Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №335/3164/26
Суддя: Фісун Н. В.
Справа № 335/3164/26
Провадження № 2/331/3249/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
01.09.2026
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Рижов М.Г., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.10.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 .
У шлюбі народився син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24 жовтня 2024 року рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя (головуючий – суддя Скользнєва Н.Г.) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Позивачка та відповідач проживають окремо. Свого малолітнього сина ОСОБА_1 утримує самостійно, він безперервно проживає разом із матір`ю.
Відповідач не приймає участі у житті свого сина на регулярній основі, матеріальної допомоги на його утримання не надає. При цьому матеріальне становище і стан здоров`я не перешкоджають ОСОБА_2 виконувати свої батьківські обов`язки та утримувати сина. При цьому позивачці відомо, що ОСОБА_2 працевлаштований та його матеріальний стан дозволяє йому матеріально допомагати синові та сплачувати аліменти на його утримання.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення із вказаною позовною заявою до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя 01.05.2026 року позов залишено без руху.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя 11.05.2026 року продовжено позивачу строк для усунення недолік позовної заяви.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя 26.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
До суду від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач, ОСОБА_6 та її представник адвокат Кравченко О.П., у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судові засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки з повідомленням, до суду повернувся конверт не врученим.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальнестановище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1tp:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_798/ed_2018_02_06/pravo1/T022947.html?pravo=1#798" title="Сімейний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 182 СК України) .
Згідно вимог ч 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 07.10.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №641 від 07.10.2011 року та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_4 .
У шлюбі у сторін по справі народився син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №289 відповідно до свідоцтва про народження від 11 липня 2012 року серії НОМЕР_5 , яке видано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції.
На момент звернення з позовом до суду дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується актом проживання від 18.05.2026 року.
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на користь дитини у розмірі частки від його доходів.
Судом встановлено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, згідно із ч.1 ст.183 СК України, визначається судом.
Суд вважає за доцільне визначити стягувані з відповідача аліменти відповідно до ст.183 СК України у 1/4 частці від заробітку (доходу) останнього, в розмірі, вказаному у позові, оскільки саме про такий порядок просить у позовній заяві позивач.
Суд враховує те, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу неповнолітній дитині. Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, незадовільний стан здоров`я або будь-яких доказів на спростування доводів позивача в частині стягнення з нього аліментів суду надано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.
Позов було подано позивачем до суду 26.03.2026 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 76, 81,82, 245, 265,274-279 ЦПК, ст. ст. 84, 180-185, 191 СК України,суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Повний текст рішення складено 01 вересня 2026 року.
Суддя: Н.В.Фісун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua