Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №672/703/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 672/703/26

Провадження № 22-ц/820/1707/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року про відмову у забезпеченні позову,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

ОСОБА_1 зазначив, що 20 березня 2026 року ОСОБА_2 позичив у нього 2 500 доларів США на строк до 20 квітня 2026 року. Факт укладення договору та передачі коштів підтверджено розпискою. Наразі ОСОБА_2 не повернув борг, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2 500 доларів США заборгованості за договором позики.

Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову

Одночасно з позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6821210100:02:002:0028, нормативна грошова оцінка якої становить 149 745 грн 01 коп. З огляду на те, що ОСОБА_2 не виконав зобов`язання щодо повернення грошових коштів, існує висока ймовірність відчуження відповідачем належного йому майна, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6821210100:02:002:0028, власником якої є ОСОБА_2 , шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеної земельної ділянки до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів співмірність заявленого заходу забезпечення позову, внаслідок чого його заява не підлягає задоволенню.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, власником якої є відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що накладення арешту на земельну ділянку відповідача забезпечить належне виконання рішення суду про задоволення позову та поновлення порушеного права позивача. Такий захід є співмірним і достатнім до позовних вимог із урахуванням фактичного розміру невиконаного зобов`язання та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не надав належної оцінки дослідженим доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заяви.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 не подав відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися вимоги заяви про забезпечення позову, та неправильно застосував норми статей 149, 150 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6821210100:02:002:0028, розташованої по АДРЕСА_1 . Нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 149 745 грн 01 коп.

Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник спір з приводу невиконання останнім зобов`язання за договором позики.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В силу статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначила, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа №753/22860/17) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 виснувала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі 2 500 доларів США.

Особливості відносин сторін свідчать про те, що існує реальна загроза подальшого відчуження ОСОБА_2 належної йому земельної ділянки, а невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист цивільних прав позивача.

Позов ОСОБА_1 містить вимогу майнового характеру, тому накладення арешту на майно ОСОБА_2 є співмірним заходом його забезпечення.

Суд першої інстанції не врахував указаних обставин і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 . При цьому висновок суду про неспівмірність заявленого позивачем заходу забезпечення позову є необґрунтованим.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи та не дотримався норм процесуального закону, внаслідок чого постановлена ним ухвала не може бути залишена в силі.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити.

Щодо судових витрат

Оскільки заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, то з відповідача на користь останнього слід стягнути витрати із сплати судового збору за подання заяви та апеляційної скарги у розмірі 1 331 грн 20 коп. ((3328?0,2 )+ (3328?0,2)).

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року про відмову у забезпеченні позову скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6821210100:02:002:0028, розташовану по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525524768212), яка належить на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) 1 331 гривню 20 копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 1 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

А.М. Костенко

Головуючий у першій інстанції – Рибачук О.Г.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 27