Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №604/821/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа №604/821/26

Провадження №2/604/615/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого - судді Сташківа Н.Б.

за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиськ Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 10000,00 грн. щомісячно на обох дітей, починаючи із дня пред`явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначає, що сторони перебували у шлюбі з 07 жовтня 2005 року до 28 листопада 2025 року, коли судом було ухвалено рішення про розірвання шлюбу. Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначає, що разом з відповідачем вони не живуть з червня 2025 року, з того часу відповідач матеріальної допомоги не надає, діти знаходяться на повному утриманні позивача.

Позивачу не відомо що відповідач сплачував аліменти на утримання інших дітей чи мав будь-яких осіб на утриманні, а тому вважає що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання обох дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн. щомісячно.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Позивач в судове засідання не з`явилась.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань від його імені до суду не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Дослідивши матеріали справи, суд дотримуючись вимог ст.280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 17 вересня 2012 року Староскалатською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 19 серпня 2010 року Староскалатською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області.

Заочним рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2025 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане рішення суду набрало законної сили 29 грудня 2025 року, що підтверджується копією рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2025 року у справі №604/1190/25.

Згідно приписів ст.141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивачки, суд враховує позицію позивача, що відповідач є особою працездатного віку, фізично здоровий, не позбавлений можливості працювати, на утриманні непрацездатних осіб не має, доказів зворотного відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний має можливість забезпечити виплату аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 10000 грн. щомісячно на обох дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей у даному віці.

Окрім того, цей розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Позивач звернулась до суду з позовом 13 липня 2026 року, а тому, за правилами ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти необхідно почати стягувати саме з цього часу і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Оскільки, при подачі позову, позивачка звільняється від сплати судового збору, тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави, судовий збір у розмірі 1331,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень щомісячно на двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 13 липня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Б. Сташків