Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №632/1586/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1586/26

провадження № 2-о/632/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"01" вересня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Библіва С.В., за участі секретаря судового засідання Гаврющенко П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Златополі Лозівського району Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Златопільської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради Лозівського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Златопільського міськрайонного суду Харківської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 03.10.2011 року і до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування вимог зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та 2-х земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , яку за життя він прийняв у спадщину, але не встиг оформити спадкові права після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , з якою він проживав як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 03.10.2011 року до часу відкриття спадщини, а з 30.06.1973 року до 20.02.1981 року перебував з нею у зареєстрованому шлюбі.

Заявниця ОСОБА_1 спадкоємець за законом четвертої черги спадкування спадщину прийняла, але оформити не може у зв`язку із тим, що при перевірці відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що шлюб між спадкодавцем ОСОБА_2 та власником нерухомого майна ОСОБА_3 був розірваний 20.02.1981 року.

Спадкодавець ОСОБА_2 проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 з 03.10.2011 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, взаємні права та обов`язки.

Встановлена цього факту заявниці необхідно для оформлення своїх спадкових прав.

Ухвалою судді від 27.07.2026 року провадження у справі відкрито з призначенням її до розгляду по суті на 01.09.2026 року.

В судове засідання заявниця не прибула, надавши заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні вимог наполягає.

Представник заінтересованої особи також на прибув, надавши заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення вимог не заперечує.

Враховуючи неявку у судове засідання сторін, суд приймає рішення за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання технічним засобом з підстав визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши позовну заяву, письмові показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази та матеріали справи, встановив обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), який до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10). Після його смерті залишилася спадщина, яка складається, зокрема і із житлового будинку з надвірними будівлями та 2-х земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , яку за життя він прийняв у спадщину, але не встиг оформити спадкові права після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (а.с.9), яка була зареєстрована за його адресою і з якою він проживав як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 03.10.2011 року до часу відкриття спадщини, а з 30.06.1973 року до 20.02.1981 року перебував з нею у зареєстрованому шлюбі.

Заявниця ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом четвертої черги спадкування після ОСОБА_2 і спадщину вона прийняла, зокрема за рішенням від 04.10.2023 року Златопільського (тоді Первомайського) міськрайонного суду Харківської області у справі № 632/716/23 встановлено факт її сумісного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років та визнано за нею право власності в порядку спадкування за законом на належну спадкодавцеві квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . На решту спадкового майна, зокрема і на житловий будинок з надвірними будівлями та всі земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 вона не може оформити спадкові права. Вказана нерухомість зареєстрована за ОСОБА_3 , з якою на час її смерті спадкодавець не був у зареєстрованому шлюбі (з нею він перебував у шлюбі з 30.06.1973 року до його розірвання 20.02.1981 року (а.с.12)). Вказана обставина і послугувала причиною відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом заявниці після ОСОБА_2 (а.с.16), оскільки не прослідковувався факт постійного проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 однією сім`єю протягом п`яти років до відкриття спадщини після ОСОБА_3 , аби дійти висновку, що після останньої фактично прийняв спадщину ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги спадкування за законом.

Факт постійного сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки без укладення шлюбу з 03.10.2011 року і до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджується Актом № 1594 від 21.07.2026 року КП «Жилсервіс» Златопільської міської ради Харківської області (а.с.13).

Крім того, при реєстрації ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 вказала його чоловіком.

Вказані докази суд оцінює у сукупності, які безпосередньо підтверджують факт тривалого спільного проживання ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , ведення ними спільного господарства, наявності спільного бюджету.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на майно є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Поняття "проживання однією сім`єю" та "член сім`ї" не є тотожними.

Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Згідно вимог ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Таким чином, надані заявницею докази у їх сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що відносини між ОСОБА_2 із ОСОБА_3 не обмежувалися спільним проживанням чи веденням господарства, а мали характер сімейних. При цьому тривалість їх спільного проживання, ведення спільного господарства та бюджету, взаємна турбота, а також відсутність у ОСОБА_3 іншої сім`ї свідчать про фактичне їхнє проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

З огляду на вищевикладене, вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги ОСОБА_1 до Златопільської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради Лозівського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 03.10.2011 року і до дня смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Златопільська міська територіальна громада Лозівського району Харківської області в особі Златопільської міської ради Лозівського району Харківської області, адреса:64102, Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, проспект Незалежності, б.1, код ЄДРПОУ 26149691.

Повний текст рішення виготовлено 01.09.2026 року.

Суддя: С. В. Библів