Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №136/1381/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1381/26

провадження № 2-а/136/10/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника – адвоката Куцого Ростислава Андрійовича з відповідним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 8096 від 18.12.2025 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_2 , якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в червні 2026 року його банківська картка була заблокована і банк пояснив клієнту ОСОБА_1 підстави такого блокування, як розпорядження державної виконавчої служби.

В подальшому з`ясувалось, що, згідно постанови Вишневого відділу ДВС від 09.02.2026, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 51 000 грн. Підставою для відкриття цього виконавчого провадження став виконавчий документ, а саме: постанова по справі про адміністративне правопорушення № 8096 від 18.12.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_2 . Даною постановою до позивача застосовано адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що його не повідомляли про дату, час, місце розгляду адміністративної справи відносно нього, матеріалами, які слугували для її ухвалення та протокол про адміністративне правопорушення позивачу також не відомі. Так, згідно описової частини оскаржуваної постанови, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу місця роботи ОСОБА_1 , ТОВ «КЛАЙТ», було направлено розпорядження від 22.11.2025 року за № 25580/1 про виклик до вказаного вище військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Листом від 03.12.2025 року № 031225 підприємство повідомило, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з розпорядженням, повісткою та наказом підприємства про оповіщення військовозобов`язаних та їх виклик до РТЦК. У присутності посадових осіб підприємства 03.12.2025 року складено акт відмови від отримання повістки.

Позивач наголошує на тому, що дана постанова є незаконною, її висновки не підтверджуються доказами, які б позивач надав при розгляді цієї справи, тому підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна дія чи бездіяльність, що посягає на певні правовідносини (в даному випадку на встановлені вимоги законодавства щодо військового обліку).

Позивач звертає увагу суду на те, що склад ст. 210-1 КУпАП містить дві частини і частину третю дана стаття не містить. Окрім того, в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з розпорядження про виклик військовозобов`язаних. Проте в оскаржуваній постанові не зазначено:

- на яку дату та час ОСОБА_1 мав прибути до ТЦК з прив`язкою до повістки;

- які норми (конкретно) Правил ведення військового обліку, передбачених у Постанові КМУ № 1487 від 30.12.2022 року порушив позивач викладеними відповідачем обставинами, адже порушення правил військового обліку передбачає ст. 210 КУпАП (Порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу).

Також позивач стверджує, що з грудня 2025 року по квітень 2026 року фактично на роботі в ТОВ «КЛАЙТ» не перебував, тому неможливо було скласти акт від 03.12.2025 про його відмову в ознайомленні з розпорядженням від 22.11.2025 року за № 25580/1. При цьому, ОСОБА_1 оновив свої облікові дані, пройшов ВЛК за власною ініціативою, раніше до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП не притягувався, в розшуку ТЦК не перебуває.

Підсумовуючи, на думку позивача, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем не доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення № 8096 від 18.12.2025 є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 30.06.2026 задоволено клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 8096 від 18.12.2025 року. Встановлено строк для надання відзиву та доказів до 08.07.2026.

31.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Куцого Р.А. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та його представника, а також ухвалення рішення на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач відзиву на позовну заяву та матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 8096 від 18.12.2025 року не подав.

Згідно ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що згідно військово облікового документа сформованого через електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку, як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); звання – сержант; номер в реєстрі Оберіг – 200820200693713600001; ВОС 790037 – перевезення автомобільним транспортом, водій; дата ВЛК 26.11.2025, постанова ВЛК – придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; дата уточнення даних 31.10.2025 (а.с.9).

Відповідно до постанови № 8096 від 18.12.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу місця роботи ОСОБА_1 , ТОВ «КЛАЙТ», було направлено розпорядження від 22.11.2025 року за № 25580/1 (далі – Розпорядження) про виклик до вказаного вище військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних. Листом від 03.12.2025 № 031225 підприємство повідомило, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з Розпорядженням, повісткою та наказом підприємства про оповіщення військовозобов`язаних та їх виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У присутності посадових осіб підприємством складено акт відмови від отримання повістки від 03.12.2025 року. Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , порушив норми чинного законодавства, а саме норми Правил ведення військового обліку, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим скоїв(ла) адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.13).

За вказане діяння ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

З наданої позивачем копії постанови № 8096 від 18.12.2025 судом встановлено, що розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності проводився за відсутності, особи яка притягується до адміністративної відповідальності. Докази вручення позивачу представниками відповідача примірника постанови № 8096 від 18.12.2025 суду не надано.

09.02.2026 старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України Труфановою Д.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80193430 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення № 8096 виданої 18.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11-12).

Згідно відмітки на наданій позивачем суду копії постанови № 80193430 від 18.12.2025 її вивантажено з системи АСВП 19.06.2026. Докази своєчасного та належного ознайомлення ОСОБА_1 із постановою № 80193430 від 18.12.2025 у матеріалах судової справи відсутні.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Судом встановлено, що у оскаржуваній постанові № 8096 від 18.12.2025 відсутні відомості про складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також про запрошення ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на розгляд адміністративної справи, який мав відбутись 18.12.2025.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату такого розгляду Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі № 591/2794/17 та від 21.05.2020 року у справі № 286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….».

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Разом з тим процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Окрім того, як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якій зазначено, що притягуваний порушив норми чинного законодавства, а саме норми Правил ведення військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, оскільки відмовився від ознайомлення з Розпорядженням, повісткою та наказом підприємства про оповіщення військовозобов`язаних та їх виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У присутності посадових осіб підприємства складено акт відмови від отримання повістки від 03.12.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 70, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні постанови № 8096 від 18.12.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.

Таким чином, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у цій категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб`єкта владних повноважень, в тому числі і визнавати складену постанову протиправною.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб`єкта владних повноважень щодо доведеності правомірності винесення постанови № 8096 від 18.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з урахуванням тверджень позивача та письмових доказів на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові, є підставою для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову, з ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 533 (п`ятсот тридцять три) гривні 00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови, - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 8096 від 18.12.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. визнати неправомірною та скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 533 (п`ятсот тридцять три) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів із дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ).

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ