Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №148/2329/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2329/26

Провадження №3/148/674/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л..А., розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , студентки 3 курсу ВПУ-41 м. Тульчина, за ч. 6 ст. 121, ст. 122-4, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

17.07.2026 о 20:00 год. ОСОБА_1 в с. Крищинці по вул. Центральна здійснювала рух на мопеді Сзукі Летс, без д.н.з., який не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання, при обов`язковості його реєстрації, чим порушила п.30.1 ПДР України.

17.07.2026 о 20:00 год. ОСОБА_1 в с. Крищинці по вул. Центральна здійснювала рух на мопеді Сзукі Летс, без д.н.з.,не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п. 2.1 а ПДР України.

17.07.2026 о 20:00 год. ОСОБА_1 в с. Крищинці по вул. Центральна здійснювала рух на мопеді Сзукі Летс, без д.н.з., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат якого 1,47 проміле, тест №35.

17.07.2026 о 20:00 год. ОСОБА_1 в с. Крищинці по вул. Центральна здійснювала рух на мопеді Сзукі Летс, без д.н.з., при цьому не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, в результаті чого втратила керування та здійснила падіння з мопеда, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушила п. 12.1 ПДР України.

17.07.2026 о 20:00 год. ОСОБА_1 в с. Крищинці по вул. Центральна здійснювала рух на мопеді Сзукі Летс, без д.н.з., при цьому скоївши ДТП, а саме здійснила самопадіння з мопеда, залишила місце пригоди, чим порушила п. 2.10 а ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в присутності свого законного представника, матері ОСОБА_2 , свою вину у вчиненні вказаного вище правопорушення визнала за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, розкаялася у вчиненому.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.

Частиною 6 ст. 121КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку

Відповідальністьза залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні передбачена ст. 122-4 КУпАП

Статтею 124 КУпАПпередбачена відповідальністьза порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23.12 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров`я і Міністерства внутрішніх справ за № 1452/735 від 09.11.2015, п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ вказаної вище Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008№1103 зазначено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Із системного аналізу наведених вище положень слідує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться в два етапи: проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомого спеціальних технічних засобів, а в разі відмови від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або в разі незгоди з його результатами водій направляється поліцейським до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Відповідно до п. 7 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу ч. 2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото-і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото-і відео техніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, вона також доведена наявними в справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723545 від 19.07.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 17.07.2026 о 20:00 год. в с. Крищинці по вул. Центральна, керувала т/з в стані алкогольного сп`яніння, під час огляду на стан сп`яніння проводилась відео фіксація (а.с. 50);

-рапортом від 20.07.2026 (а.с. 51-53);

-направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Тульчинської ЦРЛ (а.с. 5);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого огляд проведено у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів, результат огляду 1.74 %. (а.с. 55);

- роздруківкою результатів алкотестеру «Drager Alcotest 6820», результат тесту склав 1.74 % (а.с. 4);

- протоколом огляду від 17.07.2026 (а.с. 57);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.07.2026 (а.с. 59);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 18.07.2026 (а.с. 60);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17.07.2026 (а.с. 59);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксоване добровільне проходження огляду на стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду 1.74 % (а.с. 69);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723559 від 19.07.2026 (а.с. 2);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723547 від 19.07.2026 (а.с. 26);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723536 від 19.07.2026 (а.с. 77);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723542 від 19.07.2026 (а.с. 101).

Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, ст. 122-4 КУпАП - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні передбачена, ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, ч. 2 ст. 126 КУпАП, – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Встановлені в ході судового розгляду обставини поза розумним сумнівом свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ст. 122-4, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Її вина у вчиненні даних правопорушень доведена наявними в справі доказами, які є узгодженими між собою.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16), є неповнолітньою особою.

Відповідно до вимог статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

В той же час, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Вказане вище обумовлено тим, що керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпА підстав для застосування до неповнолітньої ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер правопорушень, не вбачається, тому вона підлягає відповідальності на загальних підставах.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, зокрема той факт, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, ступінь її вини, майновий стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на викладене, враховуючи особу правопорушника, ступінь її вини, характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень за ч. 6 ст. 121, ст. 122-4, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які є потенційно загрозливими для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає, що для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень, на неї слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу, яке є необхідним і достатнім в даному випадку, та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Застосовуючи до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, суд виходить із того, що диспозиція частини 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як водів, так і інших осіб. При цьому, інші особи за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння несуть відповідальність у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами.

Правилами дорожнього руху України закріплено визначення водія, як особи, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а сама вона повідомила, що такого не отримувала.

Оскільки ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, іншого не доведено суду, враховуючи законодавче визначення водія, як особи, яка має посвідчення водія відповідної категорії, вона відноситься до категорії інших осіб, тому суд доходить висновку, що на неї слід накласти стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, що відповідатиме чинному законодавству.

За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч.2 ст. 126, ч. 1 ст.130, 283, 287, 289 КУпАП, суддя,

постановила:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ст. 122-4, ст. 124, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (Отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 418999980313080149000002001).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.(шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок)(Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повна постанова складена 31.08.2026.

Суддя Л.А.Штифурко