Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №592/14425/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/14425/26

Провадження № 1-кп/592/1764/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026205520000452 від 14.06.2026 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, не одружений, з середньою спеціальною освітою, мешканець АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

Навесні 2026 року ОСОБА_3 , діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 2, 7, 12, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року (в редакції зі змінами від 16.08.2024), якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, ігноруючи вимоги ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» (в редакції зі змінами від 01.09.2001), а також відповідно до списків № 3 рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей переліку наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів, № 4 рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для використання в навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, у виробництві наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів для подальшого застосування в медичній практиці затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року (в редакції зі змінами від 19.02.2025), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на присадибній ділянці та у дворі домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , посіяв шляхом внесення у відкритий ґрунт насіння конопель, після чого виконував дії, спрямовані на незаконне вирощування рослин роду конопель, які виразились в тому, що він систематично доглядав за рослинами конопель, особисто обробляв їх шляхом поливу та виривання зайвих частин, з метою доведення їх до стадії дозрівання для подальшого особистого вживання без мети збуту.

09.07.2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку, працівниками поліції виявлено та вилучено на території двору та присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , 14 (чотирнадцять) рослин, які відповідно до висновку експерта від 21.07.2026 №СЕ-19/119-26/11458-НЗПРАП, є рослинами роду конопель (Cannabis) та містять у своєму складі психоактивну речовину — тетрагідроканабінол, які ОСОБА_3 незаконно посіяв та вирощував на зазначеній присадибній ділянці.

Своїми умисними протиправними діями, які виразилися в незаконному посіві та вирощуванні конопель у кількості 14 рослин, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 310 КК України, тобто у незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин.

24.08.2026 між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника – адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України. Також сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 310 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік з покладенням передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України. Крім того, сторони погодили, що судом буде вирішене питання щодо відшкодування витрат у кримінальному провадженні та щодо речових доказів і документів.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, встановленні ст.476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості і призначенні обвинуваченому узгодженої міри покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та беззаперечно, підтвердив, що він дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, погоджується із визначеним в угоді покаранням, при цьому цілком розуміє, що наслідком укладення та затвердження цієї угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, та обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 та ст.424 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, добровільно укладену між ним та прокурором.

Захисник ОСОБА_6 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією), внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, відтак згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, у даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення судового засідання та можливість його понести.

Роз`яснивши положення ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені зазначеною нормою, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 1, 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що підтверджено обвинуваченим у судовому засіданні.

Обвинувачений ознайомлений зі ст. 389-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання угоди про визнання винуватості.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю. Крім того, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим є кримінальним проступком, він, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває в силу ст. 89 КК України не судимий, більш як 10 років після відбуття покарання за останнім вироком на вчиняв злочинів.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого, даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 314, 374, 475 КПК України, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.08.2026 між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника – адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026205520000452 від 14.06.2026.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 310 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, з покладенням до відбуття призначеного покарання обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України, а саме:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення експертизи в сумі 5776,32 грн.

Речові докази: дві рослини, зовні схожі на рослини коноплі, вилучені з ґрунту на подвір`ї домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , переданих на зберігання відповідно до квитанції №07055 від 08.08.2026; п`ятнадцять рослин, зовні схожих на рослини коноплі, вилучені з ґрунту на городній ділянці в АДРЕСА_1 , переданих на зберігання відповідно до квитанції №07060 від 08.08.2026; чотирнадцять рослин коноплі, вилучених з ґрунту на повір`ї за житловим будинком в м. Суми, вул. Піщанська, 15, переданих на зберігання відповідно до квитанції №07036 від 29.09.2026 – знищити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7