Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №487/2902/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2902/26

Провадження № 2/487/2392/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

31.08.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судових засідань Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року шляхом формування у системі «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» - Сахарова О.І. звернулась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №301916956, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 29.04.2021 року у розмірі 27880,01 грн. Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн..

В обґрунтування позову зазначила, що 29.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №301916956.

Відповідач здійснила дії спрямовані на укладення вказаного договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

В подальшому, 28.11.2018 між року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором .

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»», перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» належне йому право вимоги до відповідача .

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника становить 27880,01 грн.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Одночасно витребувано докази на підтвердження належності платіжних карток ОСОБА_1 та про зарахування кредитних коштів.

05.05.2026 року надійшла відповідь від АТ «ПУМБ».

19.05.2026 року надійшла відповідь від АТ КБ «Приват Банк».

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив до суду не надавала.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 29.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №301916956 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, у розмірі 2800 грн на умовах, строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.

Згідно п.1.2 Договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Пунктом 1.4, 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3 Договору, передбачено, що за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 317,55 процентів річних, що становить 0,87 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 508,82 процентів річних, що становить 1,39 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV74MQ9.

Відповідно до графіка розрахунків, що є додатком 1 до договору кредиту №301916956, термін платежу складає до 29.05.2021 року, сума кредиту за договором становить 2800 грн., нараховані проценти 730,80 грн., разом до сплати 3530,80 грн..

Грошові кошти у сумі 2800 грн були перераховані 29.04.2021 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджено платіжним дорученням № 263f4e22-9abe-439c-aee3-09b4ce8a6463 від 29.04.2021 року.

Також, згідно виписки про рух грошових коштів наданої АТ «ПУМБ», встановлено що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та 29.04.2021 року на її платіжну картку було зараховано платіж у сумі 2800 грн.

Крім того, 16.05.2021 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору №301916956 від 29.04.2021 року, відповідно до умов якого сторони збільшити суму Кредиту на суму 4700 грн. з 16.05.2021 р. на строк дії Договору № 301916956 від 29.04.2021 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

Згідно п. 2 Додаткової угоди, сторони домовилися, що додаткова сума Кредиту, вказана в п. 1 цієї Додаткової угоди, підлягає поверненню згідно Графіку розрахунків, наведеному Додатку №1 до Додаткової угоди.

Грошові кошти у сумі 4700 грн були перераховані 16.05.2021 року ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджено платіжним дорученням № 7cb43abd-9ff9-4bc7-aa29-38556ea3dd98 від 16.05.2021 року.

Крім того, згідно виписки про рух грошових коштів наданої АТ КБ «Приват Банк», встановлено що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та 16.05.2021 року на її платіжну картку було зараховано платіж у сумі 4700 грн.

Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається що в зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору нараховано заборгованість, яка становить 18738,04 грн., з яких: 7499,37 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11238,67 грн. - заборгованість за процентами.

В подальшому, 28.11.2018 між року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором .

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021 .

31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №27, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022

31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Таліон плюс» вбачається що в зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору нараховано заборгованість яка становить 27880,01 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7499,37 грн., заборгованість за процентами 20380,64 грн..

Відповідно до Реєстру прав вимоги №145 від 03.08.2021 до вказаного договору факторингу, ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №301916956 на загальну суму 18738,04 грн., з яких 7499,37 грн.заборгованість за тілом кредиту, 11238,67 грн. заборгованість за процентами.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

03.08.2021 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» уклали додаткову угоду №2, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

30.12.2022 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» уклали додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30.12.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до вказаного договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №301916956 на загальну суму 27880,01 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7499,37 грн., заборгованість за процентами 20380,64 грн.

11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» належне йому право вимоги до відповідача .

Відповідно до Реєстру боржників до вказаного договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №301916956 на загальну суму 27880,01 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7499,37 грн., заборгованість за процентами 20380,64 грн.

Таким чином, вбачається що позивачем в зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору нараховано заборгованість, яка становить 27880,01 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7499,37 грн., заборгованість за процентами 20380,64 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс»» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн та 2662,40 грн сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір № 20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Ейс»» та адвокатським бюро «Соломко та Партнери» в особі адвоката Соломки О.В.; протокол погодження вартості послуг до вказаного договору; додаткову угоду №25770901362 до договору від 01.09.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, відповідно до якого надано правову допомогу у виді складання позовної заяви вартістю 5000 грн., вивченням матеріалів справи вартістю 1000 грн., підготовки адвокатського запиту вартістю 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації вартісю 500 грн.; копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Соломка О.В.

Таким чином, враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної роботи, види наданих послуг, надання правничої допомоги ТОВ «ФК Кредит-Капітал» в даній справі зводилося до складання позовної заяви, подачі адвокатського запиту. Виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» заборгованість за кредитним договором №301916956 від 29.04.2021 року в сумі 27880,01 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7499,37 грн., заборгованість за процентами 20380,64 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»», місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк