Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №592/1709/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1709/26

Провадження №2/592/1215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого-судді Онайка Р.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 03.05.2025-100000476 від 03.05.2025 у розмірі 59760,00 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.05.2025 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 03.05.2025-100000476, шляхом підписання електронним цифровим підписом з використанням одноразового ідентифікатора, на виконання якого позивачем надано кредит у розмірі 18000,00 грн на строк 217 днів, дата повернення 05.12.2025, пролонгація не передбачена, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми кредиту, що дорівнює 1620,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1620,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка 270,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 59760,00 грн.

Ухвалою суду від 06.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем проживання, відзив на позов не надав, клопотань про продовження процесуальних строків для подання відзиву від нього не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

16.06.2026 представником відповідача до суду подано заяву, в якій зазначає, що відповідач не погоджується із сумою заборгованості, вважає позовні вимоги необґрунтованими, зазначаючи, що факт передачі коштів є недоведеним, матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості, умови кредитного договору щодо нарахування комісії є нікчемними, вказує що нарахування неустойки в сумі 9000,00 грн нарахована всуперечь п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а отже позовні вимоги є безпідставними.

Станом на 24.08.2026 клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду не надходило, відповідачем відзив на позов не подано.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

03.05.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 03.05.2025-100000476 шляхом підписання заявки кредитного договору, за умовами якого сума кредиту становить 18000,00 грн на строк 217 днів, дата повернення 05.12.2025, пролонгація не передбачена, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми кредиту, що дорівнює 1620,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1620,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка 270,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Кредитний договір № 03.05.2025-100000476 від 03.05.2025 відповідач ОСОБА_1 підписав електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е814.

03.05.2025 ОСОБА_1 прийняв пропозицію про укладення кредитного договору, який підписав електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е814.

03.05.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у заявці кредитного договору, перераховано грошові кошти в сумі 18000,00 грн, що підтверджується інформацією ТОВ «УПР» від 28.01.2026.

На підтвердження позовних вимог позивач надав довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 03.05.2025-100000476 від 03.05.2025, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 складає 59760,00 грн, з яких 18000,00 грн основний борг; 27900,00 грн проценти (нараховані за період з 03.05.2025 по 05.12.2025), 1620 грн комісія за надання кредиту, 3240 грн комісія за обслуговування, 9000 грн неустойка.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, 03.05.2025, укладаючи кредитний договір № 03.05.2025-100000476, ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 погодили порядок і строки виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом, розміру сплати комісії та неустойки у разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідачем не заперечується факту укладання кредитного договору та факту отримання кредитних коштів, але зазначається про недоведеність їх надання відповідачу.

В той же час матеріали справи містять довідку ТОВ «УПР» від 28.01.2026, згідно якої 03.05.2025 о 09:53 успішно перераховано кошти у сумі 18000,00 грн на платіжну картку клієнта 5355280023975319, призначення платежу «видача за договором кредиту №03.05.2025-100000476, зазначений платіжного засобу вказувався позичальником при укладенні кредитного договору, на спростування зазначеного відповідачем доказів не надано, а ні про не належність йому платіжного засобу, а ні про відсутність зарахувань на його картку кредитних коштів.

Крім того, представник відповідача вважає розрахунок позивача не обґрунтованим, свого контррозрахунку до матеріалів справи не додає.

Вказуючи на неправомірність нарахування неустойки за не належне виконання зобов`язань, представник відповідача посилається на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В той же час, згідно ч.3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ч.2 ст.21 ЗУ «Про споживче кредитування» Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

З огляду на розмір отриманого кредиту, нарахування неустойки у розмірі 9000,00 грн не суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 03.05.2025-100000476 від 03.05.2025 у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідача становить 56520,00 грн, з яких 18000,00 грн основний борг; 27900,00 грн проценти (нараховані за період з 03.05.2025 по 05.12.2025), 1620 грн комісія за надання кредиту, 9000 грн неустойка.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3240,00 грн.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої тадругої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»(справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).

Пунктом 9 № 03.05.2025-100000476 від 03.05.2025 передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1620 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Водночас, Кредитодавцем у даній угоді не обґрунтовано обов`язок Позичальника сплачувати комісію, а відтак така умова кредитного договору є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №03.05.2025-100000476 від 03.05.2025 у розмірі 56520,00 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2518,05 грн. (56520*2662,40/59760)

Керуючись ст. 10, 11, 76 - 81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.05.2025-100000476 від 03.05.2025 у розмірі 56520,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2518,05 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повногорішення суду.

Повне судове рішення складено 24.08.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ОНАЙКО