Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №695/2437/24 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2437/24

номер провадження 2/695/140/26

21 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд ьЧеркаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Оніщенко Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Побиванця Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги мотивує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , що стверджує свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим сільською радою від 12 березня 1999 року (копія додається). Факт родинних відносин між позивачем та батьком стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 25 серпня 2018 року, виданим Картуштинською сільською радою Стародубского району Брянської області Російської Федерації, проте у свідоцтві було допущено помилку, а саме в графі батько зазначено ОСОБА_3 , хоча мало бути зазначено ОСОБА_2 , тому з метою уникнення подальших перепон у оформлення спадкових прав виникла необхідність у встановленні факту родинних відносин між позивачкою та померлим батьком

ОСОБА_2 витягу з ДРАЦС про шлюб № 00024576496 від 15 листопада 2019 року, вбачається, що я ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 та мені після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

Згідно витягу з ДРАЦС про шлюб № 00024576162 від 15 листопада 2019 року, вбачається, що я ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_8 та мені після укладення шлюбу було присвоєно прізвище ОСОБА_9 .

Після смерті батька ОСОБА_10 відкрилась спадщина на майно у вигляді будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте під час виготовлення правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_3 від 30.09.1991 року, так само було допущено помилку в прізвищі власника, а саме зазначено прізвище « ОСОБА_11 », хоча повинна бути зазначено « ОСОБА_12 » також було допущено помилку під час написання вулиці де знаходиться будинок, зокрема у свідоцтві зазначена « АДРЕСА_2 » хоча повинна бути зазначено АДРЕСА_1 .

Звернувшись до Золотоніської районної державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після померлого батька ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з невідповідністю прізвища (Школа) Шлома та вулиці (Урожайна) Центральна зазначених у свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_3 від 30.09.1991 року, про що була винесена відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У відповідності до виписки з рішення № 222 від 26 вересня 1991 року виконкому Золотоніської районної ради вирішено видати свідоцтво про право власності « ОСОБА_13 » на будинок АДРЕСА_2 .

З довідки № 906 від серпня 1991 року, виданої Новодмитрівською сільською радою, вбачається, що саме ОСОБА_2 є головою колгоспного двору та проживає за адресою АДРЕСА_1 .

З довідки №239/02-17 від 14.016.2024 року виданої виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_2 постійно проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 695/ від 24.05.20204 року виданої Золотоніським відділком ЧООБТІ, домоволодіння станом на 01.01.2013 року по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Таким чином встановлення факту родинних відносин між позивачкою та померлим батьком ОСОБА_2 та факту належності ОСОБА_2 свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.09.1991 року № 450 є єдиним можливим способом захисту спадкових прав, оскільки без встановлення вказаних фактів не можливе отримання спадкових прав після померлого батька ОСОБА_2 .

За таких обставин ОСОБА_1 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено дату судового розгляду. Із-за неявок учасників справи та подачі клопотань судові засідання відкладались.

У судовому засіданні позивач та його представник – адвокат Побиванець Ю.В. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, які вказані у позовній заяві, та просили його задовольнити.

Представник відповідача не скористався своїм правом та не надав відзив на позовну заяву. У судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, зазначаючи, що вирішення справи залишає на розсуд суду та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом викладений в ч.1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 7 вказаної постанови передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, по господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Відповідно до ч. 1 п. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Факти, що просить встановити позивач, мають юридичне значення, необхіді для прийняття спадщини після смерті батька позивача - ОСОБА_2 , який відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 21.11.2017 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно серії НОМЕР_2 від 25.08.2018 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Обухівка Стародубського району Брянської області РФ, її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_14 (записи виконані російською мовою).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024576496 від 15.11.2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 24.01.1986 року зареєстрували шлюб у Відділі жержавної реєстрації актів цивільного стану по м. Золотоноша Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області за актовим записом № 12. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6 . 08 червня 1989 року за актовим записом № 113 шлюб розірвано на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду від 25.05.1989 року.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024576162 від 15.11.2019 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 21.07.1989 року зареєстрували шлюб у Відділі жержавної реєстрації актів цивільного стану по м. Золотоноша Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області за актовим записом № 131. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_9 . 24 вересня 1998 року за актовим записом № 84 шлюб розірвано на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду від 02.04.1997 року.

Окрім того суд бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_15 (сусідки батьків позивачки), ОСОБА_16 (брата позивачки), ОСОБА_17 (сусідки батьків позивачки), які у судовому засіданні повідомили, що батьком позивачки є ОСОБА_2 , який проживав у АДРЕСА_1 . Помилка могла виникнути із-за того, що раніше їх будинок був крайнім на розі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , далі люди почали будуватись по АДРЕСА_1 . Батьки позивачки все життя проживали у АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки Новодмитрівської сільської ради народних депутатів за виз. № 906 від від 08.1991 року ОСОБА_2 є головою колгоспного двору та проживає по АДРЕСА_1 . Довідка видана на підставі погосподарської книги № 10, особовий рахунок № НОМЕР_5 .

У відповідності до виписки № 222 від 26 вересня 1991 року виконкому Золотоніської районної ради вирішено видати свідоцтво про право власності « ОСОБА_13 » на будинок АДРЕСА_2 .

З довідки за вих. №239/02-17 від 14.016.2024 року, виданою виконавчим комітетом Новодмитрівської сільської ради, вбачається, що ОСОБА_2 постійно проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 695/ від 24.05.20204 року, виданої Золотоніським відділком ЧООБТІ домоволодіння станом на 01.01.2013 року по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Таким чином у суду не виникає жодних сумнівів, що батьком позивачки є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як не виникає сумнівів і в тому, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить Свідоцтво № 450 про право особистої власності на жилий будинок від 30 вересня 1991 року, видане Золотоніською районною радою на ім`я ОСОБА_13 , на будинок, розташований у АДРЕСА_2 , та будинок знаходиться по АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що розбіжності та помилки, що містяться у правовстановлюючих документах, вчинені відповідальними працівниками державних установ при перекладі з російської мови на українську та внаслідок їх особистої неуважності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже ОСОБА_1 будучи дочкою спадкодавця, відповідно до ст.1261 ЦК України, належить до спадкоємців за законом першої черги.

Як встановлено в судовому засіданні після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилося спадкове майно за адресою: АДРЕСА_1 .

20.09.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Золотоніської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 її батькові ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.09.2018 року державним нотаріусом Гавриленко Н.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з невідповідністю персональних даних спадкодавця та адреси спадкового майна у правовстановлюючих документах.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК України).

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки, позивач є спадкоємцем за законом вищевказаного спадкового майна, однак не може оформити свої спадкові права, тому його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, законними, а тому підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 265, 315, 319 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1220, 1270, 1272, 1297 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним батьком ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що Свідоцтво № НОМЕР_3 на право особистої власності на жилий будинок від 30.09.1991 року у АДРЕСА_2 , видане на підставі рішення виконкому Золотоніської районної ради від 06.09.1991 року № 222, на ім`я ОСОБА_13 , належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та будинок АДРЕСА_3 замість помилково зазначеної АДРЕСА_2 .

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається із житлового будинку А1а, а, погріб Б, сарай з літньою кухнею В, сажок Г, гараж Д, вбиральна Е, огорожа № 1, колодязь І, вимощення ІІ.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Середа Л.В.