Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №345/1894/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1894/26

Номер провадження 2-а/350/15/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

за участю представника позивача адвоката Кулі В.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №2689 від 06 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду, визнати протиправною та скасувати постанову №2689 від 06 жовтня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 березня 2026 року він отримав поштовим відправленням матеріали про відкриття виконавчого провадження №80470941 від 11 березня 2026 року, з яких дізнався про існування постанови №2689 від 06 жовтня 2025 року. Зазначеною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він, будучи військовозобов`язаним, непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, не пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією до 05 червня 2025 року.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Зокрема, заперечує наявність у нього статусу особи, яка була визнана обмежено придатною до військової служби до набрання чинності Законом України №3621-IX від 21 березня 2024 року. На його думку, відповідачем не надано рішення військово-лікарської комісії, яким його було визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, а тому не доведено виникнення у нього передбаченого законом обов`язку пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року.

Крім того, позивач вважає, що на момент винесення постанови №2689 від 06 жовтня 2025 року сплив передбачений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.

Зазначає, що законом був встановлений конкретний кінцевий строк виконання відповідного обов`язку - 05 червня 2025 року, а тому, на його переконання, у разі невиконання такого обов`язку адміністративне правопорушення було вчинене не пізніше цієї дати та не може вважатися триваючим.

Позивач також посилається на порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема зазначає, що належним чином не був повідомлений про розгляд справи та не отримав копії постанови після її винесення, внаслідок чого був позбавлений можливості своєчасно її оскаржити та добровільно виконати постанову.

У поданих 28 серпня 2026 року додаткових поясненнях представник позивача підтримав наведені доводи та додатково зазначив, що надані відповідачем матеріали, на його думку, не містять належного рішення ВЛК про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним, а тому самі лише відомості, на які посилається відповідач, не підтверджують виникнення у позивача відповідного обов`язку.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 - у письмових поясненнях проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні повністю. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 20 вересня 2025 року під час опрацювання відомостей військового обліку було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка за даними військового обліку була непридатною до військової служби у мирний час та обмежено придатною у воєнний час, не виконав вимог законодавства щодо проходження повторного медичного огляду до 05 червня 2025 року.

У зв`язку з цим 20 вересня 2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Під час складення протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено положення статті 63 Конституції України та права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також повідомлено про дату, час і місце розгляду справи - 06 жовтня 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що засвідчено особистим підписом позивача у протоколі.

06 жовтня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову №2689, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.

Відповідач вважає, що правопорушення виявлено 20 вересня 2025 року, а тому постанову від 06 жовтня 2025 року винесено в межах строків, установлених статтею 38 КУпАП.

Пояснення сторін у судовому засіданні:

Представник позивача - адвокат Куля В.С., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник позивача наполягав на тому, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби до набрання чинності відповідними змінами до законодавства, а отже, не доведено і самого обов`язку позивача пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року. Також представник позивача зазначив, що навіть у випадку існування такого обов`язку він мав бути виконаний до чітко визначеної законом дати - 05 червня 2025 року, а тому, на його думку, строк притягнення до адміністративної відповідальності необхідно обчислювати саме з моменту спливу цього строку. З урахуванням викладеного представник позивача просив суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Позицію щодо заявленого позову відповідач виклав у поданих до суду письмових поясненнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, в зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін повідомлених про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 17.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами ст.286 КАС України, призначив судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 вересня 2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що під час опрацювання матеріалів військового обліку встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку, у період дії в Україні особливого періоду, маючи за даними військового обліку статус непридатного до військової служби у мирний час та обмежено придатного у воєнний час, не пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією до 05 червня 2025 року (а.с.30-32).

У протоколі зазначено, що правопорушення виявлено 20 вересня 2025 року о 19 годині 00 хвилин.

При складенні протоколу ОСОБА_1 роз`яснено положення статті 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

У цьому ж протоколі ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 06 жовтня 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт ознайомлення з правами, змістом протоколу та датою розгляду справи підтверджений особистим підписом ОСОБА_1 . У матеріалах також міститься відмітка про отримання ним копії протоколу 20 вересня 2025 року.

У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 власноруч виклав пояснення та підписав їх.

06 жовтня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову №2689 (а.с.27-29).

Зі змісту постанови встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у порушенні вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме у невиконанні обов`язку пройти до 05 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

За вчинене правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження, 11 березня 2026 року відкрито виконавче провадження №80470941 з примусового виконання зазначеної постанови (а.с.37 -38).

Позивач зазначає, що про постанову №2689 фактично дізнався 15 березня 2026 року після отримання документів виконавчого провадження.

Таким чином, між сторонами виник спір відносно законності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, яку останній вважає неправомірною та просить про її скасування.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

Враховуючи позицію сторони позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У свою чергу, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1статті 37 Закону № 2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487(далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).

Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 березня 2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», у редакції Закону України від 12 лютого 2025 року №4235-IX, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

При цьому законом прямо передбачено, що такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію. Саме Закон №4235-IX установив кінцеву дату проходження повторного медичного огляду - 05 червня 2025 року.

Отже, законодавець поклав на визначену категорію військовозобов`язаних самостійний позитивний обов`язок вчинити необхідні дії для проходження повторного медичного огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основним доводом сторони позивача є те, що відповідачем не надано окремого рішення військово-лікарської комісії, яким ОСОБА_1 до набрання чинності Законом України №3621-IX було визнано обмежено придатним до військової служби, у зв`язку з чим, на думку позивача, відповідачем не доведено виникнення у нього обов`язку пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року.

Оцінюючи зазначений довід, суд виходить із сукупності доказів, які були покладені відповідачем в основу оскаржуваної постанови та досліджені судом під час розгляду цієї справи.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ІНФОРМАЦІЯ_4 при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходив із наявних у нього відомостей військового обліку позивача.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2025 року уповноваженою посадовою особою зазначено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, мав за даними військового обліку статус непридатного до військової служби у мирний час та обмежено придатного у воєнний час і не пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією у встановлений законом строк - до 05 червня 2025 року. Протокол про адміністративне правопорушення був складений за безпосередньої участі ОСОБА_1 . Позивачу було роз`яснено його права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, він ознайомився зі змістом протоколу, отримав його копію та власноруч виклав у ньому свої пояснення. Під час складення протоколу ОСОБА_1 не заявляв про помилковість зазначених у ньому відомостей щодо його військово-лікарського статусу.

Надане стороною позивача посвідчення про приписку до призовної дільниці №185 також не дає підстав для протилежного висновку, оскільки відсутність у цьому документі відомостей про визнання особи обмежено придатною сама по собі не підтверджує, що відповідний військово-лікарський статус не був встановлений позивачу в подальшому.

Аналогічні відомості щодо військово-лікарського статусу ОСОБА_1 зазначені і в постанові ІНФОРМАЦІЯ_1 №2689 від 06 жовтня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Оцінюючи надані докази відповідно до статті 90 КАС України в їх сукупності, а не ізольовано один від одного, суд враховує зміст протоколу про адміністративне правопорушення, відомості військового обліку, які були використані відповідачем, зміст оскаржуваної постанови, поведінку позивача під час складення протоколу, а також відсутність у матеріалах справи належних доказів, які б спростовували зазначені відомості щодо його військово-лікарського статусу.

Отже, на момент прийняття оскаржуваної постанови у відповідача були достатні фактичні підстави вважати ОСОБА_1 особою, на яку поширювався передбачений пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у редакції Закону №4235-IX обов`язок до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Суд звертає увагу, що саме по собі заперечення позивачем факту вчинення адміністративного правопорушення не є достатньою підставою для висновку про протиправність оскаржуваної постанови. Вирішальне значення має сукупність установлених під час розгляду справи обставин та доказів, якими вони підтверджуються. При цьому доводи особи, яка оспорює постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, підлягають оцінці у взаємозв`язку з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та повинні спростовувати конкретні фактичні обставини, покладені уповноваженим органом в основу прийнятого рішення.

Що стосується доводу позивача про те, що на момент винесення постанови №2689 сплив строк притягнення його до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Із матеріалів справи встановлено, що факт невиконання ОСОБА_1 обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду був виявлений уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 20 вересня 2025 року під час опрацювання відомостей військового обліку. У цей же день щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення. Оскаржувану постанову винесено 06 жовтня 2025 року, тобто через шістнадцять днів після документально зафіксованого виявлення правопорушення.

Отже, тримісячний строк з дня виявлення правопорушення на момент винесення постанови не сплив.

Суд не погоджується з твердженням сторони позивача про те, що днем виявлення правопорушення автоматично слід вважати 06 червня 2025 року лише з тієї підстави, що відповідач, як орган військового обліку, теоретично мав можливість установити факт непроходження ВЛК вже з наступного дня після закінчення встановленого законом строку. Матеріали цієї справи не містять доказів того, що до 20 вересня 2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 вже було фактично встановлено і зафіксовано саме щодо ОСОБА_1 факт невиконання обов`язку пройти повторний медичний огляд.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 20 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо під час його складення повідомлено про розгляд справи 06 жовтня 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . У протоколі міститься особистий підпис ОСОБА_1 , яким підтверджено як ознайомлення з передбаченими статтею 268 КУпАП правами, так і повідомлення про розгляд справи. Крім того, на протоколі міститься підпис позивача про отримання його копії 20 вересня 2025 року.

Факт правопорушення встановлено та належним чином оформлено уповноваженою посадовою особою, позивачу під час складення протоколу роз`яснено процесуальні права та повідомлено про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.

Постанову №2689 від 06 жовтня 2025 року винесено уповноваженою посадовою особою в межах установленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, а адміністративне стягнення призначено в межах санкції частини третьої статті 210-1 КУпАП.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд виходить не лише з формальної наявності постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а перевіряє, чи підтверджуються викладені у ній обставини належними та допустимими доказами, чи дотримано уповноваженою посадовою особою встановленої законом процедури та чи спростовані встановлені відповідачем обставини доказами, наданими позивачем. За результатами такої перевірки суд не встановив обставин, які б свідчили про недоведеність події або складу адміністративного правопорушення чи про такі істотні порушення процедури розгляду справи, які могли б бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №2689 від 06 жовтня 2025 року винесена уповноваженою посадовою особою, на підставі належних та достатніх доказів, з дотриманням установленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності та в межах строків, передбачених КУпАП, а тому правових підстав для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та наявності підстав для його поновлення, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право особи на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень має бути не формальним, а реальним, що передбачає наявність у особи об`єктивної можливості ознайомитися зі змістом рішення, яке безпосередньо стосується її прав та обов`язків, та своєчасно скористатися передбаченими законом засобами судового захисту.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, ОСОБА_1 зазначає, що копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №2689 від 06 жовтня 2025 року після її винесення не отримував та про її існування дізнався лише 15 березня 2026 року після отримання поштовим відправленням матеріалів виконавчого провадження №80470941, відкритого 11 березня 2026 року. За відсутності доказів своєчасного вручення позивачу оскаржуваної постанови суд не має достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 був обізнаний із її змістом та мав реальну можливість оскаржити її у встановлений законом строк.

З огляду на наведене, а також враховуючи необхідність забезпечення гарантованого статтею 55 Конституції України права особи на судовий захист та недопущення надмірного формалізму при вирішенні питання про доступ особи до правосуддя, суд вважає наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню, а пропущений ним строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №2689 від 06 жовтня 2025 року - поновленню.

Водночас поновлення строку звернення до суду забезпечує позивачу можливість судового перегляду оскаржуваної постанови по суті та саме по собі не свідчить про її незаконність. За результатами такого перегляду суд, з наведених вище мотивів, не встановив підстав для скасування постанови №2689 від 06 жовтня 2025 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до статті 139 КАС України суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат залежно від результатів розгляду справи.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи у задоволенні позову відмовлено, правові підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №2689 від 06 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.09.2026.

Суддя