Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №567/1359/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1359/26

Провадження №3/567/433/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А.

при секретарі Пономаренко Р.А.

з участю

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника – адвоката Підопригори Р.Б.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої в Полонському ліцеї №2 Полонської міської ради, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №731531 від 28.07.2026, 28.07.2026 о 22:43 год. в с.Бадівка по вул.Тишкуна Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Шевроле Калос, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння відмовилась.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнала та пояснила, що 28.07.2026 о 22:43 год. в с.Бадівка по вул.Тишкуна Рівненського району Рівненської області не перебувала, так як перебувала за місцем проживання і вже більше року не керувала транспортними засобами.

Зазначила, що автомобіль Шевроле Калос, реєстраційний номер НОМЕР_2 , їй не належить, ним вона не керувала і особа ОСОБА_2 їй не відома.

Зазначила, що біля року не бачила посвідчення на право керування транспортними засобами на своє ім`я і напевно його втратила.

Після перегляду наданого працівниками поліції відеозапису щодо подій, які мали місце 28.07.2026 о 22:43 год. в с.Бадівка по вул.Тишкуна Рівненського району Рівненської області зазначила, що жінку, яка керувала автомобілем не знає.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.

В судовому засіданні з показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що особа, яка присутня в залі судового засідання як ОСОБА_1 не є особою, яка 28.07.2026 о 22:43 год. в с.Бадівка по вул.Тишкуна Рівненського району Рівненської області керувала транспортним засобом, який був зупинений працівниками поліції, в тому числі ним.

Крім того, з досліджених судом відеозаписів встановлено, що 28.07.2026 о 22:43 год. в с.Бадівка по вул.Тишкуна Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 не була водієм транспортного засобу Шевроле Калос, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З огляду на встановлені обставини, при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою 28.07.2026 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 3 статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, виходячи з вимог ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 221, 247, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови у справі про адміністративне правопорушення направити до ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області для вирішення питання про притягнення водія автомобіля Шевроле Калос, реєстраційний номер НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.