Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №306/1818/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/1818/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бочко Людмила Іванівна, на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року у складі судді Вінер Е.А., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було підписано кредитний договір (оферти) № 24.12.2024-100001897, за умовами якого відповідачу надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту – 24.12.2024; сума кредиту: 6000 грн. 00 коп. ; строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 31.03.2025. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія", економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 20% від суми Кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, шляхом зарахування грошових коштів у сумі 6000,00 грн. на картковий рахунок клієнта.

Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань зі своєчасного їх повернення відповідач не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 16080,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам у розмірі 5880 грн., по комісії в розмірі 1200 грн. та по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 3000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16080 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №24.12.2024-100001897 від 24.12.2024 у розмірі 16080,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бочко Людмила Іванівна, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості та в частині розподілу судових витрат змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за договором про надання кредиту в сумі 11880,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимога позивача щодо нарахування комісії є безпідставною, оскільки позивачем не подано до суду доказів, які б підтверджували які саме послуги надаються відповідачеві, за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а тому така вимога задоволенню не підлягає. Також вказує, що вимога позивача щодо заявленої неустойки в розмірі 3000,00 грн., також не підлягає задоволенню, з огляду на приписи п. 18 розділу «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України, згідно яких, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану неустойку за укладеним договором, тобто у період воєнного стану. Враховуючи викладене, апелянт вважає обґрунтованим та підставним стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості у розмірі 11880,00 грн., що складається з: 6000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту та 5880,00 грн. – заборгованість за відсотками.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості і стягнення комісії та пені, в іншій частині рішення суду не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 24.12.2024-100001897, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором Е283 Пропозиції про укладення кредитного договору з використанням електронного підпису.

За умовами договору відповідачу був наданий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 6000,00 грн., строк дії кредиту 98 днів з дати надання, процентна ставка 1 % річних за день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Протягом строку дії договору тарифи та комісія за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитний договір разом з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), заявкою, підтвердженням про отримання кредиту та паспортом кредитного договору складає кредитний договір (а.с. 34-44).

Кошти у розмірі 6000 грн. було перераховано позивачем на картковий рахунок відповідача, номер якого було вказано відповідачем у кредитному договорі.

Згідно Довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №24.12.2024-100001897, в ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 16080,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам у розмірі 5880 грн., по комісії в розмірі 1200 грн. та по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 3000 грн. (а.с.23).

Факт укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів відповідачем не заперечується та не оскаржується. Не заперечується та не оскаржується і сума нарахованих відсотків. Разом з тим, апелянт не погоджується з нарахованою сумою заборгованості по комісії та по неустойці, вважає, що такі не підлягають стягненню.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 та узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної лінії існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу. Тим паче, у даному випадку нарахування комісії у розмірі 1200,00 грн. за надання кредиту, прямо передбачена п. 7 заявки про укладення кредитного договору від 24.12.2024 (а.с. 40 зворот).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та комісії.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання у розмірі 3000 грн., враховуючи наступне.

Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за пенею за кредитним договором № 24.12.2024-100001897 від 24 грудня 2024 року у розмірі 3000 грн., суд першої інстанції вказаних положень ЦК України не врахував, стягнувши на користь позивача неустойку за кредитним договором під час дії в Україні воєнного стану.

Виходячи з вищенаведеного підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим заявлені вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бочко Л.І., слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши визначену судом загальну суму до стягнення з 16080 грн. до 13080 грн..

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За подання позову через систему «Електронний суд» ТОВ «Споживчий центр» сплачено 2422,40 грн судового збору (а.с. 16). За подачу апеляційної скарги відповідач сплатила судовий збір у розмірі 949,10 грн. (а.с. 130).

Беручи до уваги розмір заявлених позовних вимог (16080 грн.) та їх часткове задоволення (13080 грн.), пропорційно судом задоволено позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» на 81,34 %.

Загальний розмір судових витрат по справі становить 3371,50 грн., а отже на позивача слід покласти 18,66 % від судових витрат – 629,12 грн., а на відповідача 81,34 % судових витрат – 2742,38 грн.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч.10 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю судових витрат у розмірі 2742,38 грн..

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бочко Людмила Іванівна задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року у частині стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833 ) заборгованості за кредитним договором №24.12.2024-100001897 від 24.12.2024 у розмірі 16080,00 грн. та судового збору змінити.

Зменшити загальний розмір заборгованості, визначеної до стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) за кредитним договором з 16080,00 грн. до 13080,00 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір в розмірі 2742,38 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: