Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №179/1686/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1686/26

1-кп/179/215/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2026 року за №12024046470000055 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поливанівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 25 липня 2026 року близько 07 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходив по греблі поблизу вул.Робітничеої, 43 у с.Жданівка Самарівського району Дніпропетровської області, де зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_4 .

В цей час та місці між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків, виникла словесна сварка, під час якої у ОСОБА_3 раптово виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у зазначеному місці та час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , перебуваючи в безпосередній близькості від останнього, стоячи навпроти нього, ОСОБА_3 наніс не менше чотирьох ударів обома руками почергово в область обличчя ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_4 одразу схопив обома руками за верхній одяг ОСОБА_3 та вони впали на асфальт, при цьому ОСОБА_4 впав на коліна, у результаті чого ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на нижній губі, перелому кісток носа, синців на носі, навколо лівого ока, у лівій тім`яній області голови, які відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, на строк, який перевищує 6 (шість) днів, але не більше 21 (двадцяти одного) дня.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частин 2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Із заяви потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що останній повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст.302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, а саме - умисно заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілому ОСОБА_4 за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту доведена вина у скоєнні ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання, пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК України).

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.125 КК України.

Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Речові докази: DVD-R диск марки «НР» із відеозаписом слідчого експерименту – залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1