Вирок від 31 серпня 2026 р. у справі №588/692/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

справа № 588/692/26

провадження № 1-кп/588/106/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5

неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 ,

законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,

представник потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000034 від 03.04.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Тростянець Сумської області, громадянин України, освіта повна загальна середня, не працює, студент другого курсу ДПТНЗ "Тростянецький професійний ліцей", не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, за наступних обставин.

Так, 02.04.2026 близько 20 години ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїми товаришами ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийшли на територію паркової зони «Алея закоханих», яка розташована по вул. Миру в м. Тростянець Сумської області. Пройшовши до розміщеної там альтанки, вони зустріли раніше знайомого їм ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був разом зі своїм товаришем ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_6 привітався з ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, після чого між ними розпочалась розмова, яка через декілька хвилин переросла у словесну сварку.

Під час вказаного конфлікту ОСОБА_4 , вичерпавши словесні методи впливу, з метою спричинення невизначеного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи в положенні стоячи навпроти нього, намагався нанести йому один удар кулаком правої руки в область голови зліва, але ОСОБА_6 своєю лівою рукою заблокував удар. Одразу після цього ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 однин удар кулаком лівої руки в область губ. У зв`язку із цим, ОСОБА_6 обхватив ОСОБА_4 руками за тулуб і вони впали на землю, після чого відпустив його та конфлікт закінчився.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №164 від 07.04.2026 ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: повний травматичний відлом коронкової частини першого зуба верхньої щелепи справа; частковий травматичний відлом коронкової частини першого зуба верхньої щелепи зліва на рівні 1/4.

Дані тілесні ушкодження спричинили незначну стійку втрату працездатності в розмірі 5% і кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили незначну стійку втрату працездатності.

Учиняючи вказані протиправні дії ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій у виді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена

За встановлених обставин діяння ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 2 статті 125 КК України, тобто як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило незначну стійку втрату працездатності.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин пред`явленого обвинувачення

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим йому обвинуваченням за частиною 2 статті 125 КК України винним себе визнав. Пояснив, що дійцсно того дня перебував у стані алкогольного сп`яніння. Коли побачив потерпілого, то почав чіплятись до нього. Той намагався уникнути конфлікту. Завдав потерпілому кілька ударів, один з них удар лівою рукою в щелепу. Після чого потерпілий обхватив ОСОБА_4 і обоє впали на землю. На цьому конфлікт скінчився. На потерпілому ушкоджень не бачив, але він показав вибитий зуб. Сам ОСОБА_4 отримав рану на пальці, яку зашивали в лікарні. Розумів, що його діями завдана шкода, ступінь завданих ушкоджень визнав.

Зазначив, що кається і шкодує про вчинене, але з моменту конфлікту пробачення у потерпілого не просив.

Прокурор уточнив у обвинуваченого час та місце події. Підтвердив добровільну та активну участь обвинуваченого у слідчих діях. Зазначив, що з огляду на поведінку обвинуваченого, сторона обвинувачення не розглядає щире каяття, як обставину, яка пом`якщує покарання.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні з приводу завданої йому шкоди пояснив, що на даний момент питання лікування зубів вирішено лише косметично. На ці тимчасові зубні протези не можна накусувати. Як пояснили лікарі, поставити постійний зубний імплант зараз неможливо через вікові особливості. Це треба буде робити після 18 років, тобто десь у 2029 році. Вартість постійного протезування становить близько 40 тисяч гривень за один зуб. А їх потрібно два. До того ж розрахувати вартість послуги через три роки зараз неможливо навіть приблизно. Очікування майбутнього лікування також накладає відбиток на моральний стан. Крім шкоди безпосередньо в момент нападу, звичайний ритм життя було на тривалий час порушено необхідністю постійно відвідувати стоматолога в м. Охтирка, брати участь у судовому розгляді який затягувався через поведінку обвинуваченого.

Після завданих ушкоджень був потрібен тривалий час на лікування. В цей час не міг нормально розмовляти, гуляти, брати участь у всіх репетиціях театрального гуртка.

Законний представник неповнолітнього потерпілого - батько ОСОБА_7 - в судовому засіданні щодо завданої правопорушенням моральної та матеріальної шкоди пояснив таке. Через дії обвинуваченого його сину було завдано моральних страждань, як в момент заподіяння, так і після того. Також діями ОСОБА_4 було завдано матеріальної шкоди, оскільки він був змушений проводити протезування зубів сину, які повністю не відновлені та в подальшому потребують лікування. Робити постійне протезування неможливо, бо щелепа сина ще росте. Перший етап лікування тривав близько 2 місяців. І передбачав багаторазове відвідування стоматолога, лише в м. Охтирка лікувались шість чи сім разів (були випадки, коли прибували у призначений час, а лікування не можна було провести за медичними показниками).

Зазначив, що після нападу у сина навіть з`явилось сиве волосся.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 підтримав цивільний позов, зазначив, що до складу матеріальної шкоди включено лише ті витрати, які фактично понесені на даний момент. Витрати, які будуть в майбутньому зараз обрахувати неможливо. Але такі витрати очевидно високі. Щодо моральної шкоди додав, що тілесні ушкодження були завдані в громадському місці в присутності знайомих осіб, що

Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого щодо скоєння кримінального правопорушення не містять протиріч і підтверджують повністю обставини пред`явленого обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні доведеною повністю.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до кримінальних проступків, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, навчається, але має значною мірою негативну характеристику за місцем навчання, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Як пом`якшуючі покарання обставини суд відповідно до статті 66 КК України визнає активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, оскільки він добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду в з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Щодо щирого каяття, то хоча обвинувачений і вказав, що кається у вчиненому, але жодним чином не продемонстрував каяття. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен мати своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Щире каяття суд відрізняє від визнання провини з метою створити формальні підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності. Незаперечення і визнання об`єктивного розвитку подій автоматично не свідчить про щире каяття, відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого.

Обвинувачений не намагався відшкодувати завдану шкоду, за час судового розгляду жодного разу не приніс потерпілому вибачень. Демонстрував неналежну процесуальну поведінку, у судові засідання 15.06.2026 та 29.06.2026 не з`явився, зазначав, що знаходився на лікуванні, але підтверджуючих документів суду не надав, з`являвся в судове засідання у стані алкогольного сп`яніння, змінював свою думку, щодо реалізації права на професійну правничу допомогу, спочатку від такої допомоги відмовлявся, а потім просив відкласти судове засідання для пошуку захисника. Це є правом обвинуваченого і його клопотання про відкладення засідання для пошуку захисника було задоволено. Але, разом з прикладами неналежної процесуальної поведінки, це не сприяло швидкому завершенню справи, ускладнюючи становище потерпілого, який в судові засідання з`являвся.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України установлено: вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Цей стан підтверджено як показаннями самого обвинуваченого, так і результатами медичного обстеження.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини Кримінального Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченого заперечувала проти застосування покарання у виді громадських робіт посилаючись на його молодий вік та безпекову ситуацію в місті.

Суд зазначає, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт,

Обвинувачений не належить до переліку осіб, яким таке покарання не може бути призначене. Громадські роботи виконуються за місцем проживання у вільний від роботи час, роботи не виконуються на об`єктах підвищеної небезпеки, тому молодий вік обвинуваченого не може бути перешкодою їх застосування. Навпаки, саме такий вид покарання, який потребує дисципліни та системності спрятиме поступовому усвідомленню вини та коригуванню неправомірної поведінки, особою молодого віку. Враховуючи, що обвинувачений не має постійного заробітку, це дозволить наявні кошти направляти на відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 389 КК України ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити у межах санкції, передбаченої частиною 2 статті 125 КК України, у виді громадських робіт.

Вирішуючи цивільний позов у кримінальному провадженні, суд виходить з таких мотивів.

Представник неповнолітнього потерпілого адвокат ОСОБА_8 подав цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної шкоди внаслідок протиправних дій у розмірі 10165 грн та моральної шкоди у розмірі 70000 грн. Цивільний позов мотивував тим, що вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 позивачу заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження. Факт спричинення тілесної шкоди повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження. Так на даний час внаслідок протиправних дій обвинуваченого неповнолітній потерпілий змушений проводити протезування зубів, яке потребує дорого вартісного лікування.

Також протиправними діями відповідача було спричинено значної шкоди моральному стану позивача, тому що весь період намагання поновити порушені права життя позивача було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями. На даний час відповідач навіть не вибачився за свої дії. Внаслідок протиправних дій відповідача понесені значні моральні втрати, які призвели до позбавлення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які міг реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв та судових позовів, відвідування органів поліції щоб добитися належного захисту порушених прав (а.с.43-46).

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник цивільний позов визнали частково, а саме: матеріальну шкоду в розмірі 4 567 грн (витрати передбачені актом від 12.06.2026 та квитки на проїзд у сумі 117 грн) та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Захисник ставила під сумнів обгрунтованість витрат на придбання лікарських засобів, кількість виготовлених відбитків щелепи, необхідність звернення до приватної стоматологічної клініки. Щодо моральної шкоди вказувала на відсутність доказів звернення за допомогою щодо психологічного стану.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

В ході судового розгляду кримінального провадження установлено вину обвинуваченого ОСОБА_4 у завданні неповнолітньому потерпілому тілесних ушкоджень.

На підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди цивільним позивачем надано: акти виконаних робіт та квитанції на 10165 грн (3250 грн + 400 грн +735 грн + 380 грн + 4450 грн +750 грн + 200 грн).

Суд не погоджується з позицією захисника щодо безпідставності звернення до приватної клініки, оскільки не всі лікарі-стоматологи надають послуги неповнолітнім, державна стоматологічна поліклініка надає вужче коло стоматологічних послуг, ніж приватні лікарі, особливо, що стосується косметичної стоматології. При цьому необхідність швидкого вирішення саме косметичної проблеми, є особливо важливим для людини молодого віку, яка може побоюватись стати об`єктом цькування у зв`язку з відсутністю та пошкодженням передніх зубів. Також обґрунтованим та небезпідставним, навіть за умови відсутності офіційного рецепту, є придбання спеціалізованих ліків, які не потребують рецепту (антибактеріальний засіб, пробіотик та антисептичний гель для ясен) в період гострої фази після ушкодження.

Отже, з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню 10165 грн в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому.

При визначенні компенсації моральної шкоди враховуються:

- характер правопорушення, яке вчинено у громадському місці та не було спровоковано діями потерпілого;

- глибина фізичних та душевних страждань.

У справі відсутні специфічні медичні докази психологічних наслідків інциденту, таких як, наприклад порушення сну, страх, депресивний стан. Але, сам факт травматичного відлому коронкової частини передніх зубів з подальшим тривалим стоматологічним лікуванням неминуче свідчить про наявність фізичних страждань завданих внаслідок вчиненого кримінального правопорушення. 11 та 21 зуби за міжнародною системою нумерації це верхні центральні різці (передні зуби). Наявність такого ушкодження в зоні посмішки також свідчить про те що людина, особливо людина молодого віку, перенесла душевні страждання та психологічний дискомфорт через естетичний дефект. Їх рівень та інтенсивність можуть додатково встановлюватись, але сам факт душевних страждань внаслідок завданих тілесних ушкоджень, про які заявляє потерпілий, визнається судом.

Також суд визнає, що необхідність багаторазового відвідування лікарів, поліції та суду суттєво вплинула на повсякденне життя потерпілого, створювала стресові ситуації.

Усвідомлення необхідності подальшого лікування також пригнічує потерпілого, як перспективами фізичного болю, так і значних фінансових витрат.

Оцінюючи у сукупності доводи викладені у цивільному позові про перенесений потерпілим фізичний біль та душевні переживання суд виходить з того, що між протиправним діянням обвинуваченого та завданою потерпілому моральною шкодою існує причинно-наслідковий зв`язок. Керуючись принципом розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 25000 грн у рахунок компенсації моральної шкоди.

Відповідно до частини 4 статті 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Суттєве зменшення розміру відшкодування суд обґрунтовує тим, що безумовно протиправна поведінка породила у потерпілого душевні переживання та відчуття приниження, але належними та допустимими доказами не доведено, що моральні страждання мали значні фактичні наслідки для його здоров`я. Будь-який розмір відшкодування не здатен повністю відновити фізичний та моральний стан, який існував до завдання ушкодження. Щодо перспективи значних відкладених витрат у майбутньому на продовження протезування, суд враховує це як один з факторів, що негативно впливають на моральний стан потерпілого, але не вважає, що такі витрати є належно доведеними та можуть розглядатись, як частина суми відшкодування моральної шкоди.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався, клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 349, 368-374, 392, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого частиною 2 статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді 180 (сто вісімдесяти) годин громадських робіт.

Цивільний позов представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 орган, що видав 5927, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_7 (12.12.1967 паспорт громадянина України НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_6 , 10165 (десять тисяч сто шістдесят п`ять) грн 00 коп. матеріальної шкоди та 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди завданої кримінальним проступком.

Цивільний позов в частині інших вимог – залишити без задоволення.

Речові докази: СД-диск з відеозаписами з бодікамер поліцейських ВП №1 (м. Тростянець); СД-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження встановленої на «Алеї закоханих» - залишити в матеріалах кримінального провадження №12026205490000034.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Суддя ОСОБА_1