Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №204/6830/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2345/26 Справа № 204/6830/26 Суддя у 1-й інстанції - Василенко В. А. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання — Левковської А.В.

прокурора — Баклан В.В.

захисника — Амельчишина О.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Амельчишина Олега Валерійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді лікаря-стоматолога КНП «КЛШМД» ДМР, члена ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

на постанову судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п.2.5 цього Положення - до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

За запитом голови ВЛК (ЛЛК), до роботи позаштатних (постійно та тимчасово діючих) ВЛК (ЛЛК) на правах членів ВЛК (ЛЛК) можуть залучатися головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень, інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я (установ), спеціалісти інших (не медичних) спеціальностей, начальник медичної служби та/або представник командування (керівництва) військової частини, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року.

Наказом №77 від 04.01.2023 КНП «КЛШМД» ДМР «Щодо залучення медичного персоналу до складу мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів військово-лікарської комісії (ВЛК), що створюється при ІНФОРМАЦІЯ_4 » - ОСОБА_1 призначено членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій віднесено до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-стоматолога КНП «КЛШМД» ДМР, відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної військово-лікарської комісії, і вона є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язаний виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX, яким відновлено декларування та функції НАЗК.

Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https:\\public.nazk.gov.ua), ОСОБА_1 подала декларацію за типом «щорічна» за 2023 рік, лише 29.05.2026 о 07 год. 04 хв. Крім того, ОСОБА_1 подала декларацію за типом «щорічна» за 2024 рік, лише 26.03.2026 о 18 год. 09.хв.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-стоматолога КНП «КЛШМД» ДМР, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 29.05.2026 о 07 год. 04 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-стоматолога КНП «КЛШМД» ДМР, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 26.03.2026 о 18 год. 09 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник посилається на незаконність та необґрунтованість постанови у зв`язку з неправильних застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що 22.07.2026 Чечелівським районним судом м. Дніпра була проголошена вступна та регулятивна частина постанови за результатами розгляду справи про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Станом на 19.40 годин 02.08.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація про судове рішення відсутня.

Відповідно до картки руху документу, дата вказаної постанови зазначена 22.07.2026, однак інформація про документ та файл з електронним текстом документу доставлені до електронного суду лише 31.07.2026 о 17.26 годин та о 17.15 годин відповідно.

Також в електронному кабінеті відсутня постанова у формі вступної та резолютивної частини.

Отже, рішення у справі було фактично постановлено судом не 22.07.2022, а 31.07.2026, виходячи з наступного.

Докази того, що постанова щодо ОСОБА_2 була постановлена саме 22.07.2026 у справі відсутні, а зазначення дати постановлення рішення не в день його прийняття законодавством України не передбачено і тягне за собою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, враховуючи тяжкість наслідків незаконної постанови, які настали для ОСОБА_2 не тільки у вигляді штрафу, а і внесення відомостей про неї до Державного реєстру корупціонерів.

Приписи ч. 1 ст. 285 КУпАП не містять положень, які дозволяли б суду оголошувати прийняту у справі про адміністративне правопорушення постанову не у повному обсязі. Проте в порушення вимог вказаної статті постанова суду взагалі судом не оголошувалася.

Враховуючи, що рішення до тепер не надіслано для оприлюднення та забезпечено надання загального доступу, саме рішення в АСДС зареєстровано 31.07.2026, є очевидним, що судове рішення було прийняте і оскаржувана постанова була виготовлена не раніше 31.07.2026.

Крім того, копія оскаржуваної постанови в порушення ч.1 ст. 285 КУпАП не була ні вручена, ні направлена ОСОБА_2 впродовж 3-х днів з моменту закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч.ч.3, 6 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом; при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів.

Отже і проголошення судом оскаржуваної постанови, повинно було бути зафіксовано наявними в суді технічними засобами. Однак, така інформація в справі відсутня, відсутні журнал судового засідання та технічний запис.

Крім того, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду першої інстанції місце вчинення адміністративного правопорушення встановлено не було, в наслідок чого не можливо визначити чи є повноважним судом за територіальною підсудністю Чечелівський районний суд м. Дніпра, а отже чи міг він розглядати цю адміністративну справу.

На підставі викладеного захисник просить постанову Чечелівського районного суду м.Дніпра від 22.07.2026 скасувати та закрити провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомила, але захисник Амельчишин О.В. вважав за можливе розглянути справу за відсутності підзахисної. Отже за вказаних обставин суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Під час апеляційного розгляду захисник Амельчишин О.А. підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Баклан В.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено у диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідальність за даною нормою закону настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Мотивуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції посилався на положення закону України «Про запобігання корупції», а також на досліджені у судовому засіданні і наведені в судовому рішенні письмові докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 541 від 29.05.2026, ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-стоматолога КНП «КЛШМД» ДМР, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 26.03.2026 о 18 год. 09 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено: «Не була обізнана, що дублери ВЛК повинні подавати декларації. Декларацію за 2024 рік подала випадково до податкової з дотриманням строків подання декларації» (т.1 а.с.1-12).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 542 від 29.05.2026, ОСОБА_1 , будучи членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді лікаря-стоматолога КНП «КЛШМД» ДМР, будучи відповідно до п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 29.05.2026 о 07 год. 04 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено: «Не була обізнана, що дублери ВЛК повинні подавати декларації. Декларацію за 2024 рік подала випадково до податкової з дотриманням строків подання декларації» (т.2 а.с.1-12).

Згідно повідомлення генерального директора КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДОР», всі члени ВЛК були ознайомлені з наказом по закладу та всім їм повідомляли про строки та терміни подання декларацій на нарадах. Окрім того, членам ВЛК, які були відсутні на вищевказаних нарадах, здійснювалися повідомлення в телефонному режимі про строки та терміни подання декларацій (т.1 а.с.16, т.2 а.с.16).

З наказу генерального директора КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДОР» № 77 від 04.01.2023 щодо залучення медичного персоналу до складу мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів військово-лікарської комісії (ВЛК), що створюються при Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, лікар-стоматолог (дублер) ОСОБА_1 входить до постійно діючої комісії ВЛК (т.1 а.с. 17-19, т.2 а.с.17-19).

Відповідно до наказу генерального директора КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДОР» № 236/1від 01.06.2023 щодо залучення медичного персоналу до складу мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів військово-лікарської комісії (ВЛК), що створюються при ІНФОРМАЦІЯ_4 , лікар-стоматолог ОСОБА_1 входить до постійно діючої комісії ВЛК (т.1 а.с. 20-22, т.2 а.с.20-22).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 29.05.2026 вказала, що про те, що її включено до ВЛК їй стало відомо з 2023 року, з цього ж часу вона брала участь в роботі ВЛК. З 2024 року їй відомо, що на неї поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та що вона зобов`язана щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватись інших вимог фінансового контролю, передбачених визначеним Законом.

Пояснила, що декларацію вона подала до податкової служби вчасно. Жодних дій на сайті НАЗК до моменту подання декларації не вчиняла у зв`язку з відсутністю потреби. Декларацію було подано за допомогою її ЕЦП. На лікарняному, у відрядженні або за межами території України в період подання декларації не перебувала.

Відповідаючи на запитання, де саме було подано декларації та за якою адресою, ОСОБА_1 вказала «за типом роботи» (т.1 а.с.23-25).

З рапорту оперуповноваженого 6-го відділу УСР в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Ю.Плешакова убачається, що під час проведення перевірки були отримані документи відносно ОСОБА_1 , які підтверджують, що зазначена особа є суб`єктом декларування згідно ЗУ «Про запобігання корупції», а також суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (т.1 а.с.26, т.2 а.с.26).

Відповідно до копії декларацій, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік о 18 годині 09 хвилин 26 березня 2026 року (т.1 а.с.27-30).

Відповідно до копії декларацій, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік о 07 годині 04 хвилин 29 травня 2026 року (т.2 а.с.27-31).

Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто віднесено до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону.

Відповідно до п. 2.5.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК, гарнізонні ВЛК, ЛЛК, ВЛК Десантно-штурмових військ, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України, ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно з абз.15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування особи зазначені у підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 №449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог, зокрема щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00:00 01 січня до 00:00 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-IX було призупинено компанію декларування в Україні.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції НАЗК.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що наказами № 77 від 04.01.2023 та №236/1 від 01.06.2023 ОСОБА_1 було залучено до постійно діючої комісії ВЛК, що створена при ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.17-19, 20-22, т.2 а.с.17-19, 20-22).

Отже судом першої інстанції правильно встановлено, що на час подання декларації особа, яка притягається до адміністративної відповідальності являвся суб`єктом відповідальності відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».

У суб`єкта декларування – ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2023 та 2024 роки.

Разом з тим, відповідно до відомостей з публічної частини Реєстру декларацій, ОСОБА_1 як суб`єкт декларування, подала щорічну декларацію за 2023 рік лише о 07 годині 04 хвилини 29.05.2026 (т.2 а.с.27-31), а за 2024 рік — о 18 годин 09 хвилин 26 березня 2026 року (т.1 а.с. 27-30).

Отже, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що ОСОБА_1 , у порушення вимог ч.1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції”, несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік - 29.05.2026, за 2024 рік — 26.03.2026, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.

Відтак, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях останньої складу зазначеного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, оскільки цей висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин даної справи, що стосуються часу, суті адміністративного правопорушення та вини вказаної особи у його вчиненні.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за цією статтею виключається.

Під поважними причинами необхідно розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Відомості про обставини, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 в поданні декларації у встановлений законом строк у матеріалах справи відсутні та в апеляційній скарзі не наведені.

При цьому самі висновки місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стороною захисту в поданій апеляційній скарзі не оспорюються.

Доводи апелянта про те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанову суду першої інстанції, не було встановлено місце вчинення адміністративного правопорушення, є безпідставні. Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення № 541 від 29.05.2026 та № 542 від 29.05.2026, враховуючи, що ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень, відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», місцем несвоєчасного подання декларації та відповідно місцем вчинення адміністративного правопорушення є місце проживання суб`єкта декларування — АДРЕСА_1 (т.1 а.с.1-12, т.2 а.с.1-12). Відсутність в оскаржуваній постанові суду посилання на місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не вплинула на законність судового рішення в цілому

До такого ж висновку дійшов суд апеляційної інстанції щодо тверджень адвоката про те, що судом першої інстанції у порушення вимог ст. 285 КУпАП за результатами розгляду справи 22.07.2026 проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови, що рішення у справі було фактично постановлено судом не 22.07.2022, а 31.07.2026, оскільки станом на 02.08.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформація про судове рішення відсутня; а також про те, що ОСОБА_1 не вручено копію постанови протягом трьох днів.

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції 22 липня 2026 року за участю прокурора та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було розглянуто справу щодо останньої за ч.1 ст. 172-6 КУпАП. За результатами судового розгляду було ухвалено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено відповідне адміністративне стягнення (а.с.49-53). Доказів проголошення судом першої інстанції 22.07.2026 лише вступної та резолютивної частини постанови матеріали справи не містять.

З Єдиного держаного реєстру судових рішень видно, що постанова Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 була зареєстрована та надіслана судом 31.07.2026, загальний доступ до судового рішення забезпечено адміністратором 03.08.2026.

Між тим, зазначені апелянтом порушення, на переконання апеляційного суду, не є істотними, вони жодним чином не вплинули на висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, правильність кваліфікації її дії, вид та міру призначеного адміністративного стягнення. Крім того, адвокатом не зазначено жодних негативних наслідків, що потягли за собою зазначені обставини. Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

Твердження захисника про порушення місцевим судом вимог закону через відсутність фіксування проголошення судом оскаржуваної постанови за допомогою технічних засобів не ґрунтується на вимогах закону, оскільки Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено обов`язкового застосування технічних засобів фіксування судового засідання та проголошення судового рішення. Будь-яких клопотань з цього приводу від учасників провадження до суду не надходило.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

За наведених обставин апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги та не вбачає правових підстав, передбачених ст.247 КУпАП для закриття провадження.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Амельчишина О.В. є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Амельчишина Олега Валерійовича, подану особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 -– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО