Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №405/6525/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/6525/25

2/405/2196/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого - судді Волоткевич А.В.,

секретар судового засідання – Бобко В.В.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ;

представника позивача – адвоката Іванова С.І.;

відповідача 1 – ОСОБА_2 ;

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, у якому просить:

- визнати, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2 (одну друга).

- визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності.

В обґрунтування позову зазначив, що 28.07.1973 року між батьком позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 » був зареєстрований шлюб (актовий запис № 1286). 26 грудня 1995 року за час перебування в зареєстрованому шлюбі, батько позивача ОСОБА_2 придбав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_4 померла та після її смерті позивач ОСОБА_1 06.07.2022 року звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода-Брегей М.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, якою було заведено спадкову справу та 01.03.2023 року винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю документу, що посвідчує право власності спадкодавця на його частку у праві спільної сумісної власності подружжя. При цьому, в зазначеній постанові, вказано, що згідно з витягом з реєстру мешканців міста Кропивницького від 06.07.2022 року, станом на 24.02.2016 року, тобто дату смерті спадкодавця, за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_2 , 1952 року народження, ОСОБА_4 , 1954 року народження, ОСОБА_3 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1982 року народження. Таким чином, позивач вважає, що у нього є всі належні та законні права на спадкування 1/6 частини будинку спадкодавця ОСОБА_4 , так як він мав право на рівну частку співвласників у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Ухвалою судді від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

23.10.2025 до суду від позивача надійшли докази на усунення недоліків позову.

Ухвалою судді від 28.10.2025 прийнято до розгляду вказану справу, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.11.2025 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому заперечено позовні вимоги. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач на момент смерті ОСОБА_4 проживав у м. Києві, а не разом з матір`ю. Крім того, позивачем не надано доказів, що він має право на 1/6 частину будинку, як на майно спільної сумісної власності, на підставі чого просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

04.12.2025 на електронну пошту суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, який не містить кваліфікованого електронного підпису, а тому суд його не розглядає.

Ухвалою суду від 04.12.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Воєводи-Брегей М.П. спадкову справу (належним чином завірену копію) ОСОБА_4 1954 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.12.2025 до суду від приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Воєводи-Брегей М.П. надійшли витребувані докази.

05.01.2026 на електронну пошту суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, який не містить кваліфікованого електронного підпису, а тому суд його не розглядає.

28.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

23.02.2026 до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.02.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.

02.03.2026 до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.03.2026 до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

17.03.2026 суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі, оскільки суб`єктий склад учасників справи у справі №405/4539/23 та у даній справі є різним.

Ухвалою суду від 17.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

11.05.2026 до суду від відповідача 2 надійшла заява, у якій він не заперечив проти задоволення позову.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали поданий позов.

Відповідач 2 та його представник в судовому засіданні заперечили позов повністю.

Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши подані докази, суд встановив таке.

Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15 червня 1982 року Ленінським відділом ЗАГС м. Кіровограда, за яким позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 15 червня 1982 року в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за № 799, його батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько « ОСОБА_2 » та мати « ОСОБА_4 ».

Матір позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06 липня 2022 року повторно, актовий запис за № 591, складений 26 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Воєводою-Брегей М.П. 06 липня 2022 року заведено спадкову справу № 17/2022, з якої вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся позивач ОСОБА_1 (заява від 06.07.2022 року, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 51), який в своїй заяві зазначив, що спадщину після смерті матері він прийняв шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Зазначив, що крім нього є спадкоємці, передбачені ст. 1261 ЦК України: чоловік спадкодавця – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та син спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

01 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою, яка зареєстрована в реєстрі за № 7, за якою на підставі ст. 1296 ЦК України просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.03.2023 року № 16/02-31, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Воєводою-Брегей М.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/6 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в обґрунтування підстав відмови в постанові зазначено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 заявником надана архівна довідка, видана обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 08.07.2022 року, відповідно до якої житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою; АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26.12.1995 року Ленінським райкомунгоспом та зареєстрований в реєстрову книгу № 142 запис № 21946. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину з`ясовано, що за даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00036185324 від 18.07.2022 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 28.07.1973 року, а/з № 1286, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ». З вищезазначеного вбачається, що вказаний житловий будинок з господарсько – побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 набутий ОСОБА_2 , 26.12.1995 року в період перебування у зареєстрованому шлюбі з дружиною ОСОБА_4 та є спільною сумісною власністю подружжя. Згідно з витягом з реєстру мешканців міста Кропивницького від 06.07.2022 року станом на 24.02.2016 року зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_1 : ОСОБА_2 , 1952 року народження, ОСОБА_4 , 1954 року народження, ОСОБА_3 , 1974 року народження, ОСОБА_1 , 1982року народження. Документ, що посвідчує право власності спадкодавця на його частку у праві спільної сумісної власності подружжя, зареєстрований у встановленому законом порядку, на майно, яке спадкується після смерті ОСОБА_4 , а саме на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько - побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній та нотаріусу не наданий.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди в оформленні спадщини за законом в нотаріальному порядку, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного права.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Право власності на спадкове майно може бути визнане лише за тими спадкоємцями, які в установлені законом строк та спосіб прийняли спадщину. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом.

Судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 24.02.2016 позивач був зареєстрований з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру мешканців міста Кропивницького (сформований 06.07.2022), який міститься в матеріалах справи (спадкова справа). Вказаний доказ є беззаперечним підтвердженням проживання позивача з ОСОБА_4 за однією адресою на момент її смерті. Також, факт проживання позивача з ОСОБА_4 за однією адресою на момент її смерті підтвердив свідок ОСОБА_7 . Вищезазначені докази спростовують показання свідка ОСОБА_8 та позицію відповідача 1 про відсутність доказів проживання позивача з ОСОБА_4 за однією адресою на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищезазначене, суд констатує, що позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки проживав з ОСОБА_4 за однією адресою на момент її смерті.

Як це унормовано положеннями ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно з положеннями п. 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як це передбачено п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно з положеннями ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.

Статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, зокрема в судовому порядку.

Якщо майно придбано під час шлюбу, реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Належність спірного нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 до спільної сумісної власності подружжя підтверджується матеріалами справи, оскільки вказаний будинок набутий ОСОБА_2 26.12.1995 року, в період перебування у зареєстрованому шлюбі з дружиною ОСОБА_4 .

Відповідно да ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 22 грудня 1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.16 Закону "Про власність", ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю України; майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім`ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об`єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п.1 ст.17, ст.18, п.2 ст.17 Закону "Про власність"); квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім`ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Нормами ст.70 СК України та 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки співвласників є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або законом. Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу,… можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, як згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.

Враховуючи зазначене, частки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 є рівними – по одній другій.

Таким чином, спадковим майном після смерті ОСОБА_4 є одна друга будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка підлягає поділу між трьома спадкоємцями за законом, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках – по одній шостій, а тому позов підлягає задоволенню в частині визнання за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності.

Стосовно позовної вимоги: визнати, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1 , становить 1/2 (одну друга), вказана вимога задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Таким чином, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не відповідає вимогам законодавства, оскільки у такому разі буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 31.08.2026.

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького Андрій Вікторович Волоткевич