Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №188/290/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2224/26 Справа № 188/290/26 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Вишні Г.В. ( в режимі відеоконференції )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Вишні Ганни Вікторівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

на постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

У постанові суду зазначено, що 09.02.2026 о 01.04 год в с.Петропавлівка, вул.Червона, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився в установленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням технічного засобу Драгер Алкотест 6810 ARCE 0240, тест №1416 результат - 5,0 проміле. З результатом огляду водій не згоден, від такого ж огляду в закладі охорони здоров`я КНП «Павлоградська міська лікарня» відмовився. В закладі КНП «Шахтарська міська лікарня» відсутній спеціаліст для проведення огляду на визначення стану сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд в Павлоградській МЛ. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови, як незаконної та необґрунтованої, ухваленої з порушенням норм права, а також з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вказує, що ОСОБА_2 на місці його зупинки не погодився з результатами проведеного огляду і погодився на огляд на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я. Однак, працівник поліції без відповідних доказів, запропонував пройти такий огляд в КНП «Павлоградська міська лікарня», що не є найближчим до місця події закладом охорони здоров`я, пославшись на те, що такий огляд неможливо провести у КНП «Шахтарська міська лікарня», користуючись тим, що ОСОБА_2 не є місцевим жителем та необізнаний про вказані факти.

Зважаючи на встановлені факти, працівник поліції був зобов`язаний відсторонити ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, чого не зробив, що, на думку адвоката свідчить про відсутність ознак алкогольного сп`яніння у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зупинка транспортного засобу відбувалась в період дії повітряної тривоги, яка тривала з 00:23 до 02:47 годин 09 лютого 2026 року у зв`язку з масштабною атакою ударними БпЛА. Очевидно, що зупинка повинна була б бути здійснена для вказівки напрямку укриття, а не проведення огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_2 під час зупинки перебував у службовому відрядженні як військовослужбовець - старший водій-електрик 2 автомобільного відділення автомобільного взводу 5 загону СпО військової частини НОМЕР_2 , старший солдат, таким чином не мав можливості залишити службове авто та проїхати до КНП «Павлоградська міська лікарня» за 50 км від місця зупинки, тоді як найближчий медичний заклад знаходиться за 15 км.

Згідно з наказом МВС та МОЗ України № 1452/735, огляд може проводитися у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду. Очевидно, що у КНП «Шахтарська міська лікарня» були чергові лікарі, які пройшли спеціальну підготовку для проведення таких оглядів, однак з метою підвищення показників в роботі, працівники поліції створили усі умови для складення протоколу у зв`язку з відмовою мого підзахисного від проходження такого огляду. Така відмова не суперечить діючому законодавству в умовах війни, оскільки ОСОБА_3 є водієм, який здійснює належну доставку як військових так і боєприпасів на першу лінію бойових дій України.

ОСОБА_2 відмовився проходити огляд, оскільки у цей час йому терміново було необхідно було виконати наказ командира та у зв`язку із оголошеною бойовою тривогою з`явитися для виконання бойового завдання, тобто був у стані крайньої необхідності. Пояснював співробітникам поліції, що якщо не виконає наказ - буде завдана шкода державним інтересам. Проте вони склали на нього протокол про відмову від проходження огляду. При цьому також зазначив, що у зв`язку із необхідністю виконати наказ погодився підписати всі папери, як йому вказали поліцейські. Після чого добрався до військової частини та приступив до виконання бойового наказу.

Також вказав, що алкогольних напоїв не вживав, не керував транспортним засобом у стані сп`яніння, відмовився від проходження огляду так як був у стані крайньої необхідності та виконував бойовий наказ.

Адвокат зазначає, що на час проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки було морозно, близько -20°С, тоді як прилад Драгер показав + 8°С, що очевидно не відповідало погодним умовам.

Звертає увагу, що розгляд справи здійснювався без ОСОБА_2 та його захисника, які наполягали на проведенні судового засіданні за їх участю в режимі відеоконференції, про що було 09.03.2026 було подано відповідну заяву разом із додатками: характеристика з місця служби, відомості про відсутність судимості та притягнення до адміністративної відповідальності, нагороди за час служби, які не були враховані судом при винесенні постанови.

Крім того апелянт вважає, що огляд військовослужбовця ОСОБА_2 складання документів повинні були бути здійснюватись Військовою інспекцією безпеки дорожнього руху ВСП.

На підставі викладеного захисник просить постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2026 скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи наведене, а також думку захисника Вишні Г.В., апеляційний суд, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим провести апеляційний перегляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час апеляційного розгляду захисник Вишня Г.В. підтримала доводи поданої апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, просила апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586580 від 09.02.2026, складеного стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, 09.06.2026 о 01:04 годин в с.Петропавлівка, вул.Червона, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився в установленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки із застосуванням технічного засобу Драгер Алкотест 6810 ARCE 0240, тест №1416 результат - 5,0 проміле. З результатом огляду водій не погодився, від проходження огляду в закладі охорони здоров`я - КНП «Павлоградська міська лікарня» відмовився. В закладі КНП «Шахтарська міська лікарня» відсутній спеціаліст для проведення огляду на визначення стану сп`яніння, у зв`язку з чим водію було запропоновано пройти огляд в Павлоградській МЛ. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Технічний засіб відеозапису: № 799141, 797435.

У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «з результатом огляду не згоден».

Вказано, що тимчасово посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами не видавався.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи судом, про що у відповідній графі наявний власноручний підпис водія ОСОБА_2 ,

Протокол підписаний працівником поліції, що його складав та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1).

Відповідно до чеку Alcotest Drager 6810 (ARСЕ-0240), тест № 1416, 09 лютого 2026 року о 01:08 годині було проведено огляд водія ОСОБА_2 на перебування у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний — 5,00‰. Водій ОСОБА_4 не погодився з результатами проведеного тестування, власноручно зазначивши «не згоден» (а.с.3).

Згідно акту огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_2 ознаками алкогольного сп'яніння, а саме — різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей. Огляд проведений за допомогою приладу Alcotest Drager 6810 (ARСЕ-0240), тест № 1416. Результат позитивний – 5,00 проміле. Акт підписаний інспектором поліції, який його складав та водієм ОСОБА_2 , який зазначив, що не згодний з результатами огляду (а.с.4).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, 02.09.2026 водій ОСОБА_2 направлявся працівниками поліції до закладу охорони здоров`я — Павлоградська міська лікарня для проходження медичного огляду у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей). Огляд водія не проводиться у зв`язку з його відмовою (а.с.3).

З рапорту інспектора патрульної поліції убачається, що 09.02.2026 о 01:04 годин під час патрулювання с. Петропавлівка по вул. Червона, за порушення вимог комендантської години було зупинено транспортний засіб Шкода Фабія з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння очей, зі згоди водія проведено огляд на визначення стану алкогольного сп?яніння в установленому законом порядку на місці зупинки, із застосуванням спеціального технічного засобу Драгер 6810 Arce 0240, тест №1416, результат позитивний - 5,00 проміле, Водій ОСОБА_2 з результатом огляду не погодився, від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров?я «КНП Павлоградська міська лікарня» відмовився (в «Шахтарській МЛ» відсутній лікар, який має право проводити відповідний огляд). Водієві ОСОБА_2 було роз?яснено його права та обов?язки згідно чинного законодавства та ознайомлений з матеріалами справи. Стосовно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП серії ЕПР1 №?586580. Проводилась відеофіксація на боді камеру Motorola VB400 №797435 та №799141.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску, на якому наявний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції № 797435 за 09 лютого 2026 року тривалістю 01:03:56-02:19:17 годин.

На відеозапису видно, що на працівники поліції на службовому автомобілі переслідують автомобіль Шкода Фабія під керуванням водія, як потім буде встановлено ОСОБА_2 , потім зупиняють його за допомогою проблескових маячків.

Далі видно, що працівник поліції підійшов до водійського місця автомобіля Шкода Фабія, перевірив документи водія.

О 01:09:05 годині водій ОСОБА_2 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою Алкотестеру Драгер, результат позитивний — 5,0 проміле.

ОСОБА_2 з результатом не погодився та о 01:09:57 годині пояснив: «Я військовий, зараз на лікарняному».

Працівник поліції: «Будете проходити огляд в Шахтарській міській лікарні?»

ОСОБА_2 : «Давайте я пройду».

О 01:10:12 годині працівник поліції: «Вас відсторонено від керування транспортними засобами. Самі розумієте чому».

ОСОБА_2 о 01:10:23 годині: «Пишіть штраф, чи що там у вас у подальшому...»

Працівник поліції о 01:10:27 годині: «Якщо Ви відмовляєтесь від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, щодо Вас буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки Ви не згодні з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, давайте пройдемо огляд в медичному закладі».

ОСОБА_2 о 01:10:39 годин: «Куди... Мені потрібно машину туди поставити...»

Працівник поліції о 01:10:43 годин: «Я розумію, але Ви відсторонені від керування транспортними засобами».

ОСОБА_2 : «Ви мені пропонуєте автомобіль так залишити?»

Працівник поліції: «Так. Потрібно проїхати в Шахтарську міську лікарню».

ОСОБА_2 : «А тут немає?»

Працівник поліції о 01:11:24: «Тут немає нарколога».

На відеозапису зафіксовано, що працівники поліції разом із водієм ОСОБА_2 сіли до службового автомобіля та поїхали до лікарні.

Перебуваючи в приміщенні Шахтарської міської лікарні, біля реєстратури, о 01:34:25 годин водій ОСОБА_2 : «Я в Павлоград не поїду! Спочатку результат огляду — 5 проміле, потім привезли мене хто знає куди! Везіть мене туди, де взяли... Пишіть штраф, все що хочете - я з вами в ОСОБА_5 не поїду».

Працівник поліції: «Тут був лікр, де він подівся — я не знаю. Це ж не я таке придумав».

На відео видно, що працівники та ОСОБА_2 , повертаються на місце водії в службовому автомобілі.

Під час поїздки ОСОБА_2 : «У мене виїзд о 5-й ранку, у мене доставка на позицію бійцям».

Працівник поліції: «Я прошу вибачення, але я не мав інформації, що лікар відсутній. Перед цим ви возили водіїв, і лікар був».

ОСОБА_2 : «Везіть назад! Я з вам в ОСОБА_5 не поїду. Я був на крапельницях. Але результат огляду 5,0 проміле — це «жесть». Я не знаю, що це таке! Я і поїхав до лікарні, щоб вирішити це питання. Але не в Павлоград. Я водій ОСОБА_6 , у мене є робота на позиції».

О 01:42:12 годині ОСОБА_2 : «Ви кажете, що від мене пахне алкоголем. Я не відмовляюсь, може бути, але ж не 5,0 проміле! Я адекватна людина. Як таке могло показати? Чого мені боятися? Я того і поїхав з вами, щоб перевірити».

Працівник поліції: «У Вас є довідка про проходження лікування?»

ОСОБА_2 : «Ні, зараз немає. Я відмовився від реабілітації. Сьогодні я зустрівся з дівчиною, ми взагалі нічого не вживали».

Далі на відеозапису видно, що працівники поліції, прибувши на місце події, перейшли до складання адміністративних матеріалів, у подальшому ознайомили з ними водія ОСОБА_2 , повідомили про дату, час та місце розгляду справи судом.

На переконання апеляційного суду досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 31 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та отримання позитивного результату — 5,0 проміле, погодився пройти огляду у найближчому закладі охорони здоров`я. Прибувши разом з водієм ОСОБА_2 до Шахтарської міської лікарні, працівник поліції виявили відсутність у ній лікаря-нарколога та запропонували ОСОБА_2 проїхати до найближчого медичного закладу — Павлоградської міської лікарні, на що водій категорично відмовився.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного правопорушення.

Посилання захисника на те, що поліцейські без відповідних доказів, з метою підвищення показників у роботі, користуючись тим, що ОСОБА_2 не є місцевим жителем, запропонували останньому пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в Павлоградській міській лікарні, яка не є найближчим до місця події закладом охорони здоров`я, на переконання апеляційного суду є недоречними.

Згідно п.6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Наявним відеозаписом з нагрудних камер поліцейських підтверджується, що прибувши разом з водієм ОСОБА_2 до найближчого закладу охорони здоров`я — Шахтарської міської лікарні, поліцейським було повідомлено про відсутність у лікарні лікаря-нарколога. Лише у зв`язку з цим ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП — Павлоградській міській лікарні. При цьому поліцейський вибачився перед особою, що притягається до адміністративної відповідальності, зазначивши, що інформації про відсутність в Шахтарській міській лікарні лікаря-нарколога у них не було.

Враховуючи, що ОСОБА_2 , не погодившись з результатами огляду на місці події за допомогою Алкотестеру Драгер, від проходження запропонованого огляду на перебування у стані алкогольного сп`яніння медичному закладі відмовився, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Порушень порядку проходження огляду водія на перебування у стані сп`яніння, встановленого Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції допущено не було.

Ствердження апелянта про те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду у лікарні, оскільки перебував у стані крайньої необхідності, бо безпосередньо виконував бойовий наказ свого командира — є неспроможними.

Статтею 17 КУпАП передбачено, що особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або перебувала у стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Статтею 18 КУпАП встановлено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоча й передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за таких обставин не могла бути усунута іншими засобами та якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які однаковою мірою охороняються законом, у якому заради збереження більш важливого інтересу заподіюється шкода менш важливому інтересу.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише за таких обставин (ознак): небезпека не може бути усунута іншим способом, ніж заподіянням шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпеки; шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, заподіяна у стані крайньої необхідності, повинна бути меншою, ніж відвернена шкода.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого інтересу повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеці, що загрожує, в особи є спосіб, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме його. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна у стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або більшої шкоди не може бути виправдане станом крайньої необхідності. Зокрема, не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш значною, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. В основу оцінки заподіяної та відверненої шкоди повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Так, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_2 не повідомив, що керує транспортним засобом або відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння саме через крайню необхідність, пов`язану з виконанням бойового завдання або наказу командира, та не надав відповідних доказів. Таких відомостей і доказів не надано й суду апеляційної інстанції. Наведені захисником позитивні відомості, що характеризують особу ОСОБА_2 та необхідність керувати транспортним засобом у зв`язку зі службовими обов`язками не є беззаперечною підставою для задоволення апеляційних вимог за відсутності відповідної правової можливості.

Крім того, згідно відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_2 о 01:09:57 годині зазначив, що зараз перебуває на лікарняному, однак довідок про проходження лікування у нього немає. У подальшому, під час повернення із закладу охорони здоров`я вказав, що у нього виїзд о 5 ранку, а сьогодні він зустрівся із дівчиною.

Є такими, що не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про те, що у ОСОБА_2 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки працівник поліції не відсторонив його від керування транспортним засобом.

Оспорювання в апеляційній скарзі перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки його було притягнуто за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння, у встановленому законом порядку, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, згідно наявного у матеріалах справи відеозапису, о 01:10:12 годині та о 01:10:43 годині працівник поліції вказав водію ОСОБА_2 про те, що він відсторонений від керування транспортними засобами. Водночас водій ОСОБА_2 о 01:42:12 годині зазначив: «Ви кажете, що від мене пахне алкоголем - я не відмовляюсь, може бути».

Ствердження адвоката в апеляційній скарзі про технічну несправність технічного засобу “Драгер” через те, що у роздруківці чеку “Драгера” зазначено температуру повітря +8?С, однак на час проведення огляду 09.02.2026 на місці зупинки транспортного засобу було морозно, близько -20?С, - є непереконливі та не підтверджені жодними належними доказами.

Відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Аlсоtеst», відбір проби повітря, що видихає особа, та результат тестування здійснюється таким приладом автоматично та у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Різниця в температурних показниках (навколишнього середовища та тих, які зафіксовані в роздруківці спеціального технічного засобу) може бути спричинена тим, що до початку вимірювання прилад міг знаходитись у температурних умовах, що відрізняються від поточних погодних умов. Відповідно, поточна робоча температура для приладу буде відрізнятись від зовнішніх погодних умов, однак, жодним чином не впливатиме на результати тестування (результат огляду на стан сп`яніння), і це не свідчить про його непридатність.

Стосовно доводів захисника про те, що того, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння мав бути проведений за участі працівників військової служби правопорядку, суд відхиляє цей аргумент як такий, що ґрунтується на помилковому розумінні норм права.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тобто проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння у порядку статті 266-1 КУпАП (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України) передбачений лише у випадку якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), а також виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин

Відповідно до статті 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки протокол серії ЕПР1 № 586580 від 09.02.2026 складений за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_2 , який на момент зупинки керував не військовим автомобілем та не виконував службове завдання, його огляд на стан сп`яніння правомірно проведений за правилами ст. 266 КУпАП.

Водночас надана стороною захисту під час апеляційного розгляду довідка від 28.08.2026 командира В/Ч НОМЕР_2 не доводить того, що на день і час вчинення інкримінованого правопорушення, а саме на 09.02.2026 на 01.04 годину ОСОБА_2 виконував обов`язки військової служби, а лише засвідчує той факт, що у період з 01.01.2026 по 24.04.2026 ОСОБА_2 був задіяний до участі в бойових діях по відсічи збройної агресії рф проти України.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_2 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Щодо доводів сторони захисту про порушення місцевим судом вимог ст.268 КУпАП, у зв`язку із розглядом справи за відсутності ОСОБА_2 та його захисника, апеляційний суд зазначає, що розгляд адміністративної справи судом першої інстанції щодо ОСОБА_2 було двічі відкладено через неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за заявою останнього та його захисників — 12.03.2026 та 23.03.2026 (а.с.12-17, 18-22,26). Тому, враховуючи вимоги щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, що ОСОБА_2 та його захисники були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, а також враховуючи перебіг строків, передбачених вимогами ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність провести судовий розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та його захисника. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП, без їх належного співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду за всіма ключовими доводам сторони захисту, на які апелянт акцентував увагу в апеляційній скарзі, викладені вище.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Вишні Ганни Вікторівни, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Перопавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО