Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №127/13890/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13890/26

Провадження № 2/131/562/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., розглянувши у спрощеному провадженні в м. Іллінці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 20.12.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4313350 та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «Алекскередит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно Договору факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4313350 від 20.12.2020 року.

Сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») становить 25402,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 21402 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, в якому він просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати щодо сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою від 23.01.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідач ОСОБА_2 у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву суду не надала, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи шляхом надсилання поштової повістки рекомендованим повідомленням та оголошенням на сайті суду.

Так, згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та враховуючи положення ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення, яким позов задоволити із наступних підстав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Так судом установлено, що 20.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4313350, згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у розмірі та на умовах, визначених цим договором, у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом й інші платежі у відповідності до умов договору в національній грошовій одиниці України - гривні (а.с. 30-37).

Сума кредиту (основна сума кредиту на початок виконання договору) складає 4 000,00 грн (п. 1.3 договору).

У відповідності до п. 1.7 договору, ставки нарахування процентів і розмір пені за цим договором: базова процентна ставка за один день користування кредитом - 1,45%; спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%; пеня за один день користування кредитом поза узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 0,00%.

З п. 3.1 договору вбачається, що сторони встановили узгоджений строк повернення кредиту: 27.06.2021.

Відповідач ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором підписала договір про надання кредиту від 20.12.2020.

У матеріалах справи наявна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс» від 02.11.2024, з якої вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на підставі договору №41346335 від 18.10.17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ», підтверджено те, що платежі успішно проведені в системі, сума платежу: 4 000,00 грн, номер карти5168 НОМЕР_1 (а.с. 68).

За встановлених обставин суд вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки даний електронний договір містить істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, при цьому вказаний кредитний договір недійсним або неукладеним не визнавався, доказів цього не надано.

При цьому, відповідач не заперечує ні факту укладення договору про надання кредиту №4313350 від 20.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 , ні факту перерахування позикодавцем та отримання позичальником грошових коштів; жодних доказів на спростування належності їй як банківської картки, так і номеру мобільного телефону, зважаючи на те, що тягар доказування відсутності заборгованості та факту укладення договору у даній категорії спорів покладено саме на відповідача остання не надала.

Відповідно до п. 2.1.7 договору, кредитодавець відповідно до умов цього договору та https://alexcredit.ua/umovi має право без згоди позичальника укладати з будь-якою третьою особою договір відступлення/купівлі-продажу права вимоги, відповідно до положень ст. 512 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом частини першої статті 4 Закону України 12 липня 2001 року №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Як вбачається із матеріалів справи, 10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу №АК-10/06/2025, згідно п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.3 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір та реєстр прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Матеріали справи містять витяг з реєстру боржників до договору факторингу №АК-26/10-2025 від 29.10.2025, з якого вбачається, що до ТОВ «Секвоя Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №4313350 на суму 25402,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за тілом, 21402 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 17).

07.07.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладено договір факторингу №ДФ-07072025, згідно п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до п. 2.1.3 перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається шляхом підписання сторонами договору та відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір та реєстр прав вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №4313350 на суму 25402,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за тілом, 21402 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 18).

З урахуванням наведених обставин та доказів, що наявні у матеріалах справи, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі вищенаведених укладених договорів, а тому до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» перейшло право вимоги за договором про надання кредиту №4313350 від 20.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 .

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками суд враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4313350 від 20.12.2020 року слідує, що станом на 29.10.2025 року сума боргу відповідача ОСОБА_1 становить 25402,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 21402 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та відсотками за користування кредитними коштами. При цьому суд враховує, що відповідачка доказів на спростування розміру цієї суми заборгованості не надала, як і власного контр розрахунку.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 4313350 від 20.12.2020 року в розмірі 25402,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 21402 грн.; заборгованість за комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн. судового збору.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн позивачем надано: договір про надання правової допомоги №43657029/02 від 02.01.2026 року (а.с. 24-29); акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 43657029/02 від 27 березня 2026 року (а.с. 14).

Суд враховує, що дані витрати пов`язані з розглядом цієї справи, розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, а тому, зважаючи на те, що позовні вимоги були задоволені повністю, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Солвентіс" (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 4313350 від 20.12.2020р. у розмірі 25402 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Солвентіс" (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК "Солвентіс" (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Солвентіс", адреса 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», МФО: 300346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО