Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №727/7140/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7140/26

Провадження № 2/727/2533/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №02.08.2025-100001280 від 02.08.2025 року в сумі 23 332,50 грн, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався на те, що 02.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом підписання електронного правочину одноразовим ідентифікатором, укладено Кредитний договір №02.08.2025-100001280, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит (перший транш) у розмірі 8 000,00 грн, за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом та ставкою «Економ» у розмірі 0,5% за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів, а також з умовою про сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 9% від суми кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

26.08.2025 року між сторонами укладено додатковий договір до вказаного Кредитного договору, за умовами якого за взаємною згодою та ініціативою позичальника загальну суму кредиту було збільшено до 9 500,00 грн шляхом надання позичальнику другого траншу у розмірі 1 500,00 грн.

28.09.2025 року між сторонами укладено черговий додатковий договір, за умовами якого загальну суму кредиту було збільшено до 10 500,00 грн шляхом надання позичальнику третього траншу у розмірі 1 000,00 грн.

ТОВ «Споживчий центр» взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти трьома траншами на загальну суму 10 500,00 грн, що підтверджується квитанціями про перерахування коштів від 02.08.2025, 26.08.2025 та 28.09.2025 років на рахунок електронного платіжного засобу відповідача, в той час як ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань належним чином не виконала.

Позивач зазначив, що відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості за Кредитним договором на суму 5 150,00 грн від 13.09.2025року та на суму 5 447,50 грн від 11.10.2025, що, за твердженням позивача, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2019року у справі №916/2403/18, є діями, які свідчать про визнання відповідачем боргу.

Таким чином, за твердженням позивача, станом на дату подання позову у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Кредитним договором №02.08.2025-100001280 від 02.08.2025 у загальному розмірі 23 332,50 грн, з яких: 10 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 9 765,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 945,00 грн – заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості); 2 122,50 грн – проценти, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662,40 грн, повідомивши, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа. Оскільки ціна даного позову (23 332,50 грн) є меншою, ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа обґрунтовано віднесена до категорії малозначних та підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів вручені відповідачу особисто під розписку 06.06.2026 року.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач, будучи належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, не скористалася своїм правом та не направила суду відзиву на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, а також не подала заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

За даних обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємному зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 02.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладений Кредитний договір №02.08.2025-100001280, за умовами якого позичальнику надано кредит (перший транш) у сумі 8 000,00 грн.

26.08.2025 року та 28.09.2025 років між сторонами укладено додаткові договори до вказаного Кредитного договору, за умовами яких за взаємною згодою та ініціативою позичальника загальну суму кредиту збільшено спочатку до 9 500,00 грн, а в подальшому – до 10 500,00 грн, шляхом надання позичальнику другого траншу у розмірі 1 500,00 грн та третього траншу у розмірі 1 000,00 грн відповідно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.12 ст.11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному цим Законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Факт надання ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 кредитних коштів на загальну суму 10 500,00 грн трьома траншами підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями про перерахування коштів. Крім того, факт часткової оплати відповідачем заборгованості на суму 5 150,00 грн та 5 447,50 грн додатково підтверджує визнання відповідачем свого боргу за Кредитним договором, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Правилами ч.1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором №02.08.2025-100001280 від 02.08.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 23 332,50 грн, з яких: 10 500,00 грн – тіло кредиту, 9 765,00 грн – проценти за користування кредитом, 945,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 2 122,50 грн – проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України. На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості у більшому обсязі чи доказів на спростування розміру заборгованості, наведеного позивачем.

Перевіряючи розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом на предмет його відповідності імперативним вимогам законодавства, суд враховує таке. Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток, що підтверджено частиною п`ятою цієї статті, доданою Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023. Оскільки Кредитний договір укладений 02.08.2025, тобто після завершення передбаченого п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасового 240-денного перехідного періоду, до спірних правовідносин застосовується загальний максимальний розмір денної процентної ставки у розмірі 1 відсоток, встановлений частиною п`ятою статті 8 зазначеного Закону. Максимальна договірна процентна ставка за Кредитним договором (ставка «Стандарт») становить 1% за кожен день користування кредитом, тобто відповідає максимально допустимому законом розміру та не перевищує його, а ставка «Економ» (0,5% на день), яка застосовується у подальших чергових періодах, є ще нижчою від встановленого законом максимуму. З огляду на викладене, підстав для зменшення заявленої до стягнення суми процентів за користування кредитом (9 765,00 грн) в порядку застосування статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» судом не встановлено.

Щодо стягнення додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 945,00 грн, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17, відповідно до якої немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом (комісії) нікчемною ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України. Відповідачем зазначена умова договору в установленому порядку не оспорена та недійсною судом не визнана, а тому нарахована позивачем комісія в розмірі 945,00 грн є правомірною та підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 2 122,50 грн, суд зазначає таке. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповненого Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Оскільки на території України триває правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжений відповідними указами Президента України, затвердженими законами України, а прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором відбулося саме у цей період, відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за таке прострочення, незалежно від дати укладення договору та встановленого ним розміру процентів річних. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 122,50 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України суд відмовляє.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості у більшому обсязі, доказів на спростування розміру заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією, наведеного позивачем, а відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання у строки, передбачені умовами Кредитного договору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр», а саме про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №02.08.2025-100001280 від 02.08.2025 у розмірі 21 210,00 грн, з яких: 10 500,00 грн – тіло кредиту, 9 765,00 грн – проценти за користування кредитом, 945,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), з відмовою в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 122,50 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, з підстав, наведених вище.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені на 90,90% від заявленої ціни позову (21 210,00 грн від 23 332,50 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 420,21 грн (2 662,40 грн х 90,90%), сплата якого підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 205, 526, 610-612, 625, 626, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №02.08.2025-100001280 від 02.08.2025 року в розмірі 21 210 (двадцять одна тисяча двісті десять) гривень 00 копійок, з яких: 10 500,00 грн – тіло кредиту, 9 765,00 грн – проценти за користування кредитом, 945,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 420 (дві тисячі чотириста двадцять) гривень 21 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 в частині стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві) гривні 50 копійок – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук