Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №592/3796/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3796/26

Провадження № 3/592/848/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/42/26 від 02.03.2026 року вбачається, що будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону, несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік (після звільнення).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 26.08.2021 № 357 о/с рядового поліції ОСОБА_2 у призначено дізнавачем сектору дізнання Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 23.09.2021 № 405 о/с молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено із займаної посади з 30 вересня 2021 року за власним бажанням. Вислуга на день звільнення складає в календарному обчисленні 00 року 08 метрів 12 днів.

Присягу працівника поліції ОСОБА_2 прийняла 19.01.2021.

Таким чином, відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Тому, згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ст. 45 Закону, приміткою до ст. 1726 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом адміністративного правопорушення.

Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посада дізнавача відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 65і Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. З Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», який набрав чинності 03.08.2022, суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Законом України від 20.09.2023 №-3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

В абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. З , зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Своєю чергою, в умовах воєнного стану Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Так, у п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону визначено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію відповідно до ст. 45 цього Закону, кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язана була подати декларацію за 2021 рік не пізніше 31.01.2024, тобто до 00 годин 00 хвилин 01.02.2024, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію за 2021 рік ОСОБА_1 подала 11.11.2025 12:21 (унікальний ідентифікатор декларації - b2a27d56-dbca- 4d7b-a5a3-b3fc55ceb9fb), протермінувала на 681 календарний день.

Згідно з послідовністю дій користувача Реєстру, які вчинила ОСОБА_1 , дії по заповненню декларації за 2021 рік остання розпочала лише 11.11.2025.

З метою отримання пояснень щодо несвоєчасного подання декларації за 2021 рік ОСОБА_1 було направлено запит (лист від 26.01.2026 № 47-01/4411- 26), лист надсилався на адресу місця її проживання, вказану в останній декларації, та на електронну пошту.

ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 направила пояснення, які зареєстровані в Національному агентстві за № 20303/0/09-26 від 27.02.2026.

Щодо несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 повідомила, що зазначене сталося через обставини, які не залежали від її волі, а саме через початок повномасштабної збройної агресії проти України. У цей період вона була вимушена виїхати за кордон та тривалий час перебувала поза територією України, що ускладнило своєчасне виконання вимог щодо подання декларації.

Під час телефонної розмови 27.02.2026 ОСОБА_1 було запропоновано з`явитись 02.03.2026 до Національного агентства для ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення (телефонні розмови здійснювались з робочого номеру Національного агентства з питань запобігання корупції (044) 200 06 89 на телефон ОСОБА_1 НОМЕР_2 ).

ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила, що не має змоги з`явитися 02.03.2026 до Національного агентства, протокол про адміністративне правопорушення просить скласти без її участі, другий примірник протоколу на адресу АДРЕСА_2 .

Разом з тим, наведені пояснення не можуть бути визнані поважними причинами несвоєчасного подання декларації.

Відповідно до п. 1 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за№ 1965/41021, декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Крім того, положеннями, викладеними Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17, визначено, що невжиття заходів суб`єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім`ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларацій.

Тим паче, доступ до персонального кабінету у Реєстрі декларацій залишався відкритим під час військового стану, і подання декларації було технічно можливим. Обмеження стосувалися виключно публічної частини Реєстру та функції пошуку декларацій, що було запроваджено з міркувань безпеки публічних службовців.

Більше того, Національне агентство неодноразово публікувало на своєму офіційному вебсайті інформацію про можливість подання декларації та використання функції «Дані для декларації», зокрема - для отримання відомостей про доходи (відповідні публікації додаються до матеріалів протоколу).

Слід зазначити, що ОСОБА_1 при звільненні була ознайомлений під підпис з вимогами Закону, зокрема, щодо необхідності подання декларації при звільненні та за 2021 рік (після звільнення).

Крім того, на період воєнного стану строки подання декларації було відтерміновано, а не скасовано.

Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо).

Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

Для кваліфікації несвоєчасного подання декларації як адміністративного правопорушення необхідна наявність двох обставин, а саме: сам факт несвоєчасного подання та відсутність у суб`єкта декларування поважних причин порушення термінів подання декларації.

Тому лише сукупність факту несвоєчасного подання декларації та відсутність при цьому поважних причин у суб`єкта декларування утворює склад адміністративного правопорушення, без наявності якого провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (ст. 247 КУпАП).

Згідно зі службовою запискою Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації Національного агентства від 19.02.2026 №70-05/1873-26 від технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню декларації у визначений Законом період, не зафіксовано.

Поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Місце вчинення адміністративного правопорушення: оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, у зв`язку із перебуванням на посаді дізнавача сектору дізнання Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, то місцем вчинення правопорушення слід вважати місцезнаходження місця роботи: вул. Магістратська, 21, м. Суми, 40030.

Час вчинення адміністративного правопорушення: є дата фактичного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 11.11.2025 об 12:21.

Враховуючи, що правопорушення,- передбачене ч. 1 ст. 172б КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, факт подання її поза встановлений Законом строк утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

26.08.2026 прокурор Окружної прокуратури міста Суми Малютін А.О. надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми висновок (у порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП) в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в якому він зазначив про те що, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/42/26, складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції, який розглядається судом, ОСОБА_1 притягається до відповідальність за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за раніше не охоплений період («після звільнення»), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 26.08.2021 № 357 о/с рядового поліції ОСОБА_2 призначено дізнавачем сектору дізнання Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 23.09.2021 № 405 о/с молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено із займаної посади з 30 вересня 2021 року за власним бажанням При цьому, станом на момент звільнення, ОСОБА_1 була суб`єктом на якого поширювались вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та, як наслідок, суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону. При цьому в абзаці другому частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» вказано, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті З, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. При цьому, у зв`язку із повномасштабною збройною агресією рф, у 2022 році для суб`єктів декларування тимчасового призупинено обов`язок з подачі усіх видів декларацій. В той же час 12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави в умовах воєнного стану», яким установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024. Отже враховуючи факт того, що ОСОБА_1 30.09.2021 припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, остання повинна була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація) за 2021 рік, не пізніше 31.01.2024. В той же час, згідно публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», з порушенням встановленим строком, ОСОБА_1 подала Декларацію за 2021 рік лише 11.11.2025 о 12 год. 21 хв., тобто майже на 2 роки пізніше від встановленого строку. При цьому про технічну справність Реєстру та можливість подання Декларації за 2024 рік ОСОБА_1 свідчіть інформація Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 , маючи рівні можливості з іншими суб`єктами декларування (які за таких же умов подали декларації своєчасно), не була позбавлена можливості заповнити та подати Декларацію після звільненні в будь-який із днів та місяців, що передував 31.01.2024. Думка прокурора щодо наявності підстав для притягнення особи до відповідальності. Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За змістом положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважає, що у даному випадку наявні всі елементи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення підтверджується наданими суду доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; відомостями публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр); відомостями про послідовність дій користувача у Реєстрі; кадровими документами щодо призначення на посаду та подальше звільнення; поясненнями особи, що притягається до відповідальності; іншими матеріалами справи в своїй сукупності. Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо). Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою. Про наявність таких поважних причин, які б завадили своєчасному поданню декларації ОСОБА_3 не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції та не надала будь-яких підтверджуючих документів з цього приводу суду. При цьому поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризує ставлення особи до власних дій або бездіяльності. За своєю правовою конструкцією склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, тобто таким, у якому немає обов`язкової ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків та яке вважається вчиненим з моменту порушення особою вимог фінансового контролю, зокрема з моменту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення підтверджується наданими суду доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; відомостями публічної частини інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр); відомостями про послідовність дій користувача у Реєстрі; кадровими документами щодо призначення на посаду та подальше звільнення; поясненнями особи, що притягається до відповідальності; іншими матеріалами справи в своїй сукупності. Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо). Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою. Про наявність таких поважних причин, які б завадили своєчасному поданню декларації ОСОБА_3 не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції та не надала будь-яких підтверджуючих документів з цього приводу суду. При цьому поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризує ставлення особи до власних дій або бездіяльності. За своєю правовою конструкцією склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, тобто таким, у якому немає обов`язкової ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків та яке вважається вчиненим з моменту порушення особою вимог фінансового контролю, зокрема з моменту несвоєчасного подання декларації. Відтак, форма вини у виді умислу не є конструктивною ознакою даного складу правопорушення. Таким чином, його суб`єктивна сторона характеризується ставленням правопорушника до вчиненого правопорушення, зокрема коли особа усвідомлювала характер протиправного діяння і бажала його вчинення або не бажала вчинення, але вчинила за умов, коли могла і повинна була уникнути його вчинення. Об`єктом вказаних адміністративних правопорушень є суспільні відносини, які визначають зміст та порядок законної діяльності суб`єктів владних повноважень, який встановлює законодавець. У даному випадку такий порядок ОСОБА_1 був порушений без будь-яких поважних причин. Об`єктивна сторона правопорушення передбачає відповідальність за діяння у формі дії, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також вважає за необхідне наголосити, що адміністративне правопорушення, за яке притягується ОСОБА_1 , не може бути визнаним малозначним. Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення .орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Під малозначністю вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти такі дії, які в результаті їх вчинення не спричинили значної шкоди охоронюваним законом інтересам. При цьому Закон визначає зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, тобто умови, яких особа, на яку поширюється дія цього Закону, повинна дотримуватись. Адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не може бути визнане малозначними, оскільки є корупційними правопорушеннями, тяжкість якого обумовлена ступенем недовіри суспільства до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. На особливий характер таких адміністративних правопорушень вказують положення ч. 2 ст. 250 КУпАП, відповідно до яких при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою. Також в цьому контексті варто зауважити на правові позиції Вищої ради правосуддя у рішенні від 19.03.2024 № 793/0/15-24, де зазначено, що суддя під час розгляду адміністративної справи за ч. 1 ст. 172б КУпАП зобов`язаний був урахувати підвищену суспільну небезпеку цього діяння порівняно з іншими визначеними цим Кодексом адміністративними правопорушеннями. Суд у своїй постанові зобов`язаний навести вмотивоване обґрунтування застосування положень ст. 22 КУпАП, при цьому врахування характеру вчиненого правопорушення, ступеня винуватості особи, того, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, його щире каяття у вчиненому проступку характеризує лише особу правопорушника та не свідчить про малозначність діяння, тому таке обґрунтування не можна вважати підставою для застосування положень статті 22 КУпАП. Верховний Суд у справі № 367/6150/19 погодився з висновками апеляційного суду про те, що посткримінальна поведінка порушника, дані, що характеризують особу винного, ступінь реалізації злочинного умислу, інші обставини, які відповідно до закону є правовими підставами для пом`якшення покарання або звільнення від кримінальної відповідальності, не мають значення в контексті встановлення наявності чи відсутності малозначності діяння за ч. 2 ст. 11 КК України. Вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, добровільне усунення заподіяної шкоди, втрата особою суспільної небезпечності на час розслідування кримінального правопорушення не перетворюють його в малозначне діяння. До подібних висновків прийшов у Сумський апеляційний суд у справі №591/188/26 , які відображені у постанові від 13.02.2026. З огляду на викладені правові позиції необхідно врахувати, що відсутність доказів притягнення раніше до відповідальності за аналогічні правопорушення, визнання своєї провини, незначний термін прострочення подання декларацій, усунення порушень до виявлення цього випадку правоохоронцями, недостатня обізнаність в юриспруденції, відсутність шкоди від вчиненого діяння та корупційних ризиків, відсутність інших порушень фінансового контролю, введений у країні воєнний стан, не є обставинами, які свідчать про малозначність діяння, пов`язаного з корупцією. Щодо строків притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, визначених ч. 4 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення, вважаю, що вони не сплинули, оскільки датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення слід вважати дату подання нею декларації, а саме 11.11.2025, а датою його виявлення - дату складання протоколу. У листі від 21.09.2021 № 701/0/158-21 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень ст. 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Верховний суд зокрема зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також висловлена в листі від 09.04.2021 № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Окрім цього у науково-експертному висновку Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України зазначено, що поняття «виявити» правопорушень означає встановите наявність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак конкретного складу адміністративного правопорушення. Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак), така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Днем виявлення адміністративного правопорушення (будь-якого) є день складання і підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене вважає, що в діянні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні усі об`єктивні та суб`єктивні ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з чим прошу визнати її винною та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Прокурор Малютін А.О. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив відкласти розгляд справи.

Дослідивши письмові докази справи, прихожу до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року вбачається, що конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Апеляційного суду Сумської області «Узагальнення щодо розгляду справ про корупційні правопорушення місцевими загальними судами Сумської області у 2017 році» № 01-11/51/18 від 03.07.2018 року, із змісту якого вбачається, що зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вимог Закону України «Про запобігання корупції» слід зробити висновок про те, що суб`єктивна сторона наведеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до матеріалів справ ОСОБА_1 не вчинила всі дії для своєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, послідовність дій зафіксовано в електронній системі Реєстру.

Таким чином, вважаю, що в копіях документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться переконливі докази винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а відтак ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 172-6 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. .

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Ігор БИЧКОВ