Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №761/38277/21 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38277/21

Провадження № 2-а/761/40/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савчук Ю.Н.., при секретарі Фортуні М.А., за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Захарченко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. , Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі по тексту - ДТІ) про скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. (далі по тексту - інспектор), серії 1КІ №0000245631 від 01 жовтня 2021 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). У зв`язку з чим, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. Вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення протиправною і такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що інформація про адміністративне правопорушення не була внесена до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Крім того, постанову винесено головним інспектором з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в той час, коли подія сталася у Шевченківському районі м.Києва.

12.01.2022 року позивачем подано додаткові пояснення у справі, у яких зазначено, що відповідно до схеми організації дорожнього руху по вулиці Вячеслава Липинського, яка була отримана позивачем на його запит від відповідача, дорожні знаки 3.34 «Зупинку заборонено» повинні бути демонтовані станом на дату винесення постанови, а відтак ним не було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП.

25.10.2021 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 року була передана до провадження судді Юзькової О.Л.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2022 року було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1504 від 01.05.2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла зазначена справа.

Ухвалою Щевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення осіб, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У судовому засідання позивач підтримав позовну заяву та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

17.06.2026 року до суду надійшов відзив представника ДТІ, в якому відповідач не визнає та заперечує правові підстави позову з огляду на те, що інспектор з паркування Сидорчук О.Д. діяв у межах своїх повноважень та правомірно наклав адміністративне стягнення на позивача у відповідності з частино 3 статті 122 КУпАП за порушення пункту 15.9 и).У відзиві представником відповідача зазначено про те, що належним відповідачем у справі є Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а відтак головний інспектора з паркування Сидорчук О.Д. є неналежним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

На позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.01.2001 №1306 (далі- ПДР), а саме транспортний засіб зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб BMW 528І номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 , зупинено в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» за адресою м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, 7. Цей факт не заперечується Позивачем. Враховуючи те, що матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події, а також під кожним з фотознімків відображена інформація про розташування у вигляді географічних координат, що підтверджує скоєння Позивачем адміністративного правопорушення, тому вони мають розглядатися судом як речовий доказ і оцінюватись у визначений процесуальним законом спосіб. адміністративної відповідальності. Встановивши відповідальну особу, а саме Позивача, за яким зареєстровано транспортний засіб BMW 528І, номерний знак НОМЕР_1 , інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.10.2021 року серія 1КІ №0000245631 за порушення вимог дорожнього знаку 3.34 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.01.2001 №1306, за що передбачена відповідальність згідно частини 1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, постановою головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. (далі по тексту - інспектор), серії 1КІ №0000245631 від 01 жовтня 2021 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху України

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу BMW 528І, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно із пунктом 1.5. Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо - попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Суб`єктом правопорушення за вказаною нормою в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою статті 122 КУпАП, зокрема, у вигляді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Згідно з ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

За змістом ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1,3 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), ч.1,2 ст. 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст. 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до п.3 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 1145, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Відповідно до примітки до ст.122 КУпАП суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення саме за порушення правил зупинки, стоянки, є або відповідальна особа, визначена в ч.1 ст.14-2 КУпАп або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Відповідальною особою в розумінні ст.14-2 КУпАп є особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

За таких обставин адміністративну відповідальність повинна нести позивач як особа, як відповідальна особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідно до частини першої статті 142 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

При цьому, приписами частини третьої статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Фіксація вказаного правопорушення здійснювалась за допомогою приладу термінал ParkUp, про що зазначено у постанові.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва; документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

За змістом ст.2 цього Закону Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, їх застосуванням стосовно продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а у випадках, визначених частиною другою статті 11 цього Закону, - перебуває в експлуатації в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки відповідності.

Ст.11 цього Закону передбачено, що продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.

За приписами ч.1,2 ст.25 цього Закону оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах. Процедури оцінки відповідності вимогам технічних регламентів застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов`язки виробників покладаються на імпортерів, розповсюджувачів або інших осіб, - імпортерами, розповсюджувачами чи іншими особами. Виробники та інші особи, зазначені в цій частині, застосовують процедури оцінки відповідності вимогам технічних регламентів самостійно, а у випадках, визначених у технічних регламентах чи передбачених ними процедурах оцінки відповідності, - із залученням відповідних органів з оцінки відповідності.

Копії сертифікату відповідності вказаного технічного приладу відповідачем до матеріалів відзиву не додано.

Однак у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/1848/23 зазначено, що Крім того, суд відхиляє обґрунтування позову, що фотозйомка проводилась несертифікованим невідомим технічним засобом без зазначення його ідентифікуючих даних (серійного та інвентарного номера, марки, серії), відсутні дані про повірку технічного засобу, оскільки вони є безпідставними, так як в оскаржуваній постанові 1КІ №0000192222 вказано технічний засіб, яким здійснено фото/відео фіксацію правопорушення: термінал ParkUP. При цьому, до відзиву відповідачем долучено копію сертифікату перевірки типу приладу ParkUP від 29.07.2020, який дійсний до 29.07.2030. Стороною у вказані справі виступав Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За змістом ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставина справи щодо наявності сертифікату перевірки приладу ParkUP від 29.07.2020, який дійсний до 29.07.2030 , у даній справі не повинна доводитися, оскільки є преюдиційною.

Отже, термінал ParkUp є технічним засобом, який є сертифікованим приладом та має відповідний сертифікат перевірки, виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ». Отже, даний термінал пройшов державну сертифікацію у Державному підприємстві «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, методології, сертифікації та захисту прав споживачів», про що свідчить доданий відповідачем до матеріалів справи сертифікат перевірки тип. Вказаний сертифікат в розумінні Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» є документом про відповідність.

Як вбачається з матеріалів справи фотознімки транспортного засобу марки BMW 528І, державний номерний знак НОМЕР_1 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують знаходження транспортного засобу саме за адресою: вул.Липинського, 7 в місті Києві. На них відображено дату 01.10.2021 року і час вчинення порушення.

Матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де був розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.

Стаття 17 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлює, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до п.п.44 п.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення виключно на пленарних засіданнях питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 6 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить - обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.

Наявна в матеріалах справи схема ОДР погоджена Управлінням патрульної поліції у м.Києві 12.10.2021 року, в той час, коли адміністративне правопорушення, зафіксоване у постанові, було вчинено 01.10.2021 року.

Слід зазначити, що станом на час зупинки транспортного засобу позивача, даний знак був наявний, про що, зокрема свідчать фотокопії, долучені до матеріалів справи.

Таким чином, аргументи позивача щодо того, що відповідно до схеми організації дорожнього руху по вулиці Вячеслава Липинського, яка була отримана позивачем на його запит від відповідача, дорожні знаки 3.34 «Зупинку заборонено» повинні бути демонтовані станом на дату винесення постанови, а відтак ним не було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП, не беруться судом до уваги.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 17 травня 2018 року у справі №670/346/17, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (передбачені статтею 251 КУпАП).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі частин 2, 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1853 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

З вищевикладеного вбачається, що у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Згідно з ч.5 ст.279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП посадовими особами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа.

Після встановлення відповідальної особи того ж дня, тобто 01.10.2021 року об 11 год. 04 хв. головним інспектором з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. винесено постанову про накладання адміністративного стягнення.

Відповідно до п.3.34 ПДР України, знак забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з ч.3 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, зупинки, стоянки, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з розділом 7 Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департамент діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування. Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису (п. 7.1); розглядати справа про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено (п. 7.2); складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень (п. 73.); накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису (п. 7.4.); розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 7.5.).

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089.

Згідно з п. 5.3.3. Положення про управління (інспекцію) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого наказом Департаменту від 30.07.2020 № Н-341 керівництво інспекції має право залучати інспекторів з паркування для виконання посадових обов`язків в інших адміністративних районах Києва незалежно від їх територіальної приналежності.

Отже, аргументи позивача щодо того, що головний інспектор з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчук О.Д. був не вправі складати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення на території Шевченківського району міста Києва не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно на ці правовідносини поширюється положення ч.4 ст. 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого статтею 122 КУпАП, у відповідача відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, спірна постанова складено щодо відповідальної особи, а підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за ст. 279-3 матеріали справи не містять.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у несплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

В підтвердження чого, відповідач, як суб`єкт владних повноважень додав до відзиву копії фото фіксації, з яких вбачається, що транспортний засіб зупинений після дорожнього знаку «Зупинку заборонено», а тому суддя має достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин на яких ґрунтується притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Матеріали вказаної адміністративної справи містять належні докази для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Позивачем не підтверджено належними, достатніми і допустимими доказами, що демонтований дорожній знак «Зупинка заборонена» знаходився в місці розташування автомобіля.

Щодо аргументів позивача про те, що інформація про адміністративне правопорушення не була внесена до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.6 ст.279-1 КУпАП інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування при внесенні до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху інформації про зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, а також при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення перевіряє, чи не були відповідні обставини зафіксовані раніше, а також чи не притягалася відповідна особа до адміністративної відповідальності за це правопорушення іншою уповноваженою посадовою особою. Якщо відповідні відомості про зафіксоване правопорушення вже внесені до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху або відповідну особу вже притягнуто до адміністративної відповідальності за це правопорушення, постанова іншої уповноваженої посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1.1 Розділу I Положення про Реєстр адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України10 травня 2019 року № 359, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України11 липня 2019 р. за № 766/33737 це Положення визначає порядок формування, ведення Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (далі - Реєстр).Реєстр - інформаційно-комунікаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі - ЄІС МВС), що забезпечує збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, та у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, у тому числі зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису),що використовуються для формування звітності, а також надання відомостей з нього.

Згідно з п.2 Розділу II Положення Реєстр формується відомостями про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які відповідно до законодавства зафіксовані, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах), або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), або правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах). Формування Реєстру розпочинається з дати внесення до нього відповідних відомостей про адміністративне правопорушення: 1) через функціональні підсистеми ЄІС МВС (далі - ФП ЄІС МВС), якщо адміністративне правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі;2) засобами інформаційно-комунікаційної системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі;3) користувачами Реєстру, якщо адміністративне правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) або не в автоматичному режимі.

П.5 Положення встановлено перелік відомостей, які включаються до картки обліку адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 12 Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється за наявності технічної можливості негайно, але не пізніше наступного робочого дня з дати виникнення підстав для унесення цих відомостей.

За змістом п.14 Положення строк зберігання відомостей про адміністративне правопорушення становить три роки з дати внесення до Реєстру, після чого вони автоматично знищуються.

Відповідно до п.1 Положення користувачі Реєстру - уповноважені посадові особи відповідного суб`єкта ЄІС МВС (у тому числі реєстратори системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматизованому режимі), яким у встановленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в Реєстрі.

За приписами п.3 Положення Держателем Реєстру є Міністерство внутрішніх справ України, яке вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Реєстру, здійснює контроль за дотриманням вимог ведення Реєстру.

П.19 Положення передбачено, що унесення інформації до Реєстру та її зміна здійснюються користувачами Реєстру, права доступу яких дозволяють здійснити відповідну дію. До Реєстру інформація може вноситися (змінюватися) автоматично у результаті синхронізації ФП ЄІС МВС з іншими державними інформаційними ресурсами.

Згідно з пунктами 1-4 розділу IV Положення інформування правоволодільця про внесення до Реєстру інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про її зміну здійснюється шляхом надання такій особі безоплатного доступу до інформації Реєстру відповідно до законодавства. Міністерство внутрішніх справ України забезпечує цілодобовий, вільний та безоплатний доступ до відкритих даних Реєстру. Доступ до публічної інформації у формі відкритих даних Реєстру реалізується через сервіси на офіційних веб-сайтах відповідних суб`єктів ЄІС МВС без електронної ідентифікації особи. Доступ запитувачів до інформації про вчинені ними адміністративні правопорушення, що обробляється в Реєстрі, реалізується через сервіси на офіційних веб-сайтах відповідних суб`єктів ЄІС МВС з використанням засобів електронної ідентифікації особи, що відповідають вимогам законодавства.

У позовній заяві позивач здійснював посилання на доступ до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху : http:// bdr.mvs.gov.ua/

Однак скріншоту сторінки із сайту, якої б вбачалася відсутність даних щодо адміністративного правопорушення у Реєстрі позивачем до матеріалів позовної заяви не додано не надано, в той час, коли доступ до інформації з Реєстру відповідно до Положення надається на безоплатній основі.

На даний час суд позбавлений можливості здійснити перевірку відсутності чи наявності такого запису у Реєстрі, оскільки строк зберігання таких відомостей про адміністративне правопорушення становить три роки з дати внесення до Реєстру.

Проте факт наявності чи відсутності запису про адміністративне правопорушення у Реєстрі не є підставо для звільнення особи від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки ст.280 КУпАП встановлено перелік обставин, які зобов`язаний з`ясувати орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а ст.9 КУпАП передбачає, що є адміністративним правопорушенням (проступком), а відтак при наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та доказів її вини, особа повинна бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України, належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами: доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).

Судом встановлено, що складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089, крім того, відповідачем доведено правомірність накладення адміністративного стягнення, а тому, суд дійшов висновку про підставність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача у справі про адміністративне правопорушення серії 1КІ №0000245631 від 01 жовтня 2021 року та накладення адміністративного стягнення в розмірі 340,00 грн.

Таким чином, у задоволенні позову до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід відмовити.

Щодо позовних вимог до головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д., вони до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 та статтею 286 КАС України передбачено, що місцевими загальними судами як адміністративними розглядаються справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 7 частини 1 статті 4 КАС України термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ч.3 ст.219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 152-1 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу.

Правовою позицією ВС/КАС викладеної у справі №742/2298/17 від 17.09.2020 року визначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

ВС КАС неодноразово зазначав, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень є орган, який таке стягнення наклав, а не конкретна посадова особа вказаного органу. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 N 724/716/16-а.

Отже, відповідачем у справі повинен виступати Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як суб`єкт владних повноважень, а не Сидорчук О.Д. як інспектор з паркування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.3 ст.122 КупАП, працівники Інспекції з питань контролю за паркуванням (інспектори з паркування) відповідно до покладених на них повноважень діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені Інспекції з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, відповідні інспектори з паркування у справах про оскарження постанов про притягнення певної особи до адміністративної відповідальності не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі частиною 3 статті 122 КУпАП.

Зміст статей ст. 213 та 219 КУпАП свідчить, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом за правилами, визначеними КАС України, є саме відповідний орган суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах і від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

За вказаних обставин, в задоволенні позову до головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. слід відмовити.

Керуючись ст. 122, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,:

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головного інспектора з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сидорчука О.Д. про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя: