Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №539/4196/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4196/26

Провадження № 1-кп/539/354/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026175570000145, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2026 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, з 19.07.2026 перебуває на службі в ЗСУ ( інформація про посаду та номер частини знаходиться в матеріалах кримінального провадження та у вироку не зазначається), має на утриманні доньку 2011 року народження, в силу ст.89 КК України не судимого, особою з інвалідністю не являється, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , діючи всупереч вимогам ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного Кодексу України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, знаючи про свій обов`язок, встановлений судом, щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 відповідно до рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 лютого 2024 року у справі № 539/191/24, будучи працездатною особою та маючи реальну можливість виконувати рішення суду, у період з 12 листопада 2024 року по 03 грудня 2024 року та з 13 січня 2025 року по 20 січня 2025 року був офіційно працевлаштований у ФОП ОСОБА_6 , а в період з 07 листопада 2025 по 13 лютого 2026 у ТОВ «Джаст Агро», де отримував заробітну плату.

Разом з тим, ОСОБА_3 умисно не повідомив державного виконавця Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про своє офіційне працевлаштування, у зв`язку з чим заходи примусового звернення стягнення на його заробітну плату своєчасно застосовані не були, а отримані ним доходи використані на власний розсуд без виконання покладеного судом обов`язку щодо сплати аліментів.

Крім того, у період з березня 2026 року по червень 2026 року ОСОБА_3 будучи працездатною особою, не маючи медичних протипоказань до праці та маючи реальну можливість працевлаштуватися і отримувати дохід, жодних заходів до працевлаштування не вжив, до Лубенської філії Полтавського обласного центру зайнятості не звертався, як безробітний не реєструвався, будь-яких заходів, спрямованих на виконання рішення суду та погашення заборгованості зі сплати аліментів, не вжив, чим продовжив умисно ухилятись від виконання рішення суду.

Унаслідок вказаних умисних протиправних дій, відповідно до довідки-розрахунку Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 06.07.2026 у ОСОБА_3 виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 84611,85 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до вимог статей 291,302 КПК України, обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_7 про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додано письмову заяву ОСОБА_3 складену в присутності захисника ОСОБА_8 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмові заяви неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_8 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Із заяв неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 вбачається, що вони повністю погоджуються із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надали свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 , в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта доведена вина у скоєнні ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України, через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання, пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК України).

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, з 19.07.2026 перебуває на службі в ЗСУ, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, не перебуває на обліку як особа з інвалідністю, має позитивну характеристику з місця проживання.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 59-1 КК України.

Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об`єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Під час розгляду даного кримінального провадження запобіжні заходи обвинуваченому не обирались

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у кримінальному проваджені - відсутній.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1