Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №335/3655/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 335/3655/26

Провадження №: 2/336/3398/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Прохоровій А.О., за участі представника позивача адвоката Чехова Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування арешту майна,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», вказавши, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.07.1988 року. У вересні 2025 року позивач дізналась про те, що щодо вказаного будинку наявне обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, підставою для обтяження визначено позика у Ощадбанку м. Оріхів. Вказуючи, що вона не укладала договорів позики із АТ «Державний ощадний банк України», просила скасувати заборону на нерухоме майно – житловий будинок АДРЕСА_1 від 10.06.2005 року.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2026 року цивільну справу передано до Шевченківського районного сужду м. Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року позовну заяву залишено без руху.

11.05.2026 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.05.2026 року відкрите провадження у цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

16.06.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказував, що АТ «Державний ощадний банк України» є неналежним відповідачем, адже між сторонами не існувало договірних відносин, а запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо встановлення обтяження внесений не з ініціативи банку. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

19.06.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.06.2026 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав, вказавши, що у позивача відсутні зобов`язання перед АТ «Державним ощадним банком України», водночас до реєстру внесені відомості щодо ініціатора встановлення обтяження саме Ощадбанк м. Оріхів. Вказуючи, що наявність заборони порушує права позивача, просив позов задовольнити.

Відповідач представника в судове засіданні не направив, у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Судом досліджувались письмові докази, надані позивачем.

Згідно з інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок ; АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_1 16.07.2003 року.

10.06.2005 року за № 2070513 Оріхівською державною нотаріальною конторою внесені відомості про заборону, підставою обтяження вказано: позика, Б/н, Ощадбанк м. Оріхів, датою виникнення 15.09.1988 року. Власником майна вказано ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , РНОКПП відсутній.

Також в реєстрі наявний запис про обтяження, внесений державним реєстратором Бориславської міської ради Львівської області Краснопольською Н.Я. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.09.2025 року. Особа, права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , РНОКПП відсутній.

Згідно відповіді Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень від 20.03.2026 року на виконанні вказаного відділу не перебуває та не перебувало виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

Наказом від 06.10.2025 року Міністерство юстиції України повернуло ОСОБА_1 скаргу з проханням анулювати запис про обтяження щодо будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для повернення стали відсутність кваліфікованого електронного підпису скаржника та відсутність реквізитів оскаржуваного рішення.

Згідно листа Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оріхівська державна нотаріальна контора наказом від 28.03.2024 року була ліквідована, документи нотаріального діловодства та архів за період з 1988 року по 2001 рік передані на зберігання до Запорізького обласного державного нотаріального архіву.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов`язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК, за якою кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вказує ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Проаналізувавши надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що АТ «Державний ощадний банк України є належним відповідачем за вказаним позовом.

Так, наказом Міністерства юстиції України № 41/5 від 27.05.1997 року затверджено Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Вказаним наказом затверджено графік створення єдиного реєстру заборон.

Згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно арешт накладався на майно ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 , при цьому РНОКПП в реєстрі не вказаний, а згідно дослідженим доказам позивач ОСОБА_1 не мала договірних відносин із АТ «Державний ощадний банк України», тож в даному випадку цілком ймовірним є при перенесенні інформації до створеного Єдиного реєстру для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна помилкове внесення саме державним реєстратором запису про наявність обтяжень щодо ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, оскільки позивачем було подано скаргу до Міністерства юстиції України, яка була повернута, натомість повторно ОСОБА_1 за відповідною скаргою не зверталась та відмови щодо анулювання запису про заборону не отримувала, суд вважає, що ОСОБА_1 не вичерпала передбачені законом можливості анулювання запису про заборону.

При цьому суд вважає, що докази того, що заборону було встановлено за ініціативою АТ «Державний ощадний банк України» та саме щодо позивачки відсутні, а відтак відсутні докази того, що саме АТ «Державний ощадний банк України» порушені права позивача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована проживаючою у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач- Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», юридична адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення виготовлений 31.08.2026 року

31.08.26