Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №204/8536/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/8536/26

Провадження № 2-о/204/184/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою, в якій просять розірвати шлюб, зареєстрований 17 грудня 2011 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 943. Від шлюбу у подружжя є спільна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між ними не склалося через суттєві розбіжності в характерах, які не дають можливості зберегти сім`ю. Сторони на даний час проживають разом, однак за спільною згодою виріши, що не мають бажання продовжувати подальше подружнє життя, вестм спільне господарство та спільний бюджет, оскільки це призводить лише до непорозумінь та сварок, що негативно впливає на виховання спільної дитини. Заявники зазначають, що подальше збереження шлюбу та примирення є неможливим та суперечить інтересам сім`ї.

У судове засідання заявники не з`явилися, але від них до суду надійшли окремі заяви, в яких вони заяву про розірвання шлюбу підтримують та просять суд розглядати справу без їх участі. Зазначили, що фактично шлюбні відносини припинені з 13 липня 2026 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-якого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17 грудня 2011 року уклали шлюб, який було Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 943. Від шлюбу у подружжя є спільна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують з 13 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 109 цього Кодексу.

Положеннями статті 109 СК України визначено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Частиною 3 ст. 109 СК України, визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 109 СК України, подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.

Згідно ч. 4 ст. 109 СК України, при розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.

Отже, з вказаних вище норм слідує, що спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини, а також разом з нотаріально посвідченим договором між подружжям про розмір аліментів на дитину.

Однак при зверненні до суду із даної заявою заявниками не надано жодного договору, умови якого б підтверджували, що особисті та майнові права дитини після розірвання шлюбу не будуть порушені. При цьому надання відповідного договору є обов`язковою умовою для розірвання шлюбу за спільною заявою.

Таким чином, виходячи з досліджених судом доказів встановлено, що порядок розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя заявниками не дотриманий, відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Водночас, заявники не позбавлені права звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 105, 109 СК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 293, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська