Суд: Вараський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №565/1684/26
Суддя: Зейкан І.Ю.
Справа № 565/1684/26
Провадження № 2/565/991/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
31 серпня 2026 року м.Вараш
Вараський мiський суд Рівненської області у складі:
головуючого суддi Зейкана І.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про нарахування пені на заборгованість за несплату аліментів,-
в с т а н о в и в:
08 липня 2026 року до Вараського міського суду Рівненської області надійшов позов поданий адвокатом Біруком О.В. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 за період прострочення у розмірі 201 070 грн. 56 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 звертається до суду з даною позовною заявою та зазначає, що 09.10.2007 Кузнецовським міським судом Рівненської області було розглянуто цивільну справу №2-583 за позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на утримання їх спільної дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку та доходу батька щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 03.09.2007 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Вказане судове рішення набрало законної сили 22.10.2007, після чого судом було видано виконавчий лист, який позивач пред`явила до виконання. Проте відповідач, ОСОБА_2 протягом тривалого часу свідомо та злісно ухилявся від виконання свого батьківського обов`язку щодо утримання дитини, доньки ОСОБА_4 , не надавав жодної фінансової допомоги, у зв`язку з чим утворилася значна заборгованість.
Згідно з офіційним Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів № 5998, який 19.03.2025 видав головний державний виконавець Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Гурик Вікторія Леонідівна, станом на 01.09.2020 борг відповідача, ОСОБА_2 , вже становив 99468,71 грн. Надалі, через повну відсутність будь-яких платежів з боку боржника, відповідача протягом наступних років, сума боргу щомісячно збільшувалася.
Оскільки Відповідач не мав офіційного працевлаштування та приховував свої доходи, виконавець здійснював нарахування аліментів, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. За весь період прострочення з вересня 2020 року по липень 2024 року відповідач, ОСОБА_2 , не здійснив жодної виплати.
Станом на 08.07.2024 року день, коли їх донька, ОСОБА_5 , досягла повноліття,- загальний розмір заборгованості іідповідача за аліментами офіційно зафіксований та становить 201070,56 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бірук О.В. в судове засідання не з`явились, проте від представника до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Враховуючи наведене, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов наступних висновків.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09 жовтня 2007 року у справі № 2-583/07 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) батька до досягнення дитиною повноліття., але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти стягнуті з 03.09.2007 року, з дня звернення до суду.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, сформованим Вараським ВДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції станом на 08 липня 2026 року сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 становить 201 070,56 грн. Докази, що відповідач оспорював розмір заборгованості, визначений державним виконавцем в матеріала справи відсутні.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів убачається, що за період з 01 вересня 2020 року по липень 2024 року ОСОБА_2 платежі зі сплати аліментів не здійснювались.
Згідно з даними поданого позивачем розрахунку, неустойка, що підлягає нарахуванню ОСОБА_2 у зв`язку з допущенням заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01 вересня 2020 року по липень 2024 року станом на 08 липня 2024 складає 201 070,56 грн.
У ч.2 ст.141 СК України зазначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Частинами 1-2 ст.196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі N333/6020/16-ц. викладено правову позицією щодо порядку проведення розрахунку неустойки (пені), яка стягується на підставі ст.196 СК України. Зокрема, зазначено, що розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяці, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідач не надав доказів на доведення відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів. Обставини, які б зумовлювали зменшення неустойки чи звільнення від її сплати, з наданих суду документів не вбачаються.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком неустойки (пені), оскільки він виконаний з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 квітня 2019 року у справі N 333/6020/16-ц.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 201 070,56 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період 01 вересня 2024 року по липень 2024 року.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст.141 ЦПК України.
Керуючись статтями 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про нарахування пені на заборгованість за несплату аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 201 070 (двісті одну тисячу сімдесят) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період 01 вересня 2020 року до липня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету України 1 331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн 20 (двадцять) коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя І.Ю.Зейкан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua