Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №612/738/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/738/26

1-кп/612/76/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новов`язівське Юр`ївського району Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в:

10.05.2026, о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1 , де також перебувала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обумовлених побутовим конфліктом та особистими претензіями до останньої, вступив із нею у словесний конфлікт.

У ході вказаного конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що нанесення ударів дерев`яною палицею по тілу людини може спричинити тілесні ушкодження, у тому числі переломи кісток та тривалий розлад здоров`я, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої та бажаючи їх настання, взяв до рук дерев`яну палицю, яку використав як предмет ударно-травматичної дії.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1 , утримуючи в руках дерев`яну палицю, яку використав як тупий твердий предмет ударно-травматичної дії, умисно наніс ОСОБА_4 не менше чотирьох ударів у ділянку лівої верхньої кінцівки, лівого плечового суглоба, лівої половини грудної клітки та тулуба.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому нижньої третини діафіза лівої плечової кістки зі зміщенням, закритого перелому 5, 6 ребер ліворуч по аксилярній лінії, закритого перелому тіла лівої лопатки з розривом у лівому ключично-акроміальному з`єднанні, закритого перелому лівого поперечного відростка 2-го поперекового хребця, а також синців та саден у ділянці лівого плечового суглоба та лівого плеча.

Вказані тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки для зрощення переломів необхідний строк понад 21 день, що відповідно до п. 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року є ознакою тривалого розладу здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку та в своїх поясненнях підтвердив, що 10 травня 2026 року знаходилися біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де, близько 10 години 00 хвилин, між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої він наніс дерев`яною палицею ОСОБА_4 біля чотирьох ударів в різні частини тіла.

Прокурор, потерпіла ОСОБА_4 та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України - тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує його щире каяття, визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом`якшують його покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відсутні.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , відноситься до нетяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він судимості не має, невійськовозобов`язаний, на обліку у лікаря нарколога КП «Близнюківська ЦРЛ» не перебуває, з 2018 року перебуває на обліку у лікаря психіатра КП «Близнюківська ЦРЛ», згідно висновку експерта від 28.07.2026 № 455відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, за місцем мешкання характеризується незадовільно, неодружений.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме - щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без реального відбування покарання, тобто без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_5 відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набранням вироком законної сили суд не вбачає.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_5 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред`являвся.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за цим кримінальним провадженням відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: фрагмент деревини (палиця дерев`яна), який був виявлений та вилучений 10.05.2026 під час огляду місця події, та упакований в паперовий пакет з написом «Національна поліція України», що, згідно із квитанцією № 105, зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1