Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №642/2857/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

27.08.2026

Справа № 642/2857/26

Номер провадження №3/642/648/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27серпня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632583 від 05.04.2026 року, 05 квітня 2026 року, об 11:40 годині, в м. Харків, вул. Велика Панасівська, 82А, водій ОСОБА_1 , керував т/з OPEL ASTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А, у лікаря-нарколога відмовився, в установленому законом порядку, під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 та його захисник з`явилися просили провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 05.04.2026 року він із напарником їхали з об`єкту по роботі, та зупинилися попити кофе, після чого поїхали далі в сторону вул. Велика Панасівська. За ними їхала патрульна машина, та після того як вони проїхали на зелений сигнал світлофору, поліція включила пробліскові маячки з вимогою зупинитися. Спитали документи, на що він показав документи, страховий поліс, після чого його попрохали відкрити багажник. Нічого забороненого не було. На його питання про причину зупинки та що він порушив нічого не відповідали. Сказали, що зараз будуть оформлювати ст.. 130 КУпАП. Обурений діями працівників патрульної поліції він викликав другий наряд поліції. Оскільки він бачив таке упереджене ставлення до себе, та через безпідставну зупинку, він заперечував підстави щодо вимоги пройти огляд на стан сп`яніння. Протягом двох годин з моменту зупинки він самостійно пройшов огляд за результатами якого він не перебував ні в стані алкогольного сп`яніння ні наркотичного. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що надані суду відеозаписи його спілкування зі співробітниками поліції та з відео реєстратора патрульного автомобіля є неповними, зокрема, відсутній запис подій у проміжок часу між моментом зупинки та пропозицією проходження огляду, що, зокрема, містить або повинен містить момент нібито виявлення у нього ознак сп`яніння та попереднє спілкування зі співробітниками поліції.

У письмових запереченнях захисник посилається на те, що 05.04.2026 року о 11:40 автомобіль підзахисного зупинився на перехресті Кузинського мосту та вулиці Великої Панасівської, в напрямку Новоіванівського мосту, очікуючи дозволяючий сигнал світлофору. На відеореєстраторі патрульного автомобіля зафіксовано, що після руху на дозволяючий сигнал світлофору та проїхавши перехрестя, підзахисного було зупинено, при цьому будь-які порушення ПДР з боку водія відсутні. Відеореєстратор патрульного автомобіля не містить аудіозапису. З інших відеозаписів вбачається, що бодікамери були увімкнені лише через 10 хвилин після фактичної зупинки. Поліцейськими не здійснювалося опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути. Відсутні докази, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. При цьому фотографії автомобіля підтверджують повну відсутність будь-яких пошкоджень. З відповіді Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від 02.06.2026 року № 269617-2026 вбачається, що за наявними даними інформаційних підсистем «Єдиний облік» «АРМ оператор «102» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» звернень щодо причетності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, а також про те, що автомобіль «Opel Astra OTGF69» д.н.з. НОМЕР_1 може бути об`єктом чи знаряддям вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення 05.04.2026 не надходило. Виявлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 на відео не зафіксована. Крім того, захисник вказує, що під час перегляду відеозаписів стороною захисту були виявлені висловлювання працівників поліції, які не відповідають сутності службової дисципліни, принципам об`єктивності та неупередженості. Зокрема, на записах зафіксовано використання жаргонного слова «ліпнина» 11:51:35 час), яке в контексті розмови може свідчити про формальний або упереджений підхід до оформлення матеріалів.

Сторона захисту зазначає, що відеозаписом із бодікамер працівників патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, що під час спілкування з поліцейськими водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Протягом двох годин з моменту зупинення транспортного засобу підзахисним було самостійно пройдено огляд на стан сп`яніння в КНП ХОР "ОКНЛ", за результатами огляду було надано виписку № 348 від 05.04.2026 року, відповідно до якої, у ОСОБА_1 не було виявлено наркотичного та алкогольного сп`яніння.

Захисник вказує, що усі подальші дії та докази, такі як пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння, направлення на медичний огляд водія та рапорти поліцейських є похідними від первинної незаконної зупинки, а тому повинні оцінюватися з урахуванням принципу недопустимості доказів, отриманих у результаті первинного порушення закону.

За клопотанням захисника, у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , який суду пояснив, що в той день, він разом із ОСОБА_1 були на роботі, їхали з об`єкту. Зупинились випити кави. Потім поїхали, та десь через 100 м, їх зупинили працівники патрульної поліції. ОСОБА_1 питав щодо причини зупинки, адже жодних порушень ПДР не було. На що йому повідомили, що авто у розшуку. В подальшому ОСОБА_1 почали оформлювати ст.. 130 КупАП, після чого вже він сів за кермо та вони відразу поїхали проходити огляд ОСОБА_1 у наркологічній лікарні. Вказав, що працівники патрульної поліції вели себе упереджено, будь-яких порушень не виявили, та постанов про порушення ПДР відносно ОСОБА_1 не складали. Казали ОСОБА_1 , що у нього руки тремтять, проте це могло бути через хвилювання внаслідок безпідставних звинувачень.

Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходить до наступного висновку.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписи пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачають обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями п. 2, п. 4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (тобто, відповідно до п. 3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а саме: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналіз наведених положень свідчить, що виявлення та фіксація конкретних ознак стану сп`яніння є необхідною та обов`язковою передумовою для пропозиції водієві пройти огляд, а також гарантує законність усіх подальших процесуальних дій поліцейського.

З детального аналізу наведених норм права вбачається, що водій може бути направлений працівниками поліції до закладу охорони здоров`я для огляду на стан наркотичного сп`яніння, лише за наявності у нього конкретних ознак, передбачених п.п. 3, 4 Інструкції. Тобто, за відсутності у водія наведених ознак сп`яніння, у працівників поліції не виникає підстав направляти його для медичного огляду на стан сп`яніння до закладів охорони здоров`я. Відмова водія виконувати безпідставну (необґрунтовану) вимогу працівника поліції проходити огляд на стан сп`яніння, не може мати наслідків у вигляді адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР України

У розумінні ст. 251 КУпАП, відеозапис є доказом у справі про адміністративне правопорушення, він має бути повним, вичерпно інформативним, на ньому повинно бути повністю зафіксована процедура за якою запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності із приписами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із джерел доказів в справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні було оглянуто відеозаписи з автомобіля та боді-камер співробітників поліції, які було додано до протоколу. Однак відеозапис фіксації правопорушення відбувався не безперервно. Так, відеозапис з автомобіля тривав з 11-39 год. до 11-41 год. 05.04.2026, відеозаписи з боді-камери співробітників патрульної поліції розпочато о 11-50 год. до 12-05 год. 05.04.2026. При цьому на відеозаписі з відеореєстратора вбачається, що обидва працівника патрульної поліції о 11:40:58 год підходять до транспортного засобу OPEL ASTRA, д.н.з. НОМЕР_1 та починають спілкування із водієм. Відеозапис з боді-камер співробітників поліції починається з моменту, коли ОСОБА_1 вже перебуває на вулиці та розпочато процедуру складання протоколу. На наданих суду відеозаписах відсутній момент виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а також факту фіксації ймовірного порушення ним вимог ПДР.

Крім того, суд зазначає, що на зазначеному відеозаписі співробітники поліції не висувають будь-яких претензій до ОСОБА_1 щодо порушення ним правил дорожнього руху , такі порушення відсутні. Відтак, виникають сумніви щодо штучного створення підстави для зупинки автомобіля.

Частина 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке полягає в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, зафіксована в належному порядку згідно із законом.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У даній справі фіксація правопорушення відбувалася не безперервно та без дотримання вимог ст.266 КУпАП, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Суд не стверджує, що будь-яке технічне переривання запису автоматично зумовлює недопустимість усіх відеоматеріалів. Проте в цій справі запис відсутній саме в той проміжок, початок спілкування працівників патрульної поліції, та повідомлення водію причини зупинки, та при яких обставинах та яким чином поліцейським було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та які саме.

Тобто перерва стосується не другорядної або технічної обставини, а ключового етапу формування фактичних підстав для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу.

Матеріали справи не містять пояснень, із яких причин бодікамеру у обох працівників поліції було вимкнено перші 10 хвилин спілкування із водієм, хто саме прийняв таке рішення та які події відбувалися в незаписаний проміжок часу. Не встановлено й обставин особистого приватного становища поліцейських, які відповідно до Інструкції № 1026 могли б виправдати переривання відеозапису.

Неповний відеозапис не в усіх випадках є недопустимим доказом, однак його доказове значення визначається змістом зафіксованих і незафіксованих подій. У цій справі відсутність критичного фрагмента не дозволяє перевірити законність вимог для проведення огляду, тому такий відеозапис не може підтверджувати всі обставини, викладені у протоколі та направленні.

Отже, з урахуванням недостатньої інформативності відеозапису суд позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі.

З огляду на допущені порушення наданий відеозапис у даній справі є недопустимим доказом.

Вищевикладене також ставить під сумнів законність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, що в силу правового принципу «плодів зіпсованого дерева» є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі огляд водія, неправомірними.

Доктрина «плодів отруйного дерева», сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Окрім цього, огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 пройшов самостійно у строк передбачений ч. 4 ст. 266 КУпАП у закладі, який входить до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме у КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння. За даними КНП ХОР «ОКНЛ» фактичний час звернення ОСОБА_1 до відділення 13 год 00 хв 05.04.2026. Відібрання зразків здійснювалось о 13-05 год. Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого №348, складеної КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння, за підписом лікаря, ОСОБА_1 05.04.2026 пройшов огляд на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння. За результатами огляду не виявлено наркотичні, психотропні та інші речовини, ознак сп`яніння не виявлено.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд прохидить до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 221, 246, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Суддя О.В. Бородіна