Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №748/2840/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/2840/25

Головуючий у першій інстанції – Хоменко Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1008/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області у складі судді Хоменко Л.В. від 16 грудня 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів, у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просила оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ІНФОРМАЦІЯ_4 ; причиною смерті ОСОБА_5 просила вважати загибель під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, у зв`язку із збройною агресією проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області; місцем смерті ОСОБА_5 вважати населений пункт Птиче, Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. В обґрунтування вимог поданої заяви ОСОБА_1 зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , який рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2024 року був розірваний. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку із введенням на всій території Держави з 24.02.2022 року воєнного стану, ОСОБА_5 з 16.09.2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 на посаду номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону та мав військове звання солдата. 22.08.2024 року, під час виконання військового обов`язку в бою в районі н.п. Птиче Покровського району, Донецької області, ОСОБА_5 зник безвісти, про що було сповіщено його бабусю. По теперішній час місцезнаходження зниклого безвісти ОСОБА_5 невідоме, пошуки зі встановлення його можливого місця перебування результатів не дали, жодні відомості відсутні. Оголошення ОСОБА_5 померлим має юридичне значення, оскільки надасть можливість його сину - ОСОБА_4 , від імені якого діє його законний представник - ОСОБА_1 , реалізувати його право, зокрема, на призначення та отримання частини виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, статтею 16 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, у зв`язку із загибеллю його батька - військовослужбовця під час захисту Батьківщини; на отримання статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця; а також на отримання можливості користування пільгами, передбаченими для членів сімей військовослужбовців Законом України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та на отримання відповідних соціальних виплат; на спадкування.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим - задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , внаслідок безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, з 22.08.2024 року. Днем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , вважати 22.08.2024 року, місцем смерті - населений пункт Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року по справі №748/2840/25 у повному обсязі, та ухвалити нове рішення на користь Міністерства оборони України. Також апелянт ставить питання про стягнення із заявника на користь Міністерства оборони України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 726 грн. 72 коп. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення від 16.12.2025 року ухвалено судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права та із неправильним застосуванням норм матеріального права, і тому підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що ключовою ознакою окремого провадження є безспірність. Відтак, у разі встановлення судом під час розгляду справи у порядку окремого провадження можливості виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у будь-якої особи внаслідок підтвердження наявності такого юридичного факту, про який просить заявник, суд має залишити таку заяву без розгляду на підставі існування спору про право, і роз`яснити учасникам справи, що вони мають право звернутися до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження. За доводами апелянта, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, ОСОБА_1 зазначала, що оголошення померлим ОСОБА_5 є необхідним для отримання його сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця при виконанні завдань по захисту Батьківщини. Апелянт стверджує, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_5 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їх право щодо отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. На думку апелянта, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_5 померлим, безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі, у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги. Виходячи із наведеного, апелянт заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме, оголошення ОСОБА_5 померлим, у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право. Доводи апеляційної скарги зазначають, що заявник, звертаючись до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_5 , посилається на статтю 46 ЦК України, та вказує на те, що на момент звернення до суду із заявою її колишній чоловік та батько їх спільної дитини - ОСОБА_5 не з`являється за місцем свого проживання більше 6 місяців від дати, коли його визнано зниклим безвісти за особливих обставин, жодних відомостей про його місце перебування заявнику не надходило. Апелянт звертає увагу на ті обставини, що колишній чоловік заявниці та батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі в бойових діях 22.08.2024 року, в районі населеного пункту Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. В силу цього, заява про оголошення ОСОБА_5 померлим має розглядатися із дотриманням положень ч.2 ст. 46 ЦК України. Зважаючи на зазначене вище, Міністерство оборони України вважає, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти колишній чоловік заявниці, не завершились, в силу чого, у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_5 померлим. Апелянт зазначає, що у ч.2 статті 46 ЦК України йдеться мова про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку із воєнними діями особи померлою після спливу щонайменше 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. За доводами апелянта, строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, і які визначені у ч.2 статті 46 ЦК України, ще не почали спливати. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги дані доводи та задовольнив заяву ОСОБА_1 , чим порушив норми матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року - залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились. Від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Ю.О. надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи за відсутності сторони заявника.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2024 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с.19-20, том 1).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначені: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.16, том 1).

Відповідно до запису акта про народження №1576 від 29.09.1999 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . Відомості про батька записані на підставі заяви матері (а.с.148, том 1).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2022 року №250, солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.156, том 1).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2022 року №296, ОСОБА_5 призначено на посаду номера обслуги кулеметного взводу стрілецького батальйону, ВОС - 101533А (а.с.154, том 1).

Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.07.2024 року №190, солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номера обслуги кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону вважати таким, що вибув з підпорядкування командира територіальної оборони для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування ОСУВ ” ІНФОРМАЦІЯ_7 ” з 06.07.2024 року (а.с.155, том 1).

З витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.09.2024 року №1207 про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті 22.08.2024 року солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 (а.с.24-27, том 1), вбачається, що підставою проведення службового розслідування став рапорт майора ОСОБА_7 , командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 від 27.08.2024 року №163.

Відповідно до зазначеного наказу, встановлено, що 22.08.2024 року о 08:35 год. під час штурмових дій противника на позицію відділення ”ДЕПОЗИТ” НОМЕР_2 стрілецького батальйону, котра розташована в н.п. Птиче з напрямку н.п. Завітне Покровського району Донецької області, ворог вів вогонь із застосуванням стрілецької зброї та гранат, в результаті чого зник безвісти солдат ОСОБА_5 , номер обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , який виконував бойове завдання на позиції відділення ” ІНФОРМАЦІЯ_8 ” згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_6 від 21.08.2024 року в підпорядкуванні командира 1 єб в/ч НОМЕР_6 згідно бойового розпорядження 68 оєбр №1094 від 21.08.2024 року.

Відомостей про місцеперебування солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , встановити не вдалося. Станом на момент завершення службового розслідування місцезнаходження військовослужбовця невідоме.

Вказаним наказом облікувати солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 як такого, що з 22 серпня 2024 року зник безвісти під час захисту Батьківщини.

На адресу бабусі ОСОБА_5 - ОСОБА_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 було надіслано сповіщення сім`ї №48 від 30.08.2024 року про зникнення 22.08.2024 року безвісті її онука - ОСОБА_5 під час виконання військового обов`язку в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі селища Птиче Покровського району Донецької області (а.с.21, том 1).

Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250531-6648 від 31.05.2025 року підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник на території бойових дій (а.с.28, том 1).

Згідно виписки Державного підприємства ”Український національний центр розбудови миру”, станом на дату формування виписки у реєстрі наявна інформація: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста - відсутня; інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста - відсутня; підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел - відсутня (а.с.31, том 1).

Листом Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, повідомлено, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 , перебування його у полоні держави-агресора тощо, Об`єднаним центром не отримувались (а.с.32, том 1).

Інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 05.06.2025 року підтверджується, що до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або з боку російської федерації про перебування ОСОБА_5 у полоні, стану здоров`я та місця утримання (а.с.33, том 1).

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи від 08.08.2022 року та відомостей Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18, 66, том 1).

Судом першої інстанції вживались заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Так, згідно відомостей Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.08.2024 року до адміністративної відповідальності та до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.68, том 1).

За відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.09.2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 22 серпня 2024 року по теперішній час (станом на 15:48 год. 08.08.2025) в Базі даних не виявлено (а.с.65, 94, том 1).

За повідомленням Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.10.2025 року, державна реєстрація смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не здійснювалась. Перевірку наявності актового запису про смерть проведено за період з 01 січня 2024 року по теперішній час по відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян України (а.с.121, том 1).

За повідомленням Першої чернігівської нотаріальної контори від 08.10.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до Першої чернігівської нотаріальної контори за вчиненням нотаріальних дій не звертався (а.с.119, том 1).

Таким чином, із досліджених судом доказів вбачається, що вжитими судом заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не виявилось можливим.

Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, суд першої інстанції врахував встановлені фактичні обставини справи, відсутність відомостей про місце проживання і місце знаходження ОСОБА_5 з 22.08.2024 року та його зникнення безвісти у зв`язку із воєнними діями. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим внаслідок безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони України, у зв`язку із збройною агресією проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, з 22 серпня 2024 року. При цьому, судом першої інстанції прийнято до уваги норми права, які регулюють дані правовідносини, а також правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, а також у постановах Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, від 29.05.2024 року у справі №127/28463/23, від 26.02.2024 року у справі №686/9938/23, від 25.04.2024 року у справі №278/970/23.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України відносно того, що оскаржуване рішення від 16.12.2025 року ухвалено судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права та із неправильним застосуванням норм матеріального права, і тому підлягає скасуванню, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що ключовою ознакою окремого провадження є безспірність. Відтак, у разі встановлення судом під час розгляду справи у порядку окремого провадження можливості виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у будь-якої особи внаслідок підтвердження наявності такого юридичного факту, про який просить заявник, суд має залишити таку заяву без розгляду на підставі існування спору про право, і роз`яснити учасникам справи, що вони мають право звернутися до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження. За доводами апелянта, звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту, ОСОБА_1 зазначала, що оголошення померлим ОСОБА_5 є необхідним для отримання його сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця при виконанні завдань по захисту Батьківщини. Апелянт стверджує, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_5 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їх право щодо отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. На думку апелянта, задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_5 померлим, безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі, у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги. Виходячи із наведеного, апелянт заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме, оголошення ОСОБА_5 померлим, у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право. Доводи апеляційної скарги зазначають, що заявник, звертаючись до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_5 , посилається на статтю 46 ЦК України, та вказує на те, що на момент звернення до суду із заявою її колишній чоловік та батько їх спільної дитини - ОСОБА_5 не з`являється за місцем свого проживання більше 6 місяців від дати, коли його визнано зниклим безвісти за особливих обставин, жодних відомостей про його місце перебування заявнику не надходило. Апелянт звертає увагу на ті обставини, що колишній чоловік заявниці та батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі в бойових діях 22.08.2024 року, в районі населеного пункту Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. В силу цього, заява про оголошення ОСОБА_5 померлим має розглядатися із дотриманням положень ч.2 ст. 46 ЦК України. Зважаючи на зазначене вище, Міністерство оборони України вважає, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти колишній чоловік заявниці, не завершились, в силу чого, у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_5 померлим. Апелянт зазначає, що у ч.2 статті 46 ЦК України йдеться мова про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку із воєнними діями особи померлою після спливу щонайменше 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. За доводами апелянта, строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, і які визначені у ч.2 статті 46 ЦК України, ще не почали спливати. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги дані доводи та задовольнив заяву ОСОБА_1 , чим порушив норми матеріального права.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 статті 16 ЦК України.

За приписами статей: 3, 4 ЦПК України, захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до п.3 ч.2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Статтею 306 ЦПК України регламентовано, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За змістом ч.2, ч.3 статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ч.4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.03.2024 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с.19-20, том 1).

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначені: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (а.с.16, том 1).

Відповідно до запису акта про народження №1576 від 29.09.1999 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . Відомості про батька записані на підставі заяви матері (а.с.148, том 1).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2022 року №250, солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.с.156, том 1).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2022 року №296, ОСОБА_5 призначено на посаду номера обслуги кулеметного взводу стрілецького батальйону, ВОС - 101533А (а.с.154, том 1).

Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.07.2024 року №190, солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номера обслуги кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону вважати таким, що вибув з підпорядкування командира територіальної оборони для забезпечення заходів із правового режиму воєнного стану в підпорядкування ОСУВ ” ІНФОРМАЦІЯ_7 ” з 06.07.2024 року (а.с.155, том 1).

З витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.09.2024 року №1207 про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісті 22.08.2024 року солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 (а.с.24-27, том 1), вбачається, що підставою проведення службового розслідування став рапорт майора ОСОБА_7 , командира НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 від 27.08.2024 року №163.

Відповідно до зазначеного наказу, встановлено, що 22.08.2024 року о 08:35 год. під час штурмових дій противника на позицію відділення ”ДЕПОЗИТ” НОМЕР_2 стрілецького батальйону, котра розташована в н.п. Птиче з напрямку н.п. Завітне Покровського району Донецької області, ворог вів вогонь із застосуванням стрілецької зброї та гранат, в результаті чого зник безвісти солдат ОСОБА_5 , номер обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , який виконував бойове завдання на позиції відділення ” ІНФОРМАЦІЯ_8 ” згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_6 від 21.08.2024 року в підпорядкуванні командира 1 єб в/ч НОМЕР_6 згідно бойового розпорядження 68 оєбр №1094 від 21.08.2024 року.

Відомостей про місцеперебування солдата за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , встановити не вдалося. Станом на момент завершення службового розслідування місцезнаходження військовослужбовця невідоме.

Вказаним наказом облікувати солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , номера обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 як такого, що з 22 серпня 2024 року зник безвісти під час захисту Батьківщини.

На адресу бабусі ОСОБА_5 - ОСОБА_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 було надіслано сповіщення сім`ї №48 від 30.08.2024 року про зникнення 22.08.2024 року безвісті її онука - ОСОБА_5 під час виконання військового обов`язку в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі селища Птиче Покровського району Донецької області (а.с.21, том 1).

Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250531-6648 від 31.05.2025 року підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник на території бойових дій (а.с.28, том 1).

Згідно виписки Державного підприємства ”Український національний центр розбудови миру”, станом на дату формування виписки у реєстрі наявна інформація: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста - відсутня; інформація про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста - відсутня; підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел - відсутня (а.с.31, том 1).

Листом Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, повідомлено, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_5 , перебування його у полоні держави-агресора тощо, Об`єднаним центром не отримувались (а.с.32, том 1).

Інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 05.06.2025 року підтверджується, що до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або з боку російської федерації про перебування ОСОБА_5 у полоні, стану здоров`я та місця утримання (а.с.33, том 1).

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи від 08.08.2022 року та відомостей Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18, 66, том 1).

Судом першої інстанції вживались заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Так, згідно відомостей Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.08.2024 року до адміністративної відповідальності та до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.68, том 1).

За відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.09.2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 22 серпня 2024 року по теперішній час (станом на 15:48 год. 08.08.2025) в Базі даних не виявлено (а.с.65, 94, том 1).

За повідомленням Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.10.2025 року, державна реєстрація смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не здійснювалась. Перевірку наявності актового запису про смерть проведено за період з 01 січня 2024 року по теперішній час по відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян України (а.с.121, том 1).

За повідомленням Першої чернігівської нотаріальної контори від 08.10.2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до Першої чернігівської нотаріальної контори за вчиненням нотаріальних дій не звертався (а.с.119, том 1).

Таким чином, із досліджених судом доказів вбачається, що вжитими судом заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не виявилось можливим. Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 16.12.2025 року зазначено, що станом на час розгляду справи в суді, відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_5 живий, перебуває у полоні, а також відсутні дані щодо місця його перебування, як і дані, що він виїхав за межі України тощо.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що надані заявником ОСОБА_1 письмові докази не містять в собі жодних суперечностей щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , який призваний по мобілізації в період збройної агресії проти України 16.09.2022 року та знаходився в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Птиче Покровського району Донецької області. Під час штурмових дій противника на позицію відділення ”ДЕПОЗИТ” 2 стрілецького батальйону ворог вів вогонь із застосуванням стрілецької зброї та гранат, в результаті чого зник безвісти солдат ОСОБА_5 , номер обслуги кулеметного взводу НОМЕР_2 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 , який виконував бойове завдання на позиції відділення ” ІНФОРМАЦІЯ_8 ”, згідно бойового наказу командира НОМЕР_5 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_6 від 21.08.2024 року в підпорядкуванні командира 1 єб в/ НОМЕР_7 згідно бойового розпорядження 68 оєбр №1094 від 21.08.2024 року.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, оскільки у даній справі наявний спір про право, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, виходячи із наступного.

Згідно приписів ч.1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч.2 статті 293 ЦПК України).

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Поняття ”юридичного спору” має тлумачитися широко, виходячи із підходу Європейського Суду з прав людини до тлумачення поняття ”спір про право” (п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський Суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поняття ”спору про право” має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі №154/2135/17 дійшов висновку, що, виходячи зі змісту положень статей: 43, 46 ЦК України, статей: 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку із воєнними діями, зокрема, внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою, на підставі ч. 2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою на підставі ч.1 статті 43 ЦК України.

Таким чином, оголошення фізичної особи померлою, у даному випадку, не повязується із наступним вирішенням спору про право. ОСОБА_1 , відповідно до положень статті 306 ЦПК України, вказала мету, для якої необхідно оголосити її колишнього чоловіка та батька дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_5 померлим, що автоматично спір не породжує. При цьому, ОСОБА_1 не заявляє вимог майнового характеру та не обґрунтовує свою заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення ОСОБА_5 померлим.

Аргументи Міністерства оборони України на підтвердження доводів існування між апелянтом та заявником спору про право, є необґрунтованими. Не свідчить про наявність спору про право і те, що в результаті вирішення цієї заяви малолітня дитина заявника може отримати виплати, гарантовані Законом або спадщину. Доводи про те, що задоволення заяви про оголошення ОСОБА_5 померлим безпосередньо вплине на права та обов`язки Міністерства оборони України, як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової виплати, не можуть бути прийняті до уваги судом, як підстава для залишення заяви без розгляду, оскільки в таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Відповідно, між заявником та Міністерством оборони України такого спору бути не може, оскільки Міністерство оборони України не є суб`єктом отримання такої допомоги, в силу положень статті 16-1 Закону України ”Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зазначене вище узгоджується із правовими висновками, які містяться в пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, провадження №61-15100св24.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” від 31.03.1995 року, звертає увагу судів на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це встановлення судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто, доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації відповідним органом факту смерті.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі № 154/2135/17 дійшов висновку, що, виходячи зі змісту положень статей: 43, 46 ЦК України, статей: 305, 306 ЦПК України, у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку із воєнними діями, зокрема, внаслідок вогневого впливу незаконних збройних формувань під час проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил), такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою, на підставі ч.2 статті 46 ЦК України, а не визнання фізичної особи безвісно відсутньою на підставі ч.1 статті 43 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що заявник, звертаючись до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_5 , посилається на статтю 46 ЦК України, та вказує на те, що на момент звернення до суду із заявою її колишній чоловік та батько їх спільної дитини - ОСОБА_5 не з`являється за місцем свого проживання більше 6 місяців від дати, коли його визнано зниклим безвісти за особливих обставин, жодних відомостей про його місце перебування заявнику не надходило. Апелянт звертає увагу на ті обставини, що колишній чоловік заявниці та батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі в бойових діях 22.08.2024 року, в районі населеного пункту Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. В силу цього, заява про оголошення ОСОБА_5 померлим має розглядатися із дотриманням положень ч.2 ст. 46 ЦК України. Зважаючи на зазначене вище, Міністерство оборони України вважає, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти колишній чоловік заявниці, не завершились, в силу чого, у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_5 померлим. Апелянт зазначає, що у ч.2 статті 46 ЦК України йдеться мова про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку із воєнними діями особи померлою після спливу щонайменше 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи. За доводами апелянта, строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, і які визначені у ч.2 статті 46 ЦК України, ще не почали спливати. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги дані доводи та задовольнив заяву ОСОБА_1 , чим порушив норми матеріального права.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 року у справі №490/342/17 вказав, що якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що воєнні дії, у розумінні ч.2 статті 46 ЦК України, на території, де зник безвісти колишній чоловік заявниці - ОСОБА_5 , не завершились, в силу чого у суду першої інстанції були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_5 померлим.

Апеляційний суд вважає, що вказані вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, виходячи із наступного.

Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, провадження №14-94цс24, виснувала, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України ”Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією” від 28.02.2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 ”Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004.

Також наказом Міністерства розвитку громад та територій України ”Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією” від 28.02.2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до якого, на території с-ща Птиче Новогродівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області активні бойові дії тривали з 26.03.2024 року по 29.05.2024 року та з 30.05.2024 року по 22.08.2024 року. З 23.08.2024 року вказане селище визнано тимчасово окупованим (а.с.34, том 2).

Отже, саме з 22.08.2024 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, тобто, з дати закінчення активних бойових дій на зазначеній території. При цьому, необхідно прийняти до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, провадження №14-94цс24. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення ”від дня закінчення воєнних дій”, особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії проти України, потрібно розуміти, як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою 27.08.2025 року. Таким чином, як на момент звернення заявника до суду з даною заявою, так і на час розгляду справи судом першої інстанції, сплинув шестимісячний строк, зазначений у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, а саме, як виснувала Велика Палата Верховного Суду, від дня закінчення активних бойових дій на певній території.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви про оголошення фізичної особи - ОСОБА_5 померлим.

У контексті приписів норм Закону, які регламентують дані правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, обґрунтовано прийняв до уваги приписи статті 46 ЦПК України, а також врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 11.04.2019 року у справі №490/342/17, від 31.05.2023 року у справі №177/11/20, від 07.11.2023 року у справі №607/159/23, від 26.02.2023 року у справі №686/9938/23, від 19.02.2025 року у справі №298/1350/22, та у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.

Проаналізувавши наявні докази у справі у їх сукупності та норми права, які регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню. При цьому, задоволення вимог поданої ОСОБА_1 заяви має юридичне значення, оскільки є необхідним для подальшого звернення до Міністерства оборони України із відповідною заявою, в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виплату одноразової грошової допомоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості вказаних вище висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 16.12.2025 року, оскільки дані висновки суду першої інстанції узгоджуються із фактичними обставинами справи, які є документально підтвердженими, та із нормами права, які регламентують дані правовідносини.

Приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Міністерства оборони України - необхідно залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.12.2025 року - необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: