Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №727/9231/26
Суддя: Терещенко О. Є.
Справа № 727/9231/26
Провадження № 2/727/3059/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Довженко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна, до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,-
встановив:
24 червня 2026 року ОСОБА_1 через представника, адвоката Косєй К.В., звер-нулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року у справі №727/2515/18. Дитина проживає разом з ма-тір`ю та перебуває на її утриманні.
Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2018 року у справі №727/2517/18 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто алі-менти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2018 року і до досяг-нення дитиною повноліття. Судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Чернівці, виконавче провад-ження №62413362, відкрите 30 червня 2020 року.
Позивач зазначає, що визначений судовим наказом спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відповідає лише мінімальному гарантованому розміру аліментів і не забезпечує участі батька в утриманні дитини співмірно з його доходами. Відпо-відач є працездатною особою та здатний належним чином брати участь у матеріаль-ному забезпеченні спільної дитини. Посилаючись на частину третю статті 181 СК Ук-раїни, позивач вважає, що спосіб стягнення аліментів має бути змінений з твердої гро-шової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, що не призведе до погір-шення матеріального становища платника аліментів, оскільки нижня межа стягнення залишається незмінною.
З урахуванням наведеного позивач просить суд змінити спосіб стягнення алі-ментів, встановлений судовим наказом Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №727/2517/18, з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мі-німуму для дитини відповідного віку на частку від заробітку (доходу) та стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частини усіх видів заро-бітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відпо-відного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також допустити негайне виконання рішення в частині стягнен-ня аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спроще-ного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встанов-лено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. 26 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача, адвоката Косєй К.В., на-дійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, в якій зазна-чено, що позовні вимоги підтримуються у повному обсязі. У позовній заяві позивач також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце роз-гляду справи повідомлявся у порядку, встановленому ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подавав. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відпові-дачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд, керуючись статтями 280, 281 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд спра-ви.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в су-дове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою зву-козаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вста-новив такі обставини.
01 жовтня 2014 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юс-тиції, актовий запис №1698.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2018 року у справі №727/2515/18 (провадження №2/727/813/18) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення набрало за-конної сили 18 липня 2018 року.
Від шлюбу сторони мають сина — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09 серпня 2016 року Чернівецьким міським відділом держав-ної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на підставі актового запису №1928. Батьками дитини записані сторони у справі.
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2025/004645882 від 09 квіт-ня 2025 року, сформованим Пристоличною територіальною громадою, місце прожи-вання ОСОБА_4 з 29 листопада 2019 року зареєстроване за адре-сою: АДРЕСА_2 , — тобто за адресою реєстрації місця проживання матері дитини, що під-тверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №355/12-2022 від 07 лютого 2022 року, виданою Пристоличною сільською радою.
Отже, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, а відповідач проживає окремо від дитини.
Судовим наказом Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2018 року у справі №727/2517/18 постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав чинності 30 березня 2018 року.
Постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної вико-навчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міні-стерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 червня 2020 року відкрито виконавче провадження №62413362 з примусового виконання зазначеного судового наказу.
Суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви дату судового наказу у справі №727/2517/18 помилково вказано як 18.06.2018, тоді як з матеріалів справи, зо-крема з постанови про відкриття виконавчого провадження №62413362 від 30.06.2020, вбачається, що судовий наказ у справі №727/2517/18 виданий 22 березня 2018 року, а 18 червня 2018 року ухвалено рішення у справі №727/2515/18 про розірвання шлюбу. Зазначена розбіжність є явною опискою, яка не змінює ані предмета, ані підстав по-зову, оскільки судовий наказ, спосіб виконання якого просить змінити позивач, іден-тифікований номером справи №727/2517/18 та змістом присуджених стягнень. Тому суд виходить із фактичної дати видачі судового наказу, встановленої за матеріалами справи.
Доказів зміни місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів за су-довим наказом чи виконання відповідачем обов`язку з утримання дитини в інший спо-сіб матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділя-ється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Аналогічні приписи закріплені у частинах сьомій, восьмій статті 7 СК України, за якими дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, прожи-вання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до до-сягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рі-шенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Наведена норма закріплює право вибору способу присудження аліментів ви-ключно за тим із батьків, разом з яким проживає дитина, та не обумовлює реалізацію цього права разовим її здійсненням. Зміна способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів є самостійною процедурою, відмінною від зміни розміру алі-ментів у розумінні статті 192 СК України, а тому не потребує доведення зміни мате-ріального або сімейного стану сторін, погіршення чи поліпшення стану їх здоров`я. Позивач у цій справі є одержувачем аліментів, а отже, є належним суб`єктом звернення з такою вимогою.
Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладе-ними, зокрема, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №152/100/18, згідно з якими розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним, а право вимагати зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, оскільки можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, за-значених у статтях 182–184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімаль-ний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 від-сотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною першою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) ма-тері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, затверджено поста-новою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146.
Оцінюючи заявлену вимогу, суд виходить з того, що визначений судовим на-казом розмір аліментів — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відпо-відного віку — становить лише мінімальний гарантований законом розмір утримання, нижче якого аліменти присуджені бути не можуть. Такий спосіб стягнення не пов`яза-ний з фактичними доходами платника аліментів і не забезпечує участі батька в утри-манні дитини співмірно з рівнем його матеріального забезпечення, тоді як з часу видачі судового наказу минуло більше восьми років, а потреби дитини, яка досягла десяти-річного віку, об`єктивно зросли.
Стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відпові-дача із збереженням нижньої межі на рівні 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не погіршує становища платника аліментів, оскільки міні-мальний розмір щомісячного платежу залишається тотожним тому, що визначений су-довим наказом, і водночас забезпечує дитині можливість отримувати утримання, спів-мірне з реальними доходами батька.
Відповідач є працездатною особою; будь-яких доказів наявності обставин, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання ним обов`язку з утримання ди-тини у заявленому позивачем розмірі (стан здоров`я, наявність інших осіб на утри-манні, інші обставини, передбачені частиною першою статті 182 СК України), суду не надано.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм правом на подання відзиву та доказів не скористався, позовні вимоги не спростував.
Позивач просить стягувати аліменти у зміненому способі, починаючи з дня на-брання рішенням суду законної сили. Суд вважає таке визначення початкового мо-менту стягнення обґрунтованим, оскільки до набрання цим рішенням законної сили стягнення аліментів здійснюється на підставі судового наказу від 22 березня 2018 року у справі №727/2517/18, а з дня набрання рішенням законної сили підставою стягнення стає це рішення суду, що виключає подвійне стягнення за той самий період.
За наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, дове-деними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів — у межах суми платежу за один місяць, у зв`язку з чим відповідна вимога позивача також підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів та зміну способу їх стягнення.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягу-ються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано позовну за-яву. Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб стано-вить 3328 грн., а отже, розмір судового збору становить 1331 грн. 20 коп.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76–81, 141, 258, 259, 263–265, 268, 273, 280–284, 287, 352, 354, 430 ЦПК України, суд —
ухвалив:
Ухвалити заочне рішення.
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Косєй Катерина Віталіївна, до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення алімен-тів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, встановлений судовим наказом Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2018 року у справі №727/2517/18, з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мі-німуму для дитини відповідного віку на частку від заробітку (доходу).
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 -ня, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на-родження, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утри-мання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомі-сячно в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, почи-наючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повно-ліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у ме-жах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча три-ста тридцять одна) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його прого-лошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заоч-ного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О.Є.Терещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua