Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №490/3143/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3143/26

н\п 2/490/2998/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовном Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 29059,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір №75235652, який підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов Договору сума позики становить 1470,00 грн, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. ОСОБА_1 зі свого боку не виконав свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Крім того, відповідач уклав з АТ «Таскомбанк» Заяву-Договір №1987217-304 про надання кредиту від 06.07.2021, підписанням якої акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tacombank.com.ua на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та беззастережно приєднався до умов Договору. Строк кредиту (період за який Позичальник повинен його повернути) складає 24 місяці, відповідно до графіку платежів з обчисленням загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Крім того, 01.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір №4621812. За умовами договору ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кредит в розмірі 2000,00 грн, шляхом переказу на картковий рахунок позичальника. Умовами Договору передбачено, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 3,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

28.12.2021 року було укладено договір №28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4621812.

22.02.2022 року було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75235652.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №4621812 та №75235652.

21.12.2023 року було укладено договір №НІ/11/13-Ф відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1987217-304.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за кредитними договорами №75235652 від 23.06.2021 року, №1987217-304 від 06.07.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року.

Станом на час звернення до суду з вказаним позовом заборгованість за Договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку із чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами у загальному розмірі 29059,70 грн, з яких: 8189,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13862,33 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 7007,39 грн - заборгованість за комісіями, 0,24 грн - нараховані 3% річних.

За такого, враховуючи невиконання відповідачем свої зобов`язань по сплаті кредитних коштів за кредитними договорами №75235652 від 23.06.2021 року, №1987217-304 від 06.07.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом 13.04.2026 року було направлено відповідні запити до ВОМІРМП УДМС у Миколаївській області та 28.04.2026 року отримана інформація щодо місць проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Як вбачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області від 28.04.2026 року, ОСОБА_1 не значиться.

Крім того, 01.05.2026 року було направлено відповідні запити до ВОМІРМП УДМС у Дніпропетровській області та 18.05.2026 року отримана інформація щодо місць проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Як вбачається з відповіді ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 18.05.2026 року, ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку на території Дніпропетровської області не значиться.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 26.05.2026 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 26.05.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України та направленням копії ухвали про відкриття провадження у справі на відому електронну адресу відповідача, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо укладення договору позики №75235652 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 23.06.2021 року.

23.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір позики №75235652 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору позики передбачено, що сума позики становить 1470,00 грн, строк позики 30 днів, дата повернення позики 23.07.2021, процентна ставка (базова) - 1,99% (фіксована) у день, знижена процентна ставка - 0,01% у день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3,71%, орієнтовна загальна вартість позики - 1474,41 грн.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики (п. 4).

Згідно п. 5.1. та п. 5.2 Договору позики, Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/.

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Також ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 підписано таблицю загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Договору позики №75235652 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 23.06.2021 року, у якій також міститься інформація щодо дати видачі та дати повернення кредиту, суми кредиту за договором позики, проценти за користування кредитом, загальна вартість кредиту.

Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом №12/08/2021 від 12.08.2021 та розміщено на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/, копія яких надана позивачем та наявна у матеріалах справи.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується довідкою №КД-000093612/ТНПП від 12.12.2025 року, наданою ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 27.04.2023 року №21/764-рк та згідно якої Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та завершення платіжної операції, а саме: перерахування кредитних коштів у сумі 1470,00 грн, на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , номер платежу d0edd690-bf1a-4cea-a143-7ef7ed9c04a7.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 23.06.2021 року по 22.02.2022 року, складеного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів», ОСОБА_1 неодноразово вносились платежі в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 1384,26 грн, однак в подальшому відповідачем не виконовулися свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, в результаті чого утворилася заборгованість за Договором позики №75235652 від 23.06.2021 року в розмірі 4800,12 грн, з яких: 1470,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3329,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 0,24 грн - нараховані 3% річних.

22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників.

Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року, ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передало, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло реєстр боржників кількістю 12130 та набуло право вимоги до боржників.

Згідно з реєстром боржників №1 та витягом з реєстру боржників №1 до Договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер в реєстрі 1293) за Договором позики №75235652 від 23.06.2021 року із загальною сумою заборгованості 4799,88 грн.

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло реєстр боржників кількістю 207307.

Згідно з реєстром боржників до Договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року та з витягом з додатку №3 реєстру боржників до Договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №75235652 від 23.06.2021 року (порядковий номер в реєстрі 114833) із загальною сумою заборгованості 4800,12 грн, з яких: 1470,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3329,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 0,24 грн - нараховані 3% річних.

Щодо укладення заяви-договору про надання споживчого кредиту №1987217-304 від 06.07.2021 року.

06.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Таскомбанк» із заявою-анкетою на оформлення банківських продуктів.

06.07.2021 року між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено Заяву-договір про надання споживчого кредиту №1987217-304.

Відповідно до Заяви-договору відповідач просив надати споживчий кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Строк кредиту 24 місяця, проценти за користування кредитом: 0,01% річних, комісія за обслуговування кредиту: 6,9% щомісячно (п. 1.2, 1.3, 1.4).

Відповідно до п. 1.5 Заяви-договору банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цієї заяви-договору кредит, шляхом зарахування коштів в сумі, визначеній в п. 1.1.1 даного Розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України на власні потреби у сумі 5345,00 грн на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Таскомбанк».

Згідно з п. 1.1.1. Заяви-договору загальна сума кредиту становить 5000,00 грн, яка складається з суми кредиту без комісії за надання кредиту у розмірі 345,00 грн, комісія за надання кредиту (за наявності) у розмірі 6,9%, що складає 345,00 грн (п. 1.1.2, п. 1.1.3).

Відповідно до п. 3.1.4 Заяви-договору платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника здійснюється в сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що передбачені в Додатку №1 до цієї Заяви-договору.

Згідно з п. 4.1. Заяви-договору для виконання зобов`язань позичальника за цією Заявою-договором банк відкриває рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення будь-якої заборгованості за цією Заявою-договором № НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк».

Відповідно до п. 4.15 Заяви-договору ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він отримав від банку свій примірник цієї Заяви-договору, а також Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту в день укладення Заяви-договору, повідомлення про включення своїх персональних даних до бази персональних даних позичальників банку, а також відомості про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідач власноруч підписав Додаток №1 до Заяви-договору про надання споживчого кредиту №1987217-304 від 06.07.2021 року, в якому визначено Графік платежів з обчисленням загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за вказаним договором про споживчий кредит.

Позивачем надано Паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна Готівка Максимум», який підписано ОСОБА_1 особисто.

Відповідно до виписки по особовому рахунку на ім`я ОСОБА_1 за період з 06.07.2021 року по 21.12.2023 року вбачається рух коштів, зокрема зарахування кредитних коштів в сумі 5345,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитного договору №1987217-304, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , заборгованість складає 11898,57 грн, з яких: 4890,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 0,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 7007,39 грн - заборгованість за комісіями.

21.12.2023 року між АТ «Таскомбанк» (клієнт) та ТОВ «Коллект Центр» (фактор) укладено договір факторингу №НІ/11/13-Ф, за яким фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги зокрема, до відповідача за кредитним договором №1987217-304 від 06.07.2021 у сумі 11898,57 грн, з яких: 4890,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 0,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 7007,39 грн - заборгованість за комісіями.

Щодо укладення договору про споживчий кредит №4621812 від 01.09.2021 року.

01.09.2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ОСОБА_1 подав Анкету-заяву на кредит №4621812.

01.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4621812.

Відповідно до п. 1.1. ДоговоруКредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 2000,00 грн. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору Кредит надається строком на 15 днів з 01.09.2021 (строк кредитування).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 16.09.2021 (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п.п. 1.5.2, 1.6. Договору, проценти за користування кредитом: 3,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Згідно із пунктом 3.3.2. Договору, Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.

За змістом п. 6.3. Договору, Позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком №1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.

Факт перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_4 кредитних коштів підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Елаєнс» №62cf0a96-4011-4138-a145-c423d31df75f_637660989698720020 про перерахування коштів у розмірі 2000,00 грн 01.09.2021 року ОСОБА_1 за договором №4621812.

За такого, Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит №4621812 від 01.09.2021 року, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору позики.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан (Клієнт) та ТОВ «Вердикт капітал» (Фактор) укладено договір факторингу №28-12/2021-72, за змістом якого ТОВ «Мілоан» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Вердикт капітал», належні кредитору права вимоги до боржників за договорами про надання фінансових послуг, в тому числі до боржника за кредитним договором №4621812 від 01.09.2021 року.

Згідно дослідженого судом реєстру боржників з даними про позичальника розміри відступлених прав за договором №4621812 від 01.09.2021 року становлять: 7156,91 грн, з яких: 1829,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5327,91 грн - заборгованість по процентам.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, за змістом якого ТОВ «Вердикт капітал» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «Коллект Центр», належні кредитору права вимоги до боржників, зазначених у додатках, включаючи права вимоги до правонаступників, спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, в тому числі до боржниці за кредитним договором №4621812 від 01.09.2021 року.

За змістом дослідженого судом реєстру боржників відносно ОСОБА_1 кредитором ТОВ «Вердикт капітал» обумовлено передачу вимог зі сплати заборгованості за договором кредиту №4621812 від 01.09.2021 року на суму 12361,01 грн, з яких: 1829,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 10532,01 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Щодо укладення кредитних договорів.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитні договори №75235652 від 23.06.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року між первісними кредиторами та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів у вигляді одноразових ідентифікаторів «R64225» та «CR0Nz1kc1z» відповідно, які направлялися первісними кредиторами на номер телефону відповідача.

Таким чином, встановлено, що договори між первісним кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісних кредиторів, подав заявки на отримання кредитів за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредитів, після чого первісні кредитори надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразові ідентифікатори у вигляді смс-коду, які заявник використав для підтвердження підписання Договору кредиту.

Судом встановлено, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитні договори №75235652 від 23.06.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року не були б укладеними сторонами, отже ці правочини, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладеними в письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитні договори №75235652 від 23.06.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронних підписів, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитних договорів.

Кредитний договір №1987217-304 від 06.07.2021 року та усі документи до нього були підписані відповідачем власноручним підписом.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договорів факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, №22/02/2022 від 22.02.2022 року, №10-01/2023 від 10.01.2023 року, №НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року, про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги недійсними або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цих договорів.

За такого, враховуючи вищевказане, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами №75235652 від 23.06.2021 року, №1987217-304 від 06.07.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року перейшло до ТОВ «Коллект Центр», що дає останньому право на стягнення з відповідача в судовому порядку неповернуту ним суму позики.

Щодо стягнення заборгованості за Кредитними договорами.

На підтвердження розміру заборгованості за вищевказаними договорами позивачем надано розрахунки заборгованості, згідно яких:

- розмір заборгованості за Кредитним договором №75235652 від 23.06.2021 року становить 4800,12 грн, з яких: 1470,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 3329,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 0,24 грн - нараховані 3% річних;

- розмір заборгованості за Кредитним договором №1987217-304 від 06.07.2021 року становить 11898,57 грн, з яких: 4890,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 0,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 7007,39 грн - заборгованість за комісіями;

- розмір заборгованості за Кредитним договором №4621812 від 01.09.2021 року становить 12361,01 грн, з яких: 1829,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 10532,01 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

За такого, загальний розмір заборгованості за Кредитними договорами №75235652 від 23.06.2021 року, №1987217-304 від 06.07.2021 року та №4621812 від 01.09.2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 29059,70 грн, з яких: 8189,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13862,33 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 7007,39 грн - заборгованість за комісіями, 0,24 грн - нараховані 3% річних.

Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Кредитні договора є дійсними, у судовому порядку не оскаржувалися. Розрахунки заборгованостей проведені первісними кредиторами та позивачем відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18)).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» необхідно зазначити наступне.

Щодо стягнення заборгованості за комісіями за кредитним договором №1987217-304 від 06.07.2021 року.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 зроблено висновок про те, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 (чинних на момент укладення Договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що нарахування заборгованості за комісіями за обслуговування є необґрунтованими, враховуючи вищевикладені норми, а також той факт, що супроводження кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в цій частині вимоги слід відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити позов частково, стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 22052,31 грн, яка складається із заборгованості: за кредитним договором №75235652 від 23.06.2021 року у розмірі 4800,12 грн (1470,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3329,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 0,24 - нараховані 3% річних.), за кредитним договором №1987217-304 від 06.07.2021 року у розмірі 4891,18 грн (4890,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 0,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами), за кредитним договором №4621812 від 01.09.2021 року у розмірі 12361,01 грн (1829,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 10532,01 грн - заборгованість за нарахованими процентами).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025 року, заявка на надання юридичної допомоги №1676 від 02.02.2026 року, витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 13000,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 13000,00 грн є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 22052,31 грн.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, оскільки суд вважає, що вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати (пропорційно розміру задоволених вимог), а саме 2020,76 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0612260031 від 13.02.2026 року.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у загальному розмірі 22052 (двадцять дві тисячі п`ятдесят дві) гривні 31 копійку, яка складається із заборгованості: за кредитним договором №75235652 від 23.06.2021 року у розмірі 4800,12 грн (1470,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3329,88 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 0,24 - нараховані 3% річних), за кредитним договором №1987217-304 від 06.07.2021 року у розмірі 4891,18 грн (4890,74 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 0,44 грн - заборгованість за нарахованими процентами), за кредитним договором №4621812 від 01.09.2021 року у розмірі 12361,01 грн (1829,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 10532,01 грн - заборгованість за нарахованими процентами).

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у розмірі 5020 (п`ять тисяч двадцять) гривень 76 копійок, які включають 2020,76 грн - судового збору та 3000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін