Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №447/2396/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/284/26

Справа №447/2396/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 року місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 за №12026141250000181 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старий Самбір Львівської області, громадянина України, із з середньою спеціальною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, раніше судимого вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2026 за ст.126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850,00грн (штраф не сплачено),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.5 ст.407 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисниці ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення місця служби, без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану. Також обвинувачений ОСОБА_3 умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3 25.08.2025 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України та в подальшому направлений для її проходження до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №303 від 25.10.2025 солдат ОСОБА_3 , переведений до військової частини НОМЕР_2 та зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення даної військової частини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_3 достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 126, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, зобов?язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази. командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил поведінки військовослужбовців; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.

Окрім того, відповідно до ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України солдат ОСОБА_3 , зобов`язаний: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, солдат ОСОБА_3 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, 10 листопада 2025 року, близько 07 годин 00 хвилин, діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив місце тимчасового перебування військової частини НОМЕР_2 з дислокацією у АДРЕСА_2 , обов`язки військової служби не виконував до 17.02.2026 - моменту повернення в розташування військової частини НОМЕР_2 .

Окрім того, 02 березня 2026 року, близько 18 години 00 хвилин, солдат ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив місце тимчасового перебування військової частини НОМЕР_3 з дислокацією у АДРЕСА_3 , обов?язки військової служби не виконував до 11.05.2026 - моменту затримання останнього на підставі ст. 208 КПК України у місті м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

Крім того, солдат ОСОБА_3 11.05.2026 близько 20:50 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_4 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кухонним ножем три удари, а саме один удар в область серця, один в область 6 ребра та один в область правого передпліччя, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, а саме: проникаючу в ліву плевральну порожнину колото-різану рану з ушкодженням серцевої сорочки — перикарда та крововиливом у її порожнину, тобто гемоперикардом; непроникаючу рану з локалізацією в ділянці 6-го ребра справа; різану рану в ділянці правого передпліччя.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст.337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачений ч.1 ст. 121, ч.5 ст.407 КК України, визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованих правопорушень.

Суду показав, що 25.08.2025 був призваний на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану до військової частини НОМЕР_2 , де й проходив військову службу. Приблизно в листопаді 2025 року, точної дати не пам`ятає, він самовільно залишив розташування військової частини, в якій проходив військову службу, без будь-якого дозволу керівництва останньої, оскільки в нього виник конфлікт з командиром. Після самовільного залишення військової частини він добрався до міста Миколаїв звідки потягом доїхав до міста Львів, а далі додому в місто Новий Розділ. До лютого 2026 року він перебував дома та проводив час на власний розсуд, а в лютому, коли у військовій частині змінилось командування, він повернувся на службу. Однак він і надалі не зміг знайти спільної мови з командиром, оскільки на полігоні його вчили одного, а завдання давали зовсім інші, тому він прослуживши приблизно місяць часу, знову самовільно, без дозволу керівництва, залишив розташування військової частини та поїхав додому, де перебував до моменту його затримання працівниками поліції за вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначив, що мав намір через деякий час знову повернутись на службу, однак не встиг, так, як був затриманий за вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також пояснив, що вже після повторного залишення військової частини та перебуваючи в місті Новий Розділ за місцем проживання, 11.05.2026 на вулиці біля магазину він зустрів знайомих серед яких був ОСОБА_7 , з якими розпивали спиртні напої. Через деякий час він та ОСОБА_7 пішли до квартири ОСОБА_8 , де продовжили вживати спиртні напої. Під час розпивання алкоголю між ними виникла словесна суперечка з приводу того, що коли він перебував на військовій службі, то ОСОБА_8 образив його дружину. Надалі словесна суперечка переросла в бійку, під час якої він схопив кухонний ніж, який стояв на кухні, та наніс цим ножем кілька ударів ОСОБА_6 , а саме два удари в область грудей та один удар по руці, від яких ОСОБА_8 впав на підлогу. Після того, як ОСОБА_8 впав, він злякався та вибіг на коридор і покликав сусідів, які вже викликали швидку допомогу та поліцію. Далі він очікував приїзду поліції на місці події.

Обвинувачений зазначив, що про вчинене щиро шкодує, вважає, що вчинив неправильно, таких наслідків для потерпілого не хотів, просить суворо його не карати, вказує, що має намір надалі продовжувати проходження військової служби.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просила суд врахувати, що обвинувачений повністю визнав вину згідно обставин викладених у обвинувальному акті, пом`якшуючі обставини, а саме що обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, має намір повернутися на військову службу, та призначити йому мінімальну міру покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Прокурор просив визнати обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.121 та ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці та за ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, і застосувавши ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Потерпілий ОСОБА_6 в судові засідання не з`явився, подав письмову заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, пред`явлене йому обвинувачення повністю доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними акту службового розслідування від 30.11.2025 року, відповідно до якого встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 24.10.2025 року № 302 солдата ОСОБА_3 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 , курсанта 2 НМБ, який прибув із військової частини НОМЕР_1 , з 24.10.2025 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_4 військововї частини НОМЕР_5 на всі види забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.10.2025 року № 303 повернуто з розпорядження та призначено солдата ОСОБА_3 з 25.10.2025 на посаду номера обслуги 3 мінометного розрахунку 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 . Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.11.2025 року № 319 солдата ОСОБА_3 номера обслуги 3 мінометного розрахунку 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 . з "10" листопада 2025 року вважати таким, що самовільно залишив розташування військової частини.

Згідно акту, службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 вважати завершеним; питання вжиття заходів дисциплінарного характеру відносно ОСОБА_3 за порушення вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 2,3,5, 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відкладено до повернення військовослужбовця до вказаної військової частини; організувати направлення копії матеріалів службового розслідування у зв`язку із наявністю ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України до відповідного органу досудового розслідування;

- даними копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18 лютого 2026 року № 51 згідно солдата ОСОБА_3 , колишнього номера обслуги 3 мінометного розрахунку 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , який знаходився у самовільному залишенні частини, 17.02.2026 року повернувся в розташування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №16-PC від "17" лютого 2026 року на посаду стрільця - помічника гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що з "28" січня 2026 року справи та посаду стрільця - помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

- даними копії рапорту командира 3 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2026 року, відповідно до якого 02.03.2026 року о 18:00 год. під час перевірки в місці тимчасового перебування особового складу в АДРЕСА_3 виявлено відсутність стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 ; пошукові заходи результатів не дали, на телефонні дзвінки він не відповідає, місцезнаходження його не відоме, зброя та набої у місці зберігання зброї підрозділу, у зв`язку з чим командир просить призначити службове розслідування;

- довідкою командира військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2026 №26/539 згідно якої 02.03.2026 близько 18:00год під час перевірки в місці тимчасового перебування особового складу в АДРЕСА_3 виявлено відсутність стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 ; солдат ОСОБА_3 колишній номер обслуги 3 мінометного розрахунку 3 мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , який призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 25.08.2025;

- даними копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 02.03.2026 року № 569 про призначення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 ;

- даними акту службового розслідування від 11.03.2026 року, відповідно до якого службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 вважати завершеним; питання вжиття заходів дисциплінарного характеру відносно ОСОБА_3 за порушення вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 2,3,5, 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відкладено до повернення військовослужбовця до вказаної військової частини; організувати направлення копії матеріалів службового розслідування у зв`язку із наявністю ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України до відповідного органу досудового розслідування;

- даними копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.03.2026 року № 63 згідно якого солдата ОСОБА_3 стрільця - помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону з "02" березня 2026 року вважати таким, що самовільно залишив розташування військової частини ;

- даними копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 11.03.2026 року № 1242 про результати службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 , згідно якого, службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_3 слід вважати завершеним; питання вжиття заходів дисциплінарного характеру відносно ОСОБА_3 за порушення вимог ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 2,3,5, 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відкладено до повернення військовослужбовця до вказаної військової частини; організувати направлення копії матеріалів службового розслідування у зв`язку із наявністю ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України до відповідного органу досудового розслідування;

- довідкою КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради від 12.05.2026 №332/01-12 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був доставлений у приймальне відділення вказаного медичного закладу бригадою ШМД 11.05.2026р. о 21:30 год. з діагнозом: проникаюче поранення грудної клітки зліва. Колото-різана рана черевної стінки з права. Різана рана нижньої третини лівого передпліччя;

- довідкою КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради від 10.06.2026 №397/01-13 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був доставлений у приймальне відділення вказаного медичного закладу бригадою ШМД 11.05.2026р. о 21:30 год. з попереднім діагнозом: Колото-різана рана грудної клітки в ділянці 5-го ребра зліва та 10-11-го ребер справа. Різано-рвана рана лівої кисті. Госпіталізований в реанімаційне відділення. Проведено оперативне втручання. 12.05.2026р. переведений для подальшого лікування у хірургічне відділення медичного закладу з діагнозом: Травматичний гемоперикард. Тампонада серця. Непроникаюча колото-різана рана правої половини живота. Різана рана нижньої третини лівого передпліччя. 25.05.2026р. ОСОБА_6 був виписаний із стаціонару під спостереження лікаря-кардіолога та сімейного лікаря;

- висновком експерта №547/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого к??ров гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновком експерта №548/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого кров гр. ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з ізосерологічною системою АВО;

- висновком експерта №558/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого ???кров гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО. ???кров гр. ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. ???У слідах на 2-ох марлевих тампонах зі змивами з обох рук підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено кров людини та ОСОБА_9 що не виключає можливості походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. в тому числі від самого гр. ОСОБА_3 . У випадку можливого змішування крові двох або більше осіб у вищевказаних слідах, не виключається можливість походження антигену Н за рахунок домішку крові від особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти ОСОБА_10 в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 ;

- висновком експерта №555/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого?? у слідах на парі кросівок 44 розміру (об?єкти NoN01.2.3.4.5.6.7.8.9.10.11). вилучених в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3 , виявлена кров людини та антигени А і Н, яка може походити від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від ОСОБА_3

- висновком експерта №557/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого у слідах на марлевому тампоні зі змивом з плямами на підлозі (об?єкт N?1), вилученому в ході огляду місця події. а саме за адресою: м. Новий Розділ, вул. Довженка, 6, Стрийського району Львівської області, виявлено кров людини та антиген Н, що не виключає можливості походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6

- висновком експерта №556/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого у слідах на марлевому тампоні, зі змивами вилученими під час огляду місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_5 , із сидіння крісла (об?єкт N?1), виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної тканини АВО, яка може походити від будь якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВО,в тому числі від гр-на ОСОБА_6 ;

- висновком експерта №554/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого ???у слідах на марлевому тампоні, зі змивами вилученими під час огляду місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_5 , із сидіння шкіряного дивану (об?єкт N?1), виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної тканини АВО яка може походити від будь якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від гр-на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- висновком експерта №574/2026-ім від 15.05.2026, згідно якого у слідах на наволочці (об?єкти NoN?1,2,3.4,5,6.7,8,9,10,11), вилученій в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_5 виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, яка може походити, як від ОСОБА_6 , так і від будь-якої іншої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО та не може походити від ОСОБА_3 ;

- висновком експерта №552/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого у слідах на футболці голубого кольору з етикеткою «Innemex», (об?єкти NoN61.2.3.4.5). на куртці зеленого кольору з маркуванням Bench, (об?єкти N?N?6,7,8,9,10,11.12) речах, вилучених, під час огляду місця події, а саме за адресою: м. Новий Розділ, вул.Винниченка в КНП "Новороздільська МЛ, виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної тканини АВО, яка може походити від будь якої особи з такою ж групою крові за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від гр-на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- висновком експерта №44/26 від 24.06.2026, згідно якого в гр.-на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно представлених медичних документів та матеріалів кримінального провадження виявлені ушкодження - проникаюча в ліву плевральну порожнину колото-різана рана з пораженням серцевої сорочки -перикарду, та крововиливом в її порожнину (гемоперикардом) ; не проникаюча в черевну порожнину рана з локалізацією в ділянці 6-го ребра справа, а також-різана рана в ділянці н/3 правого передпліччя. Вказані ушкодження утворилися від дії гострого предмету-вістря та леза ножа, по давності утворення можуть відповідати часу- 11.05.2026 року та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, по ознаці небезпеки для життя в момент його заподіяння. Тілесні ушкодження які виявлено в потерпілого ОСОБА_6 1983 року народження, могли утворитися за обставин які викладено у слідчому експерименті за участю потерпілого;

- висновком експерта №194/2026ц від 15.06.2026, згідно якого при судово-медичній експертизі ножа, представленого на дослідження, встановлено наступне: у слідах на клинку ножа /об?єкт N?l/ виявлено кров та пласт клітин глибоких шарів епідермісу особи чоловічої генетичної статі, антигени А і Н за із серологічною системою АВО. Таким чином, виявлена кров та клітини можуть походити від будь-якого чоловіка /чоловіків/ крові /клітинам/ якого /яких/ властиві дані антигени, в тому числі і від підозрюваного ОСОБА_3 (за умови наявності в нього ушкоджень із зовнішньою кровотечею). Однак, категорично виключити домішки крові (клітин) гр. ОСОБА_6 не вбачається можливим. В змивах з поверхні ручки ножа /об?єкт N?2/ виявлено кров особи чоловічої генетичної статі, антигени А і Н за ізосерологічною системою АВО, клітини зроговілого плоского епітелію, статева належність яких не встановлена через відсутність ядер.Таким чином, виявлена кров може походити від будь-якого чоловіка /чолові-ків/ крові якого /яких/ властиві дані антигени, в том числі від підозрюваного ОСОБА_3 (за умови наявності в нього ушкоджень із зовнішньою кро-вотечею). Проте, категорично виключити домішки крові гр. ОСОБА_6 не вбачається можливим;

- висновком експерта №553/2026-ім від 13.05.2026, згідно якого в слідах на безрукавці торгової марки "crivit" (об?єкти N?N?1,2,3,4,6,7,8,9,10), на футболці (об?єкт N?11), на штанах спортивних (об?єкт N?12,13,15,16), - речах, вилучених в ході проведення особистого обшуку особи, затриманої у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 , виявлено кров людини та антигени А і Н, що не виключає можливості походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО, в тому числі від ОСОБА_3 та не може походити від гр. ОСОБА_6 . В слідах на безрукавці торгової марки "crivit" (об?єкт N?5), на штанах спортивних (об?єкти N?14), - речах, вилучених в ході проведення особистого обшуку особи, затриманої у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 , виявлено кров людини. При серологічному дослідженні антигени А, В, Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В зосерологічної системи АВО не виявлені, тому висловитись про групову приналежність крові неможливо;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 12.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий 11.05.2026 о 23год 15хв. за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України;

- висновком КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради від 11.05.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого за результатами проведеного 11.05.2026 о 23год 40хв, ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного спяніння;

Від допиту в судовому засіданні свідків сторони обвинувачення прокурор відмовився.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.5 ст. 407 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому ОСОБА_6 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахування ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду.

Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Призначаючи покарання, суд також враховує і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, суд враховує, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими злочинами.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що він є громадянином України, одружений, утриманців немає, є діючим військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується добре, за місцем проходження служби характеризується посередньо, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.

Згідно досудової доповіді від 01.03.2023, зробленої Стрийським районним відділом №1 філії державної установи «Центр пробації» в Львівській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення є високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб є дуже високий.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №297/562/17 (провадження №51-329км18), щире каяття як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. При наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання п.1 ч.1 ст.66 КК. Тобто, передбачені п.1 ч.1 ст.66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Слід звернути увагу на те, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Саме такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 дійсно щиро розкаявся у вчиненому, оскільки висловив жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення, дав правдиві показання щодо обставин вчинення злочину, повністю визнав вину та висловив готовність нести покарання.

Згідно обвинувального акту, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені в ст.67 КК України, вчинення злочину особою повторно, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчинених ним злочинів, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, форму вини, особу обвинуваченого, встановлені у справі пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, позицію прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, та у межах санкції ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, і у відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ч.1 ст.75 КК України, суд враховує, що у зв`язку із набранням 27.01.2023 року чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року № 2839-IX, посилено кримінальну відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежено застосування ст.69 та ст.75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Так, згідно з ч. 1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, підстави для застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України як і ст.69 КК України відсутні.

Судом також встановлено, що вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2026 ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850,00грн, який обвинуваченим не сплачено.

За таких обставин, відповідно до ст. 71 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за сукупністю вироків у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, призначеного за даним вироком, та штрафу в розмірі 850 гривень, призначеного за попереднім вироком. Вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2026, яким ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді штрафу, який не сплачено, виконувати самостійно.

Оскільки обвинувачений був фактично затриманий та утримується під вартою в межах даного кримінального провадження з 11.05.2026, тому йому слід рахувати термін покарання з дати фактичного затримання.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 122, 124, 368 - 371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.5 ст. 407 КК України

Призначити ОСОБА_3 покарання:

-за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.;

-за ч.5 ст.407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.

На підставі ст.71 КК України з урахуванням положень ч.3 ст.72 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у вигляді 5 років 2 місяці позбавлення волі, призначеного за даним вироком, та штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, призначеного за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2026 року.

Вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2026, яким ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді штрафу, який не сплачено, виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 травня 2026 року.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу - тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_3 залишити без змін до дня набрання даним вироком законної сили, з утриманням у Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№ 19)".

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 12.05.2026 у виді арешту із забороною розпоряджатися, відчужувати та користуватися майном, на: кухонний ніж із слідами РБК; дві склянки об`ємом 50 гр. та 0,3 л.; пластикову пляшку об`ємом 0,5 л.; ложку та вилку; 3 попільнички; 4 окурки від сигарет; змиви слідів РБК із сидіння шкіряного дивану; змив зі слідами РБК з плям на підлозі; змив із сидіння крісла; 7 ножів та 1 ножиці; наволочку бежевого кольору розміром 74 см х 74 см зі слідами РБК, вилучені в ході проведення огляду місця події від 11.05.2026; футболку світло-голубого кольору з етикеткою «Innemex» зі слідами РБК; куртку зеленого кольору з маркуванням «Bench» зі слідами РБК; мобільний телефон марки Samsung Galaxy A21, вилучені в ході проведення огляду місця події від 11.05.2026; спортивні штани чорного кольору, чорну футболку з білими написами, синю камізельку торгової марки «Crivit» та кросівки зеленого кольору із білими підошвами 44 розміру, які були вилучені 12.05.2026 слідчим під час проведення особистого обшуку ОСОБА_3 .

Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі:

- кухонний ніж із слідами РБК; пластикову пляшку об`ємом 0,5 л.; 4 окурки від сигарет; змиви слідів РБК із сидіння шкіряного дивану; змив зі слідами РБК з плям на підлозі; змив із сидіння крісла; наволочку бежевого кольору розміром 74 см х 74 см зі слідами РБК, футболку світло-голубого кольору з етикеткою «Innemex» зі слідами РБК; куртку зеленого кольору з маркуванням «Bench» зі слідами РБК – знищити;

-мобільний телефон марки Samsung Galaxy A21 який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , вважати повернутим за належністю.

- дві склянки об`ємом 50 гр. та 0,3 л.; ложку та вилку; 3 попільнички; 7 ножів та 1 ножиці; спортивні штани чорного кольору; чорну футболку з білими написами; синю камізельку торгової марки «Crivit»; кросівки зеленого кольору із білими підошвами 44 розміру – повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_11