судовий збір у визначеному судом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2026 у справі №911/172/25. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 30.06.2023 між позивачем (надалі - Агентство) та відповідачем (надалі - Користувач) було підписано договір № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), згідно з умовами п. 1. якого цим договором Агентство надає, а користувач отримує право на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарському водному об`єкті (його частині): Київське водосховище (надалі - Договір).

Відповідно до п. 6. Договору Агентство зобов`язується виконувати умови цього договору

Згідно з п.п. 1), 4) п. 8. Договору Користувач зобов`язаний виконувати умови цього договору та вимоги законодавства в галузі рибного господарства (п.п. 1) п. 8).

4) здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів в межах лімітів спеціального використання водних біоресурсів, прогнозу допустимого вилову та/або видів водних біоресурсів, які визначені нелімітованими водними біоресурсами та включені до цього договору, тими знаряддями лову і суднами флоту рибної промисловості, які включені до цього договору та дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах);

Згідно з п. 12. Договору цей договір укладено до 31 грудня 2023 року.

Пунктом 13 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Відповідно до п. 21. Договору ціна цього договору становить 80 103 гривні 00 копійок на рахунок UA398999980334169898000010752 за кодом бюджетної класифікації 13070200.

У листопаді 2023 р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 2 від 06.11.2023 р. щодо несвоєчасного перерахування плати за спеціальне використання водних біоресурсів, у якій він вимагав надати копії платіжних документів про сплату в повному обсязі ціни реалізації лоту у розмірі 80 103, 00 грн, у строк до 20.11.2023.

У грудні 2023 р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 18 від 19.12.2023 р. щодо несвоєчасного перерахування плати за спеціальне використання водних біоресурсів, у якій він вимагав надати копії платіжних документів про сплату в повному обсязі ціни реалізації лоту у розмірі 80 103, 00 грн, у строк до 20.11.2023.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 80 103, 00 грн основної заборгованості за надане право спеціального використання водних біоресурсів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування членів колегії суддів у відрядженні, у відпустках та інші чинники.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи окремо та в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

У статті 1 Водного кодексу України надано визначення його основних термінів, зокрема: води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води; водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий водний об`єкт; водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); водокористувач - фізична або юридична особа, яка здійснює водокористування; водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; водосховище комплексного призначення - водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних); рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Відповідно до ст. 3 цього ж кодексу усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Положеннями ст. 5 цього ж кодексу визначено, що до водних об`єктів загальнодержавного значення належать зокрема поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

Відповідно до ст. 6 цього ж кодексу води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно з ст. 42 цього ж кодексу водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Положеннями ст. 46 цього ж кодексу визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно з ст. 48 цього ж кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 цього ж кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюються відповідно до законів України "Про адміністративну процедуру" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій цієї статті, із заявою, до якої додаються:

обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення;

опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;

нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо);

затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).

Зазначений у частині шостій цієї статті перелік документів є вичерпним. Документи, визначені частиною шостою цієї статті, не подаються щодо об`єктів вторинних водокористувачів (абонентів), які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення, без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Видача або надання відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов`язані протягом п`яти робочих днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати копії відповідних документів:

у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

у разі використання водних об`єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, зобов`язані протягом 15 календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органу, що приймає рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, висновки в електронній формі щодо можливості його видачі.

Обмін документами між органами виконавчої влади, зазначеними в цій статті, здійснюється в електронній формі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Органи, зазначені в частині другій цієї статті, під час прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або про відмову в його видачі враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

У разі ненадання протягом встановленого строку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування вважається, що відповідний центральний орган виконавчої влади не заперечує проти видачі такого дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є:

подання неповного пакета документів, передбачених цією статтею, за умови що суб`єкту господарювання або фізичній особі було надано можливість їх додати;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів, за умови що суб`єкту господарювання або фізичній особі було надано можливість усунути недоліки заяви, додати необхідні документи та відомості;

негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Підставою для переоформлення дозволу на спеціальне водокористування є зміна найменування або місцезнаходження юридичної особи чи зміна прізвища, імені, по батькові або місця проживання фізичної особи, фізичної особи - підприємця, приватизація єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства без зміни характеристик спеціального водокористування, визначених у раніше виданому дозволі.

Переоформлення дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за заявою, до якої додається дозвіл, що підлягає переоформленню.

Строк видачі переоформленого дозволу на спеціальне водокористування становить два робочі дні з дня одержання заяви про його переоформлення.

Припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється з підстав, визначених статтею 55 цього Кодексу.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Форма дозволу на спеціальне водокористування та заяви для його отримання, а також форма нормативного розрахунку водокористування і водовідведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Видача дозволу на спеціальне водокористування суб`єкту господарювання, який приватизував єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, здійснюється шляхом переоформлення раніше виданого дозволу на строк його дії.

Інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", з урахуванням вимог абзаців другого - четвертого частини шостої цієї статті. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги цього Кодексу щодо прав, обов`язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, з урахуванням порядку адміністративного провадження, встановленого Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їхніми рішеннями відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та цього Закону, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, припинення дії або відмови у видачі документів дозвільного характеру протягом 30 календарних днів з дня одержання від суб`єкта господарювання відповідної заяви.

У разі неможливості прийняття представницьким органом місцевого самоврядування рішення щодо видачі, переоформлення, припинення дії або відмови у видачі документів дозвільного характеру протягом 30 календарних днів рішення приймається на першому засіданні після закінчення зазначеного строку. У такому разі орган місцевого самоврядування повідомляє в письмовій формі суб`єкта господарювання про причини, що унеможливлюють вирішення справи у визначений строк, не пізніше ніж за три робочі дні до завершення строку.

Проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, необхідність якої встановлюється міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, здійснюється в порядку, передбаченому таким міжнародним договором. Плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру (адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги".

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.06.2023 відповідач звернувся до Управління Державного агентства мелоріації та рибного господарства у м. Києві та Київській області із заявою про видачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинами).

У червні 2023 р. на замовлення відповідача Управління Державного агентства мелоріації та рибного господарства у м. Києві та Київській області видало дозвіл № 175 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30 червня 2023 року, на підставі Договору № КВ3min на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 19.05.2023 та дозвіл № 174 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30 червня 2023 року, на підставі Договору № КВ1min на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 19.05.2023.

Крім того, як було зазначено вище, згідно з п. 13. Договору цей договір набирає чинності з дня отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують видачу відповідачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), на підставі договору № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.06.2023.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, стосовно того, що пункт 13 Договору - КB1max суперечить абзацу другому пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1479, якою затверджений Порядок, яким визначено, що договори на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) діють з дня їх укладення та не більше ніж один календарний рік, колегія суддів зазначає таке.

Якщо позивач/скаржник вважає, що пункт 13 Договору - КB1max суперечить абзацу другому пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1479, останній не позбавлений права для звернення до суду із позовом про визнання даного пункту Договору недійсним з вищевикладених підстав.

Водночас, у даному випадку колегія суддів керується презумпцією правомірності правочину, за якою будь-який укладений договір чи угода вважається законною доти, доки суд не визнає його недійсним або закон прямо не скасує його силу. Поки договір не скасовано, сторони повинні виконувати свої обов`язки.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи те, що позивачем не було надано суду усіх належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували факт неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати за надане право спеціального використання водних біоресурсів за договором № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.06.2023, оскільки відповідачу відповідно до умов договору № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.06.2023 не видавався дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказаний договір не набрав чинності та у відповідача не виник обов`язок оплати за надане право спеціального використання водних біоресурсів за договором № КВ1max на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 30.06.2023.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2026 у справі №911/172/25, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2026 у справі №911/172/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2026 у справі №911/172/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

4. Матеріали справи № 911/172/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім