Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №146/1480/25 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Суд: Томашпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №146/1480/25

Суддя: Пилипчук О. В.

Справа № 146/1480/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

при секретарі судового засідання Колісник А.М.,

за участю представника позивача адвоката Тетевої-Родюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль заяву адвоката Тетевої-Родюк І.О. в інтересах ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майно

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2025 року до Томашпільського районного суду, керуючись ст.ст. 60-71 СК України, 319 ЦК України звернувся ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить поділити спільне сумісне майно подружжя, зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у праві користування власністю ОСОБА_1 та стягнути судові витрати.

16 липня 2026 року Томашпільським районним судом Вінницької області винесено рішення у даній цивільній справі.

До постановлення рішення суду представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Тетева-Родюк І.О. зробила заяву про надання доказів про понесені судові витрати в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.

21 липня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвокат Тетевої-Родюк І.О. щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майно.

До заяви додано докази розміру судових витрат.

26 серпня 2026 року відповідачем подано до суду клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу, згідно якої остання просить зменшити розмір судових витрат до суми 6000 гривень в іншій частині витрат відмовити, судове засідання проводити без її участі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тетева-Родюк І.О. в судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат підтримали та просили її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заперечення щодо розміру судових витрат в якій міститься клопотання про проведення судового засідання без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 16 липня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майном - задоволено частково.

На виконання вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України представник позивача подав до суду Договір про надання правничої допомоги у цивільній справі від 02.07.2025 року укладений між адвокатським бюро «Ірини Титевої-Родюк» в особі адвоката Титевої – Родюк І.О. та Гусаром О.Ю., згідно якого узгоджено вартість послуг адвоката в розмірі 41800 грн; акт приймання – передачі наданої правничої допомоги від 16.07.2026 згідно якого підтверджено, що правнича допомога надана на суму 41800 грн.; платіжні інструкцію № 57357875SB від 03.07.2025, згідно якого адвокатському бюро «Ірини Титевої-Родюк» сплачено 41800 гривень за договором про надання правничої допомоги у цивільній справі від 02.07.2025 року. Також заявником додано рахунки на проведення оцінки нерухомого майна та квитанції на оплату оцінки в сумі 10500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача в позові було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а саме на суму 41800 грн. судових витрат на правову допомогу та 10500 гривень витрат на проведення оцінки.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 4 статті 270 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засіданні осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача виконані вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до висновку Великою Палатою Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду у справі № 727/4597/19 від 16 квітня 2020 року, відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Також у вказаній постанові Верховний суд зазначив, що додаток до договору - акт виконаних робіт є документальним підтвердженням витрат на правову допомогу.

Враховуючи, що позов було задоволено частково, а також зважаючи на час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, участь представника позивача у восьми судових засіданнях, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для сторін, оскільки в задоволенні однієї з позовних вимог було відмовлено, виходячи з засад співмірності заявлених витрат та суми матеріальної шкоди, про відшкодування якої просив позивач, зважаючи на заперечення відповідача проти розміру заявлених витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 18000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідача витрат пов`язаних з оцінкою в розмірі 10500 гривень, то у відповідності до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із проведенням експертизи. Однак, надані представником позивача звіти не відповідають вимогам ст. 102 ЦПК України щодо висновку експерта. Позивачем не обґрунтовано та не доведено, що дані витрати в розумінні ст. 133 ЦПК України, відносяться до судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи чи до інших судових витрат, відтак вказана сума не підлягає до стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 17, 141, п.13 ч.1 ст. 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Тетевої-Родюк І.О. в інтересах ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні майно – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 виданий 03.07.2025 року, органом 0541, адреса: АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Тетевої-Родюк І.О. в сумі 18000 грн. (вісімнадцять тисяч гривень) .

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено: 31 серпня 2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua