Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №945/723/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/723/26

Провадження № 2/483/601/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Марчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В :

13 травня 2026 року з Миколаївського районного суду Миколаївської області до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вказана цивільна справа в порядку ст. 31 ЦПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 січня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний договір № 5234281 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі – кредитний договір), за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 7000 грн. строком на 360 днів, з 08 січня 2025 року по 03 січня 2026 року, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, шляхом зарахування коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , із зобов`язанням повернути кредит зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало, однак відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконує належним чином. 30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором на загальну суму заборгованості 26194 грн., з яких: 7000 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 15694 грн. – заборгованість по процентам нарахованих первісним кредитором, 3500 грн. штрафні санкції. Станом на дату укладення договору факторингу від 30 жовтня 2025 року строк дії кредитного договору не закінчився, в зв`язку з чим в межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, позивачем у період з 31 жовтня 2025 року по 03 січня 2026 року за 65 календарних днів здійснено нарахування процентів в розмірі 4322 грн. 50 коп. Посилаючись на викладене, а також, що відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, внаслідок чого її заборгованість за кредитним договором становить 30516 грн. 50 коп., з яких: 7000 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 15694 грн. – заборгованість по процентам нарахованих первісним кредитором, 4322 грн. 50 коп. – нараховані проценти за 65 календарних днів (з 31 жовтня 2025 року по 03 січня 2026 року), 3500 грн. штрафні санкції, представник позивача просив стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 30516 грн. 50 коп. Крім того, представник просив стягнути з відповідачки сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що справу просить розглядати без участі позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, про причини своєї неявки до суду не повідомила.

Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08 січня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений електронний договір № 5234281 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 7000 грн. строком на 360 днів, з 08 січня 2025 року по 03 січня 2026 року, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, шляхом зарахування коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , із зобов`язанням повернути кредит зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 46-49).

Листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 03 листопада 2025 року вих. № 20251103-226 підтверджується операція про перерахування 08 січня 2025 року грошових коштів в сумі 7000 грн. на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» № НОМЕР_1 (а.с. 18).

Крім того, листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17 липня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260715/83389-БТ підтверджено, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та повідомлено про зарахування на ім`я ОСОБА_1 коштів в сумі 7000 грн. 08 січня 2025 року (а.с. 99).

30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 5234281 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 січня 2025 року, що підтверджується вказаним договором факторингу та витягом з реєстру боржників від 30 жовтня 2025 року (а.с. 16-17, 21-23).

З розрахунку заборгованості за договором № 5234281 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 січня 2025 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» становить 26194 грн., з яких: 7000 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 15694 грн. – заборгованість по процентам нарахованих первісним кредитором, 3500 грн. штрафні санкції (а.с. 56-57).

Крім того, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, за період з 31 жовтня 2025 року по 03 січня 2026 року за 65 календарних днів здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами в розмірі 4322 грн. 50 коп. (а.с. 58).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконує, має не погашену заборгованість за тілом кредиту та відсотками, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідачки штрафних санкцій за кредитним договором, суд виходить з такого.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що зазначена норма ЦК України є імперативною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині вимог про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3500 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2357 грн. 04 коп.

Також з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 10000 грн. в рахунок витрат на надання правової допомоги, що підтверджується договором № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, заявкою №16598 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, актом № 13452 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 24-25, 31-32, 59).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,–

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045 м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) в рахунок заборгованості за договором № 5234281 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 січня 2025 року – 27016 (двадцять сім тисяч шістнадцять) гривень 50 копійок, з яких: 7000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 15694 грн. – заборгованість по процентам нарахованих первісним кредитором, 4322 грн. 50 коп. – нараховані в межах строку договору проценти за 65 календарних днів (з 31 жовтня 2025 року по 03 січня 2026 року).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: 03045 м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) – 2357 (дві тисячі триста п`ятдесят сім) гривень 04 копійки в рахунок сплаченого судового збору та 10000 (десять тисяч) гривень в рахунок витрат на професійну правову допомогу, а всього 12357 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят сім) гривень 04 копійки.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: