Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №214/9393/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9393/26

1-кп/214/1061/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№12026046750000216 від 13.08.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українець, з середньою освітою, офіційно не працює, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1 , раніше судимий:

15.05.2025 року Покровським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 126 КК України до 80 годин громадських робіт;

29.09.2025 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.389 КК України, зміненим в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2026 року, до 1 року пробаційного нагляду. На підставі ч.1 ст. 71 КК України, до покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.05.2025 року та призначено остаточне покарання у виді 1 року 10 днів пробаційного нагляду.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.09.2025, зміненим в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за даним вироком повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.05.2025 року та призначено остаточне покарання у виді 1 року 10 днів пробаційного нагляду.

26 березня 2026 року засуджений прибув до Саксаганського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області та був ознайомлений з умовами та порядком здійснення за ним нагляду, а також з обов`язками покладеними на нього судом, а саме:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та (або) місця реєстрації;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

в встановив періодичність явки для реєстрації до органу пробації: 2 та 4 понеділок кожного місяця, про що була винесена відповідна постанова із якою останній ознайомився під особистий підпис. Засуджений був попереджений про відповідальність, згідно ст. 49-3 ч. 2 КВК України, у разі ухилення від виконання покладених судом обов`язків та систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення.

Не бажаючи стати на шлях виправлення, 13.04.2026 року та 27.04.2026 року засуджений ОСОБА_3 не з?явився для реєстрації до Саксаганського відділу пробації.

У зв`язку з допущеними порушеннями 06.05.2026 до ОСОБА_3 застосовано застереження у виді письмового попередження про можливість притягнення до кримінальної відповідальності у разі подальшого ухилення виконання обов`язків, покладених на нього вироком суду.

Попри застосовані заходи профілактичного впливу та роз`яснення вимог законодавства, належних висновків для себе ОСОБА_3 не зробив та без поважних причин повторно не з`явився до органу пробації для реєстрації 11.05.2026.

14.05.2026 із засудженим було повторно проведено профілактичну бесіду та повторно роз?яснені наслідки за невиконання в подальшому покладених на нього судом обов?язків та притягнення до кримінальної за ч.3 ст.389 КК України.

Станом на 13.08.2026 засуджений ОСОБА_3 продовжує ухилятися від відбування покарання у виді пробаційного нагляду та був відсутній: 13.04.2026, 27.04.2026, 11.05.2026, 13.07.2026.

ОСОБА_3 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без поважних причин не з`являється для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, що відповідно до ч. 3 ст. 49-3 та 49-1 КВК України є ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч.3 ст.389 КК України, за ознаками: ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

13 серпня 2026 року між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 ,за участю захисника ОСОБА_7 , було укладено угоду про визнання винуватості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, в контексті вимог ч.ч. 1, 2 ст. 382 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частинами 1 та 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, який повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду, та в якому за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст. 85, 86 КК України, є належними та допустимими, суд, зважаючи на положення ч.ч. 1, 2 ст. 382 КПК України, встановив, що органом досудового розслідування об`єктивно та достовірно встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку, правильно кваліфікованого за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, які не оспорюються учасниками судового провадження.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, зокрема, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , визнається щире каяття.

Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_3 , по відношенню до інкримінованого йому кримінального проступку підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Суд враховує, що ОСОБА_3 , вчинене кримінальне правопорушення, віднесене до кримінальних проступків, а також особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує правову позицію у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення Європейського суду з прав людини від 16.10.2008 року), а саме, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у виді обмеження волі.

Крім того, встановлено, що після засудження ОСОБА_3 , вироком Вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.09.2025, зміненим в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та призначено покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду, але до повного відбуття покарання, ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України.

За правилами передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Разом з тим, вимогами п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України визначено, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 71, п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.05.2025 остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді обмеження волі.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом в рамках даного кримінального провадження не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувалися.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , покарання за ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71, п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.09.2025, зміненим в частині призначеного покарання вироком Дніпровського апеляційного суду від 24.02.2026 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців обмеження волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту проведення вироку до виконання.

Матеріали кримінального провадження № 12026046750000216 від 13.08.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/9393/26, провадження №1-кп/214/1061/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1