Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №758/9053/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9053/26

3/758/3374/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

16.05.2026 року, о 22 год. 30 хв., в м. Києві, вул. Петра Сагайдачного, 16А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом самокат «JET», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest DRAGER, АRHK - 0524. Результат - 0,48 проміле, тест - № 4148.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно рапорту поліцейського взводу 1 роти 4 батальйону 3 полку 1 УПП у м. Києві А.Лук`янець, під час складання протоколу ЕПР1 №667903 було допущено механічну помилку, а саме вказано "самокат", просить вважати вірним "електросамокат".

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Данило С.М. просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначеного вказує, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Так, із відповіді на адвокатський запит від 19.05.2026 до ТОВ «ДЖЕТ РАЙДС» вбачається, що номінальна/максимальна потужність електросамокату ОКАІ ЕS 400 А складає 350 W/700 W. А оскільки 700 ВТ є меншим від 3 кВт, слід зробити висновок, що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення електросамокат не є механічним транспортним засобом. Окрім цього, зазначає про відсутність доказів на підтвердження факту керування самокатом ОСОБА_1 , адже відеозаписи з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських 473620, 472727 починаються з моменту, коли ОСОБА_1 сидить біля самокату. Факт руху ОСОБА_1 на самокаті відсутній. Вказує про те, що з відеозаписів нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції не вбачається того, що ОСОБА_1 повідомляли про будь-які ознаки алкогольного сп`яніння та у подальшому провели огляд на місці із застосуванням спеціального приладу Драгер. Матеріали справи містять ряд документів, у яких серед ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зафіксовано порушення мови, порушення координації рухів, однак із відеозаписів жодної з таких ознак не вбачається. Звертає увагу суду, що отримавши результати огляду із застосуванням спеціального приладу «Драгер», ОСОБА_1 не роз`яснили можливість проведення огляду у закладі охорони здоров`я. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння також не містить підпису ОСОБА_1 як особи згодної із результатами проведеного огляду. Щодо інших зауважень стосовно порядку проведення огляду вказує, що на ознайомлення ОСОБА_1 таке Направлення не надавалося, можливість проведення огляду у закладі охорони здоров`я не роз`яснювалося. На думку захисника, рапорт поліцейського УПП у м. Києві ДПП, капрала поліції А.Лук`янця є недопустимим доказом, так як з останнього вбачається допущення механічної помилки, а відповідно до чинного законодавства прямо заборонено внесення виправлень чи доповнень до протоколу після його підписання особою, стосовно якої його складено. Вважає пояснення працівника КО «Муніципальна охорона» ОСОБА_2 недопустимими доказами у силу того, що останній має очевидну заінтересованість у результатах розгляду справи, а тому не може вважатися неупередженим. Також зазначив про порушення права ОСОБА_1 не свідчити проти себе, оскільки до моменту роз`яснення зазначеного права ОСОБА_1 вже надавав пояснення працівникам поліції щодо обставин події, не будучи належним чином поінформованим про своє право відмовитися від надання будь-яких пояснень щодо себе.

Заслухавши позицію захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена дослідженими судом доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667903 від 17.05.2026 року;

- роздруківкою тестування на алкоголь DRAGER Alcotest 6820, тест №4148, від 16.05.2026 року о 23:34, результат - 0,48 ‰;

- Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови;

- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 16.05.2026 року о 23 год. 40 хв., відповідно до якого в ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, були виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких останній зазначає, що під час чергування, а саме на Контрактовій площі, у складі КО «Муніципальна охорона», було помічено громадянина ОСОБА_1 , який рухався на самокаті по вул. Петра Сагайдачного, біля будівлі 18, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, тому прийнято рішення зупинити даного громадянина для з`ясування всіх обставин даної поведінки, під час спілкування відчувався характерний запах алкоголю з порожнини рота, на запитання чи вживав останній алкоголь, отримав позитивну відповідь, після чого було прийнято рішення викликати патрульну поліцію;

- даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції 473620, початок запису 16.05.2026 року, о 23 год. 30 хв., з якого вбачається наступне. Працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який стоїть біля електросамоката, та запитує: «На електросамокатах?», відповідь «Да». На запитання «Алкоголь не вживали?», відповідає «Так». Було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Зазначив, що тільки зараз дізнався, що електросамокат є транспортним засобом. О 23 год. 34 хв. проходить огляд за допомогою приладу "Драгер", результат - 0,48 проміле.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт., системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, доводи захисника про відсутність доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 електросамокатом повністю спростовується дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано розмову поліцейських із ОСОБА_1 , який фактично підтвердив, що керував електросамокатом, а також письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 .

Долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Суд встановлює, що огляд на стан сп`яніння проведено відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ст. 266 КУпАП.

Суд відхиляє доводи захисника про недопустимість як доказу рапорту поліцейського УПП у м. Києві ДПП, капрала поліції А.Лук`янця, оскільки останній жодним чином не впливає на зміст викладених у протоколі фактичних обставин адміністративного правопорушення, носить технічний характер та складений з метою виправлення допущеної у протоколі механічної помилки.

Окрім цього, у суду відсутні об`єктивні дані, які могли б свідчити про упередженість свідка ОСОБА_2 , а тому пояснення останнього враховуються судом у сукупності із іншими доказами при встановленні у діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, або їх відсутності.

Щодо виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння суд зазначає наступне. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, Направленні на огляд водія до КНП "КМКЛ" №10, а також у зв`язку з повідомленням ОСОБА_1 факту вживання алкоголю. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у п. 3 розділу І Інструкції.

Отже, сукупність наведених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко