Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №279/3332/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3332/26

Провадження № 2/279/2390/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., із секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданного в його інтересах представником Васянович М.І., до Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Васянович М.І. звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Ушомирської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлому згідно записів погосподарської книги № 1 за 1996-2000 роки, номер об`єкта погосподарського обліку №20, рік забудови 1973 та земельні ділянки площею 0,6300, що складається з земельної ділянки площеі 0,1600 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,4700 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства. У відповідності до ст.549 ЦК УРСР спадщину прийняла матір позивача ОСОБА_3 , але жодних дій, направлених на оформлення у встановленому порядку права на спадщину виконати не встигла, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка не отримала, право на вказане майно не зареєструвала. Позивач звернувся до нотаріальної контори після смерті матері, за його заявою заведена спадкова справа № 81/2003, що зберігається в Другій Коростенській державній нотаріальній конторі. Позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна на підставі ст. 529 ЦК УРСР, а саме на спадкове у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Білківське», с. Білка Коростенського району Житомирської області. Нотаріус, відмовив в видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме на житловий будинок. Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину за законом чи заповітом після смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відсутні, тому відповідачем є Ушомирська сільська рада, на території якої знаходиться спадкове майно.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі. Витребувано від Другої Коростенської державної нотаріальної контори копії матеріалів спадкової справи після смерті спадкодавця.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав 26.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в його електронний кабінет, у судове засідання не з`явився, клопотань, заперечень, відзив на позов суду не надав.

Під час підготовчого провадження та проведення підготовчого засідання у даній справі вчинено підготовчі дії, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, зокрема, з`ясовано обсяг доказів, встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті; визначено дату проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.08.2026 року.

Учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно, всебічно та безпосередньо дослідивши письмові докази, проаналізувавши їх з точки зору належності, достовірності, допустимості, а в сукупності- достатності, суд дійшов висновку про таке.

За правилами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.09.1960 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Білка Коростенського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 29.10.1996 року Білківською сільською радою н/д Коростенського району Житомирської області, актовий запис 16.

Виникнення права власності у спадкодавця на момент закінчення будівництва житлового будинку регулювалося положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність".

До правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство, зокрема набуття права власності регулювались Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерстваюстиції України від 07.02.2002 № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02,2002 за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України,Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 13 Закону Української РСР "Про сільську раду депутатів трудящих Української РСР" 1968 року зі змінами на вказані ради було покладено обов`язок здійснення обліку населення та ведення за встановленими формами погосподарських книг. Таким чином, записи у погосподарських книгах, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності на житлові споруди, та в силу ч.1 ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"разом з документом, що посвідчував речове право на земельну ділянку є підставою для державної реєстрації права власності на житлові індивідуальні (садибні) будинки.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Матеріали спадкової справи містять архівний витяг Коростенської РДА № М/363 від 24.11.2025 року рішення Білківської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області від 22.05.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», відповідно до якого вирішено передати громадянам с.Білка та Рудня Білківська безплатно у приватну власність земельні ділянки, які були надані їм для ведення особистого підсобного господарства житлового будинку/присадибна ділянка/ і залишити в постійному користуванні у розмірах згідно з додатком, де у п.24 вказаний ОСОБА_2 , 0,6 га, с.Білка.

Відповідно до архівного витягу Коростенської РДА № М/364 від 24.11.2025 року рішенням Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 16.06.2017 року внесено зміни до рішення 3-ї сесії Білківської сільської ради від 22.05.1995 року та викладено в такій редакції : «Передати громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства згідно додатку, де у п.21 зазначений ОСОБА_2 , ОЖБ - 0,25 га, ОСГ -0,35 га.

Довідкою Ушомирської сільської ради підтверджено, що у рішенні Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 16.06.2017 року було допущено помилку в частині по-батькові , а саме вказано ОСОБА_2 , вірним вважати: ОСОБА_2 , та вважати за дійсне запис у додатку до рішення Білківської сільської ради № 10 від 22.05.1995 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».

Згідно з випискою з погосподарської книги № 1 облікової картки об`єкта погосподарського обліку за 1996-2000 Білківського старостинського округу Коростенського району Житомирської області головою домогосподарства АДРЕСА_1 , номер особового рахунку НОМЕР_3 , рік забудови будинку - 1973, матеріал стін - дерево, матеріал покрівлі – шифер та земельної ділянки площею 0,6300 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, є ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що ОСОБА_2 було набуто у власність вказаний житловий будинок, оскільки підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог актів законодавства. Зазначені вище нормативно-правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду постанові від 06 березня 2018 року у справі № 175/2254/15.

Після смерті ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном у порядку п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР спадщину прийняла дружина померлого та мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується довідками Ушомирської сільської ради № 192,193 від 04.11.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла у віці 66 років в с.Білка Коростенського району Житомирської області, про що виконкомом Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області зроблено актовий запис № 1 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 21.03.2003 (повторно). Відомості щодо оформлення спадкового майна ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 30.10.2019 у справі № 289/1818/16-ц та від 31.08.2020 у справі № 350/1850/17 вказав, що відсутність свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не позбавляє її спадкоємців права на спадщину. До складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулося з дотриманням чинного законодавства.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 81 від 21.03.2003 року, відкритою Другою Коростенською державною нотаріальною конторою з видачею свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.03.2003 на земельну частку (пай), належну померлій на підставі сертифіката серії ЖТ № 0104707, виданого Коростенською РДА 21.04.1997 року за № 243.

Згідно ч. 3 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.88 ЦК УРСР основу особистої власності громадян становлять трудові доходи. Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, яким роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадкове майно, з приводу якого порушено спір, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, а також те, що факт належності спадкодавцю позивача нерухомого майна підтверджується записами погосподарської книги, рішеннями Білківської сільської ради, які ніким не оспорені та не спростовані, те, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем не порушується питання щодо стягнення з відповідача судового збору, то суд, керуючись принципом диспозитивності, не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 19, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , набуте нею у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , належного останньому згідно із записами з погосподарської книги № 1 за 1996-2000 роки, номер об`єкта погосподарського обліку №20, рік забудови 1973, а також земельних ділянок площею 0,6300 га, що складається із земельної ділянки площею 0,1600 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,4700 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

Відповідач: Ушомирська сільська рада Коростенського району Житомирської області, місце проживання: 11571, Житомирська, м.с. Ушомир, вул.вул. Березюка, буд. 15, ЄДРПОУ 04348131

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ