Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №750/5193/26
Суддя: Сапон А. В.
Справа № 750/5193/26
Провадження № 2/750/2874/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі головуючого судді Сапона А.В., при секретарі Потапенко Н.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення шкоди,-
в с т а н о в и в :
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення шкоди, якому просила
розірвати договір купівлі продажу від 13.10.2025 щодо придбання тришарової дошки 500-1600/160/15MMRUBAN_PARQUET_Польща та підоснови коркової 3мм, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , стягнути на користь ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_4 сплачені за договором купівлі продажу від 13.10.2025 кошти в сумі 177994,85 грн., матеріальні збитки в розмірі 56321,26 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та судові витрати, понесені з захистом прав споживача.
В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_1 на підставі рахунку на оплату по замовленню № 5430 від 13.10.2025 оплачено цього ж дня на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 замовлений товар - тришарова дошка 500-1600/160/15мм RUBAN PARQUET Польща в обсязі 55 м2 на загальну суму 164 299, 85 грн., та підоснова коркова 3мм в обсязі 55 м2 на загальну суму 13 695, 00 грн. Вказаний товар придбано у магазині ТМ «Квадратний метр» по АДРЕСА_1 , в якому здійснює ФОП ОСОБА_4 господарську діяльність з продажу відповідної продукції. Таким чином між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу вказаного товару і погоджено всі істотні умови щодо його кількості, ціни, якості, тощо.
Проте, за доводами позивача, після поставки у грудні 2025 року на підставі видатковій накладної № 7248 від 14.12.2025 та улаштування впродовж грудня 2025 року покриття підлог приміщень шляхом використання придбаного товару у квартирі АДРЕСА_2 , у січні 2026 року з?ясовано, що придбана у ФОП ОСОБА_4 паркетна дошка не відповідає дошці, вказаній у видатковій накладній № 7248 від 14.12.2025, її якість не відповідає вимогам ДСТУ EN 13489:2022 «Дерев?яне покриття для підлоги та паркет. Елементи багатошарового паркету». Отримана споживачем ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_4 та змонтована паркетна дошка має дефекти у вигляді деформацій та розшарування, що виникли внаслідок прихованих недоліків самого товару. Наведене підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження № ЕД-19/125-26/2470-БТ від 30.03.2026. При цьому виявлені дефекти паркетної дошки не можливо усунути шляхом ремонту без втрати первісних властивостей самого виробу, а покриття підлог потребує повної заміни, внаслідок чого споживачеві спричинено значні збитки, пов?язані з придбанням, улаштуванням та наступним демонтажем паркетної дошки з наявними істотними недоліками.
Придбаний товар знаходився з середини грудня 2025 року і експлуатувався (проводились роботи з улаштування підлоги) в квартирі АДРЕСА_2 , де проводились у грудні 2025 року - січні 2026 року ФОП ОСОБА_5 роботи по улаштуванню покриття підлог. Вимоги щодо підтримки стабільної вологості та температури при зберіганні та проведенні робіт з улаштування покриття підлог з паркетної дошки позивачем дотримувались і не можуть бути причиною заподіяної шкоди та виявлених дефектів продукції. Крім того, порушень технології укладання покриття підлог з паркетних дошок у приміщеннях квартири позивача, зокрема підрядником ФОП ОСОБА_5 внаслідок дослідження експертом виявлено не було. Також у приміщеннях квартири позивача, де виконувались роботи з улаштування покриття підлог з паркетної дошки, відсутні будь-які ознаки, що могли б свідчити про неналежну експлуатацію покриття, тобто вірогідність виникнення деформації паркетної дошки через порушення правил експлуатації не підтверджено. Отже, фактично виявлені істотні недоліки та дефекти у вигляді деформації та розшарування придбаної паркетної дошки, які використані під час виконання робіт з улаштування покриття підлог, є наслідком саме неналежної якості самого товару, придбаного у відповідача.
Після виявлення вказаних істотних прихованих дефектів та недоліків ОСОБА_1 , як споживач товару звернулась 07.04.2026 до ФОП ОСОБА_4 щодо захисту прав споживачів з письмовою претензією у відповідності до ст. ст. 8 та ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» з проханням вжити заходів по усуненню виявлених порушень прав споживача, повернути кошти, сплачених ОСОБА_1 за неякісний товар. Повторно продавцю направлено 24.04.2026 претензію, яка також залишилась без реагування.
Отже, при придбанні вказаного товару продавцем не було в повній мірі (приховано від покупця) проінформовано як споживача про якість товару, що ним купувався, зокрема відповідність товару, вказаного у накладній, та фактично поставленого товару, який при цьому має приховані істотні недоліки, які роблять неможливим чи недопустимим використання цього товару відповідно до його цільового призначення, що виникли саме з вини його виробника та продавця, які взагалі не можуть бути усунуті і роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Тобто порушення прав споживача ОСОБА_1 та заподіяння матеріальної і моральної шкоди допущено само вини продавця товару, який несе цивільно-правову відповідальність за такі дії.
Одночасно із замовленням продукції у ФОП ОСОБА_4 позивачем планувалось і в подальшому у грудні 2025 року здійснено ремонт житлових приміщень, а саме проведено улаштування покриття підлог приміщень, до яких належать доставка паркетної дошки з магазину, занесення матеріалів на 7 поверх, влаштування гідроізоляції підлог, укладка підложки під дошку паркетну, укладання паркетної дошки, тобто фактично позивачем оплачено вартість підрядних робіт в сумі 34 382, 11 грн. Вказані роботи було проведено підрядником та оплачені замовником. Однак вже в січні 2026 року внаслідок наявності прихованих істотних недоліків та дефектів товару, його невідповідності нормативним вимогам та якості, обумовленої сторонами, відбулось істотне погіршення стану улаштованого покриття підлог у квартирі.
Отже, внаслідок отримання від продавця ФОП ОСОБА_4 товару неналежного якості, позивач фактично понесла збитки, які полягають у вигляді оплати підрядних робіт з улаштування покриття підлог у квартирі позивача в сумі 34 382, 11 грн., оскільки позивач позбавився можливості отримати належні результати робіт з улаштування покриття підлог у квартирі.
З урахуванням того, що внаслідок істотних недоліків та прихованих дефектів товару - паркетної дошки, придбаної у ФОП ОСОБА_4 , що не можливо усунути шляхом ремонту без втрати первісних властивостей самого виробу, а покриття підлог потребує повної заміни, позивач ще була змушена додатково нести витрати у розмірі 8 244, 15 грн. на відновлення порушеного права та приведення приміщень у первинний вигляд.
Отже, за доводами позивача, загалом розмір спричинених збитків позивачу внаслідок істотних недоліків та прихованих дефектів товару - паркетної дошки, придбаної у ФОП ОСОБА_4 та виготовленої ТОВ «ЕДВА-ГРУП», становить 42 626, 26 грн., а також придбаного у ФОП ОСОБА_4 і використаного товару - підоснову коркову 3мм в обсязі 55 м2 на загальну суму 13 695, 00 грн., тобто загалом 56 321, 26 грн.
Крім того, у даному випадку позивачу спричинено моральну шкоду, викликану неправомірними діями відповідача, які полягають в порушенні прав споживача і заподіянні збитків позивачеві, продажу товару неналежної якості з прихованими дефектами та істотними недоліками, неможливість його експлуатації, приховування та обман продавцем ОСОБА_6 шляхом ненадання повної та достовірної інформації про товар, його якість, комплектність, неналежної недобросовісної поведінки. Такі обставини та порушення прав вплинуло на звичний спосіб життя позивача, що спричинило тривалий стресовий стан, пов`язаний з пошуком справедливості і намагання повернути сплачені кошти продавцем, намагання в позасудовому порядку захистити свої порушені права, сподіваючись на добросовісність продавця, нормальні людські взаємовідносини та норми моралі. Зазнаючи тривалих моральних і душевних страждань працездатність позивача істотно зменшилась, що пов?язано з частковою втратою нормального сну та стану організму. Позивач була змушена вживати додаткових дій та заходів щодо виправлення ситуації, спорів та конфліктів як з підрядником, яким проводились ремонтні роботи в приміщеннях квартири, так із продавцем, його представниками й виробником товару, що пов?язано з необхідністю усунення дефектів придбаного товару, оскільки це неможливо зробити без втрати первісних властивостей самого виробу (технічних, естетичних, експлуатаційних його характеристик).
За даних обставин, позивач оцінює заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. який на її думку є розумним і справедливим, з урахуванням її моральних страждань, відношення до неї зі сторони продавця, пошуком адвокатів та шляхів відновлення та захисту своїх порушених прав.
У відзиві на позовну заяву відповідач ФОП ОСОБА_4 заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх недоведеними та необґрунтованими. Вказує, що основним доказом позивача є висновок будівельно-технічного експертного дослідження № ЕД-19/125-26/2470-БТ від 30.03.2026 досліджуваного товару. Разом з тим вказаний висновок не містить належної ідентифікації товару. У матеріалах справи відсутні докази того, що об?єкт дослідження мав будь-які індивідуальні ознаки, які дозволяють встановити його походження саме від відповідача. Експертом досліджувалося вже змонтоване покриття підлоги після тривалого зберігання, монтажу та експлуатації. Таким чином неможливо достовірно встановити, що предметом дослідження була саме продукція, поставлена відповідачем за видатковою накладною №7248 від 14.12.2025. Позивач не надав жодних доказів безперервного контролю та збереження товару від моменту поставки до проведення експертного дослідження. Натомість матеріали справи містять копію договору №0212 від 02.12.2025 року, яким підтверджується проведення ряду дій ФОП з предметом позовних вимог - паркетною дошкою. А саме Акт приймання виконаних робіт від 30.12.2025 свідчить про те, що останнім відбувалось доставлення паркетної дошки з магазину де придбавався товар, його занесення на 7-й поверх, влаштування гідроізоляції підлоги, укладення підложки під дошку паркету та укладання паркетної дошки. Тобто ряд подій, де було задіяно третю особу в діях що відбувались із паркетною дошкою, що не виключає заміну, підміну, пошкодження, неправильний монтаж, тощо. Таким чином, за відсутності належної ідентифікації об?єкта дослідження висновок експерта не може підтверджувати обставини, на які посилається позивач. Крім того, за доводами відповідача, з аналізу висновку експертного дослідження вбачається, що експерт не встановив конкретної причини виникнення дефектів. Так, у висновку зазначено декілька можливих причин виникнення деформацій: перепади вологості та температури; недостатня акліматизація виробу; порушення технології укладання; неправильний догляд; неналежна якість самого виробу. Таким чином експерт не дійшов категоричного висновку щодо причин виникнення дефектів, а лише навів перелік можливих причин. Таким чином експертний висновок не встановлює: наявність виробничого дефекту; існування такого дефекту на момент передачі товару; вину відповідача; причинний зв?язок між діями відповідача та виникненням шкоди. Крім того, відповідач звертає увагу, що експертне дослідження було проведено за ініціативою позивача без участі відповідача., у зв`язку з чим відповідач був фактично позбавлений можливості перевірити походження досліджуваного об?єкта та об?єктивність проведеного дослідження.
Відповідач також вказує, що позивачем не доведено належними доказами ані існування виробничого дефекту на момент передачі товару, ані вини відповідача. Сам факт наявності деформацій через декілька місяців після монтажу не є безумовним доказом продажу товару неналежної якості, у зв`язку з чим підстави для розірвання договору купівлі-продажу відсутні. Щодо вимоги позивача про стягнення понесених витрат, відповідач звертає увагу, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача та причинний зв?язок між поставкою товару і понесеними витратами на ремонтні роботи. Таким чином, витрати на укладання та демонтаж підлоги, які є похідними вимогами, не можуть бути стягнуті за відсутності доведеності вини відповідача.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди відповідач звертає увагу, що жодних належних доказів, які підтверджують завдання моральної шкоди саме діями відповідача, матеріали справи не містять. При цьому, заявлений розмір моральної шкоди у сумі 100 000 грн є необґрунтованим, завищеним та не підтверджений жодними доказами.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи позовної заяви та просили її задовольнити в повному обсязі. Позивач пояснила, що робила ремонт у квартирі за дизайнерським проектом, паркетну дошку підбирав та замовляв дизайнер, а поставку здійснив підрядник ФОП ОСОБА_5 , який в подальшому проводив роботи з монтажу вказаної дошки. До монтажу товар знаходився у приміщенні квартири, дефектів не мав. При цьому у квартирі завжди зберігався правильний режим температури і вологості, роботи з монтажу здійснені без зауважень. Через деякий час після укладки паркетна дошка почала деформуватись саме через її неналежну якість, що підтверджується висновком експерта, позивач була вимушена замовляти роботи з її демонтажу. Вимогу повернути кошти та сплатити збитки відповідач проігнорував.
Відповідач, повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився. Передставник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та заперечив вину відповідача та завдання позивачу шкоди саме відповідачем.
У судовому засіданні судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого призначено на 31.08.2026.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України після оголошення переходу до стадії ухвалення судового рішення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рахунку на оплату по замовленню № 5430 від 13.10.2025 оплатила на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4 замовлений товар - тришарова дошка 500-1600/160/15мм RUBAN PARQUET Польща в обсязі 55 м2 на загальну суму 164 299, 85 грн., та підоснова коркова 3мм в обсязі 55 м2 на загальну суму 13 695, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1.3526686.45.1 від 13.10.2025. Вказаний товар придбано у магазині ТМ «Квадратний метр» по АДРЕСА_1 .
Поставка вказаного товару позивачу відбулась на підставі видаткової накладної № 7248 від 14.12.2025.
Підрядником ФОП ОСОБА_5 згідно укладеного 02.12.2025 договору № 0212 було здійснено підрядні роботи з улаштування покриття підлог за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується актами приймання виконаних робіт від 30.12.2025 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 . Позивачем на підставі укладеного 02.12.2025 договору № 0212 оплачено вартість підрядних робіт ФОП ОСОБА_5 в сумі 34 382, 11 грн.
За доводами позивача, після поставки у грудні 2025 року та улаштування впродовж грудня 2025 – січня 2026 року покриття підлог приміщень шляхом використання придбаного товару у її квартирі, нею було з?ясовано, що придбана у ФОП ОСОБА_4 паркетна дошка не відповідає дошці, вказаній у видатковій накладній, її якість не відповідає вимогам ДСТУ, на ній з`явились дефекти у вигляді деформацій та розшарування, що виникли внаслідок прихованих недоліків самого товару.
На підтвердження вказаних доводів позивачем надано висновок експертного будівельно-технічного дослідження № ЕД-19/125-26/2470-БТ від 30.03.2026, в якому зазначено, що укладена дошка за адресою: АДРЕСА_3 не відповідає дошці, вказаній у видатковій накладній № 7248 від 14 грудня 2025 року; якість змонтованої паркетної дошки за адресою: АДРЕСА_3 не відповідає вимогам ДСТУ EN 13489:2022 «Дерев?яне покриття для підлоги та паркет. Елементи багатошарового паркету»; паркетна дошка за адресою: АДРЕСА_3 має дефекти у вигляді деформацій та розшарування; можливими причини виникнення деформацій паркетної дошки за адресою: АДРЕСА_3 після монтажу є: перепади вологості та температури повітря у приміщеннях, де улаштоване покриття; недостатня «акліматизація» виробу; порушення технології укладання покриття; неправильний догляд за покриттям; неналежна якість самого виробу. Вірогідність того, що виявлені деформації паркетної дошки за адресою: АДРЕСА_3 є наслідком порушення правил експлуатації, не підтверджується. Виявлені деформації паркетної дошки могли виникнути внаслідок прихованих недоліків самого товару. Виявлені дефекти паркетної дошки за адресою: АДРЕСА_3 не можливо усунути шляхом ремонту без втрати первісних властивостей самого виробу, а покриття підлог потребує повної заміни.
Позивачем також надано температурні опалювальні графіки АТ «Облтеплокомуненерго», яке надає послуги з постачання теплової енергії щодо житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 на 2025-2026 рр., рахунки за надані послуги та відповідь АТ «Облтеплокомуненерго» № 876/23, від 28.04.2026, де, загалом, зазначено, що у грудні 2025 року позивачем спожито 1, 45933 Гкал, у січні 2026 року - 1, 87822 Гкал, у лютому 2026 року - 1, 78252 Гкал., розрахункова середня температура теплоносія при вході в будинок АДРЕСА_4 у вказаний період становила 74,6 °С, а при виході з будинку становила біля 43°С. У період з 31.12.2025 по 31.03.2026 у житловому будинку по АДРЕСА_4 АТ «Облтеплокомуненерго» забезпечив безперервне постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, і що відповідає температурному графіку теплових мереж (температура подавального трубопровода).
Згідно відповіді ТОВ «ЕДВА-ГРУП» № 27/04/26 від 27.04.2026 товариство не є виробником продукції тришарової дошки 500-1600/160/15мм RUBAN PARQUET Польща. 3 ФОП ОСОБА_4 жодних ділових та фінансових відносин у ТОВ «ЕДВА-ГРУП» немає.
Після виявлення вказаних істотних прихованих дефектів та недоліків ОСОБА_1 звернулась 07.04.2026 до ФОП ОСОБА_4 з письмовою претензією у відповідності до ст. ст. 8 та ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» з проханням вжити заходів по усуненню виявлених порушень прав споживача, повернути кошти, сплачених ОСОБА_1 за неякісний товар 24.04.2026 претензію продавцю направлено повторно.
Також, від представників магазину торгівельного приміщення ФОП ОСОБА_4 отримано відповідь ТОВ «ЕДВА-Груп» від 16.02.2026, яким, як виробником вказаної продукції, розглянуто претензію ОСОБА_1 і вказано причину вказаних недоліків - порушення технології вкладання.
Позивачем також 06.04.2026 було понесено витрати у розмірі 8 244, 15 грн. на демонтаж підлогового покриття, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних робіт, складеним ФОП ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що здійснював доставку паркетної дошки та в подальшому виконував підрядні роботи у позивача з її монтажу. Всі роботи були виконані правильно, з суворим дотриманням вимог до монтажу, вологості та температури приміщень. В подальшому дошка почала деформуватись, що призвело до неможливості її подальшого використання та демонтажу.
З огляду на наведені обставини та докази, позивач вважає доведеною вину відповідача у завданій їй матеріальній та моральній шкоді, як продавця товару неналежної якості.
Заслухавши учасників судового провадження, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 659 ЦК України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.
Згідно зі ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Частиною 1 ст.679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причини, які існували до цього моменту.
Відповідно до ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості визначено статтею 708 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Частиною третьою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду в справі № 215/46/16-ц (провадження № 61-6275св18) умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 668 ЦК України до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.
Встановлений ч. 2 ст. 679 ЦК України обов`язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України покладається на нього.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)).
Статтею 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України, визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц).
Позивач, зазначаючи про наявність дефекту у придбаній продукції, продавцем якої є відповідач, посилається на висновок будівельно-технічного експертного дослідження № ЕД-19/125-26/2470-БТ від 30.03.2026 досліджуваного товару. Однак із вказаного висновку не вбачається, що предметом дослідження була саме придбана у відповідача дошка. Крім того, суд звертає увагу, що експертом досліджувалося вже змонтоване покриття підлоги після тривалого зберігання, монтажу та експлуатації. Доказів безперервного контролю та збереження товару від моменту поставки до проведення експертного дослідження позивачем не надано.
Крім того, згідно наданого експертом висновку можливими причинами виникнення деформацій паркетної дошки за адресою: АДРЕСА_3 після монтажу є: перепади вологості та температури повітря у приміщеннях, де улаштоване покриття; недостатня «акліматизація» виробу; порушення технології укладання покриття; неправильний догляд за покриттям; неналежна якість самого виробу. Таким чином експерт не встановив конкретної причини виникнення дефектів, зазначивши декілька можливих причин виникнення деформацій, не встановив наявність виробничого дефекту; існування такого дефекту на момент передачі товару; виключну та безумовну вину відповідача та причинний зв?язок між діями відповідача та виникненням шкоди.
Суд вважає слушними доводи відповідача про те, що сам факт наявності деформацій через декілька місяців після монтажу не є безумовним доказом вини відповідача у їх виникненні.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження неможливості оглянути товар, протестувати, тощо.
Таким чином, позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо вчинення неправомірних дій відносно нього зі сторони відповідача, які призвели до завдання позивачу шкоди.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також відсутність доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів за договором та матеріальних збитків слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Пунктом 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).
Таким чином, враховуючи відмову у задоволенні вимоги позивача про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди внаслідок порушення її прав, як споживача, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів на їх підтвердження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 258, 263, 265, 273 - 274, 279, 354 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Сапон
Оригінал: reyestr.court.gov.ua