Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №734/2539/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/2539/25

Головуючий у першій інстанції – Соловей В. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1488/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»

відповідач ОСОБА_1

особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року (суддя – Соловей В.В., місце ухвалення – селище Козелець) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – ТОВ «Коллект Центр») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути на їх користь з відповідача заборгованість за договорами №3393004443-144055 від 04.11.2021, №77472288 від 29.09.2021, №4785270 від 10.09.2021 у розмірі 73879,95 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та на правову допомогу в сумі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10.09.2021, 29.09.2021, 04.11.2021 між ТОВ «Мілоан», ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено вказані три фінансові договори, підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За умовами кредитного договору №4785270 від 10.09.2021 відповідач на банківську картку безготівково отримала кредит у сумі 8000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів, можливих штрафних санкцій. За умовами договору позики №77472288 від 29.09.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язувалося надати позичальнику на його банківський картковий рахунок грошові кошти (позику) в сумі 8500,00 грн із процентною ставкою 1,99% за кожен день користування позикою, а позичальник повинен був повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у день закінчення строку позики або достроково, та сплати плату (проценти) від суми позики. За умовами договору позики №3393004443-144055 від 04.11.2021 відповідач на банківську картку безготівково отримала кредит у сумі 2500,00 грн зі сплатою процентів за ставкою 0,5% за кожен день користування позикою. ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» умови вказаних договорів виконали у повному обсязі, надавши позичальнику погоджену суму грошових коштів. Однак відповідач свої кредитні зобов`язання за даними договорами належним чином та своєчасно не виконала, у зв`язку з чим допустила прострочену заборгованість, яка на дату подання позовної заяви становить:

1/ за договором №4785270 від 10.09.2021 у розмірі 37807,90 грн, з яких: 6174,00 грн – борг за тілом кредиту, 31369,90 грн – борг за несплаченими відсотками за користування кредитом на дату відступлення права вимоги, 264,00 грн грн – борг за комісіями;

2/ за договором №77472288 від 29.09.2021 у розмірі 27456,05 грн, з яких: 8500,00 грн – борг за тілом кредиту, 18954,66 грн – борг за несплаченими відсотками за користування кредитом на дату відступлення права вимоги, 1,39 грн – 3% річних;

3/ за договором №3393004443-144055 від 04.11.2021 у розмірі 8616,00 грн, з яких: 2500,00 грн – борг за тілом кредиту, 71,00 грн – борг за несплаченими відсотками за користування кредитом на дату відступлення права вимоги, 6045,00 грн – борг за несплаченими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Надалі за договором №26-01/2023-83 від 26.01.2022 ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал», а те за договором №10-03/2023/01 від 10.03.2023 – ТОВ «Коллект Центр», як новому кредитору, права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й до Проколійко (Шаповаленко) за договором №4785270 від 10.09.2021.

За договором №22/02/2022 від 22.02.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал», а те за договором №10-01/2023 від 10.01.2023 – ТОВ «Коллект Центр», як новому кредитору, права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й до Проколійко (Шаповаленко) за договором №77472288 від 29.09.2021.

За договором №07/03/23 від 07.03.2023 ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр», як новому кредитору, права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі й до ОСОБА_2 (Шаповаленко) за договором №3393004443-144055 від 04.11.2021.

Оскільки вищевказана заборгованість за договорами відповідачем добровільно не погашена, тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Заочним рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» грошові кошти в розмірі: 8616,00 грн (із них: 2500,00 грн за тілом кредиту; 71,00 грн за процентами на дату відступлення права вимоги; 6045,00 грн за процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) заборгованості за договором позики №3393004443-144055 від 04 листопада 2021 року; 27465,05 грн (із них: 8500,00 грн за тілом кредиту; 18954,66 грн за процентами на дату відступлення права вимоги; 1,39 грн нараховані 3% річних) заборгованості за договором позики №77472288 від 29 вересня 2021 року; 37807,90 грн (із них: 6174,00 грн за тілом кредиту); 31369,90 грн за процентами на дату відступлення права вимоги; 264,00 грн за комісіями) заборгованості за договором про споживчий кредит №4785270 від 10 вересня 2021 року, а також грошові кошти в розмірі 2422,40 грн судового збору та в розмірі 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 лютого 2026 року, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої О.І., про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Задорожня О.І., просить дане заочне рішення суду першої інстанції скасувати та передати справу повністю на новий розгляд для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача узагальнено зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що при оголошенні заочного рішення відповідач не була присутня, про дату і час судового засідання не знала, судових повісток про виклик до суду, позовної заяви з додатками і саме рішення не отримувала, до електронної справи представника Задорожню О.І. судом не було приєднано. Тому сторона відповідача була позбавлена можливості довести перед судом обгрунтованість своїх заперечень щодо позову, а суд не дотримався вимог ч. 4 ст. 277 ЦПК України.

Скаржник зазначає, що в ухвалі суду від 04.02.2026 про залишення без задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої О.І. про перегляд заочного рішення не враховано клопотання про відкладення судового розгляду даної справи, подане відповідачем, яка за станом здоров`я не могла бути присутньою у цьому судовому засіданні та надати відповідні пояснення та докази.

Звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024, у якій висловлена позиція щодо особливостей правової природи заочного розгляду справи в цілому та, зокрема, перегляду заочного рішення.

Позивач у встановлений строк подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення через її необгрунтованість, а заочне рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно є законним та ухваленим з урахуванням всіх наданих сторонами доказів по справі.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає, що повістки відповідачу надсилалися рекомендованим листом за адресою АДРЕСА_1 , що є зареєстрованим місцем проживання відповідача. У судові засідання, призначені на 12.09.2025 і 28.10.2025, відповідач не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Крім того, у судове засідання, призначене на 28.10.2025, відповідач викликалася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України».

Вказує, що до звернення до суду, а саме 02.06.2026, позивачем засобами поштового зв`язку направлену відповідачу копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами у повному обсязі за адресою: 17044, Чернігівська область, м. Остер, вул. Мономаха, буд. 90. Саме цю адресу представник відповідача зазначає в апеляційній скарзі як адресу місця проживання відповідача.

За доводами позивача, представником відповідача не доведено ані поважності причин неявки відповідача у судове засідання, ані того, що подані нею доводи чи докази могли істотно вплинути на висновки суду щодо наявності та розміру кредитної заборгованості.

Звертає увагу, що спір виник внаслідок протиправної поведінки відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договорів, що також було встановлено рішенням суду.

Наголошує, що під час ухвалення заочного рішення були наявні всі передбачені ч. 1 ст.280 ЦПК України умови: відповідач була належним чином повідомлена про судові засідання, в які не з`явилась без повідомлення причин, відзиву на позовну заяву не подала, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.

Також повідомляє, що відповідно до ст. 134, ч. 8 ст. 141 ЦПК України попередній (орієнтовний) розмір судових витрат ТОВ «Коллект Центр» на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 10000,00 грн, детальний розрахунок яких та підтверджуючі докази будуть подані у встановлені законом строки.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 3). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5).

Судом у справі встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

У наданій позивачем анкеті-заяві на кредит №4785270 сайт: miloan.ua дата створення: 10.09.2021, міститься наступна інформація: сума кредиту – 8000,00 грн; строк кредиту – 30 днів з 10.09.2021; дата повернення кредиту – 10.10.2021; сума до повернення – 15520,00 грн; складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту – 1520,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 19,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом – 6000,00 грн, нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; позичальник – ОСОБА_3 ; також зазначені: РНОКПП, дата народження, номер телефону, адреси місця реєстрації та проживання, освіта, соціальний статус, місце роботи, доходи та інше, відображений процес оформлення та розгляду заяви 4785270 та вказані погоджені умови кредитування по даній заяві (а.с. 49).

Згідно копії договору про споживчий кредит №4785270 (індивідуальна частина) між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 від 10.09.2021 (а.с. 43-47), кредитодавець зобов`язується на строк, визначений умовами договору, надати позичальнику кошти в сумі 8000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору кредит надається загальним строком на 30 днів з 10.09.2021 (строк кредитування); дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 10.10.2021.

Комісія за надання кредиту – 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом – 6000,00 грн, які нараховуються ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом – 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1).

Цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1). Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього с пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству (п. 6.2)

Відповідно до п. 6.4 кредитного договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Додатками до даного кредитного договору є Графік платежів (додаток №1) та Паспорт споживчого кредиту (додаток №2) (а.с. 47 зворот, 48).

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтверджує, що клієнт ОСОБА_3 , з яким укладено договір №4785270 від 10.09.2021, ідентифікований товариством, акцепт договору позичальником одноразовим ідентифікатором V82582, дата відправки ідентифікатора позичальнику 10.09.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор, +380930391952 (а.с. 70).

Відповідно до копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» через систему LIQPAY 10.09.2021 на картку/рахунок НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 8000,00 грн, призначення: згідно договору 4785270 (а.с. 70 зворот).

У наданих позивачем складених ТОВ «Мілоан» відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4785270 за період з 10.09.2021 по 14.01.2022 зазначено, що борг складає: по тілу – 6174,00 грн, по процентах – 22417,60 грн, по комісії – 264,00 грн, по пені та штрафам 0,00 грн, загальна заборгованість – 28855,60 грн (а.с. 72).

26 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» (клієнт) і ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №26-01/2022-83, згідно з п. 2.1. якого клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги у сумі 83672331,46 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між клієнтом і боржниками. Право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п. 6.1.4). Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 409773,59 грн, яке фактор здійснює на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору (п. 7.1) (а.с. 34-36).

З копії платіжного доручення №324190002 від 27.01.2022 слідує, що ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» кошти в сумі 409773,59 грн, як оплата лоту за договором факторингу №26-01/2022-85 від 26.01.2022 (а.с. 36 зворот).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №26-01/2022-85 від 26.01.2022, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 3679 штук, після чого з урахуванням умов договору від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості і фактор стає кредитором по відношенню до боржників. Загальна сума заборгованості 83672331,46 (а.с. 37).

Згідно копії реєстру боржників до договору факторингу №26-01/2022-85 від 26.01.2022, ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Вердікт Капітал» реєстр боржників, у якому значиться ОСОБА_1 і її заборгованість за кредитним договором №4785270 становить 28855,60 грн, з яких: борг за тілом кредиту – 6174,00 грн, борг по процентах – 22417,60 грн, борг по комісії – 264,00 грн (а.с. 37 зворот -38).

Відповідно до складеного ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за кредитним договором №4785270 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.03.2023 складає 37807,90 грн, з яких: борг за тілом кредиту – 6174,00 грн, борг за процентами на дату відступлення прав вимоги – 22417,60 грн, додатково нараховані фактором проценти – 8952,30 грн, комісія – 264,00 грн (а.с. 94).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) і ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, згідно п. 2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору; новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та порядку, визначених цим договором. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором у день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2) (а.с. 28-30).

Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 ТОВ «Коллект Центр» і ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідності до ст. 601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за взаємними зобов`язаннями та їх припинення в повному обсязі, зокрема за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с.31).

У копії акту прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення (купівлі-продажу) №10-01/2023 від 10.01.2023 року зазначено, що ТОВ «Вердикт Капітал» передало ТОВ «Коллект Центр» реєстр боржників у кількості 207307 штук, після чого з урахуванням умов договору від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 30 зворот).

29 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77472288 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с. 74)

Згідно умов даного договору товариство зобов`язувалося передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а той повинен був повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1). Сума позики – 8500,00 грн (п. 2.1). Строк позики (строк договору) – 30 днів (п. 2.2). Процентна ставка (базова) фіксована – 1,99% в день, знижена процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) – 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) – 2,70% за день (не застосовується в період карантину), дата надання позики – 29.09.2021, дата повернення позики – 29.10.2021 (п. 2.3). Додатком №1 до договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п. 3). Проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4). Позичальник також підтвердив, що до моменту підписання договору він вивчив його та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ і є невід`ємною частиною договору позики, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначену в Правилах процедуру і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі (п. 5.1, 5.2). Цей договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (ацепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 12) (а.с. 27).

Даний договір позики підписаний уповноваженою особою позикодавця електронним підписом одноразовим ідентифікатором h3URxUyRLS та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором z7qOQJWzbL.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02.03.2025 (а.с. 89) дана Компанія підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відповідно до умов укладеного договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, та завершення платіжної операції про перерахування 29.09.2021 коштів у сумі 8500,00 грн отримувачу ОСОБА_4 на її електронний платіжний засіб (ЕПЗ) № НОМЕР_2 , що за номером транзакції відповідає змісту довідки ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» від 04.03.2025 (а.с. 90-91).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, складеного ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», позичальник внесла платіж 29.10.2021 в сумі 3500,00 грн і її заборгованість за договором позики №77472288 від 29.09.2021 станом на 22.02.2022 складає 27454,66 грн, з яких: 8500,00 грн – борг за тілом позики, 22454,66 грн – борг за нарахованими по 11.02.2022 процентами (а.с. 92-93).

22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (клієнт) і ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого клієнт (первісний кредитор) зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги в сумі 153662582,15 грн, а фактор повинен, здійснивши фінансування (6382999,39 грн), прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками (п. 2.1, 7.1). Право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п. 6.1.4) (а.с. 105-107).

Перехід від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ТОВ «Вердикт Капітал» прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором позики №77472288 від 29.09.2021 у сумі 27454,66 грн, підтверджується Актом приймання-передавання реєстру боржників від 22.02.2022 (а.с. 107 зворот), витягом із реєстру боржників №1 від 22.02.2022 до договору факторингу (а.с. 108 зворот - 110), платіжним дорученням №333740001 від 23.02.2022 про оплату ТОВ «Вердикт Капітал» ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» фінансування за договором факторингу (а.с. 108).

Згідно наданого позивачем розрахунку, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», останнє додатково нарахувало ОСОБА_1 за період з 22.02.2022 по 23.02.2022 передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України компенсаційні виплати в загальній сумі 1,39 грн, а саме: 3% річних (а.с. 95).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) і ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, кредитними договорами. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та в порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, зокрема на підставі договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 між первісним кредитором і ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (п. 2.1). Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором у день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4) (п. 5.2) (а.с. 96-98).

Факт відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» прав вимог, зокрема до ОСОБА_1 за договором позики №77472288 від 29.09.2021 у сумі 27456,05 грн, з яких: 8500,00 грн – борг за тілом позики, 18954,66 грн – борг за процентами, 1,39 грн – відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України, підтверджується Актами прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 (а.с. 99), Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 (а.с. 99 зворот).

ТОВ «Коллект Центр» не здійснювало ніяких додаткових нарахувань ОСОБА_1 , тоді як позичальник жодних платежів на виконання своїх договірних зобов`язань не вносив. Згідно складеного позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором позики №77472288 від 29.09.2021 станом на 26.05.2025 складає 27456,05 грн, з яких: 8500,00 грн – борг за тілом позики, 18954,66 грн – борг за відсотками, 1,39 грн – 3% річних (а.с. 104).

04 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №33933004443-144055 «Проста позика», згідно умов якого товариство зобов`язувалося надати позичальнику кредит, а позичальник повернути кредит та сплатити плату за його користування у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором (п. 2.1); загальний розмір кредиту - 2500,00 грн (п. 2.2); строк період користування кредитними коштами - 14 днів, починається з 04.11.2021 та закінчується 18.11.2021 (п. 2.3); за користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору (Додаток №1) (п. 2.5); плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні за фактичну кількість днів користування кредитом, визначену в п. 2.3 договору, та починається у дату списання кредитних коштів із рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства (п. 2.7) (а.с. 55-60).

Даний договір позики підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором T3EXRU2T.

У матеріалах справи наявний також Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором T3EXRU2T (а.с. 61 зворот - 64).

У довідці ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.01.2025 зазначено, що згідно договору на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 20.08.2020 було успішно перераховано 04.11.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» кошти в сумі 2500,00 грн на платіжну картку клієнта номер НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua 117975230, призначення платежу: зарахування 2500 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 81), що за номером транзакції відповідає змісту довідки ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» від 14.03.2023 (а.с. 81 зворот - 82).

Згідно наданого позивачем розрахунку, складеного ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №33933004443-144055 від 04.11.2021 станом на 07.03.2023 складає 2571,00 грн, з яких: 2500,00 грн – борг за тілом позики, 71,00 грн – борг за нарахованими процентами (а.с. 83-88).

07 березня 2023 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (кредитор) і ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) було укладено договір №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, перелік яких сформовані в реєстрі боржників (Додаток №1), зокрема й до ОСОБА_1 за договором позики №33933004443-144055 від 04.11.2021 у сумі 2571,00 грн, з яких: 2500,00 грн борг за тілом кредиту, 71,00 грн борг за відсотками. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №2) (п. 5.2) і дана обставина підтверджена відповідними актом та реєстром боржників (а.с. 27, 111-115).

Згідно складеного позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором позики №33933004443-144055 від 04.11.2021 станом на 26.05.2025 складає 8616,00 грн, з яких: 2500,00 грн – борг за тілом позики, 6116,00 грн – борг за відсотками (а.с. 102).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом положень статей 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором (договором позики) банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1). У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч. 2).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 та стягуючи з відповідача заборгованість за договорами у пред`явленому позивачем розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено юридичні факти виникнення зобов`язальних правовідносин між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 на підставі укладення електронних договорів позики та кредиту, а в подальшому - договорів факторингу та відступлення прав вимоги, порушення відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого виникла кредитна заборгованість, розмір та підстави виникнення якої підтверджені належними й допустимими доказами. Крім того, суд першої інстанції врахував предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених у поданих позивачем документах, зважив на засади розумності, справедливості й співмірності та прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в меншому розмірі – 7000,00 грн.

Залишаючи без задоволення заяву представника відповідача про перегляд даного заочного рішення, суд першої інстанції зазначив, що за матеріалами справи відповідач належним чином повідомлялась про судові засідання на 12.09.2025 та 28.10.2025 шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, а також у судове засідання на 28.10.2025 шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України», до суду у визначені дати не з`явилась, про причини неприбуття не повідомила, клопотань про відкладення та відзиву на позов не подала; докази, на які посилається представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу ч. 1 ст. 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за запитом Козелецького районного суду Чернігівської області в порядку ч. 6 ст. 186 ЦПК України від Центру надання адміністративних послуг Остерської міської ради Чернігівського району Чернігівської області отримано інформацію про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка є відповідачем у справі, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 120).

Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 липня 2025 року позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 15-00 год 12 вересня 2025 року (а.с. 121).

Судова повістка на вказане судове засідання була направлена ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця її проживання ( АДРЕСА_1 ) та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 122).

У зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 12-00 год 28 жовтня 2025 року.

Судова повістка на дане судове засідання була направлена ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця її проживання ( АДРЕСА_1 ) та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 125).

Крім того, ОСОБА_1 додатково повідомлялась про судове засідання 28 жовтня 2025 року о 12-00 год шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с. 123).

Однак і в це судове засідання відповідач не з`явилась, про причини неприбуття не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подала.

З аналогічною відміткою установи поштового зв`язку «адресат відсутній» була повернута до суду й направлена відповідачу копія заочного судового рішення від 28.10.2025 (а.с. 137).

За приписами ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (ч. 6).

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч. 7).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (ч. 8).

Згідно з ч. 4 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Оскільки направлені за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 судові повістки двічі були повернуті з відміткою на рекомендованому поштовому відправленні «адресат відсутній», то це у відповідності до положень ч. 6-8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи та спростовує доводи апелянта про не надсилання судом повісток та копії судового рішення.

Прикметно, що як у заяві про перегляд заочного рішення суду, так і в апеляційній скарзі, представник відповідача зазначає однакову адресу місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Таку ж адресу свого місця проживання ОСОБА_1 зазначала і в договорах позики та кредиту, за якими з неї стягується заборгованість.

Відтак, місцевий суд належним чином виконав свій процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи (а також направлення копії судового рішення), тоді як відповідач, двічі не з`явившись у судове засідання та не подавши відзив на позов, скористалась своїми правами на власний розсуд.

У п. 5 прохальної частини позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» просило розглядати справу у відсутність його представника та не заперечувало проти заочного розгляду справи й винесення заочного рішення.

Таким чином, колегія суддів констатує, що у суду першої інстанції були в наявності всі чотири умови, за яких можливий заочний розгляд справи, у зв`язку з чим ним дотримані вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України при ухваленні оскаржуваного заочного рішення, а твердження апелянта про порушення судом даної норми процесуального права є безпідставними, позаяк не грунтуються на матеріалах справи.

Не є слушними й аргументи скаржника про не отримання відповідачем позовної заяви з додатками.

Даний позов був поданий ТОВ «Коллект Центр» до суду в електронній формі через систему «Електронний суд» 06.06.2025, а копія позовної заяви з додатками направлена товариством 03.06.2025 ОСОБА_1 на її зареєстровану адресу місця проживання ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та витягом зі списку реєстрів згрупованих відправлень (а.с. 40-41).

Наведене свідчить про дотримання позивачем вимог ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Посилання апелянта з цього приводу на порушення судом першої інстанції вимог ч. 4 ст. 277 ЦПК України взагалі не є релевантним, оскільки дана норма цивільного процесуального закону стосується подачі відповідачем заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Не врахування судом першої інстанції поданого 03.02.2026 представником відповідача клопотання про відкладення судового засідання на 04.02.2026, у якому мала розглядатись заява про перегляд заочного рішення, не свідчить про незаконність оскаржуваного заочного рішення суду. Адже, згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідач та її представник були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце вказаного судового засідання на 04.02.2026 о 16-30 год, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 162-164).

Крім того, повідомляючи у клопотанні про відкладення розгляду справи про неможливість прибуття відповідача за станом здоров`я, представник-адвокат не навела ніяких аргументів щодо неможливості її самої участі в судовому засіданні.

За приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відтак, для скасування заочного рішення необхідно встановити: 1) поважність причин неявки відповідача у судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення; 2) аргументи відповідача щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Тобто, лише сукупність цих двох умов є підставою для скасування заочного рішення.

Як установлено судом першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, сторона відповідача не навела жодних поважних причин її неявки у судове засідання, в якому було ухвалене оскаржуване заочне рішення.

Колегія суддів також підтримує позицію місцевого суду про те, що доводи щодо обставин справи, на які посилається представник відповідача, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.

Адже, як вбачається зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, у ній представник відповідача сконцентрувалась лише на описі процесуальної складової щодо неотримання відповідачем судової повістки, що позбавило її права на участь в судовому засіданні, подати та витребувати додаткові документи та пояснення, заперечення проти позовних вимог, які б могли вплинути на винесення судового рішення. Водночас у вказаній заяві відсутні будь-які доводи відповідача щодо самих обставин справи (укладення та виконання договорів позики та кредиту, підстав виникнення та розміру заборгованості за цими договорами та інше), які б могли вплинути на правильне її вирішення.

Не містить таких аргументів і подана представником відповідача апеляційна скарга, зміст якої також зводиться лише до незгоди з процесуальними питаннями щодо неотримання судових повісток, позовної заяви, судового рішення, які визнано безпідставними.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

При цьому, апеляційний суд під час розгляду даної справи не встановив порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Одночасно колегія суддів звертає увагу представника-адвоката на безпідставність клопотання апеляційної скарги про необхідність скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки у даній справі такі повноваження в суду апеляційної інстанції відсутні.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 374, ст. 378 ЦПК України, скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю можливе лише в разі, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). При цьому справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Порушень правил територіальної юрисдикції у справі, що переглядається, не встановлено, а апеляційна скарга доводів щодо цього не містить.

Отже, надавши оцінку вищенаведеним обставинам у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався процедури заочного розгляду справи та перегляду заочного рішення, правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» та для відмови в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення, що не суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.06.2024 у справі №756/11081/20, на яку посилається відповідач.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті заочного судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів висновлює, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року – без змін.

Оскільки апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. 367-369, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.А. Луговець

Судді Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко