Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №333/2184/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 28.08.2026 Справа № 333/2184/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/2184/26 Головуючий у 1-й інстанції – Ковальова Ю. В.

Провадження № 33/807/1004/26 Доповідач у 2-й інстанції – Холод Р. С.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Холод Р. С., за участю захисника Зубкової Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Зубкової Л. М. на постанову судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 02 липня 2026 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Постановою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 02 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір.

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановила, що 14.02.2026 р. о 21 год. 29 хв. ОСОБА_1 , у м. Запоріжжя по вул. Північнокільцева, 19, керував автомобілем «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Зубкова Л. М. просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, неналежною оцінкою доказів та істотним порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591666 зазначено, що правопорушення було вчинено 14 лютого 2025 року о 21 год. 29 хв., тоді як сам протокол та акт медичного огляду № 435 датовані 15 лютого 2026 року, а направлення на медичний огляд і висновок лікаря - 14 лютого 2026 року. Таким чином, основний процесуальний документ містить суперечності щодо дати вчинення правопорушення. Суд першої інстанції визнав цю помилку формальною, однак не навів мотивів, з яких вона не впливає на допустимість доказів та право особи на захист.

Крім того, суд не надав належної оцінки суперечностям між актом медичного огляду №435 та висновком лікаря. Якщо акт підтверджує проведення медичного огляду із зазначенням результатів клінічного обстеження та дослідження із застосуванням спеціального технічного засобу, то у висновку лікаря зазначено, що особа «відмовилася від повного медичного огляду». Суд не усунув цієї суперечності.

Також пунктом 21 акта медичного огляду зафіксовано, що біологічний матеріал у ОСОБА_1 не відбирався, а лабораторні дослідження не проводилися, у зв`язку з чим об`єктивне підтвердження стану наркотичного сп`яніння відсутнє. Незважаючи на це, суд безпідставно прирівняв відмову від надання біологічного матеріалу до відмови від проходження медичного огляду в цілому, не з`ясувавши, чи були особі запропоновані інші способи проведення огляду, чи роз`яснено наслідки відмови та чи належним чином зафіксовано саме відмову від проходження медичного огляду.

Наведені доводи сторони захисту суд першої інстанції належним чином не перевірив та не спростував.

Позиції учасників судового провадження

Захисник Зубкова Л. М. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Додатково зазначила, що ОСОБА_1 взагалі не може вживати наркотичні засоби, через стан свого здоров`я. Фактично останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тому в даному випадку відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату, час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання до апеляційного суду від нього не надходило. Захисник зазначила про можливість проведення розгляду справи без участі останнього, враховуючи, що він обізнаний про проведення судового засідання, але не зможе у ньому прийняти участь, так як знаходиться на військовій службі.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час, дату та місце проведення судового розгляду в суді апеляційної інстанції, а також відсутність клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього, що не суперечить вимогам ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Мотиви судді

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст. 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції вказані вимоги законодавства дотримався в повному обсязі.

Висновки судді першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, є обґрунтованими та відповідають встановленим обставинам справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591666 від 15 лютого 2026 року, підтверджується:

-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 лютого 2026 року (час направлення: 21 год. 45 хв.), згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі.Підставою для проведення огляду став факт встановлення у останнього ознак наркотичного сп`яніння у вигляді: вираженого тремтіння пальців рук; розширених зіниць очей, що не реагують на світло; поведінки, що не відповідає обстановці (а. с.3);

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №435, складеному лікарем ОСОБА_2 15 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду (а. с.4);

- даними акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №435 від 15 лютого 2026 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено прискорене мовлення, блідість шкірних покривів обличчя, прискорене дихання, пульс 111 ударів за хвилину, горизонтальний ністагм при погляді вбік, нечітке виконання пальце-носової проби та тремтіння пальців рук. Лабораторна діагностика не проводилася у зв`язку з незбиранням протягом двох годин біологічного середовища (сечі). Заключний діагноз: «Відмова від повного медичного огляду» (а. с. 18);

- даними відеозаписів з нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, що містяться на CD-диску, долученому до матеріалів справи, з яких убачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки, перевірки документів водія, проведення візуального огляду, за результатами якого поліцейським було оголошено встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився, а також зафіксовано події, що відбувалися під час його перебування у медичному закладі (а. с. 8).

З такими висновками судді першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Так, вимогами п. 2.5 ПДР на водія покладено обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п. 6, 7 розділу І, а також розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Згідно з п. 9, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.

Щодо фіксації факту відмови від проходження медичного огляду

Доводи сторони захисту про те, що не зафіксовано прямої відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, суд не бере до уваги, з огляду на таке.

Прибувши до закладу охорони здоров`я, ОСОБА_1 лікарем було надано ємність для збору сечі, однак останній повідомив, що фізіологічно не готовий надати біологічний матеріал у вигляді сечі. У подальшому поліцейські неодноразово запитували ОСОБА_1 щодо готовності надати біологічний матеріал, на що останній надавав негативну відповідь. Після спливу двох годин ОСОБА_1 так і не надав біологічний матеріал (сечу) для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим лікарем було складено медичний висновок, у якому зазначено про відмову від проходження повного медичного огляду.

Отже, зафіксована відеозаписом поведінка ОСОБА_1 вказує, що він мав на меті ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та як наслідок, уникнути адміністративної відповідальності.

Відомості, що містяться в матеріалах справи, свідчать про значний проміжок часу між моментом зупинки водія (об 21 год. 29 хв.) та часом ненадання ОСОБА_1 біологічного матеріалу у вигляді сечі для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння і складання лікарем-наркологом відповідного висновку (об 00 год. 00 хв.). Зазначені обставини переконують суддю апеляційного суду в тому, що ОСОБА_1 мав достатньо часу для надання біологічного матеріалу, з урахуванням, зокрема, фізіологічних потреб людини.

Враховуючи, що відмова від проходження повного медичного огляду може полягати не лише у прямій заяві особи про небажання його проходити, а й у невчиненні необхідних дій, спрямованих на завершення такого огляду, зокрема ненаданні біологічного матеріалу для проведення лабораторного дослідження, суддя апеляційного суду дійшов до висновку про відсутність обґрунтованих сумнівів щодо факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду.

Щодо способу проведення огляду на стан сп`яніння

Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що лікарем не було відібрано інший біологічний матеріал, суддя апеляційного суду виходить із такого.

Так, згідно п. 11, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу.

Отже, інші біологічні середовища, зокрема і аналіз крові, в медичному закладі обов`язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

Поряд з цим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп`яніння, має право вибирати зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, який проводить огляд. Таким чином, висловлена лікарем вимога про здачу саме такого біологічного середовища (сечі) не суперечить положенням про проведення такого огляду.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що з метою лабораторної діагностики наркотичного сп`яніння відповідно до вимог чинного законодавства, лікарем було запропоновано ОСОБА_1 здати біологічний матеріал, а саме: сечу, на що останній зазначив, що поки не може надати відповідний біологічний матеріал, однак цього не зробив і впродовж більше двох годин з моменту його зупинки і до початку складання лікарем висновку про відмову ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду.

Даних про неможливість фізіологічно особою здати такий матеріал, у цьому судовому провадженні не доведено, відповідних медичних документів не надано і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не продемонстрував об`єктивних ознак, які б свідчили про неможливість за станом здоров`я надати зразок біологічного середовища у вигляді сечі, а також не підтвердив таку неможливість належними доказами, його дії обґрунтовано розцінено як відмову від проходження повного медичного огляду.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд вважає, що у ОСОБА_1 не було підстав в умовах медичного закладу не здати біологічний зразок у виді сечі для проведення відповідного огляду на факт вживання наркотичних речовин, виходячи з фізіологічних властивостей людського організму і для цього йому було надано достатньо часу.

При цьому, ОСОБА_1 чи його адвокат не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів її медичного огляду № №435, однак останні таким правом не скористалися.

Щодо нероз`яснення наслідків відмови від проходження повного медичного огляду

Під час перебування у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 було надано можливість пройти повний медичний огляд, зокрема надати біологічний матеріал у вигляді сечі для проведення лабораторного дослідження.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заявляв про нерозуміння порядку проведення огляду або наслідків ненадання необхідного біологічного матеріалу. Навпаки, його поведінка свідчить про те, що він усвідомлював необхідність надання такого матеріалу для завершення процедури медичного огляду.

Крім того, положення чинного законодавства не передбачають обов`язку поліцейського чи лікаря окремо роз`яснювати особі кожен можливий правовий наслідок відмови від проходження огляду, якщо особі забезпечено можливість пройти такий огляд, роз`яснено його порядок та зафіксовано факт невиконання нею необхідних дій для його завершення.

Також слід зазначити, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив, що він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, що і підтверджується даними адміністративної практики, долученої до протоколу про адміністративне правопорушення. З цих фактів вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про порядок проведення огляду на стан сп`яніння, умови надання зразків для проведення лабораторного дослідження.

За таких обставин доводи сторони захисту про нероз`яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження повного медичного огляду не спростовують встановленого факту відмови від проходження такого огляду.

Щодо суперечностей між актом медичного огляду та висновком лікаря

Такі доводи сторони захисту є необґрунтованими, оскільки проведення окремих етапів медичного огляду не свідчить про його завершення та отримання остаточного результату. Факт проведення лікарем клінічного обстеження та здійснення окремих досліджень є складовою процедури огляду, однак не виключає можливості встановлення факту відмови особи від проходження повного медичного огляду у випадку невчинення нею необхідних дій для його завершення, зокрема ненадання біологічного матеріалу для проведення лабораторного дослідження.

Таким чином, відомості, зазначені в акті медичного огляду, та висновок лікаря не суперечать один одному, оскільки відображають різні етапи проведення медичного огляду: проведення лікарем доступних на той момент досліджень та неможливість завершення повного медичного огляду у зв`язку з ненаданням особою необхідного біологічного матеріалу.

Щодо дати вчинення адміністративного правопорушення

Доводи сторони захисту щодо наявності суперечностей у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №591666 в частині зазначення дати вчинення правопорушення не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Як убачається з матеріалів справи, у протоколі, направленні на медичний огляд, акті медичного огляду, висновку лікаря та відеозаписах із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських містяться узгоджені відомості щодо фактичних обставин події, а саме: часу зупинки транспортного засобу, проведення огляду та перебування ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати вчинення правопорушення як 14 лютого 2025 року замість 14 лютого 2026 року є очевидною технічною опискою, яка не впливає на зміст зафіксованої події, не змінює її фактичних обставин та не перешкоджає правильному встановленню часу, місця і суті адміністративного правопорушення.

При цьому стороною захисту не наведено обставин, яким саме чином зазначена описка призвела до порушення права ОСОБА_1 на захист або унеможливила реалізацію ним процесуальних прав.

Отже, сама по собі технічна помилка у зазначенні року вчинення правопорушення, за умови, що інші матеріали справи однозначно підтверджують дату та обставини події, не є істотним порушенням процесуальних вимог та не може бути підставою для визнання доказів недопустимими або скасування судового рішення.

Таким чином, висновки судді першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином мотивованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Суддею першої інстанції надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, у зв`язку з чим суддя дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суддя першої інстанції дотримався вимог статті 33 КУпАП, призначивши стягнення в межах санкції, встановленої законом, та врахувавши характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху і є суспільно небезпечним. Призначене адміністративне стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативний вид стягнення за вказане правопорушення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Зубкової Лілії Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 02 липня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р. С. Холод