Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №336/6841/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №336/6841/26

Суддя: Мінгазов Р. В.

Дата документу 28.08.2026 Справа № 336/6841/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/6841/26 Головуючий в 1-й інстанції – Савеленко О.А.

Провадження №22-ц/807/1926/26 Суддя-доповідач: Мінгазов Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Мінгазова Р.В.,

суддів: Бредуна Д.С.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Смокотіній В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Симонця Антона Олександровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2026 року у цивільній справі справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2026 року ОСОБА_3 в особі представника адвоката Симонця Антона Олександровича звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2026 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 в особі представника адвоката Симонця А.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що вона постійно проживає в Україні, має зареєстроване місце проживання та відповідну посвідку на право постійного проживання, вважає, що відповідно до законодавства вона має право на розірвання шлюбу в українському суді. У зв`язку з чим просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/6841/26 від 08.07.2026 про відмову у відкритті провадження по справі і направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, представника Симонця А.О., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки шлюби, укладені у відповідності до законодавства інших держав та із громадянами інших держав, не можуть бути розірвані в порядку цивільного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2009 у Будинку одруження в м. Баку Республіки Азербайджан, між сторонами укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 12 жовтня 2009 року.

Позивачка є громадянкою Республіки Азербайджан, відповідач є громадянином Республіки Азербайджан, сторони постійно мешкають та зареєстровані на території України за адресою: АДРЕСА_1 (позивачка з 06.01.2016, а відповідач з 13.06.2000), від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також проживають за вказаною адресою.

Позивачка ОСОБА_6 має посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 , строком до 12.06.2034.

Предметом позову у справі, яка переглядається, є розірвання шлюбу укладеного між громадянами іншої держави за законодавством іншої держави.

Згідно з ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).

У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача.

За відомостями відділу документування та реєстрації фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 08.07.2026 № 06.4-06/02/24977, місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.06.2000 по теперішній час.

За відомостями відділу документування та реєстрації фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 08.07.2026 № 06.4-06/02/24976, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.01.2016 по теперішній час.

За чинним законодавством України іноземці та особи без громадянства користуються такими ж правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

За загальним правилом, суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо відповідач у справі має на території України місце проживання або місце знаходження, або рухоме/нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.

При визначенні права, що повинно застосовуватися при розгляді справи, потрібно з`ясувати, чи має подружжя спільний особистий закон, тобто, визначити, чи є вони громадянами однієї держави. Коли подружжя є громадянами різних держав, то в такому випадку вони фактично не мають спільного особистого закону. Для українського суду це стає основною підставою для розірвання шлюбу між іноземцями за правом України, яке можливо, якщо подружжя мало останнє спільне місце проживання в Україні, і при цьому на момент звернення до суду вони обоє, або хоча б один із них має місце проживання в Україні.

В даному випадку з матеріалів справи випливає, що сторони мають спільний особистого закону, оскільки виходячи з матеріалів справи, позивачка та відповідач є громадянами Республіки Азербайджан.

Разом з тим, обидві сторони мають зареєстроване у встановленому законом порядку місце їх постійного проживання за посвідкою на постійне проживання в України.

Таким чином, припинення шлюбних відносин іноземцями здійснюється на тих же підставах, що і між громадянами України.

Відповідно, іноземці та громадяни України, які уклали шлюб з іноземцем можуть розірвати шлюб на території України та за законодавством України. У такому випадку будуть застосовуються норми Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Визначаючи територіальну підсудність справи про розірвання шлюбу, тобто обираючи компетентний суд для звернення з заявою (позовом), позивачі, як правило, керуються процесуальними загальними вимогами, за якими позов подається до суду за місцем реєстрації відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У справі, що переглядається позивачка долучила копії свідоцтв про народження дітей, та зазначила про те, що вони проживають з нею.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_6 проживає та зареєстрована в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання та реєстрації відповідача ОСОБА_7 також є: АДРЕСА_1 , сторони від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також проживають за вказаною адресою, позивач правомірно звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом про розірвання шлюбу.

Відмова у відкритті провадження у справі, обґрунтована тим, що спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, створило позивачу перешкоди у реалізації її права на судовий захист.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової (передчасної) ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення питання) до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Симонця Антона Олександровича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2026 року про відмову у відкритті провадження у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 28.08.2026.

Головуюча: Р.В. Мінгазов

Судді: Д.С. Бредун

Г.С. Подліянова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua