Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №523/8210/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/8210/26

Провадження №2/523/5533/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"26" серпня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання: Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/8210/26 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором,–

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 30.03.2006 між АППБ «Аваль» (правонаступник АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/0029/74/49302, відповідно до умов якого остання отримала в кредит грошові кошти в розмірі 19000,00 дол. США із сплатою 12 % річних від суми заборгованості строком на 240 місяців з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 30.03.2026. В якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 30.03.2006 між АППБ «Аваль» (правонаступник АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій.

Позичальник ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, у зв`язку з чим станом на 20.01.2026 у неї виникла заборгованість за Кредитним договором № 014/0029/74/49302 від 30.03.2006 у розмірі 3694,98 дол. США, з яких:

?3501,36 дол. США – заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 712,49 дол. США;

?196,62 дол. США – заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками – 187,87 дол. США.

Оскільки досудове врегулювання даного спору між сторонами не вдалося можливим, у зв`язку із не реагуванням з боку відповідачів на вимогу про погашення заборгованості та належне виконання взятих на себе зобов`язань, просить суд задовольнити позов, та ухвалити рішення, яким стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 3694,98 дол. США, а також сплачений позивачем судовий збір.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 27.05.2026 було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Однак, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити даний позов та провести розгляд справи у відсутності сторони позивача. У разі неявки відповідачів не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідачки, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідачка не подала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи через оголошення на офіційному веб – порталі судової влади України (sv.od.court.gov.ua). Відзив у визначений судом строк відповідач не подав.

А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідачів згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України та ухвалює заочне рішення

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

По справі встановлено, що 30.03.2006 між АППБ «Аваль» (правонаступник АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/0029/74/49302 (надалі – Договір), відповідно до умов якого остання отримала в кредит грошові кошти в розмірі 19000,00 дол. США із сплатою 12 % річних від суми заборгованості строком на 240 місяців з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 30.03.2026.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно п. 1.4 Договору процентна ставка за користування кредитом складає 12 % річних.

Згідно п. 3.4 Договору з підписанням цього Договору, у відповідності з чинним законодавством, Позичальник доручає кредитору самостійно визначати порядок погашення порядок погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 5 Договору Позичальник зобов`язується здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Кредитора:

?Щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 цього Договору та остаточне погашення кредиту до 30 березня 2026 року (включно) на рахунок зазначений в п. 4.1 цього Договору;

?Щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 в АППБ «Аваль».

За змістом статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, скріпивши Кредитний договір та Додаткові угоди підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно умов Договору, а також повернути Кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у складі щомісячних платежів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530, ст. 610 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань не виконала, у зв`язку з чим станом на 20.01.2026 у неї виникла заборгованість за Кредитним договором № 014/0029/74/49302 від 30.03.2006 у розмірі 3694,98 дол. США, з яких:

?3501,36 дол. США – заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 712,49 дол. США;

?196,62 дол. США – заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками – 187,87 дол. США.

Даний факт підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості за Кредитним договором.

Вказаний розрахунок заборгованості стороною відповідача спростовано не було.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.

Відповідно до п. 6.5 Договору Кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитним договором, нараховані проценти за користування кредитом та неустойки, у випадках невиконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим Договором.

Згідно приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Також, судом по справі встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 30.03.2006 між АППБ «Аваль» (правонаступник АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору поруки сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору № 014/0029/74/49302 від 30.03.2006 позивач звертався до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 із письмовими вимогами про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вимоги № 114/5-720582 від 20.01.2026, № 114/5-720573 від 20.01.2026.

Однак, такі залишилися без відповідного реагування.

Так як відповідачі своїх зобов`язань за Кредитним договором та Договором поруки добровільно не виконують належним чином, але як боржник та поручитель вони не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов`язання, то у позивача виникло обґрунтоване право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає солідарному стягненню сума кредитної заборгованості, а також сплачений позивачем судовий збір..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 280 – 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 553, 554, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» суму заборгованості за Кредитним договором № 014/0029/74/49302 від 30.03.2006 у розмірі 3694 /три тисячі шістсот дев`яносто чотири/ дол. США 98 центи, з яких:

?3501 /три тисячі п`ятсот один/ дол. США 36 центів – заборгованість за кредитом;

?193 /сто дев`яносто три/ дол. США 62 центи – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1664 /одна тисяча шістсот шістдесят чотири/ грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1664 /одна тисяча шістсот шістдесят чотири/ грн. 00 коп..

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код за ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. № 4а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 – 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер