Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №552/8478/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/8478/26

Провадження № 1-кп/552/1289/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Київського районного суду м. Полтави кримінальне провадження № 12026052510001866 від 07 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового розслідування.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні з таких підстав:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

07.07.2026 року приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою останній перебував тривалий час у сімейних відносинах мали спільний побут та мали взаємні права та спільні обов`язки, знаходилися у приміщенні літньої кухні за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де вживали алкогольні напої.

Знаходячись в зазначеному місці між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на ґрунті ревнощів виник словесний конфлікт, де у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи 07 липня 2026 року приблизно о 07 годині 00 хвилин, знаходячись у приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 встав із ліжка, взяв правою рукою кухонний ніж, який знаходився на полиці шафи, приставив його до шиї ОСОБА_6 , заподіявши останній різану рану шиї. Надалі, ОСОБА_4 поклав ніж який знаходився у нього в руці на полицю, та розташовуючись обличчям до ОСОБА_6 наніс один удар долонею правої руки по обличчю та один удар тією ж рукою по ребрам зліва.

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 , різану рану шиї ліворуч, яка по ступеню тяжкості відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що зазвичай спричиняють короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні(21 день) та переломи VI - VII ребер ліворуч зі зміщенням, які по ступеню тяжкості відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що зазвичай спричиняють за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я .

Під час досудового розслідування між прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю його захисника ОСОБА_7 за письмової згоди потерпілої ОСОБА_8 укладена угода про визнання винуватості відповідно до якої сторони погодилися на призначення ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяця.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пояснив, що укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами кримінального провадження прокурором Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його адвоката ОСОБА_7 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої сторони погодилися на призначення призначення ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяця, на що потерпіла надала свою згоду.

Угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд пересвідчився в реальності та можливості виконання умов угоди, що відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в тому числі, потерпілої.

Судом обвинуваченому роз`яснено ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому цілком зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину кримінального правопорушення у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме, можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди.

Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України щодо зазначеного кримінального правопорушення угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим за письмової згоди потерпілого може бути укладена.

Узгоджене сторонами в угоді покарання пропонується у межах, встановлених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

За наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання.

За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.

Речовими доказами по справі визнано: кухонний ніж загальною довжиною 33 см, довжина леза 20,5 см., ширина леза 4,5 см., довжина рукоятки 4,5 см., ширина рукоятки 2 см., змив з поверхні клинка ножа речовини бурого кольору, змив потожирової речовини з поверхні рукоятки ножа.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості за письмовою згодою потерпілої у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026052510001866 від 07 липня 2026 року, укладену 21 серпня 2026 року між прокурором Слов`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяця.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази - кухонний ніж загальною довжиною 33 см, довжина леза 20,5 см., ширина леза 4,5 см., довжина рукоятки 4,5 см., ширина рукоятки 2 см., змив з поверхні клинка ножа речовини бурого кольору, змив потожирової речовини з поверхні рукоятки ножа, передані до камери зберігання речових доказів згідно з квитанцією № 899 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Потавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчий кімнаті.

Суддя Київського

районного суду м. Полтава ОСОБА_1