Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №681/1707/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/1707/25

Провадження № 22-ц/820/1868/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на матір дитини до досягнення дитиною трирічного віку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на матір дитини до досягнення дитиною трирічного віку.

ОСОБА_1 зазначила, що протягом 2023-2024 років вона проживала з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 . Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не працює та потребує матеріальної допомоги, а відповідач, маючи постійний заробіток, ухиляється від її утримання.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання в розмірі частки від усіх його заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дочкою ОСОБА_3 трирічного віку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі частки заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі позову – 19 грудня 2025 року та до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1 211 грн 20 коп. судових витрат.

Суд керувався тим, що ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_1 як матері своєї дитини, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний сплачувати позивачці аліменти у заявленому розмірі. У зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 понесла обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу, які слід покласти на відповідача. Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ??? частини заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі позову – 19 грудня 2025 року та до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 1 000 грн, а в решті позовних вимог відмовити. При цьому ОСОБА_2 послався на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 , окрім дочки ОСОБА_3 , здійснює утримання трьох малолітніх дітей і непрацездатної матері – особи з інвалідністю ІІ групи, а тому за своїм матеріальним становищем він не спроможний сплачувати аліменти на позивачку у заявленому нею розмірі. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд не повідомив відповідача належним чином про розгляд справи і присудив з нього витрати на правничу допомогу у надмірному розмірі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає неповною мірою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, не врахував норми статті 91 Сімейного кодексу України (далі – СК України), неправильно витлумачив норми статей 80 СК України та не застосував норми статті 81 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині розміру аліментів підлягає зміні.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає та перебуває на утриманні матері.

З 18 березня 2019 року ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості» на посаді фахівця з публічних закупівель. Наразі вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 16 лютого 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду – 12 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Також ОСОБА_2 є батьком трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаськоїї області від 21 грудня 2023 року: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 не має заборгованості за цими аліментами.

Згідно з договором від 10 січня 2026 року, укладеним між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (зареєстровано в реєстрі за №63), відповідач добровільно надає ОСОБА_8 кошти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 4 000 грн щомісячно.

Згідно з договором від 10 січня 2026 року, укладеним між ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (зареєстровано в реєстрі за №51), відповідач добровільно надає ОСОБА_9 кошти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 4 000 грн щомісячно.

ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою, має матір ОСОБА_10 , яка є особою з інвалідністю другої групи. До 24 лютого 2026 року відповідач проходив військову службу у Збройних Силах України.

ОСОБА_2 не надає ОСОБА_1 матеріальної допомоги, хоча має фінансову можливість її утримувати.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду справи встановлений статтями 128-130 ЦПК України.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, – разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності – разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Із положень статті 130 ЦПК України слідує, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною першою статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом указаних норм права повідомлення про судовий розгляд справи відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників судового процесу про розгляд справи є порушенням їх права на справедливий суд.

Якщо зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме, він викликається до суду через оголошення на офіційному вебпорталі «Судова влада України» та вважається повідомленим після опублікування такого оголошення.

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру №2156594 від 21 грудня 2025 року (а.с. 16) і довідки Управління «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №13-16/3723 від 24 грудня 2025 року (а.с. 18) ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , - та знятий з реєстрації місця проживання 10 вересня 2025 року.

Ухвалою від 2 січня 2026 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 і визначив порядок її розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін у судове засідання.

Судовий розгляд призначався на 22 січня 2026 року та 19 лютого 2026 року. В останньому судовому засіданні суд ухвалив рішення.

Оскільки зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження та місце роботи відповідача не було відоме, то 5 та 27 січня 2026 року суд опублікував на офіційному вебпорталі «Судова влада України» оголошення про виклик ОСОБА_2 в судове засідання відповідно на 22 січня 2026 року та 19 лютого 2026 року.

Отже відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про судовий розгляд справи у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.

Доводи апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про розгляд справи не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Відповідно до статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Як передбачено частиною другою статті 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої – четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

В силу статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом указаних норм закону право на утримання виникає у дружини, з якою проживає дитина, що не досягла трьох років, за наявності у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу. Це право не залежить від того, чи працює дружина, з якою проживає дитина, та від її матеріального становища. З аналогічних підстав право на утримання від чоловіка – батька дитини має жінка, з якою проживає їхня дитина, народжена поза шлюбом.

Аліменти на дружину присуджуються у частці від доходу другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. При цьому розмір аліментів одному з подружжя визначається судом із урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 проживає з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , яка на час пред`явлення позову не досягла трирічного віку, відтак позивачка має право на утримання від ОСОБА_2 як батька дитини.

Встановивши, що ОСОБА_2 не надає ОСОБА_1 матеріальної допомоги, хоча за своїм матеріальним становищем він спроможний надавати позивачці таке утримання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на матір дитини.

ОСОБА_2 не оспорює висновок суду про стягнення аліментів.

Водночас суд першої інстанції не в повній мірі врахував матеріальне та сімейне становище сторін, у зв`язку з чим визначений ним розмір аліментів є завищеним.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 , окрім малолітньої дочки ОСОБА_3 , утримує троє малолітніх дітей.

У справі відсутні належні та допустимі докази утримання ОСОБА_2 своєї матері ОСОБА_10 .

З огляду на викладене, враховуючи майнове становище сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з ОСОБА_2 слід присудити на користь ОСОБА_1 як матір дитини, яка не досягла трирічного віку, аліменти у розмірі ??? частини заробітку (доходу) щомісячно.

В цій частині рішення суду першої інстанції слід змінити.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні спору суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи та не застосував правильно норми чинного законодавства, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути аліменти на матір дитини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі ??? частини заробітку (доходу) щомісячно.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі – Закон №3674-VІ) визначено, що судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу пункту 3 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI).

Як передбачено частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Законом №3674-VI визначені ставки судового збору, зокрема за подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо процесуальний документ подається в електронній формі, то застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. За подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків указаної ставки.

Позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від спати судового збору.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

За загальним правилом стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону звільнено від сплати судових витрат, то ці витрати покладаються на іншу сторону або державу.

Позов ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судового збору, задоволено на 50%, а тому з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 605 грн 60 коп. судового збору за подання позову (3028?0,4?50%). Водночас ОСОБА_2 має бути відшкодовано за рахунок держави 726 грн 72 коп. сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги (3028?0,4?150%?0,8?50%).

Враховуючи вимоги частини десятої статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від сплати на користь держави судового збору за подання позову та відшкодувати ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 121 грн 12 коп. (726,72-605,60).

На підставі договору про надання правової (правничої допомоги) №16/12/2025 від 16 грудня 2025 року (а.с. 34-36) адвокат Янцеловський М.Ф. надавав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору (пункт 3.2) сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 20 000 грн. Розмір гонорару обчислюється з наступного: від обсягів виконаної роботи, втраченого часу, важливості доручення, професійного досвіду, відстані, де виконується доручення; витрат на транспорті, друкарські, копіювальні послуги, сплати за послуги фахівців, чиї висновки запитуються представником на виконання цієї угоди, вартості перекладу, нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов; ознайомлення з матеріалами; підготовки матеріалів до справи чи позову; годин втраченого часу в суді чи інших органах; суми податку, яка передбачена діючим законодавством України (пункт 3.1).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера №20/12/2025 від 20 грудня 2025 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Янцеловському М.Ф. гонорар у розмірі 20 000 грн.

Відповідач Гурбеля В.А., будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, в суді першої інстанції не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу. Відтак суд першої інстанції правомірно не вирішував питання щодо співмірності наданих адвокатом Янцеловським М.Ф. юридичних послуг.

ОСОБА_2 не оспорює висновок суду про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, а заперечує лише розмір цих витрат.

З огляду на те, що за наслідками перегляду справи в апеляційному суді позов ОСОБА_1 задоволено на 50%, ОСОБА_2 має відшкодувати позивачці 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (20000?50%).

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 19 лютого 2026 року в частині розміру стягуваних аліментів і розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) аліменти на матір дитини у розмірі ??? частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 грудня 2025 року та до досягнення дочкою ОСОБА_3 трирічного віку – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) 121 гривню 12 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.М. Костенко

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Горгулько Н.А.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 50